Діяння Апостолів 26

Біблія	NEW AMERICAN BIBLE
1 Агриппа ж сказав до Павла: «Дозволяється тобі про себе говорити.» Тоді Павло, простягши руку, розпочав свою оборону.	1 Then Agrippa said to Paul, "You may now speak on your own behalf." So Paul stretched out his hand and began his defense.
2 «Царю Аґриппо! Вважаю себе щасливим, що сьогодні маю виправдатись перед тобою від усього того, в чому юдеї мене винуватять,	2 "I count myself fortunate, King Agrippa, that I am to defend myself before you today against all the charges made against me by the Jews,
3 — особливо ж тому, що знаєш усі звичаї юдейські та їхні спірні питання. Тому я прошу вислухати мене терпляче.	3 especially since you are an expert in all the Jewish customs and controversies. And therefore I beg you to listen patiently.
4 Моє життя змалку, як воно пройшло між моїм народом і в Єрусалимі, знають усі юдеї.	4 My manner of living from my youth, a life spent from the beginning among my people and in Jerusalem, all (the) Jews know.
5 Вони здавна мене знають, коли б хотіли свідчити, що я жив за найсуворішою сектою нашої віри — фарисеєм.	5 They have known about me from the start, if they are willing to testify, that I have lived my life as a Pharisee, the strictest party of our religion.
6 Та й нині мене судять за надію на обітницю, що була батькам нашим дана Богом;	6 But now I am standing trial because of my hope in the promise made by God to our ancestors.
7 (обітницю), якої дванадцять поколінь наших, уночі і вдень з витривалістю Богові служивши, надіються осягти. За цю надію, царю, мене юдеї винуватять.	7 Our twelve tribes hope to attain to that promise as they fervently worship God day and night; and on account of this hope I am accused by Jews, O king.
8 Чому вважається у вас за неймовірне, що Бог воскрешає мертвих?	8 Why is it thought unbelievable among you that God raises the dead?
9 Справді, і я гадав, що треба мені було багато діяти проти імени Ісуса Назарянина,	9 I myself once thought that I had to do many things against the name of Jesus the Nazorean,
10 — що я і робив у Єрусалимі. Сам я багато святих позамикав був у в’язницях, одержавши від первосвящеників на те владу; а коли їх убивали, я давав проти них свій голос.	10 and I did so in Jerusalem. I imprisoned many of the holy ones with the authorization I received from the chief priests, and when they were to be put to death I cast my vote against them.
11 І часто, по всіх синагогах караючи їх, я примушував їх хулити й у несамовитій люті переслідував їх ген по далеких містах.	11 Many times, in synagogue after synagogue, I punished them in an attempt to force them to blaspheme; I was so enraged against them that I pursued them even to foreign cities.
12 Отак, ідучи в Дамаск з уповноваженням та відпорученням первосвящеників,	12 "On one such occasion I was traveling to Damascus with the authorization and commission of the chief priests.
13 у дорозі опівдні, царю, я побачив з неба світло понад сяйво сонця, що опромінило навкруги мене й тих, що йшли зо мною.	13 At midday, along the way, O king, I saw a light from the sky, brighter than the sun, shining around me and my traveling companions.
14 Усі ми попадали на землю, я ж почув голос, що говорив до мене єврейською мовою: «Савле, Савле! Чого ти мене переслідуєш? Трудно тобі проти рожна бити ногою.»	14 We all fell to the ground and I heard a voice saying to me in Hebrew, 'Saul, Saul, why are you persecuting me? It is hard for you to kick against the goad.'
15 А я озвався: «Господи, хто ти?» Господь же сказав: «Я — Ісус, якого ти переслідуєш.	15 And I said, 'Who are you, sir?' And the Lord replied, 'I am Jesus whom you are persecuting.
16 Але встань і підведись на ноги: на це бо я тобі з’явився, щоб вибрати тебе слугою й свідком видіння, в якому ти мене бачив, і тих, в яких тобі ще з’явлюся.	16 Get up now, and stand on your feet. I have appeared to you for this purpose, to appoint you as a servant and witness of what you have seen (of me) and what you will be shown.
