Марко 8

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Versetti esaminati

Torna indietro

Біблія Bibbia Martini
1 За тих днів, як знову була сила народу, їсти ж не мали що, то закликав учнів і каже їм:1 Di que' giorni essendo di nuovo grande la folla, né avendo quelli da mangiare, chiamati a se i discepoli, disse loro:
2 Шкода мені люду, — ось уже три дні перебуває зо мною, а не має що їсти.2 Mi fa compassione questo popolo: perché sono già tre giorni, che si trattiene con me, e non ha da mangiare.
3 Коли відпущу голодних додому, ослабнуть дорогою; деякі бо з них поприходили здалека.3 E se li rimanderò alle case loro digiuni, verran meno per istrada: perocché taluni di essi son venuti da lontano.
4 Тож відказали йому учні його: З чого й хто міг би нагодувати їх хлібом ось тут у пустелі?4 E i discepoli gli risposero: E come potrà alcuno qui in una solitudine satollarli di pane?
5 Він же спитав їх: Скільки маєте хлібів? Сім, — відказали ті.5 Ed egli domandò loro: Quanti pani avete? Risposero: Sette.
6 Тоді повелів він народові сісти на землю і, взявши сім хлібів та воздавши хвалу, поламав їх та й дав своїм учням, щоб роздавали, і вони роздали народові.6 E ordinò alle turbe, che sedessero per terra. E presi i sette pani, rese le grazie, gli spezzò, e gli diede a' suoi discepoli, perché gli ponesser davanti alle turbe, come li posero.
7 Мали й дещо риб, тоді поблагословив і їх і наказав теж роздати.7 E avevano ancora alcuni pochi pesciolini: e questi pur benedisse, e ordinò, che fossero distribuiti.
8 І вони їли й наситились, ще й поназбирали полишених куснів аж сім кошиків;8 E mangiarono, e si satollarono: e raccolsero degli avanzi, che rimasero, sette sporte.
9 було ж їх із чотири тисячі. І відпустив їх.9 Or quelli, che avevano mangiato, erano circa quattro mila, e li licenziò.
10 А ввійшовши відразу в човен із своїми учнями, прибув у Далманутський край.10 Ed entrato immediatamente in barca co' suoi discepoli andò dalle parti di Dalmanuta.
11 Тоді вийшли фарисеї й завели з ним суперечку — вимагали від нього знаку з неба, ставивши його на пробу.11 E andaron da lui i Farisei, e cominciarono a disputare con esso, chiedendogli, per tentarlo, un segno nel cielo.
12 Зідхнув же він з усього свого духу та й каже: Чого бо це поріддя домагається знаку? Істинно кажу вам: Не дасться отому поріддю знаку!12 Ed egli, gettato dal cuore un sospiro, disse: Perché mai questa generazione chiede ella un segno? In verità dicovi, che non sarà dato a questa generazione tal segno.
13 І покинувши їх, знову сів у човен і поплив на той бік.13 E rimandatigli, entrò di nuovo in barca, e passò il lago.
14 Учні ж забули взяти хліба — мали з собою лиш один хліб у човні.14 E si scordarono di pigliare del pane: e non avevan seco in barca, se non un pane.
15 І наказував їм, кажучи: Глядіть, бережіться фарисейської закваски та закваски Іродової!15 Ed egli istruivagli, e diceva loro: Guardatevi, e state lontani dal fermento de' Farisei, e dal fermento d'Erode.
16 І стали перемовлятись про те, що не мають хліба.16 Ed essi si bisticciavano tra di loro, dicendo: Non abbiam pane.
17 Ісус, довідавшись про те, каже до них: Чого перемовляєтесь про те, що хліба у вас нема? Невже ж іще не збагнули, не второпали? Невже ж іще у вас нечуле серце?17 La qual cosa conosciuta avendo Gesù, disse loro: Perché v'inquietate del non aver pane? Non avete voi ancora conoscimento, né intelletto? Ed è accecato tutt'ora il cuor vostro?
18 Маючи очі — не бачите? Маючи вуха — не чуєте? Не пам’ятаєте,18 Avete occhi, e non vedete? orecchie, e non udite? né avete memoria.
19 як я ламав п’ять хлібів на п’ять тисяч? Скільки ви повних кошиків із куснями зібрали? — Дванадцять — кажуть йому.19 Allorché cinque pani io divisi tra cinquemila uomini: quanti canestri furono gli avanzi, che raccoglieste? Gli risposero: Dodici.
