Мудрости 1

Біблія	VULGATA
1 Полюбіте справедливість, ви, що правите землею! | Роздумуйте про Господа в правоті | й у простоті серця шукайте його!	1 Diligite justitiam, qui judicatis terram. Sentite de Domino in bonitate, et in simplicitate cordis quærite illum :
2 Його знаходять ті, що його не спокушають, | і він являється тим, що йому не спроневіряються.	2 quoniam invenitur ab his qui non tentant illum, apparet autem eis qui fidem habent in illum.
3 Думки ж лукаві від Бога віддаляють, | і всемогутність, коли її спокушати, присоромлює безумних.	3 Perversæ enim cogitationes separant a Deo ; probata autem virtus corripit insipientes.
4 Бо в душу, яка лихе мислить, мудрість не ввійде, | ані не оселиться в тілі, запроданім гріхові.	4 Quoniam in malevolam animam non introibit sapientia, nec habitabit in corpore subdito peccatis.
5 Святий бо Дух-виховник від лукавства тікає, | відступає від гадок безглуздих | і віддаляється, коли виринає кривда.	5 Spiritus enim sanctus disciplinæ effugiet fictum, et auferet se a cogitationibus quæ sunt sine intellectu, et corripietur a superveniente iniquitate.
6 Мудрість же — дух, що людей любить, | однак, не лишає уст хулителя безкарними; | бо Бог — свідок його нутра, | вірний дослідник його серця, | і чує, що його язик говорить.	6 Benignus est enim spiritus sapientiæ, et non liberabit maledicum a labiis suis : quoniam renum illius testis est Deus, et cordis illius scrutator est verus, et linguæ ejus auditor.
7 Дух бо Господній наповнює всесвіт | і — як Вседержитель — знає кожне слово.	7 Quoniam spiritus Domini replevit orbem terrarum, et hoc quod continet omnia, scientiam habet vocis.
8 Тому ніхто не може таїтись, хто говорить несправедливе, | і не мине його караюча справедливість.	8 Propter hoc qui loquitur iniqua non potest latere, nec præteriet illum corripiens judicium.
9 Безбожного задуми підуть під розслід, | слів його гомін до Господа долине, | щоб покарати його беззаконня;	9 In cogitationibus enim impii interrogatio erit ; sermonum autem illius auditio ad Deum veniet, ad correptionem iniquitatum illius.
10 бо ревниве вухо все чує, | і навіть шепіт нарікань від нього не затаїться.	10 Quoniam auris zeli audit omnia, et tumultus murmurationum non abscondetur.
11 Тож бережіться пустого нарікання | і здержуйте язик від обмови, | бо і потаємне слово не перейде гладко» | і брехливі уста погублять душу.	11 Custodite ergo vos a murmuratione quæ nihil prodest, et a detractione parcite linguæ : quoniam sermo obscurus in vacuum non ibit, os autem quod mentitur occidit animam.
12 Не шукайте собі смерти вашим життям безпутнім | і не накликайте погибелі на себе ділами рук ваших.	12 Nolite zelare mortem in errore vitæ vestræ, neque acquiratis perditionem in operibus manuum vestrarum.
13 Бо Бог не створив смерть, | ані не радіє з погибелі живучих.	13 Quoniam Deus mortem non fecit, nec lætatur in perditione vivorum.
14 Він бо створив усе на те, щоб існувало, | і творіння світу — спасенні; | нема в них жадної погубної їді | і царства смерти на землі немає,	14 Creavit enim ut essent omnia, et sanabiles fecit nationes orbis terrarum : et non est in illis medicamentum exterminii, nec inferorum regnum in terra.
15 бо справедливість — безсмертна.	15 Justitia enim perpetua est, et immortalis.
16 А безбожні ділами й словами смерть на себе накликають | і, взявши собі її за приятельку, гинуть за неї; | союз із нею заключають, | тому вони варті, щоб належати до неї.	16 Impii autem manibus et verbis accersierunt illam, et æstimantes illam amicam, defluxerunt ; et sponsiones posuerunt ad illam, quoniam digni sunt qui sint ex parte illius.