Числа 11

Біблія	BIBBIA CEI 1974
1 Почали люди гірко нарікати, і дійшло нарікання до вух Господніх; почув Господь та й запалав гнів його, і зайнявсь між ними вогонь Господній і пожер кінець табору.	1 Ora il popolo cominciò a lamentarsi malamente agli orecchi del Signore. Li udì il Signore e il suo sdegno si accese e il fuoco del Signore divampò in mezzo a loro e divorò l'estremità dell'accampamento.
2 Заголосили люди до Мойсея, і Мойсей заблагав до Господа, то вогонь і погас.	2 Il popolo gridò a Mosè; Mosè pregò il Signore e il fuoco si spense.
3 І названо те місце Тавера, бо палав між ними вогонь Господній.	3 Quel luogo fu chiamato Tabera, perché il fuoco del Signore era divampato in mezzo a loro.
4 І забаглося мішаній юрбі, що була між ними, їсти так, що й сини Ізраїля собі стали плакати: хто, мовляв, дасть нам м’яса їсти?	4 La gente raccogliticcia, che era tra il popolo, fu presa da bramosia; anche gli Israeliti ripresero a lamentarsi e a dire: "Chi ci potrà dare carne da mangiare?
5 Пригадуємо собі рибу, що задарма їли в Єгипті, огірки, дині, пір, цибулю, часник;	5 Ci ricordiamo dei pesci che mangiavamo in Egitto gratuitamente, dei cocomeri, dei meloni, dei porri, delle cipolle e dell'aglio.
6 а тепер душа наша прагне: нема нічогісінько, сама лише манна перед нашими очима.	6 Ora la nostra vita inaridisce; non c'è più nulla, i nostri occhi non vedono altro che questa manna".
7 Була ж манна, наче коріяндрове насіння, а колір її, як колір буелія.	7 Ora la manna era simile al seme del coriandolo e aveva l'aspetto della resina odorosa.
8 Народ розсипався і збирав її і молов на жорнах або товк у ступах, то й варили її в горщиках і пекли пляцки; а на смак була вона, мов тістечко на олії.	8 Il popolo andava attorno a raccoglierla; poi la riduceva in farina con la macina o la pestava nel mortaio, la faceva cuocere nelle pentole o ne faceva focacce; aveva il sapore di pasta all'olio.
9 І коли вночі спадала роса на табір, то спадала на нього й манна.	9 Quando di notte cadeva la rugiada sul campo, cadeva anche la manna.
10 Вчув Мойсей, що народ плаче по сім’ях, кожен коло входу до свого шатра, і гнів Господній запалав вельми, то й стало йому прикро.	10 Mosè udì il popolo che si lamentava in tutte le famiglie, ognuno all'ingresso della propria tenda; lo sdegno del Signore divampò e la cosa dispiacque anche a Mosè.
11 І сказав Мойсей до Господа: «Чому вчинив ти таке з своїм слугою? Чому не знайшов я ласки в очах у тебе, що он тягар усього цього народу звалив єси на мене?	11 Mosè disse al Signore: "Perché hai trattato così male il tuo servo? Perché non ho trovato grazia ai tuoi occhi, tanto che tu mi hai messo addosso il carico di tutto questo popolo?
12 Чи то ж я зачав увесь той народ? Чи то ж я породив його, що ти мені кажеш: носи його, мовляв, на лоні в себе, як то нянька носить немовлятко, аж до землі, про яку ти клявся їхнім батькам?	12 L'ho forse concepito io tutto questo popolo? O l'ho forse messo al mondo io perché tu mi dica: Pòrtatelo in grembo, come la balia porta il bambino lattante, fino al paese che tu hai promesso con giuramento ai suoi padri?
13 Звідкіль узяти мені м’яса, щоб нагодувати ввесь народ оцей? Ось вони з плачем насіли на мене, кажучи: Дай нам м’яса їсти!	13 Da dove prenderei la carne da dare a tutto questo popolo? Perché si lamenta dietro a me, dicendo: Dacci da mangiare carne!
