Ісая 10

Біблія	DOUAI-RHEIMS
1 Горе тим, що несправедливі видають закони, що пишуть приписи жорстокі,	1 Woe to them that make wicked laws: and when they write, write injustice:
2 щоб відправляти вбогих без правосуддя, щоб позбавляти права бідних у моїм народі, щоб з удовиць користь тягнути та сиріт обдирати,	2 To oppress the poor in judgment, and do violence to the cause of the humble of my people: that widows might be their prey, and that they might rob the fatherless.
3 І що ви чинитимете, як прийде кара, коли насуне погибель здалека? До кого вдастеся по допомогу? Де дінете ви скарби ваші?	3 What will you do in the day of visitation, and of the calamity which cometh from afar? to whom will ye flee for help? and where will ye leave your glory?
4 І не залишиться вам нічого, хіба зігнутись поміж бранців та полягти між убитими. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, рука його ще піднята.	4 That you be not bowed down under the bond, and fall with the slain? In all these things his anger is not turned away, but his hand is stretched out still.
5 Горе Ашшурові, палиці мого гніву й києві мого пересердя!	5 Woe to the Assyrian, he is the rod and the staff of my anger, and my indignation is in their hands.
6 Я послав його на народ безбожний, виправив його на народ, що мене гнівить, щоб грабував його, обдирав до нитки, щоб топтав, немов грязюку на дорозі.	6 I will send him to a deceitful nation, and I will give him a charge against the people of my wrath, to take away the spoils, and to lay hold on the prey, and to tread them down like the mire of the streets.
7 Та він іншої про те гадки, інакше мислить про те його серце: на думці в нього — вигубити, викорінити чимало народів.	7 But he shall not take it so, and his heart shall not think so: but his heart shall be set to destroy, and to cut off nations not a few.
8 Бо він сказав: «Чи ж не мої князі — царі усі?	8 For he shall say:
9 Хіба Калное не те, що й Каркеміш? Або Хамат не те, що й Арфад? І Самарія не те, що Дамаск?	9 Are not my princes as so many kings ? is not Calano as Charcamis: and Emath as Arphad? is not Samaria as Damascus?
10 Так, як моя рука загарбала царства богів, — а в них було більше кумирів, ніж у Єрусалимі й Самарії! —	10 As my hand hath found the kingdome of the idol, so also their idols of Jerusalem, and of Samaria.
11 так, як учинив я з Самарією та її богами, так само вчиню з Єрусалимом та його бовванами.»	11 Shall I not, as I have done to Samaria and her idols, so do to Jerusalem and her idols?
12 Але як довершить Господь усе своє діло на горі Сіоні й у Єрусалимі, тоді він покарає плід бундючних намислів царя асирійського і пиху очей його гордовитих,	12 And it shall come to pass, that when the Lord shall have performed all his works in mount Sion, and in Jerusalem, I will visit the fruit of the proud heart of the king of Assyria, and the glory of the haughtiness of his eyes.
13 бо він каже: «Силою моєї руки я зробив те і моєю мудрістю, бо я розумний. Я пересунув границі народів, загарбав їхні скарби і повикидав мешканців, немов велет.	13 For he hath said: By the strength of my own hand I have done it, and by my own wisdom I have understood: and I have removed the bounds of the people, and have taken the spoils of the princes, and as a mighty man hath pulled down them that sat on high.
14 Моя рука захопила, мов гніздо, багатства народів. І так, як забирають покинуті в ньому яйця, я забрав усі землі, а ніхто й крилом не рушив і рота не роззявив і не писнув.»	14 And my hand hath found the strength of the people as a nest; and as eggs are gathered, that are left, so have I gathered all the earth: and there was none that moved the wing, or opened the mouth, or made the least noise.
15 Хіба сокира хвалиться перед тим, хто нею рубає? Хіба пилка пишається перед тим, хто її тягне? Неначе б палиця рухала того, хто її піднімає, або кий піднімав того, хто не дерев’яний!	15 Shall the axe boast itself against him that cutteth with it? or shall the saw exalt itself against him by whom it is drawn? as if a rod should lift itself up against him that lifteth it up, and a staff exalt itself, which is but wood.
16 Тому Господь, Бог сил, пошле сухоти на його товстих, під його славою займеться полум’я, мов полум’я пожару.	16 Therefore the sovereign Lord, the Lord of hosts, shall send leanness among his fat ones: and under his glory shall be kindled a burning, as it were the burning of a fire.
