Второзаконня 1

Біблія	JERUSALEM
1 Ось слова, що їх промовив Мойсей до всього Ізраїля по той бік Йордану, в пустині, в Араві, проти Суфу, між Параном і Тофелем, Ливаном, Хацеротом і Ді-Загавом;	1 Voici les paroles que Moïse adressa à tout Israël au-delà du Jourdain, dans le désert, dans laAraba, en face de Suph, entre Parân et Tophel, Labân, Haçérot et Di-Zahab. --
2 одинадцять день ходи від Хорива до Кадеш-Барне, дорогою через Сеїр-гори.	2 Il y a onze jours de marche depuis l'Horeb, par le chemin de la montagne de Séïr, jusqu'àCadès-Barné. --
3 В сороковому році, в одинадцятому місяці, в перший день місяця Мойсей сказав до синів Ізраїля все, що Господь заповідав йому про них;	3 Ce fut la quarantième année, le premier jour du onzième mois, que Moïse parla aux Israélitesselon tout ce que Yahvé lui avait ordonné à leur sujet.
4 після того, як побив Сихона, аморійського царя, що жив у Хешбоні, та Ога, башанського царя, що жив у Аштароті біля Едреї.	4 Il avait battu Sihôn, roi des Amorites qui résidait à Heshbôn, et Og, roi du Bashân qui résidaità Ashtarot et à Edréï.
5 По тому боці Йордану, в Моав-землі, почав Мойсей викладати цей закон, кажучи:	5 C'est au-delà du Jourdain, au pays de Moab, que Moïse se décida à graver cette Loi. Il dit:
6 «Господь Бог наш промовив до нас на Хориві так: Доволі довго ви побули під цією горою.	6 Yahvé notre Dieu nous a parlé à l'Horeb: "Vous avez assez séjourné dans cette montagne.
7 Оберніться й рушайте: ідіть в аморійські гори й у всі сусідні краї; у степ, у гори й у долини, на південь і на берег моря, в край ханаанян і до Ливану, аж до великої ріки, ріки Ефрат.	7 Allez-vous-en, partez, et allez à la montagne des Amorites, chez tous ceux qui habitent laAraba, la Montagne, le Bas-Pays, le Négeb et le bord de la mer, allez en terre de Canaan et au Liban jusqu'augrand fleuve, l'Euphrate.
8 Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що оддасть їм і потомкам їхнім.	8 Voici le pays que je vous ai donné; allez donc prendre possession du pays que Yahvé a promispar serment à vos pères, Abraham, Isaac et Jacob, et à leur postérité après eux."
9 Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі.	9 Je vous ai dit alors: "Je ne puis à moi seul me charger de vous.
10 Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні.	10 Yahvé votre Dieu vous a multipliés et vous voici nombreux comme les étoiles du ciel.
11 Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам.	11 Yahvé le Dieu de vos pères vous multipliera mille fois autant et vous bénira comme il vousl'a dit!
12 Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари?	12 Comment donc porterais-je seul vos aigreurs, accusations et contestations?
13 Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами.	13 Prenez donc des hommes sages, perspicaces et d'expérience dans chacune de vos tribus, quej'en fasse vos chefs."
14 І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити.	14 Vous m'avez répondu: "Ce que tu proposes est bon."
15 Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь.	15 Je pris donc vos chefs de tribus, hommes sages et d'expérience, et je vous les donnai pourchefs: chefs de milliers, de centaines, de cinquantaines et de dizaines, et scribes pour vos tribus.
16 Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем.	16 En ce même temps je prescrivis à vos juges: "Vous entendrez vos frères et vous rendrez lajustice entre un homme et son frère ou un étranger en résidence près de lui.
17 Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого; нікого не страхайтеся, бо суд — Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю.	17 Vous ne ferez pas acception de personne en jugeant, mais vous écouterez le petit comme legrand. Vous ne craindrez pas l'homme, car la sentence est à Dieu. Si un cas est trop difficile pour vous, vous mel'enverrez pour que je l'entende."
18 І заповідав я вам того часу все, що ви мали чинити.	18 Je vous prescrivis alors tout ce que vous aviez à faire.
