Сирах 43

Torna indietro

Біблія	Bibbia C.E.I. 1974
¹ Пишнота висот — чистая твердь, вигляд небозводу — видіння слави! 2. Висхідне сонце звіщає на сході; яка бо предивна Всевишнього споруда!	¹ Orgoglio dei cieli è il limpido firmamento, spettacolo celeste in una visione di gloria!
² Стоячи опівдні, висушує землю, — і хто бо встоїться перед його жаром?	² Il sole mentre appare nel suo sorgere proclama: "Che meraviglia è l'opera dell'Altissimo!".
³ Вогонь роздмухують, щоб жар здобути, та сонце палить гори утроє більше! Воно випаровує вогненну пару і блискучим промінням очі сліпить.	³ A mezzogiorno dissecca la terra, e di fronte al suo calore chi può resistere?
⁴ Великий Господь, що його створив, теж на слово його воно мчить своїм шляхом.	⁴ Si soffia nella fornace per ottenere calore, il sole brucia i monti tre volte tanto; emettendo vampe di fuoco, facendo brillare i suoi raggi, abbaglia gli occhi.
⁵ Та й місяць завжди о своїй порі визначає часи — знак відвічний,	⁵ Grande è il Signore che l'ha creato e con la parola ne affretta il rapido corso.
⁶ Місяць вказує пору святкувань — світило, що зменшується, аж поки не зникне.	⁶ Anche la luna sempre puntuale nelle sue fasi regola i mesi e determina il tempo.
⁷ Від нього місяць має свою назву, він дивно зростає при своїх відмінах — знамено небесного війська, що світить на горній тверді.	⁷ Dalla luna dipende l'indicazione delle feste, luminare che decresce fino alla sua scomparsa.
⁸ Оздоба небес — яснії зорі, світляна прикраса в Господніх висотах:	⁸ Da essa il mese prende nome, mirabilmente crescendo secondo le fasi. È un'insegna per le milizie nell'alto splendendo nel firmamento del cielo.
⁹ словом Святого стоять за його велінням і не змінюються на чатах своїх.	⁹ Bellezza del cielo la gloria degli astri, ornamento splendente nelle altezze del Signore.
¹⁰ Поглянь на веселку й благослови її Творця: у своєму сяйві вона бо прекрасна!	¹⁰ Si comportano secondo gli ordini del Santo, non si stancano al loro posto di sentinelle.
¹¹ Оперізує небо луком осяйним: її бо нап’яли руки Всевишнього.	¹¹ Osserva l'arcobaleno e benedici colui che l'ha fatto, è bellissimo nel suo splendore.
¹² Велінням своїм він сніг шле на землю, присудом своїм блискавки мече.	¹² Avvolge il cielo con un cerchio di gloria, l'hanno teso le mani dell'Altissimo.
¹³ Тож відчиняються комори його та й хмари вилітають, мов тії птахи.	¹³ Con un comando invia la neve, fa guizzare i fulmini del suo giudizio.
¹⁴ Потугою своєю він згущує хмари, що розпорошуються градом, мов те каміння.	¹⁴ Così si aprono i depositi e le nubi volano via come uccelli.
¹⁵ На погляд його здригаються гори, з волі його дме південний вітер.	¹⁵ Con potenza condensa le nubi, che si polverizzano in chicchi di grandine.
¹⁶ Грому його гуркіт землю картає, мов та хуртовина з півночі й вихор.	¹⁶ (a)Al suo apparire sussultano i monti;
¹⁷ Мов птахів вниз злітаючих, він сніг розсипає, що спадає додолу й осідає сараною: око дивується на красу його блискучу, серце чудується, як він спадає.	¹⁷ (a)il rumore del suo tuono fa tremare la terra.
¹⁸ Він іней сипле на землю, мов сіль, і той, замерзаючи, колючиться шпичками.	¹⁸ Fa scendere la neve come uccelli che si posano, come cavallette che si posano è la sua discesa; l'occhio ammira la bellezza del suo candore e il cuore stupisce nel vederla fioccare.
¹⁹ Вітер холодний з півночі подме, а вже на водах крига твердне, по всій воді простелюється й воду опанцерює.	¹⁹ Riversa sulla terra la brina come il sale, che gelandosi forma come tante punte di spine.
²⁰ Він гори пожирає, пустиню випалює, зелень винищує, неначе той вогонь.	²⁰ Soffia la gelida tramontana, sull'acqua si condensa il ghiaccio; esso si posa sull'intera massa d'acqua, che si riveste come di corazza.
²¹ Гоїть усе те — хмара зненацька: роса, що спадає й оживлює по спеці.	²¹ Inaridisce i monti e brucia il deserto; divora l'erba come un fuoco.
²² За задумом власним він безодню втихомирив, а й насадив на ній острови.	²² Il rimedio di tutto, un annuvolamento improvviso, l'arrivo della rugiada ristora dal caldo.
²³ Ті, що морем плавають, повідають про небезпеки, а ми, теє слухаючи, дивом дивуємось.	²³ Dio con la sua parola ha domato l'abisso e vi ha piantato isole.
²⁴ Там надзвичайні й предивні речі: різнородні тварини та морські потвори.	²⁴ I naviganti parlano dei pericoli del mare, a sentirli con i nostri orecchi restiamo stupiti;
²⁵ Завдяки йому все здійснилось добре, і все впорядковується Господнім словом.	²⁵ là ci sono anche cose singolari e stupende, esseri viventi di ogni specie e mostri marini.
²⁶ Чимало б ще сказати — та не дійшли б до краю! Тож слів завершення: Він — усе!	²⁶ Per lui il messaggero cammina facilmente, tutto procede secondo la sua parola.
²⁷ Де спромогу знайти нам, щоб його прославляти? Він бо величніший від усіх своїх діл.	²⁷ Potremmo dir molte cose e mai finiremmo; ma per concludere: "Egli è tutto!".
²⁸ Страхітливий Господь, превеликий, і влада його — предивна!	²⁸ Come potremmo avere la forza per lodarlo? Egli, il Grande, al di sopra di tutte le sue opere.
²⁹ Хваливши Господа, возносіте його мірою змоги — бо він ще вам понад силу; його звеличувавши, сили розгорніте, однак не втомлюйтесь, — бо до краю не дійдете!	²⁹ Il Signore è terribile e molto grande, e meravigliosa è la sua potenza.
³⁰ Хто бачив його й міг повісти б про те? Хто б звеличив його на всю його велич?	³⁰ Nel glorificare il Signore esaltatelo quanto potete, perché ancora più alto sarà. Nell'innalzarlo moltiplicate la vostra forza, non stancatevi, perché mai finirete.
³¹ Багато інших є тайн, ще більших, ніж оці: з діл його ми лише часточку бачимо.	³¹ Chi lo ha contemplato e lo descriverà? Chi può magnificarlo come egli è?
³² Усе бо створив Господь — і мудрість дав благочесним.	³² Ci sono molte cose nascoste più grandi di queste; noi contempliamo solo poche delle sue opere.
	³³ Il Signore infatti ha creato ogni cosa, ha dato la sapienza ai pii.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati