Йова 27

Біблія	SAGRADA BIBLIA
1 І повів Іов далі свою мову, кажучи:	1 Jó continuou seu discurso nestes termos:
2 «Клянуся Богом, що позбавив мене права, | і Всесильним, що напоїв гіркотою душу мою!	2 Pela vida de Deus que me recusa justiça, pela vida do Todo-poderoso que enche minha alma de amargura,
3 Покіль мій дух у мені, | і Божий подих у моїх ніздрях,	3 enquanto em mim houver alento, e o sopro de Deus passar por minhas narinas,
4 мої уста не говоритимуть неправди, брехні язик мій не промовить.	4 meus lábios nada pronunciarão de perverso e minha língua não proferirá mentira.
5 Не бувати тому, щоб я та визнав за вами слушність! | Покіль не вмру, я досконалости моєї не зречуся.	5 Longe de mim vos dar razão! Até o último suspiro defenderei minha inocência,
6 Триматимусь моєї правди, я її не облишу. | Совість моя ні одним моїм днем мені не докоряє!	6 mantenho minha justiça, não a abandonarei; minha consciência não acusa nenhum de meus dias.
7 Нехай з моїм ворогом буде як з безбожником, | а з тим, хто встає проти мене — як з беззаконником!	7 Que meu inimigo seja tratado como culpado, e meu adversário como um mentiroso!
8 Яку безбожний має надію, коли молиться, | коли підносить душу свою до Бога?	8 Que pode esperar o ímpio de sua oração, quando eleva para Deus a sua alma?
9 Чи ж вислухає Бог його взивання, | коли прийде на нього нужда?	9 Deus escutará seu clamor quando a angústia cair sobre ele?
10 Чи буде відрадою йому Всесильний? | Чи буде прикликати Бога повсякчасно?	10 Encontra ele suas delícias no Todo-poderoso, invoca ele Deus em todo o tempo?
11 Я пояснюю вам поведінку Божу, | я не таю Всесильного задумів.	11 Eu vos ensinarei o proceder de Deus, não vos ocultarei os desígnios do Todo-poderoso.
12 А якщо усі ви те бачили самі, | то чого марнотою пустословите?	12 Mas todos vós já o sabeis; e por que proferis palavras vãs?
13 Ось яка злій людині від Бога доля, | й участь, що від Всесильного насильникові випадає!	13 Eis a sorte que Deus reserva aos maus, e a parte reservada ao violento pelo Todo-poderoso.
14 Як матиме синів багато, під меч підуть; | і його потомки не будуть мати досита хліба.	14 Se seus filhos se multiplicam, é para a espada, e seus descendentes não terão o que comer.
15 Тих, що зостануться по ньому, мор забере до гробу, | їхні вдови плакати по них не будуть.	15 Seus sobreviventes serão sepultados na morte, e suas viúvas não os chorarão.
16 Хоч він і назбирає, немов пилу, срібла, | й одежі, мов болота, наскладає,	16 Se amontoa prata como poeira, se ajunta vestimentas como argila,
17 з наскладаного праведник буде вдягатись, | срібло наслідує невинний.	17 ele amontoa, mas é o justo quem os veste, é um homem honesto quem herda a prata.
18 Він будував дім собі, немов гніздечко; | немов курінь, що робить собі сторож.	18 Constrói sua casa como a casa da aranha, como a choupana que o vigia constrói.
19 Багатим ляже, та востаннє; | відкриває очі: нічого більш немає!	19 Deita-se rico: é pela última vez. Quando abre os olhos, já deixou de sê-lo.
20 Удень прийде страх на нього, | а вночі вхопить його буря.	20 O terror o invade como um dilúvio, um redemoinho o arrebata durante a noite.
21 Його підійме східній вітер, і геть піде; | він вихопить його із його місця	21 O vento de leste o levanta e o faz desaparecer: varre-o violentamente de seu lugar.
22 На нього непощадно кидатимуть камінням, | від караючої руки він утік би радо.	22 Precipitam-se sobre ele sem poupá-lo, é arrastado numa fuga desvairada.
23 Над ним плескатимуть у долоні; | де б він тільки був, його висвистуватимуть.»	23 Sua ruína é aplaudida; de sua própria casa assobiarão sobre ele.