19 Ми рушили від Хориву і перейшли всю оту, що ви бачили, велику й страшну пустиню, по дорозі до аморійських гір, та й прибули, як заповідав нам Господь, Бог наш, аж до Кадеш-Барне.	19 Nous partîmes de l'Horeb et entrâmes en ce désert grand et redoutable que vous avez vu surle chemin de la montagne des Amorites, comme Yahvé notre Dieu nous l'avait ordonné, et nous arrivâmes àCadès-Barné.
20 І промовив я до вас: Дійшли ви аж до гір аморійських, що їх Господь, Бог наш, хоче нам дати.	20 Je vous dis alors: "Vous voici arrivés à cette montagne des Amorites que Yahvé notre Dieunous a donnée.
21 Глянь, Господь, Бог твій, дає тобі в посідання цю землю; іди, займи її, як обіцяв тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійся, не падай духом.	21 Vois: Yahvé ton Dieu t'a donné ce pays. Monte en prendre possession comme te l'a ditYahvé le Dieu de tes pères; ne crains pas et ne sois pas effrayé."
22 Та ви всі приступили до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, щоб вони розгледіли нам ту землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись і на які міста йти нам.	22 Vous vîntes tous me trouver pour me dire: "Envoyons devant nous des gens pour explorer lepays; ils nous feront rapport sur la route à suivre et sur les villes où nous pourrons aller"
23 Подобалася мені ваша рада; і я вибрав з-поміж вас дванадцять чоловік, по чоловіку від покоління.	23 L'avis me parut bon et je pris parmi vous douze hommes, un par tribu.
24 Пустились вони в дорогу й зійшли в гори та й дійшли до Ешкол-долини й розвідали її.	24 Ils prirent la direction de la montagne, y montèrent et atteignirent le val d'Eshkol qu'ilsespionnèrent.
25 Вони, набравши з собою плодів землі, принесли їх до нас і дали нам таку вістку: Добра земля, що її Господь, Бог наш, хоче нам дати.	25 Ils prirent avec eux des produits du pays, nous les apportèrent et nous dirent: "C'est unheureux pays que Yahvé notre Dieu nous a donné."
26 Та ви не схотіли йти і противилися слову Господа, Бога вашого;	26 Mais vous avez refusé d'y monter et vous avez été rebelles à la voix de Yahvé votre Dieu,
27 і стали нарікати по ваших наметах та й промовляти: З ненависти до нас вивів нас Господь із Єгипетської землі, щоб віддати нас у руки аморіям та й вигубити нас.	27 et vous avez déblatéré dans vos tentes en disant: "C'est en haine de nous que Yahvé nous afait sortir du pays d'Egypte, pour nous livrer au pouvoir des Amorites et pour nous détruire.
28 І куди ж ото ми йдемо? Наші брати відняли в нас відвагу, коли сказали: люд, мовляв, там численніший та дебеліший за нас, міста великі й укріплені під небо, ба — навіть синів Анака ми бачили там!	28 Où nous fait-on monter? Nos frères nous ont découragés en disant: C'est un peuple plusgrand et de plus haute stature que nous, les villes sont grandes et leurs remparts montent jusqu'au ciel. Et mêmenous y avons vu des Anaqim"
29 А тоді я промовив до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх!	29 Je vous dis: "Ne tremblez pas, n'ayez pas peur d'eux.
30 Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він сам воюватиметься за вас, цілковито, як це він учинив був з вами в Єгипетській землі перед вашими очима;	30 Yahvé votre Dieu qui marche à votre tête combattra pour vous, tout comme vous l'avez vufaire en Egypte.
31 та й у пустині, де ти бачив, як Господь, Бог твій, ніс тебе, як чоловік носить свого сина, на всьому шляху, що ви його пройшли, заки дійшли до цього місця.	31 Tu l'as vu aussi au désert: Yahvé ton Dieu te soutenait comme un homme soutient son fils,tout au long de la route que vous avez suivie jusqu'ici."