14 Не під силу мені одному нести ввесь люд оцей; занадто тяжкий він для мене.	14 Io non posso da solo portare il peso di tutto questo popolo; è un peso troppo grave per me.
15 Якщо й далі так обходитимешся зо мною, то ліпше, молю, вбий мене, коли я знайшов ласку в очах твоїх, щоб я не бачив горя мого.»	15 Se mi devi trattare così, fammi morire piuttosto, fammi morire, se ho trovato grazia ai tuoi occhi; io non veda più la mia sventura!".
16 І промовив Господь до Мойсея: «Збери лишень мені сімдесят чоловіків із старшин в Ізраїлі, про яких знаєш, що вони люди розсудливі та вміють правити народом, і приведи їх до намету зборів; нехай стануть там з тобою.	16 Il Signore disse a Mosè: "Radunami settanta uomini tra gli anziani d'Israele, conosciuti da te come anziani del popolo e come loro scribi; conducili alla tenda del convegno; vi si presentino con te.
17 Я зійду й говоритиму там із тобою, і візьму від духу, що на тобі, та й покладу на них, то вони й нестимуть з тобою тягар народу, щоб не одному тобі нести його.	17 Io scenderò e parlerò in quel luogo con te; prenderò lo spirito che è su di te per metterlo su di loro, perché portino con te il carico del popolo e tu non lo porti più da solo.
18 А людям скажи: Освятітеся на завтра, й їстимете м’ясо; за те, що ви плакали вголос перед Господом, примовлявши: О коли б то ми вже мали м’яса! В Єгипті було нам так добре! — дасть вам Господь м’яса, і їстимете.	18 Dirai al popolo: Santificatevi per domani e mangerete carne, perché avete pianto agli orecchi del Signore, dicendo: Chi ci farà mangiare carne? Stavamo così bene in Egitto! Ebbene il Signore vi darà carne e voi ne mangerete.
19 Не один день їстимете, і не два дні, і не п’ять день, і не десять день, і не двадцять день,	19 Ne mangerete non per un giorno, non per due giorni, non per cinque giorni, non per dieci giorni, non per venti giorni,
20 а цілий місяць, аж покіль не знудиться й не опротивіє вам, ви бо погордували Господом, який серед вас, і плакали перед ним, нарікаючи: Чого це, мовляв, вийшли ми з Єгипту?»	20 ma per un mese intero, finché vi esca dalle narici e vi venga a noia, perché avete respinto il Signore che è in mezzo a voi e avete pianto davanti a lui, dicendo: Perché siamo usciti dall'Egitto?".
21 І сказав Мойсей: «Народу, що між ним я обертаюся, 600 000 піхоти, а ти кажеш, дам вам м’яса, щоб їли цілий місяць.	21 Mosè disse: "Questo popolo, in mezzo al quale mi trovo, conta seicentomila adulti e tu dici: Io darò loro la carne e ne mangeranno per un mese intero!
22 Хіба вистачило б для них, якби повбивати дрібну й велику скотину? Хіба вистачило б для них, якби виловити всю рибу в морі?»	22 Si possono uccidere per loro greggi e armenti in modo che ne abbiano abbastanza? O si radunerà per loro tutto il pesce del mare in modo che ne abbiano abbastanza?".
23 Господь мовив до Мойсея: «А хіба рука Господня вкоротилась? Ось побачиш, чи справдиться слово моє, чи ні.»	23 Il Signore rispose a Mosè: "Il braccio del Signore è forse raccorciato? Ora vedrai se la parola che ti ho detta si realizzerà o no".
24 Вийшов Мойсей і передав народові слова Господні; потім зібрав сімдесят чоловіків із старших народу й поставив їх навкруги намету.	24 Mosè dunque uscì e riferì al popolo le parole del Signore; radunò settanta uomini tra gli anziani del popolo e li pose intorno alla tenda del convegno.
