Матей 20

Біблія	NEW JERUSALEM
1 «Царство Небесне подібне до чоловіка-господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників у свій виноградник.	1 'Now the kingdom of Heaven is like a landowner going out at daybreak to hire workers for his vineyard.
2 Домовившись із робітниками по динарію денно, послав їх у свій виноградник.	2 He made an agreement with the workers for one denarius a day and sent them to his vineyard.
3 А коли вийшов, близько третьої години побачив інших, що бездільно стояли на ринку.	3 Going out at about the third hour he saw others standing idle in the market place
4 Він же їм сказав: Ідіть і ви в мій виноградник, що буде по справедливості, дам вам.	4 and said to them, "You go to my vineyard too and I wil give you a fair wage."
5 І ті пішли. Коли ж знову вийшов, близько шостої та дев’ятої години, зробив так само.	5 So they went. At about the sixth hour and again at about the ninth hour, he went out and did the same.
6 Близько одинадцятої вийшовши, стрінув інших, що стояли, і сказав їм: Чого тут увесь день бездільно стоїте?	6 Then at about the eleventh hour he went out and found more men standing around, and he said tothem, "Why have you been standing here idle all day?"
7 Кажуть йому: Бо ніхто не найняв нас. Сказав їм: Ідіть і ви в виноградник.	7 "Because no one has hired us," they answered. He said to them, "You go into my vineyard too."
8 Коли ж настав вечір, власник виноградника наказав своєму управителеві: Поклич но робітників та роздай їм заплату, почавши від останніх аж: до перших.	8 In the evening, the owner of the vineyard said to his bailiff, "Call the workers and pay them theirwages, starting with the last arrivals and ending with the first."
9 Ті, що прийшли близько одинадцятої години, взяли по динарію.	9 So those who were hired at about the eleventh hour came forward and received one denarius each.
10 Коли приступили перші, думали, що більше дістануть. І вони взяли по динарію.	10 When the first came, they expected to get more, but they too received one denarius each.
11 А взявши, стали ремствувати на господаря,	11 They took it, but grumbled at the landowner saying,
12 Той, відповідаючи одному з них, сказав: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія погодився зо мною?	12 "The men who came last have done only one hour, and you have treated them the same as us,though we have done a heavy day's work in al the heat."
	13 He answered one of them and said, "My friend, I am not being unjust to you; did we not agree on onedenarius?
14 Бери своє та йди! Хочу бо й цьому останньому дати, що й тобі.	14 Take your earnings and go. I choose to pay the lastcomer as much as I pay you.
15 Хіба не дозволено мені робити зо своїм, що захочу? Чи око ж твоє лукаве з того, що я добрий?!	15 Have I no right to do what I like with my own? Why should you be envious because I am generous?"
16 Так то останні будуть перші, а перші — останні!»	16 Thus the last wil be first, and the first, last.'
17 Коли Ісус вирушав у Єрусалим, узяв осібно дванадцятьох і дорогою сказав їм:	17 Jesus was going up to Jerusalem, and on the road he took the Twelve aside by themselves and saidto them,
18 «Отож ми вирушаємо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде відданий первосвященикам і книжникам, і засудять його на смерть.	18 'Look, we are going up to Jerusalem, and the Son of man is about to be handed over to the chiefpriests and scribes. They wil condemn him to death
19 І віддадуть його поганам, щоб ті глумилися, катували та розіп’яли його; а третього дня воскресне.»	19 and will hand him over to the gentiles to be mocked and scourged and crucified; and on the third dayhe wil be raised up again.'
20 Тоді підійшла до нього мати Заведеєвих синів зо своїми синами і вклонилась, щоб його про щось попросити.	20 Then the mother of Zebedee's sons came with her sons to make a request of him, and bowed low;
21 Той же сказав їй: «Чого бажаєш?» Відповіла йому: «Скажи, щоб оці два сини мої сіли в твоєму Царстві — один праворуч, другий ліворуч тебе.»	21 and he said to her, 'What is it you want?' She said to him, 'Promise that these two sons of mine maysit one at your right hand and the other at your left in your kingdom.'
22 У відповідь Ісус мовив: «Не знаєте, про що просите. Чи спроможні ви пити чашу, яку я маю пити?» Сказали йому: «Спроможні.»	22 Jesus answered, 'You do not know what you are asking. Can you drink the cup that I am going todrink?' They replied, 'We can.'
23 Промовив до них: «Чашу мою питимете, але сісти праворуч мене чи ліворуч, — не моє це давати, лише — кому мій Отець приготував.»	23 He said to them, 'Very wel ; you shal drink my cup, but as for seats at my right hand and my left,these are not mine to grant; they belong to those to whom they have been al otted by my Father.'
24 Почувши це, десятеро почали нарікати на двох братів.	24 When the other ten heard this they were indignant with the two brothers.
25 Ісус же, закликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі гнітять їх.	25 But Jesus cal ed them to him and said, 'You know that among the gentiles the rulers lord it over them,and great men make their authority felt.
26 Не так має бути між вами. Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга.	26 Among you this is not to happen. No; anyone who wants to become great among you must be yourservant,
27 І хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба.	27 and anyone who wants to be first among you must be your slave,
28 Так само Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але — послужити й дати життя своє на викуп за багатьох.»	28 just as the Son of man came not to be served but to serve, and to give his life as a ransom for many.'
29 Коли вони виходили з Єрихону, йшло за ним багато народу.	29 As they left Jericho a large crowd fol owed him.
30 Отож два сліпці сиділи собі край дороги, а коли почули, що Ісус переходить мимо, закричали, кажучи: «Господи, Сину Давида, змилуйся над нами!»	30 And now there were two blind men sitting at the side of the road. When they heard that it was Jesuswho was passing by, they shouted, 'Lord! Have pity on us, son of David.'
31 Люди ж картали їх, щоб замовкли. А ті ще більше голосили: «Змилуйся над нами, Господи, Сину Давида!»	31 And the crowd scolded them and told them to keep quiet, but they only shouted the louder, 'Lord!Have pity on us, son of David.'
32 Ісус же зупинився, закликав їх і мовив: «Що бажаєте, щоб учинив я вам?»	32 Jesus stopped, cal ed them over and said, 'What do you want me to do for you?'
33 Вони кажуть йому: «Господи, щоб очі нам відкрилися.»	33 They said to him, 'Lord, let us have our sight back.'
34 Змилувався Ісус, доторкнувсь їхніх очей, і негайно же прозріли й пішли слідом за ним.	34 Jesus felt pity for them and touched their eyes, and at once their sight returned and they fol owedhim.