17 Я визволю тебе від народу та від поган, до яких я тебе посилаю,	17 I shall deliver you from this people and from the Gentiles to whom I send you,
18 щоб їм відкрити очі, щоб вони повернулися від темряви до світла і від влади сатани до Бога, та щоб вірою в мене одержали відпущення гріхів і спадщину між освяченими.	18 to open their eyes that they may turn from darkness to light and from the power of Satan to God, so that they may obtain forgiveness of sins and an inheritance among those who have been consecrated by faith in me.'
19 Тому, царю Аґриппо, я не був неслухняний небесному видінню,	19 "And so, King Agrippa, I was not disobedient to the heavenly vision.
20 а, навпаки, я почав проповідувати спочатку тим, що в Дамаску, а потім тим, що в Єрусалимі і по всім краю Юдейськім, а також поганам, щоб покаялись і навернулися до Бога та й чинили діла, достойні покаяння.	20 On the contrary, first to those in Damascus and in Jerusalem and throughout the whole country of Judea, and then to the Gentiles, I preached the need to repent and turn to God, and to do works giving evidence of repentance.
21 За це юдеї, схопивши мене в храмі, хотіли роздерти.	21 That is why the Jews seized me (when I was) in the temple and tried to kill me.
22 Але, одержавши від Бога допомогу, я по цей день стою і свідчу малим і великим, нічого не кажучи, крім того, що Мойсей і пророки говорили, що має наступити:	22 But I have enjoyed God's help to this very day, and so I stand here testifying to small and great alike, saying nothing different from what the prophets and Moses foretold,
23 що Христос має страждати, і що він перший, воскресши з мертвих, має проповідувати світло народові й поганам.»	23 that the Messiah must suffer and that, as the first to rise from the dead, he would proclaim light both to our people and to the Gentiles."
24 Коли ж він так боронився, Фест мовив голосом сильним: «Сходиш з глузду, Павле! Велика наука приводить тебе до божевілля.»	24 While Paul was so speaking in his defense, Festus said in a loud voice, "You are mad, Paul; much learning is driving you mad."
25 А Павло озвався: «Я не зійшов з глузду, велебний Фесте, а слова правди й розуму говорю.	25 But Paul replied, "I am not mad, most excellent Festus; I am speaking words of truth and reason.
26 Знає бо про те цар, до якого я з відвагою говорю, певний, що нічого з цього від нього не втаїлося, бо це не в закутку діялося.	26 The king knows about these matters and to him I speak boldly, for I cannot believe that (any) of this has escaped his notice; this was not done in a corner.
27 Чи віруєш, царю Аґриппо, у пророків? Знаю, що віруєш.»	27 King Agrippa, do you believe the prophets? I know you believe."
28 Агриппа ж до Павла: «Ще трохи, і ти мене переконаєш стати християнином!»	28 Then Agrippa said to Paul, "You will soon persuade me to play the Christian."
29 А Павло: «Чи трохи, чи багато, я молив би Бога, щоб не лише ти, а всі, що нині це чують, стали такими, як і я, — без оцих кайданів.»	29 Paul replied, "I would pray to God that sooner or later not only you but all who listen to me today might become as I am except for these chains."
30 Встав же цар і правитель, Верніка й ті, що сиділи з ними,	30 Then the king rose, and with him the governor and Bernice and the others who sat with them.
31 і відійшли набік та розмовляли між собою: «Цей чоловік — казали — не зробив нічого, гідного смерти чи кайданів.»	31 And after they had withdrawn they said to one another, "This man is doing nothing (at all) that deserves death or imprisonment."
32 Аґриппа ж сказав до Феста: «Цього чоловіка можна було б відпустити, якби він не покликався на кесаря.»	32 And Agrippa said to Festus, "This man could have been set free if he had not appealed to Caesar."