32 Та ви, не зважаючи на те, не хотіли вірити Господеві, Богові вашому,	32 Mais en cette circonstance aucun d'entre vous ne crut en Yahvé votre Dieu,
33 який ішов поперед вами в дорозі, щоб піднайти вам місце, де можна вам отаборитись: уночі в полум’ї, щоб показати вам дорогу, якою мали йти, а вдень у хмарі.	33 lui qui vous précédait sur la route pour vous chercher un lieu de campement, dans le feupendant la nuit pour éclairer votre route, et dans la nuée pendant le jour.
34 Коли Господь почув голос ваших розмов, розгнівався й поклявся словами:	34 Yahvé entendit le son de vos paroles et dans sa colère il fit ce serment:
35 Ніхто з цих людей, із цього злого роду не побачить тієї доброї землі, що її я поклявся дати вашим батькам,	35 "Pas un seul de ces hommes, de cette génération perverse, ne verra cet heureux pays que j'aijuré de donner à vos pères,
36 крім Калева, сина Єфунне; він її побачить, і йому дам землю, що по ній ступав він, і його синам, бо він вірно йшов слідами за Господом.	36 excepté Caleb, fils de Yephunné: lui le verra et à lui comme à ses fils je donnerai la terrequ'il a foulée, car il a parfaitement obéi à Yahvé."
37 Та й на мене через вас розгнівався Господь і сказав: І ти туди не ввійдеш!	37 A cause de vous Yahvé s'irrita même contre moi et me dit: "Toi non plus, tu n'y entreras pas.
38 Ісус Навин, твій слуга, — той увійде туди; йому додай відваги, бо він саме віддасть її у насліддя Ізраїлеві.	38 C'est ton serviteur Josué, fils de Nûn, qui y entrera. Affermis-le, car c'est lui qui devra mettreIsraël en possession du pays.
39 А ваші немовлятка, про яких ви казали, що стануть здобиччю, і діти ваші, що не вміють ще відрізнити добра від зла, — вони увійдуть туди, їм я дам її, і вони заволодіють нею.	39 Mais vos petits enfants dont vous avez prétendu qu'ils allaient être livrés en butin, vos filsqui ne savent pas encore discerner le bien et le mal, ce sont eux qui y entreront, c'est à eux que je le donnerai etce sont eux qui le posséderont.
40 Ви ж поверніться й рушайте в пустиню, дорогою до Червоного моря.	40 Quant à vous, faites demi-tour et repartez au désert, dans la direction de la mer de Suph."
41 А ви відказали мені та й промовили до мене: Згрішили ми проти Господа, ми підемо в гори й битимемся, так, як заповідав нам Господь, Бог наш. І підперезав кожен із вас свою зброю, і вам захотілось необдумано пуститися в гори.	41 Vous m'avez alors répondu: "Nous avons péché contre Yahvé notre Dieu. Nous allonsmonter et combattre, comme Yahvé notre Dieu nous l'a ordonné." Vous avez ceint chacun vos armes et vousvous êtes équipés pour gravir la montagne.
42 Але Господь сказав до мене: Промов до них: не йдіть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; то щоб не побили вас вороги ваші!	42 Mais Yahvé me dit: "Dis-leur: Ne montez pas et ne combattez pas, car je ne suis pas aumilieu de vous; ne vous faites pas battre par vos ennemis."
43 Говорив я до вас, а ви не послухали; ви спротивились Господньому слову і, впершись, пустилися в гори.	43 J'eus beau vous parler, vous ne m'avez pas écouté et vous vous êtes rebellés contre la voix deYahvé, vous êtes montés présomptueusement à la montagne.
44 От і вийшли проти вас аморії, що живуть у тих горах, і гналися за вами роєм та й сікли вас від Сеїру до Хорми.	44 Les Amorites habitant cette montagne sont sortis à votre rencontre, vous ont poursuiviscomme l'auraient fait des abeilles et vous ont battus en Séïr jusqu'à Horma.
45 Повернувшися, заходилися ви плакати перед Господом, але Господь не слухав вашого голосу й не зважав на вас.	45 A votre retour vous avez pleuré devant Yahvé; il n'écouta pas votre voix et ne fit pasattention à vous.
46 І пробули ви, живучи в Кадеші, довгий час.	46 C'est pourquoi vous avez dû demeurer à Cadès aussi longtemps que vous y êtes demeurés.