Второзаконня 1

Біблія	BIBBIA RICCIOTTI
1 Ось слова, що їх промовив Мойсей до всього Ізраїля по той бік Йордану, в пустині, в Араві, проти Суфу, між Параном і Тофелем, Ливаном, Хацеротом і Ді-Загавом;	1 - Questi sono i discorsi che Mosè tenne a tutto Israele, di là dal Giordano, nella pianura deserta, di contro al Mar Rosso, tra Faran, Tofel, Laban e Haserot, dove si trova molt'oro,
2 одинадцять день ходи від Хорива до Кадеш-Барне, дорогою через Сеїр-гори.	2 ad undici giornate dall'Horeb, per la via del monte Seir a Cadesbarne.
3 В сороковому році, в одинадцятому місяці, в перший день місяця Мойсей сказав до синів Ізраїля все, що Господь заповідав йому про них;	3 L'anno quarantesimo, il mese undecimo, il giorno primo, Mosè disse ai figliuoli d'Israele tutto quello che il Signore gli aveva comandato di dir loro,
4 після того, як побив Сихона, аморійського царя, що жив у Хешбоні, та Ога, башанського царя, що жив у Аштароті біля Едреї.	4 dopo che ebbe sconfitto Seon re degli Amorrei il quale abitava in Hesebon, ed Og re di Basan il quale stava in Astarot ed in Edrai,
5 По тому боці Йордану, в Моав-землі, почав Мойсей викладати цей закон, кажучи:	5 di là dal Giordano nella terra di Moab. Cominciò Mosè a spiegar la legge, dicendo:
6 «Господь Бог наш промовив до нас на Хориві так: Доволі довго ви побули під цією горою.	6 «Il Signore Dio nostro ci parlò sull'Horeb e disse: - Basta quanto vi siete fermati su questo monte.
7 Оберніться й рушайте: ідіть в аморійські гори й у всі сусідні краї; у степ, у гори й у долини, на південь і на берег моря, в край ханаанян і до Ливану, аж до великої ріки, ріки Ефрат.	7 Movetevi, e venite al monte degli Amorrei, e ne' luoghi circostanti, campagne, monti e bassure, verso mezzogiorno e lungo il lido del mare, nella terra de' Cananei e del Libano, sino al gran fiume Eufrate.
8 Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що оддасть їм і потомкам їхнім.	8 Ecco - disse - l'ho data a voi; entratevi, e possedetela, quella terra della quale il Signore giurò ad Abramo, Isacco e Giacobbe padri vostri, di darla a loro ed alla loro discendenza. -
9 Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі.	9 In quel tempo io vi dissi:
10 Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні.	10 - Non posso io solo governarvi, perchè il Signore Dio vostro vi ha fatti crescere, e siete oggi numerosi come le stelle del cielo.
11 Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам.	11 Il Signore Dio dei padri vostri aggiunga ancora a questo numero molte migliaia, e vi benedica come ha detto di fare.
12 Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари?	12 Però, non basto io solo a sostener il peso de' vostri affari e delle vostre questioni.
13 Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами.	13 Prendete di fra voi degli uomini saggi ed esperti, di costumi riconosciuti esemplari nelle vostre tribù, ed io li costituirò vostri capi. -
14 І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити.	14 Allora mi rispondeste: - È buona cosa quella che tu vuoi fare. -
15 Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь.	15 Io presi di fra le vostre tribù uomini saggi ed eletti, e li costituii vostri capi, capi di migliaia, di centinaia, di cinquantine e di diecine, che vi guidassero in ogni cosa.
16 Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем.	16 E detti a loro questo ordine: - Ascoltateli, e giudicateli secondo giustizia, siano cittadini nostri o forestieri.
17 Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого; нікого не страхайтеся, бо суд — Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю.	17 Non si faccia differenza tra le persone; ascoltate l'umile come il potente, e non guardate alla persona d'alcuno, perchè dev'essere il giudizio di Dio. Che se qualcosa vi parrà difficile a giudicare, riferitela a me, ed io v'ascolterò. -
18 І заповідав я вам того часу все, що ви мали чинити.	18 E v'ordinai tutto quello che dovevate fare.
