Числа 11

Біблія	Biblija Hrvatski
1 Почали люди гірко нарікати, і дійшло нарікання до вух Господніх; почув Господь та й запалав гнів його, і зайнявсь між ними вогонь Господній і пожер кінець табору.	1 I stade narod zlobno mrmljati u Jahvine uši. Kad to ču Jahve, planu gnjevom. Jahvin oganj izbi među njima i spali jedan kraj tabora.
2 Заголосили люди до Мойсея, і Мойсей заблагав до Господа, то вогонь і погас.	2 Narod zavapi Mojsiju, a Mojsije se pomoli Jahvi i oganj se utiša.
3 І названо те місце Тавера, бо палав між ними вогонь Господній.	3 Ono se mjesto prozva Tabera, jer je Jahvin oganj ondje zaplamtio na njih.
4 І забаглося мішаній юрбі, що була між ними, їсти так, що й сини Ізраїля собі стали плакати: хто, мовляв, дасть нам м’яса їсти?	4 Svjetinu koja se oko njih skupila obuzme pohlepa za jelom. Izraelci se opet upuste u jadikovanje govoreći: »Tko će nas nasititi mesom?
5 Пригадуємо собі рибу, що задарма їли в Єгипті, огірки, дині, пір, цибулю, часник;	5 Sjećamo se kako smo u Egiptu jeli badava ribe, krastavaca, dinje, prase, luka i češnjaka.
6 а тепер душа наша прагне: нема нічогісінько, сама лише манна перед нашими очима.	6 Sad nam život vene; nema ničega, osim mane, pred našim očima.«
7 Була ж манна, наче коріяндрове насіння, а колір її, як колір буелія.	7 Mana je bila kao zrno korijandera i nalik na bdelij.
8 Народ розсипався і збирав її і молов на жорнах або товк у ступах, то й варили її в горщиках і пекли пляцки; а на смак була вона, мов тістечко на олії.	8 Narod išao naokolo, skupljao je, a onda tro kamenom na kamenoj ploči ili stupao u stupi. Kuhao ju je u loncu i od nje pravio kolače. Okus joj bijaše kao okus kolača zgotovljena u ulju.
9 І коли вночі спадала роса на табір, то спадала на нього й манна.	9 Kad bi se noću spuštala rosa po taborištu, s njome bi se spustila i mana.
10 Вчув Мойсей, що народ плаче по сім’ях, кожен коло входу до свого шатра, і гнів Господній запалав вельми, то й стало йому прикро.	10 Jahve Mojsije je slušao kako jadikuje narod u svojim obiteljima, svatko na ulazu u svoj šator. Gnjev Jahvin žestoko planu i Mojsije se ražalosti.
11 І сказав Мойсей до Господа: «Чому вчинив ти таке з своїм слугою? Чому не знайшов я ласки в очах у тебе, що он тягар усього цього народу звалив єси на мене?	11 »Zašto zlostavljaš slugu svoga?« – upravi Mojsije riječ Jahvi. »Zašto nisam stekao milost u tvojim očima kad si na me uprtio teret svega ovog naroda?
12 Чи то ж я зачав увесь той народ? Чи то ж я породив його, що ти мені кажеш: носи його, мовляв, на лоні в себе, як то нянька носить немовлятко, аж до землі, про яку ти клявся їхнім батькам?	12 Zar je od mene potekao sav ovaj narod? Zar sam ga ja rodio, kad veliš: ‘Nosi ga u svome krilu, kao što dojilja nosi dojenče, u zemlju što sam je pod zakletvom obećao njihovim očevima!’
13 Звідкіль узяти мені м’яса, щоб нагодувати ввесь народ оцей? Ось вони з плачем насіли на мене, кажучи: Дай нам м’яса їсти!	13 Odakle meni meso da ga dam svemu ovom puku koji plače oko mene govoreći: ‘Daj nam mesa da jedemo!’
14 Не під силу мені одному нести ввесь люд оцей; занадто тяжкий він для мене.	14 Ja sâm ne mogu nositi sav ovaj narod. Preteško je to za me.
15 Якщо й далі так обходитимешся зо мною, то ліпше, молю, вбий мене, коли я знайшов ласку в очах твоїх, щоб я не бачив горя мого.»	15 Ako ćeš ovako sa mnom postupati, radije me ubij, ako sam stekao milost u tvojim očima, da više ne gledam svoga jada.«
16 І промовив Господь до Мойсея: «Збери лишень мені сімдесят чоловіків із старшин в Ізраїлі, про яких знаєш, що вони люди розсудливі та вміють правити народом, і приведи їх до намету зборів; нехай стануть там з тобою.	16 Onda Jahve reče Mojsiju: »Skupi mi sedamdeset muževa između starješina izraelskih za koje znaš da su starješine narodu i njegovi nadglednici. Dovedi ih u Šator sastanka pa neka ondje zauzmu svoja mjesta s tobom.
17 Я зійду й говоритиму там із тобою, і візьму від духу, що на тобі, та й покладу на них, то вони й нестимуть з тобою тягар народу, щоб не одному тобі нести його.	17 Ja ću sići i ondje s tobom govoriti; uzet ću nešto duha koji je na tebi i stavit ću ga na njih. Tako će s tobom nositi teret naroda da ga ne nosiš sâm.
18 А людям скажи: Освятітеся на завтра, й їстимете м’ясо; за те, що ви плакали вголос перед Господом, примовлявши: О коли б то ми вже мали м’яса! В Єгипті було нам так добре! — дасть вам Господь м’яса, і їстимете.	18 Nadalje, kaži narodu: Za sutra se posvetite i jest ćete mesa, jer ste mrmljali u uši Jahvi govoreći: ‘Tko će nas nasititi mesa? U Egiptu nam je bilo dobro.’ Jahve će vam, dakle, dati mesa da jedete.
