Мудрости 1

Біблія	Bibbia Vulgata Clementina
¹ Полюбіте справедливість, ви, що правите землею! \| Роздумуйте про Господа в правоті \| й у простоті серця шукайте його!	¹ Diligite justitiam, qui judicatis terram. Sentite de Domino in bonitate, et in simplicitate cordis quærite illum :
² Його знаходять ті, що його не спокушають, \| і він являється тим, що йому не спроневіряються.	² quoniam invenitur ab his qui non tentant illum, apparet autem eis qui fidem habent in illum.
³ Думки ж лукаві від Бога віддаляють, \| і всемогутність, коли її спокушати, присоромлює безумних.	³ Perversæ enim cogitationes separant a Deo ; probata autem virtus corripit insipientes.
⁴ Бо в душу, яка лихе мислить, мудрість не ввійде, \| ані не оселиться в тілі, запроданім гріхові.	⁴ Quoniam in malevolam animam non introibit sapientia, nec habitabit in corpore subdito peccatis.
⁵ Святий бо Дух-виховник від лукавства тікає, \| відступає від гадок безглуздих \| і віддаляється, коли виринає кривда.	⁵ Spiritus enim sanctus disciplinæ effugiet fictum, et auferet se a cogitationibus quæ sunt sine intellectu, et corripietur a superveniente iniquitate.
⁶ Мудрість же — дух, що людей любить, \| однак, не лишає уст хулителя безкарними; \| бо Бог — свідок його нутра, \| вірний дослідник його серця, \| і чує, що його язик говорить.	⁶ Benignus est enim spiritus sapientiæ, et non liberabit maledicum a labiis suis : quoniam renum illius testis est Deus, et cordis illius scrutator est verus, et linguæ ejus auditor.
⁷ Дух бо Господній наповнює всесвіт \| і — як Вседержитель — знає кожне слово.	⁷ Quoniam spiritus Domini replevit orbem terrarum, et hoc quod continet omnia, scientiam habet vocis.
⁸ Тому ніхто не може таїтись, хто говорить несправедливе, \| і не мине його караюча справедливість.	⁸ Propter hoc qui loquitur iniqua non potest latere, nec præteriet illum corripiens judicium.
⁹ Безбожного задуми підуть під розслід, \| слів його гомін до Господа долине, \| щоб покарати його беззаконня;	⁹ In cogitationibus enim impii interrogatio erit ; sermonum autem illius auditio ad Deum veniet, ad correptionem iniquitatum illius.
¹⁰ бо ревниве вухо все чує, \| і навіть шепіт нарікань від нього не затаїться.	¹⁰ Quoniam auris zeli audit omnia, et tumultus murmurationum non abscondetur.
¹¹ Тож бережіться пустого нарікання \| і здержуйте язик від обмови, \| бо і потаємне слово не перейде гладко» \| і брехливі уста погублять душу.	¹¹ Custodite ergo vos a murmuratione quæ nihil prodest, et a detractione parcite linguæ : quoniam sermo obscurus in vacuum non ibit, os autem quod mentitur occidit animam.
¹² Не шукайте собі смерти вашим життям безпутнім \| і не накликайте погибелі на себе ділами рук ваших.	¹² Nolite zelare mortem in errore vitæ vestræ, neque acquiratis perditionem in operibus manuum vestrarum.
¹³ Бо Бог не створив смерть, \| ані не радіє з погибелі живучих.	¹³ Quoniam Deus mortem non fecit, nec lætatur in perditione vivorum.
¹⁴ Він бо створив усе на те, щоб існувало, \| і творіння світу — спасенні; \| нема в них жадної погубної їді \| і царства смерти на землі немає,	¹⁴ Creavit enim ut essent omnia, et sanabiles fecit nationes orbis terrarum : et non est in illis medicamentum exterminii, nec inferorum regnum in terra.
¹⁵ бо справедливість — безсмертна.	¹⁵ Justitia enim perpetua est, et immortalis.
¹⁶ А безбожні ділами й словами смерть на себе накликають \| і, взявши собі її за приятельку, гинуть за неї; \| союз із нею заключають, \| тому вони варті, щоб належати до неї.	¹⁶ Impii autem manibus et verbis accersierunt illam, et æstimantes illam amicam, defluxerunt ; et sponsiones posuerunt ad illam, quoniam digni sunt qui sint ex parte illius.