Сирах 43

Біблія	BIBBIA CEI 1974
1 Пишнота висот — чистая твердь, вигляд небозводу — видіння слави! 2. Висхідне сонце звіщає на сході; яка бо предивна Всевишнього споруда!	1 Orgoglio dei cieli è il limpido firmamento, spettacolo celeste in una visione di gloria!
2 Стоячи опівдні, висушує землю, — і хто бо встоїться перед його жаром?	2 Il sole mentre appare nel suo sorgere proclama: "Che meraviglia è l'opera dell'Altissimo!".
3 Вогонь роздмухують, щоб жар здобути, та сонце палить гори утроє більше! Воно випаровує вогненну пару і блискучим промінням очі сліпить.	3 A mezzogiorno dissecca la terra, e di fronte al suo calore chi può resistere?
4 Великий Господь, що його створив, теж на слово його воно мчить своїм шляхом.	4 Si soffia nella fornace per ottenere calore, il sole brucia i monti tre volte tanto; emettendo vampe di fuoco, facendo brillare i suoi raggi, abbaglia gli occhi.
5 Та й місяць завжди о своїй порі визначає часи — знак відвічний,	5 Grande è il Signore che l'ha creato e con la parola ne affretta il rapido corso.
6 Місяць вказує пору святкувань — світило, що зменшується, аж поки не зникне.	6 Anche la luna sempre puntuale nelle sue fasi regola i mesi e determina il tempo.
7 Від нього місяць має свою назву, він дивно зростає при своїх відмінах — знамено небесного війська, що світить на горній тверді.	7 Dalla luna dipende l'indicazione delle feste, luminare che decresce fino alla sua scomparsa.
8 Оздоба небес — яснії зорі, світляна прикраса в Господніх висотах:	8 Da essa il mese prende nome, mirabilmente crescendo secondo le fasi. È un'insegna per le milizie nell'alto splendendo nel firmamento del cielo.
9 словом Святого стоять за його велінням і не змінюються на чатах своїх.	9 Bellezza del cielo la gloria degli astri, ornamento splendente nelle altezze del Signore.
10 Поглянь на веселку й благослови її Творця: у своєму сяйві вона бо прекрасна!	10 Si comportano secondo gli ordini del Santo, non si stancano al loro posto di sentinelle.
11 Оперізує небо луком осяйним: її бо нап’яли руки Всевишнього.	11 Osserva l'arcobaleno e benedici colui che l'ha fatto, è bellissimo nel suo splendore.
12 Велінням своїм він сніг шле на землю, присудом своїм блискавки мече.	12 Avvolge il cielo con un cerchio di gloria, l'hanno teso le mani dell'Altissimo.
13 Тож відчиняються комори його та й хмари вилітають, мов тії птахи.	13 Con un comando invia la neve, fa guizzare i fulmini del suo giudizio.
14 Потугою своєю він згущує хмари, що розпорошуються градом, мов те каміння.	14 Così si aprono i depositi e le nubi volano via come uccelli.
15 На погляд його здригаються гори, з волі його дме південний вітер.	15 Con potenza condensa le nubi, che si polverizzano in chicchi di grandine.
16 Грому його гуркіт землю картає, мов та хуртовина з півночі й вихор.	16 (b)Secondo il suo volere soffia lo scirocco,
17 Мов птахів вниз злітаючих, він сніг розсипає, що спадає додолу й осідає сараною: око дивується на красу його блискучу, серце чудується, як він спадає.	17 (b)così anche l'uragano del nord e il turbine di vento.
18 Він іней сипле на землю, мов сіль, і той, замерзаючи, колючиться шпичками.	18 Fa scendere la neve come uccelli che si posano, come cavallette che si posano è la sua discesa; l'occhio ammira la bellezza del suo candore e il cuore stupisce nel vederla fioccare.
19 Вітер холодний з півночі подме, а вже на водах крига твердне, по всій воді простелюється й воду опанцерює.	19 Riversa sulla terra la brina come il sale, che gelandosi forma come tante punte di spine.
20 Він гори пожирає, пустиню випалює, зелень винищує, неначе той вогонь.	20 Soffia la gelida tramontana, sull'acqua si condensa il ghiaccio; esso si posa sull'intera massa d'acqua, che si riveste come di corazza.
21 Гоїть усе те — хмара зненацька: роса, що спадає й оживлює по спеці.	21 Inaridisce i monti e brucia il deserto; divora l'erba come un fuoco.
22 За задумом власним він безодню втихомирив, а й насадив на ній острови.	22 Il rimedio di tutto, un annuvolamento improvviso, l'arrivo della rugiada ristora dal caldo.
23 Ті, що морем плавають, повідають про небезпеки, а ми, теє слухаючи, дивом дивуємось.	23 Dio con la sua parola ha domato l'abisso e vi ha piantato isole.
24 Там надзвичайні й предивні речі: різнородні тварини та морські потвори.	24 I naviganti parlano dei pericoli del mare, a sentirli con i nostri orecchi restiamo stupiti;
25 Завдяки йому все здійснилось добре, і все впорядковується Господнім словом.	25 là ci sono anche cose singolari e stupende, esseri viventi di ogni specie e mostri marini.
26 Чимало б ще сказати — та не дійшли б до краю! Тож слів завершення: Він — усе!	26 Per lui il messaggero cammina facilmente, tutto procede secondo la sua parola.
27 Де спромогу знайти нам, щоб його прославляти? Він бо величніший від усіх своїх діл.	27 Potremmo dir molte cose e mai finiremmo; ma per concludere: "Egli è tutto!".
28 Страхітливий Господь, превеликий, і влада його — предивна!	28 Come potremmo avere la forza per lodarlo? Egli, il Grande, al di sopra di tutte le sue opere.
29 Хваливши Господа, возносіте його мірою змоги — бо він ще вам понад силу; його звеличувавши, сили розгорніте, однак не втомлюйтесь, — бо до краю не дійдете!	29 Il Signore è terribile e molto grande, e meravigliosa è la sua potenza.
30 Хто бачив його й міг повісти б про те? Хто б звеличив його на всю його велич?	30 Nel glorificare il Signore esaltatelo quanto potete, perché ancora più alto sarà. Nell'innalzarlo moltiplicate la vostra forza, non stancatevi, perché mai finirete.
31 Багато інших є тайн, ще більших, ніж оці: з діл його ми лише часточку бачимо.	31 Chi lo ha contemplato e lo descriverà? Chi può magnificarlo come egli è?
32 Усе бо створив Господь — і мудрість дав благочесним.	32 Ci sono molte cose nascoste più grandi di queste; noi contempliamo solo poche delle sue opere.
	33 Il Signore infatti ha creato ogni cosa, ha dato la sapienza ai pii.