17 Світло Ізраїля стане вогнем, і його Святий — полум’ям, що запалить і пожере його тернину і його глоди колючі в одному дні.	17 And the light of Israel shall be as a fire, and the Holy One thereof as a flame: and his thorns and his briers shall be set on fire, and shall be devoured in one day.
18 Розкішний його ліс і його сад він вигубить з душею і тілом, і стане той, немов умираючий сухітник.	18 And the glory of his forest, and of his beautiful hill, shall be consumed from the soul even to the flesh, and he shall run away through fear.
19 Останок же дерев його лісу так змаліє, що й дитина їх списати зможе.	19 And they that remain of the trees of his forest shall be so few, that they shall easily be numbered, and a child shall write them down.
20 І станеться того часу: рештки Ізраїля і ті, що врятуються з дому Якова, не будуть опиратись більше на того, хто їх б’є; вони будуть опиратись вірно на Господа, Святого Ізраїлевого.	20 And it shall come to pass in that day, that the remnant of Israel, and they that shall escape of the house of Jacob, shall lean no more upon him that striketh them: but they shall lean upon the Lord the Holy One of Israel, in truth.
21 Останок навернеться, останок Якова до Бога Сильного.	21 The remnant shall be converted, the remnant, I say, of Jacob, to the mighty God.
22 Бо хоча б у тебе, Ізраїлю, було народу, як піску в морі, то тільки останок навернеться. Призначено загладу, яку наведе справедливість.	22 For if thy people, O Israel, shall be as the sand of the sea, a remnant of them shall be converted, the consumption abridged shall overflow with justice.
23 Так! Призначену загладу Господь, Бог сил, довершить по всій землі.	23 For the Lord God of hosts shall make a consumption, and an abridgment in the midst of all the land.
24 Тим то ж так говорить Господь, Бог сил: «Народе мій, що живеш у Сіоні, не бійся Ашшура, що тебе палицею б’є і кия піднімає на тебе, як колись Єгипет!	24 Therefore, thus saith the Lord the God of hosts: O my people that dwellest in Sion, be not afraid of the Assyrian: he shall strike thee with his rod, and he shall lift up his staff over thee in the way of Egypt.
25 Бо ще трохи часу, ще трошки, і промине мій гнів, і моя досада буде проти них, їм на погибель.»	25 For yet a little and a very little while, and my indignation shall cease, and my wrath shall be upon their wickedness.
26 І Господь сил підніме бич на нього, як тоді, коли побив Мідіяна при Орев-скелі і як підняв палицю свою над морем на Єгипет.	26 And the Lord of hosts shall raise up a scourge against him, according to the slaughter of Madian in the rock of Oreb, and his rod over the sea, and he shall lift it up in the way of Egypt.
27 І станеться того часу: його тягар здійметься з плечей у тебе і його ярмо не буде тяжіти в тебе на шиї. Він виходить з Ріммону,	27 And it shall come to pass in that day, that his burden shall be taken away from off thy shoulder, and his yoke from off thy neck, and the yoke shall putrify at the presence of the oil.
28 приходить під Аят, проходить через Мігрон, лишає свій обоз у Міхмасі.	28 He shall come into Aiath, he shall pass into Magron: at Machmas he shall lay up his carriages.
29 Проходять через просмик, у Геві ночують; Рама тремтить, Гівеа Саулова розбіглась.	29 They have passed in haste, Gaba is our lodging: Rama was astonished, Gabaath of Saul fled away.
30 Кричи уголос, о дочко Галліму! Слухай, Лаїшо! Відкажи їй, Анатоте!	30 Lift up thy voice, O daughter of Gallim, attend, O Laisa, poor Anathoth.
31 Розбіглась Мадмена, Гевіму мешканці втікають.	31 Medemena is removed: ye inhabitants of Gabim, take courage.
32 Ще лише сьогодні він простоїть у Нові; він піднімає руку проти дочки Сіону, проти пагорба Єрусалиму.	32 It is yet day enough, to remain in Nobe: he shall shake his hand against the mountain of the daughter of Sion, the hill of Jerusalem.
33 Та ось Господь, Бог сил, обіб’є з шумом верховіття; високі на зріст зрубані будуть і найпишніші — принижені.	33 Behold the sovereign Lord of hosts shall break the earthen vessel with terror, and the tall of stature shall be cut down, and the lofty shall be humbled.
34 І хащі в лісі під сокирою поляжуть; Ливан із красою повалиться.	34 And the thickets of the forest shall be cut down with iron, and Libanus with its high ones shall fall.