20 А коли я помножив сім хлібів на чотири тисячі, скільки ви повних кошиків із куснями зібрали? — Сім, — кажуть.20 E quando poi sette pani io divisi tra quattro mila persone: quante sporte furono gli avanzi, che raccoglieste? Risposero: Sette.
21 І він сказав їм: То й ще не розумієте?21 E diceva loro: Come non ancora intendete?
22 Приходять же вони у Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся.22 E giunsero a Betsaida, e gli fu presentato un cieco, e lo supplicavano, che lo toccasse.
23 Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: Чи бачиш щонебудь?23 E preso il cieco per mano, lo menò fuora del borgo: e avendogli sputato negli occhi, e impostegli le mani, gli dimandò, se vedeva nulla.
24 Глянув той і каже: Бачу людей, — наче б дерева ходячі!24 Ed egli, alzati gli occhi, disse: Veggo uomini camminare simili ad alberi.
25 Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко.25 Indi Gesù impose di nuovo le mani sopra gli occhi di lui, e principiò a vedere: e fu sanato in guisa, che vedeva tutte le cose distintamente.
26 І послав його додому, кажучи: Навіть у село не входь.26 E rimandollo a casa sua, e disse: Vattene a casa tua: e se entri nel borgo, non dir nulla a nissuno.
27 І пішов Ісус із своїми учнями до сіл Филипової Кесарії, і дорогою розпитував учнів своїх, мовивши до них: За кого мене люди мають?27 E Gesù sen andò co' suoi discepoli per le castella di Cesarea di Filippo: e per istrada interrogava i suoi discepoli, dicendo loro: Chi dicono gli uomini, che io mi sia?
28 Ті йому й відказали: Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, а ще інші за котрогось із пророків.28 Essi risposero: Chi dice Giovanni Batista, chi Elia, chi come uno de' profeti.
29 А ви, — спитав їх, — що кажете про мене: хто я? Озвавсь Петро та й каже до нього: Ти — Христос.29 Allora disse loro: E voi chi dite, che io sia? Pietro risposegli: Tu se' il Cristo.
30 Але наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про нього.30 E proibì loro strettamente il dir ciò di se con alcuno.
31 І він узяв навчати їх, що Синові Чоловічому багато треба вистраждати, а й відцураються його старші, первосвященики та книжники, буде він убитий, по трьох же днях воскресне.31 E cominciò a spiegar loro, come doveva il Figliuolo dell'uomo patir molto, ed esser riprovato dai seniori, e dai principi de' sacerdoti, e dagli Scribi, ed essere ucciso: e risuscitare tre giorni dopo.
32 А говорив про це відкрито. Тоді Петро, взявши його набік, заходився йому докоряти.32 E parlava di questo fatto apertamente. E Pietro, presolo in disparte, cominciò a rampognarlo.
33 Він же, обернувшись і глянувши на своїх учнів, скартав Петра і сказав: Геть від мене, сатано! Бо гадаєш ти не про те, що Боже, лише про те, що людське.33 Ma egli rivoltosi, e mirando i suoi discepoli, sgridò Pietro, dicendo: Va lungi da me, satana; perché non hai la saggezza di Dio, ma degli uomini.
34 І прикликавши народ разом із своїми учнями, сказав їм: Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною.34 E chiamate a se le turbe con i suoi discepoli, disse loro: Se alcuno vuoi tenere dietro a me, rinneghi se stesso, e prenda la sua croce, e mi siegua.
35 Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе.35 Imperocché chi vorrà salvare l'anima sua, la perderà: e chi perderà l'anima sua per me, e pel Vangelo, la salverà.
36 Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу?36 Imperocché che gioverà all'uomo l'acquisto di tutto il mondo, ove perda l'anima sua?
37 Що бо людина може дати взамін за власну душу?37 Oppure che darà l'uomo in cambio dell'anima sua?
38 Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами.38 Cionciossiachè chi si vergognerà di me, e delle mie parole in questa generazione adultera, e peccatrice; si vergognerà di lui il Figliuolo dell'uomo, quando verrà nella gloria del Padre suo con gli Angeli santi.
39 E diceva loro: Vi dico in verità, che degli astanti vi sono alcuni, i quali non gusteranno la morte, sino a tanto che veggano venire il regno di Dio con maestà.