19 Не один день їстимете, і не два дні, і не п’ять день, і не десять день, і не двадцять день,	19 Nećete ga jesti samo jedan dan, ni dva dana, ni pet dana, ni deset dana, ni dvadeset dana,
20 а цілий місяць, аж покіль не знудиться й не опротивіє вам, ви бо погордували Господом, який серед вас, і плакали перед ним, нарікаючи: Чого це, мовляв, вийшли ми з Єгипту?»	20 nego cio mjesec, sve dok vam ne izbije na nosnice i ne ogadi vam se, jer ste odbacili Jahvu koji je među vama mrmljajući pred njim riječima: ‘Zašto smo uopće odlazili iz Egipta?’«
21 І сказав Мойсей: «Народу, що між ним я обертаюся, 600 000 піхоти, а ти кажеш, дам вам м’яса, щоб їли цілий місяць.	21 »Naroda u kojemu se nalazim«, odgovori Mojsije, »ima šest stotina tisuća pješaka, a ti kažeš: ‘Mesa ću im dati da jedu mjesec dana.’
22 Хіба вистачило б для них, якби повбивати дрібну й велику скотину? Хіба вистачило б для них, якби виловити всю рибу в морі?»	22 Može li im se naklati sitne i krupne stoke da im dostane? Mogu li im se sve ribe iz mora zgrnuti da im bude dosta?«
23 Господь мовив до Мойсея: «А хіба рука Господня вкоротилась? Ось побачиш, чи справдиться слово моє, чи ні.»	23 Jahve reče Mojsiju: »Zar je ruka Jahvina tako kratka? Sad ćeš vidjeti hoće li se obistiniti moja riječ ili neće.«
24 Вийшов Мойсей і передав народові слова Господні; потім зібрав сімдесят чоловіків із старших народу й поставив їх навкруги намету.	24 Mojsije izađe i kaza narodu Jahvine riječi. Onda skupi sedamdeset muževa između narodnih starješina i smjesti ih oko Šatora.
25 І зійшов Господь у хмарі та й говорив з ними; і взявши з духу, що був на ньому, поклав на сімдесятьох старших; як тільки спускався на них дух, то вони пророкували, а поза тим не пророкували.	25 Jahve siđe u oblaku i poče s njim govoriti. Zatim uze od duha koji bijaše na njemu i stavi na onu sedamdesetoricu starješina. Kad duh počinu na njima, počeše prorokovati, ali to više nikad ne učiniše.
26 Двоє чоловіків залишилися були в таборі: один на ім’я Елдад, а другий Медад; і спустився на них дух; були вони записані, але не вийшли були до намету, отож стали вони пророкувати в таборі.	26 Dvojica ostadoše u taboru. Jednome je bilo ime Eldad, a drugome Medad. Duh je i na njima počinuo – bili su i oni među upisanima, premda nisu došli u tabor – te počeše u taboru prorokovati.
27 Прибіг якийсь хлопчина та й оповів Мойсеєві, кажучи: «Елдад та Медад пророкують у таборі.»	27 Neki mladić otrča te javi Mojsiju: »Eldad i Medad«, reče, »prorokuju u taboru!«
28 А Ісус Навин, що услуговував Мойсеєві змалку, урвав йому мову, кажучи: «Мій пане Мойсею, заборони їм!»	28 Jošua, sin Nunov, koji je posluživao Mojsija od svoje mladosti, prozbori i reče: »Mojsije, gospodaru moj, ušutkaj ih!«
29 Мойсей йому й каже: «Чого то ти заздриш замість мене? Ох, коли б то ввесь люд Господній та й зробився пророком! Коли б то Господь зіслав свій дух на них!»	29 Mojsije mu odgovori: »Zar si zavidan zbog mene! Oh, kad bi sav narod Jahvin postao prorok! Kad bi Jahve na njih izlio svoga duha!«
30 І повернувсь Мойсей до табору, сам він і старші Ізраїля.	30 Potom se Mojsije i starješine izraelske vrate u tabor.
31 І повіяло вітром від Господа, і нанесло перепилиць від моря та й накидало їх у табір — десь на день ходи в один бік і десь на день ходи в другий, навкруги табору, а поверх землі близько на два лікті.	31 Tada Jahve zapovjedi te zapuhnu vjetar i nanese prepelice od mora i sasu ih na tabor, na dan hoda i s ove i s one strane tabora, na dva lakta iznad zemlje.
32 Кинулись люди збирати перепелиць — увесь той день і всю ніч ще й увесь другий день; навіть хто найменше назбирав, мав десять хомерів, тож і розстелили їх навколо табору.	32 Narod je ustao te je toga cijeloga dana, svu noć i cio sutrašnji dan skupljao prepelice. Onaj tko ih je skupio najmanje imao je deset homera.
33 М’ясо було ще в них на зубах, ще його й не з’їли, а гнів Господній уже запалав на людей, і вдарив Господь їх тяжким мором.	33 Zatim ih razastriješe oko tabora. Meso još bijaše među njihovim zubima – još ga nisu prožvakali – kadli planu Jahvin gnjev protiv naroda: Jahve udari narod strašnim pomorom.
34 Тим і названо те місце Ківрот-га-Тава, там бо поховано людей, що були ласі.	34 Ono se mjesto prozva Kibrot Hataava, jer su ondje pokopali one koji se bijahu polakomili.
35 З Ківрот-га-Тави рушив народ до Хацероту, і в Хацероті зупинився.	35 Iz Kibrot Hataave narod se zaputi u Haserot. I utabori se u Haserotu.