19 Ми рушили від Хориву і перейшли всю оту, що ви бачили, велику й страшну пустиню, по дорозі до аморійських гір, та й прибули, як заповідав нам Господь, Бог наш, аж до Кадеш-Барне.	19 Partiti poi dall'Horeb, attraversammo quel deserto sterminato e terribile che voi vedeste, indirizzati al monte dell'Amorreo, come ci aveva comandato il Signore Dio nostro. Arrivati a Cadesbarne,
20 І промовив я до вас: Дійшли ви аж до гір аморійських, що їх Господь, Бог наш, хоче нам дати.	20 vi dissi: -Siete giunti al monte dell'Amorreo, che il Signore Dio nostro darà a noi.
21 Глянь, Господь, Бог твій, дає тобі в посідання цю землю; іди, займи її, як обіцяв тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійся, не падай духом.	21 Vedi [o Israele] la terra che il Signore Dio tuo ti dà; avanzati, per impadronirtene, come il Signore Dio nostro disse a' tuoi padri: non temere, e non aver paura di niente. -
22 Та ви всі приступили до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, щоб вони розгледіли нам ту землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись і на які міста йти нам.	22 Allora vi presentaste a me tutti, e diceste: - Mandiamo degli uomini ad esplorar la regione, perchè ci dicano per quale strada dobbiamo avanzarci, ed a quali città indirizzarci. -
23 Подобалася мені ваша рада; і я вибрав з-поміж вас дванадцять чоловік, по чоловіку від покоління.	23 Essendomi piaciuta la proposta, mandai dodici uomini scelti di fra voi, uno per ogni tribù.
24 Пустились вони в дорогу й зійшли в гори та й дійшли до Ешкол-долини й розвідали її.	24 I quali si misero in cammino, salirono fra' monti, e vennero sino alla Valle del Grappolo. Esplorata la terra,
25 Вони, набравши з собою плодів землі, принесли їх до нас і дали нам таку вістку: Добра земля, що її Господь, Бог наш, хоче нам дати.	25 presero de' suoi frutti per mostrarcene la fertilità e li portarono a noi, dicendo: - Buona è la terra che il Signore Dio nostro vuol darci. -
26 Та ви не схотіли йти і противилися слову Господа, Бога вашого;	26 Ma voi non voleste muovervi; increduli alle parole del Signore Dio nostro,
27 і стали нарікати по ваших наметах та й промовляти: З ненависти до нас вивів нас Господь із Єгипетської землі, щоб віддати нас у руки аморіям та й вигубити нас.	27 mormoraste nelle vostre tende, e diceste: - Il Signore ci vuol male; ci ha cavati dall'Egitto per darci in mano all'Amorreo, e distruggerci.
28 І куди ж ото ми йдемо? Наші брати відняли в нас відвагу, коли сказали: люд, мовляв, там численніший та дебеліший за нас, міста великі й укріплені під небо, ба — навіть синів Анака ми бачили там!	28 Dove andremo? Degli esploratori ci hanno incusso spavento, dicendo: "V'è una popolazione numerosissima, e di statura molto più alta di noi; città grandi, fortificate fino al cielo; vi abbiamo veduto degli uomini della razza d'Enac". -
29 А тоді я промовив до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх!	29 Ed io vi dissi: - Non temete, e non n'abbiate paura.
30 Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він сам воюватиметься за вас, цілковито, як це він учинив був з вами в Єгипетській землі перед вашими очима;	30 Il Signore Dio, che è il vostro condottiere, combatterà egli stesso per voi, come già fece in Egitto a vista di tutti. -
31 та й у пустині, де ти бачив, як Господь, Бог твій, ніс тебе, як чоловік носить свого сина, на всьому шляху, що ви його пройшли, заки дійшли до цього місця.	31 E nel deserto, tu stesso l'hai visto [o Israele], il Signore Dio tuo t'ha portato in braccio come un uomo suol portare il figlio suo fanciullino, in tutto il viaggio che avete fatto per arrivare in questo luogo.
