Ісая 2

Біблія	VULGATA
1 Слово, що його узрів Ісая, син Амоса, про Юдею і про Єрусалим.	1 Verbum quod vidit Isaias, filius Amos, super Juda et Jerusalem.
2 На останку днів станеться, що гора дому Господнього буде поставлена на вершині гір і підійметься понад пагорби. Усі народи поспішать до неї.	2 Et erit in novissimis diebus : præparatus mons domus Domini in vertice montium, et elevabitur super colles ; et fluent ad eum omnes gentes,
3 І сила народів піде туди, і скажуть: «Ходіте, вийдемо на гору Господню, в дім Бога Якова, і він покаже нам свої дороги, і будемо ходити його стежками, бо з Сіону закон вийде, і слово Господнє з Єрусалиму.»	3 et ibunt populi multi, et dicent : Venite, et ascendamus ad montem Domini, et ad domum Dei Jacob ; et docebit nos vias suas, et ambulabimus in semitis ejus, quia de Sion exibit lex, et verbum Domini de Jerusalem.
4 І він судитиме народи, буде розсуджувати людей многих; вони перекують свої мечі на рала, а списи свої на серпи. Народ на народ не буде меча підіймати, і не вчитимуться більше воювати.	4 Et judicabit gentes, et arguet populos multos ; et conflabunt gladios suos in vomeres, et lanceas suas in falces. Non levabit gens contra gentem gladium, nec exercebuntur ultra ad prælium.
5 Доме Якова, прийдіть, і будемо ходити в світлі Господнім!	5 Domus Jacob, venite, et ambulemus in lumine Domini.
6 Так! Ти відкинув люд свій, дім Якова, бо в них повно чарівників і знахурів, як у філістимлян, і вони з синами чужоземців у побратистві.	6 Projecisti enim populum tuum, domum Jacob, quia repleti sunt ut olim, et augeres habuerunt ut Philisthiim, et pueris alienis adhæserunt.
7 Край його повен срібла і золота, і нема ліку його скарбам. Край його наповнився кіньми і нема ліку його колісницям.	7 Repleta est terra argento et auro, et non est finis thesaurorum ejus.
8 Край його повен ідолів. Вони падають низько перед ділом своїх рук, перед тим, що пальці їхні виробили.	8 Et repleta est terra ejus equis, et innumerabiles quadrigæ ejus. Et repleta est terra ejus idolis ; opus manuum suarum adoraverunt, quod fecerunt digiti eorum.
9 І похилився чоловік, понизилась людина. Ти не простиш їм цього.	9 Et incurvavit se homo, et humiliatus est vir ; ne ergo dimittas eis.
10 Сховайся у скелі, зарийся в землю зо страху перед Господом і перед сяйвом його величі.	10 Ingredere in petram, et abscondere in fossa humo a facie timoris Domini, et a gloria majestatis ejus.
11 Поникнуть горді очі людей, принижена буде пиха людська, один Господь звисочиться того часу.	11 Oculi sublimes hominis humiliati sunt, et incurvabitur altitudo virorum ; exaltabitur autem Dominus solus in die illa.
12 Бо це буде день Господа сил на все горде й набундючене, на все, що несеться вгору, — щоб оте принизити;	12 Quia dies Domini exercituum super omnem superbum, et excelsum, et super omnem arrogantem, et humiliabitur ;
13 на всі кедри ливанські, на всі дуби башанські;	13 et super omnes cedros Libani sublimes et erectas, et super omnes quercus Basan,
14 на всі високі гори й на всі пагорби, що вгору пнуться;	14 et super omnes montes excelsos, et super omnes colles elevatos,
15 на кожну високу башту і на кожний мур кріпкий;	15 et super omnem turrim excelsam, et super omnem murum munitum,
16 на всі кораблі таршішські й на всі прикраси принадні.	16 et super omnes naves Tharsis, et super omne quod visu pulchrum est,
17 І повалиться людська гордість, і понизиться пиха смертних. Один Господь звисочиться того часу.	17 et incurvabitur sublimitas hominum, et humiliabitur altitudo virorum, et elevabitur Dominus solus in die illa ;
18 Боввани щезнуть дощенту.	18 et idola penitus conterentur ;
19 Сховайтесь по печерах, у скелях та по норах у землі зо страху перед Господом і перед сяйвом його величі, коли він устане, щоб стрясти землю.	19 et introibunt in speluncas petrarum, et in voragines terræ, a facie formidinis Domini et a gloria majestatis ejus, cum surrexerit percutere terram.
20 Того дня чоловік повикидає кротам та кажанам своїх срібних бовванів і свої золоті кумири, які наробив собі, щоб їм поклонятись,	20 In die illa projiciet homo idola argenti sui, et simulacra auri sui, quæ fecerat sibi ut adoraret, talpas et vespertiliones.
21 аби лише самому сховатись У щілинах по скелях та скельних розколинах зо страху перед Господом і перед сяйвом його величі, коли він устане, щоб стрясти землю.	21 Et ingreditur scissuras petrarum et in cavernas saxorum, a facie formidinis Domini, et a gloria majestatis ejus, cum surrexerit percutere terram.
22 Годі вам надію покладати на чоловіка, в якого тільки й духу, що у ніздрах; бо й що він вартий?	22 Quiescite ergo ab homine, cujus spiritus in naribus ejus est, quia excelsus reputatus est ipse.