25 І зійшов Господь у хмарі та й говорив з ними; і взявши з духу, що був на ньому, поклав на сімдесятьох старших; як тільки спускався на них дух, то вони пророкували, а поза тим не пророкували.	25 Allora il Signore scese nella nube e gli parlò: prese lo spirito che era su di lui e lo infuse sui settanta anziani: quando lo spirito si fu posato su di essi, quelli profetizzarono, ma non lo fecero più in seguito.
26 Двоє чоловіків залишилися були в таборі: один на ім’я Елдад, а другий Медад; і спустився на них дух; були вони записані, але не вийшли були до намету, отож стали вони пророкувати в таборі.	26 Intanto, due uomini, uno chiamato Eldad e l'altro Medad, erano rimasti nell'accampamento e lo spirito si posò su di essi; erano fra gli iscritti ma non erano usciti per andare alla tenda; si misero a profetizzare nell'accampamento.
27 Прибіг якийсь хлопчина та й оповів Мойсеєві, кажучи: «Елдад та Медад пророкують у таборі.»	27 Un giovane corse a riferire la cosa a Mosè e disse: "Eldad e Medad profetizzano nell'accampamento".
28 А Ісус Навин, що услуговував Мойсеєві змалку, урвав йому мову, кажучи: «Мій пане Мойсею, заборони їм!»	28 Allora Giosuè, figlio di Nun, che dalla sua giovinezza era al servizio di Mosè, disse: "Mosè, signor mio, impediscili!".
29 Мойсей йому й каже: «Чого то ти заздриш замість мене? Ох, коли б то ввесь люд Господній та й зробився пророком! Коли б то Господь зіслав свій дух на них!»	29 Ma Mosè gli rispose: "Sei tu geloso per me? Fossero tutti profeti nel popolo del Signore e volesse il Signore dare loro il suo spirito!".
30 І повернувсь Мойсей до табору, сам він і старші Ізраїля.	30 Mosè si ritirò nell'accampamento, insieme con gli anziani d'Israele.
31 І повіяло вітром від Господа, і нанесло перепилиць від моря та й накидало їх у табір — десь на день ходи в один бік і десь на день ходи в другий, навкруги табору, а поверх землі близько на два лікті.	31 Intanto si era alzato un vento, per ordine del Signore, e portò quaglie dalla parte del mare e le fece cadere presso l'accampamento sulla distesa di circa una giornata di cammino da un lato e una giornata di cammino dall'altro, intorno all'accampamento e a un'altezza di circa due cubiti sulla superficie del suolo.
32 Кинулись люди збирати перепелиць — увесь той день і всю ніч ще й увесь другий день; навіть хто найменше назбирав, мав десять хомерів, тож і розстелили їх навколо табору.	32 Il popolo si alzò e tutto quel giorno e tutta la notte e tutto il giorno dopo raccolse le quaglie. Chi ne raccolse meno ne ebbe dieci 'homer'; le distesero intorno all'accampamento.
33 М’ясо було ще в них на зубах, ще його й не з’їли, а гнів Господній уже запалав на людей, і вдарив Господь їх тяжким мором.	33 Avevano ancora la carne fra i denti e non l'avevano ancora masticata, quando lo sdegno del Signore si accese contro il popolo e il Signore percosse il popolo con una gravissima piaga.
34 Тим і названо те місце Ківрот-га-Тава, там бо поховано людей, що були ласі.	34 Quel luogo fu chiamato Kibrot-Taava, perché qui fu sepolta la gente che si era lasciata dominare dalla ingordigia.
35 З Ківрот-га-Тави рушив народ до Хацероту, і в Хацероті зупинився.	35 Da Kibrot-Taava il popolo partì per Caserot e a Caserot fece sosta.