32 Та ви, не зважаючи на те, не хотіли вірити Господеві, Богові вашому,	32 Ma nemmeno così credeste al Signore Dio vostro,
33 який ішов поперед вами в дорозі, щоб піднайти вам місце, де можна вам отаборитись: уночі в полум’ї, щоб показати вам дорогу, якою мали йти, а вдень у хмарі.	33 il quale era andato innanzi a voi nel vostro cammino, e v'aveva segnato dove piantar le tende, mostrandovi la strada di notte, con una colonna di fuoco, e di giorno con una di nube.
34 Коли Господь почув голос ваших розмов, розгнівався й поклявся словами:	34 Or quando il Signore ebbe udito il suono dei vostri lamenti, sdegnato disse e giurò:
35 Ніхто з цих людей, із цього злого роду не побачить тієї доброї землі, що її я поклявся дати вашим батькам,	35 - Nessuno degli uomini di questa generazione perversa vedrà quella terra buona che io con giuramento promisi ai padri vostri,
36 крім Калева, сина Єфунне; він її побачить, і йому дам землю, що по ній ступав він, і його синам, бо він вірно йшов слідами за Господом.	36 eccetto Caleb figlio di Iefone; egli la vedrà, ed io darò a lui ed ai suoi figli la terra da lui esplorata, perchè è stato fedele al Signore. -
37 Та й на мене через вас розгнівався Господь і сказав: І ти туди не ввійдеш!	37 Nè fa meraviglia ch'egli s'indignasse col popolo, mentre a me pure disse il Signore, sdegnato per cagion vostra: - Nemmeno tu vi metterai piede;
38 Ісус Навин, твій слуга, — той увійде туди; йому додай відваги, бо він саме віддасть її у насліддя Ізраїлеві.	38 ma in vece tua vi entrerà Giosuè figlio di Nun, tuo aiutante. Tu esortalo ed incoraggialo, ed egli spartirà a sorte la terra ad Israele.
39 А ваші немовлятка, про яких ви казали, що стануть здобиччю, і діти ваші, що не вміють ще відрізнити добра від зла, — вони увійдуть туди, їм я дам її, і вони заволодіють нею.	39 I vostri bambini, de' quali avete detto che sarebbero stati fatti prigionieri, ed i figli vostri che ancora non conoscono la differenza tra il bene ed il male, quelli v'entreranno, e darò a loro quella regione, e la possederanno.
40 Ви ж поверніться й рушайте в пустиню, дорогою до Червоного моря.	40 Quanto a voi, tornatevene indietro, e andate nel deserto per la via del Mar Rosso. -
41 А ви відказали мені та й промовили до мене: Згрішили ми проти Господа, ми підемо в гори й битимемся, так, як заповідав нам Господь, Бог наш. І підперезав кожен із вас свою зброю, і вам захотілось необдумано пуститися в гори.	41 Allora mi rispondeste: - Abbiamo peccato contro il Signore; saliremo, e combatteremo, come ha comandato il Signore Dio nostro. - Ma mentre in ordine di battaglia andavate verso la montagna,
42 Але Господь сказав до мене: Промов до них: не йдіть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; то щоб не побили вас вороги ваші!	42 il Signore, mi disse: - Di' loro: "Non salite, e non combattete, se non volete esser battuti da' vostri nemici; perchè io non sono con voi". -
43 Говорив я до вас, а ви не послухали; ви спротивились Господньому слову і, впершись, пустилися в гори.	43 Io ve lo riferii, e non mi ascoltaste; ma resistendo al comando del Signore, gonfi di superbia, saliste verso il monte.
44 От і вийшли проти вас аморії, що живуть у тих горах, і гналися за вами роєм та й сікли вас від Сеїру до Хорми.	44 Uscito fuori l'Amorreo che abitava sui monti, e venutovi incontro, v'assalì come soglion assalire le api, e vi fece a pezzi da Seir sino ad Horma.
45 Повернувшися, заходилися ви плакати перед Господом, але Господь не слухав вашого голосу й не зважав на вас.	45 Quando ritornati vi metteste a piangere innanzi al Signore, egli non v'ascoltò, nè volle arrendersi alle vostre grida.
46 І пробули ви, живучи в Кадеші, довгий час.	46 Così rimaneste per molto tempo in Cadesbarne.