Ісая 2

Біблія	NOVA VULGATA
1 Слово, що його узрів Ісая, син Амоса, про Юдею і про Єрусалим.	1 Verbum, quod vidit Isaias filius Amos super Iudam et Ieru salem.
2 На останку днів станеться, що гора дому Господнього буде поставлена на вершині гір і підійметься понад пагорби. Усі народи поспішать до неї.	2 Et erit in novissimis diebus praeparatus mons domus Domini in vertice montium, et elevabitur super colles; et fluent ad eum omnes gentes.
3 І сила народів піде туди, і скажуть: «Ходіте, вийдемо на гору Господню, в дім Бога Якова, і він покаже нам свої дороги, і будемо ходити його стежками, бо з Сіону закон вийде, і слово Господнє з Єрусалиму.»	3 Et ibunt populi multi et dicent: “ Venite, et ascendamus ad montem Domini, ad domum Dei Iacob, ut doceat nos vias suas, et ambulemus in semitis eius ”; quia de Sion exibit lex, et verbum Domini de Ierusalem.
4 І він судитиме народи, буде розсуджувати людей многих; вони перекують свої мечі на рала, а списи свої на серпи. Народ на народ не буде меча підіймати, і не вчитимуться більше воювати.	4 Et iudicabit gentes et arguet populos multos; et conflabunt gladios suos in vomeres et lanceas suas in falces; non levabit gens contra gentem gladium, nec exercebuntur ultra ad proelium.
5 Доме Якова, прийдіть, і будемо ходити в світлі Господнім!	5 Domus Iacob, venite, et ambulemus in lumine Domini.
6 Так! Ти відкинув люд свій, дім Якова, бо в них повно чарівників і знахурів, як у філістимлян, і вони з синами чужоземців у побратистві.	6 Proiecisti enim populum tuum, domum Iacob, quia repleti sunt hariolis orientalibus et augures habuerunt ut Philisthim et manus alienis porrigunt.
7 Край його повен срібла і золота, і нема ліку його скарбам. Край його наповнився кіньми і нема ліку його колісницям.	7 Repleta est terra eius argento et auro, et non est finis thesaurorum eius;
8 Край його повен ідолів. Вони падають низько перед ділом своїх рук, перед тим, що пальці їхні виробили.	8 et repleta est terra eius equis, et innumerabiles quadrigae eius; et repleta est terra eius idolis: opus manuum suarum adoraverunt, quod fecerunt digiti eorum.
9 І похилився чоловік, понизилась людина. Ти не простиш їм цього.	9 Et incurvavit se homo, et humiliatus est vir: ne dimittas eis.
10 Сховайся у скелі, зарийся в землю зо страху перед Господом і перед сяйвом його величі.	10 Ingredere in petram, abscondere in pulvere a facie timoris Domini et a gloria maiestatis eius.
11 Поникнуть горді очі людей, принижена буде пиха людська, один Господь звисочиться того часу.	11 Oculi sublimes hominis humiliabuntur, et incurvabitur altitudo virorum; exaltabitur autem Dominus solus in die illa.
12 Бо це буде день Господа сил на все горде й набундючене, на все, що несеться вгору, — щоб оте принизити;	12 Quia dies Domini exercituum super omnem superbum et excelsum et super omnem arrogantem, et humiliabitur;
13 на всі кедри ливанські, на всі дуби башанські;	13 et super omnes cedros Libani sublimes et erectas et super omnes quercus Basan
14 на всі високі гори й на всі пагорби, що вгору пнуться;	14 et super omnes montes excelsos et super omnes colles elevatos
15 на кожну високу башту і на кожний мур кріпкий;	15 et super omnem turrim excelsam et super omnem murum munitum
16 на всі кораблі таршішські й на всі прикраси принадні.	16 et super omnes naves Tharsis et super omnia navigia pulchra.
17 І повалиться людська гордість, і понизиться пиха смертних. Один Господь звисочиться того часу.	17 Et incurvabitur sublimitas hominum, et humiliabitur altitudo virorum; et elevabitur Dominus solus in die illa,
18 Боввани щезнуть дощенту.	18 et idola penitus conterentur.
19 Сховайтесь по печерах, у скелях та по норах у землі зо страху перед Господом і перед сяйвом його величі, коли він устане, щоб стрясти землю.	19 Et introibunt in speluncas petrarum et in voragines terrae a facie formidinis Domini et a gloria maiestatis eius, cum surrexerit percutere terram.
20 Того дня чоловік повикидає кротам та кажанам своїх срібних бовванів і свої золоті кумири, які наробив собі, щоб їм поклонятись,	20 In die illa proiciet homo idola sua argentea et simulacra sua aurea, quaefecerat sibi, ut adoraret, ad talpas et vespertiliones.
21 аби лише самому сховатись У щілинах по скелях та скельних розколинах зо страху перед Господом і перед сяйвом його величі, коли він устане, щоб стрясти землю.	21 Et ingredieturscissuras petrarum et cavernas saxorum a facie formidinis Domini et a gloriamaiestatis eius, cum surrexerit percutere terram.
22 Годі вам надію покладати на чоловіка, в якого тільки й духу, що у ніздрах; бо й що він вартий?	22 Quiescite ergo ab homine,cuius spiritus in naribus eius. Quanti enim aestimabitur ipse?