ІІ Макавеїв 4

Біблія	Sacra Bibbia Garofalo
1 Згаданий Симон, який видав скарби й батьківщину, обмовив Онію, мовляв, то він нацькував проти Геліодора й був причиною його нещастя,	1 Il suddetto Simone, che aveva segnalato l’esistenza del tesoro e tradito la patria, sparlava di Onia come se questi fosse stato l’istigatore contro Eliodoro e la causa di quei mali.
2 і добродія міста, покровителя одноплемінників, ревнителя законів він зухвало назвав бунтарем проти держави.	2 Osava chiamare sovvertitore dell’ordine pubblico il benefattore della città, il difensore dei connazionali e il custode zelante della legge.
3 Ненависть так загострилася, що один з прибічників Симона пустився на душогубства.	3 Ora l’inimicizia giunse a tal segno che furono commessi perfino omicidi da parte di uno dei satelliti di Simone.
4 Тоді Онія, бачивши небезпеку тієї незгоди і те, що Аполлоній, син Менестея, правитель Келесирії та Фінікії, ще побільшує злобу Симона,	4 Onia, vedendo il pericolo della discordia e osservando come Apollonio, figlio di Menesteo, governatore della Celesiria e della Fenicia, fomentava la cattiveria di Simone,
5 пішов до царя, — не як обвинувач своїх громадян, а радше мавши на думці загальне добро й добро кожного з усієї громади;	5 si recò dal re, non per accusare i concittadini, ma avendo di mira il bene pubblico e privato di tutto il popolo.
6 бо добре розумів, що без царського заступництва неможливо було осягнути миру і що Симон не спинить своє безумство.	6 Vedeva, infatti, che senza l’intervento del re sarebbe stato impossibile che tornasse la pace nell’amministrazione e che Simone ponesse fine alla sua insania.
7 Коли ж Селевк відійшов на той світ, а царство взяв у руки Антіох, прозваний Епіфаном, тоді Ясон, брат Онії, намагався обманом захопити первосвященство.	7 Intanto, quando Seleuco morì e Antioco chiamato Epifane ereditò il regno, Giasone, fratello di Onia, cominciò a brigare con ogni mezzo per avere il sommo sacerdozio.
8 Розмовляючи з царем, він обіцяв йому 360 талантів срібла й 80 талантів з іншого прибутку.	8 Durante un abboccamento egli promise al re trecentosessanta talenti d’argento e ottanta talenti su altri cespiti.
9 Крім того, він зобов’язався дати ще інших 150 талантів, якщо дадуть йому повновладу заснувати гімназію та ефебію й надавати антіохійське громадянство мешканцям Єрусалиму.	9 Inoltre egli prometteva di versare altri centocinquanta talenti, se gli fosse stata concessa la piena facoltà di costruire un ginnasio e un efebia è di conferire la cittadinanza antiochena agli abitanti di Gerusalemme.
10 І коли цар пристав на те, Ясон, захопивши владу в руки, запопався відразу переводити своїх земляків на грецькі звичаї.	10 Il re glielo concesse. Ottenuta così la carica, fece convertire subito i connazionali a un modo di vita ellenico.
11 Він скасував ті царські пільги, що були признані доброзичливо юдеям завдяки Іоанові, братові Евполема, який був послом до римлян у справі укладення дружби та союзу; він скасував законні установи й запровадив звичаї, противні законові.	11 Abolì le benevole franchigie dei re concesse ai Giudei per intercessione di Giovanni, padre di Eupolemo, che aveva fatto l’ambasciata per ottenere l’amicizia e l’alleanza con i Romani, e, sopprimendo le leggi cittadine, introdusse usanze. perverse.
12 З радістю заснував він під самісінькою твердинею гімназію і щонайвизначніших юнаків скликав до фізичних вправ.	12 Volentieri, infatti, costruì il ginnasio proprio ai piedi dell’Acropoli e fece indossare il petaso ai giovani più distinti.
13 Надмірне безчестя Ясона довело до вершини гелленізму — переходу до чужосторонніх звичаїв, — був бо безбожником, а не первосвящеником.	13 Ciò costituiva il culmine dell’ellenizzazione e un completo passaggio all’esotismo, dovuto alla straordinaria cattiveria di Giasone, empio e non sommo sacerdote.
14 Тому священики не дбали вже більше про службу коло жертовника, а, занехаявши храм і занедбавши жертви, скоро давано знак для метання диском, поспішали взяти участь у протизаконних вправах у палестрі,	14 Così che i sacerdoti non attendevano più al servizio dell’altare ma, disprezzando il tempio e non curandosi dei sacrifici, si affrettavano a prendere parte ai giochi proibiti dalla legge nella palestra, dopo il segnale dato con il disco.
15 і, не ставивши ні у що батьківську гідність, цінували якнайвище грецьку пишноту.	15 Non tenendo più in nessun conto gli onori patrii, stimavano tra le migliori le glorie greche.
16 За те вони й опинились у халепі: тих, що були їхніми ворогами й кривдниками, хотіли вони наслідувати в поведінці й бути схожими на них у всьому, а ті й стали їм ворогами та катами;	16 Intanto proprio a causa di tali cose sopravvenne loro una terribile calamità. Difatti coloro, di cui imitavano le gare atletiche e ai quali intendevano rassomigliare in tutto, furono i loro nemici e giustizieri.
17 бо порушувати Божі закони не можна безкарно, — це виявить наступний час.	17 Non si violano mai impunemente le leggi divine; è quanto dimostrerà il seguente periodo storico.
18 Коли в Тирі, в присутності царя, відбувалися п’ятирічні ігрища	18 Celebrandosi i giochi quinguennali a Tiro, alla presenza del re,
19 отой мерзенний Ясон послав як представників Єрусалиму кілька глядачів, що прийняли були антіохійське громадянство й принесли з собою 300 драхм срібла на жертву для Геракла. Одначе, ті, що принесли їх, уважали за краще не вживати їх на жертву, бо це не личило б, а скласти на якусь іншу потребу.	19 lo scellerato Giasone mandò alcuni spettatori come se fossero Antiocheni da Gerusalemme, con trecento dracme d’argento per il sacrificio a Ercole. Ma coloro che le portavano giudicarono sconveniente usarle per un simile sacrificio, preferendo versarle per un’altra spesa.
20 Отже, те, що за наміром того, хто їх послав, мало піти на жертву для Геракла, завдяки тим, що принесли, пішло на будову човнів.	20 Così tale moneta, destinata dal mittente per il sacrificio a Ercole, solo per l’iniziativa dei latori fu impiegata per la costruzione di triremi.
21 Коли ж Аполлоній, син Менестея, був висланий в Єгипет на коронування царя Філометора, Антіох, довідавшися, що цар не похваляв його поступків, почав думати про власну безпеку й тому прибув він у Яффу, а звідтіля пішов у Єрусалим.	21 Per mezzo di Apollonio, figlio di Menesteo, inviato in Egitto per l’intronizzazione del re Tolomeo Filometore, Antioco venne a sapere che questi non approvava la sua politica, perciò si preoccupò di prendere misure di sicurezza. A tal fine si recò a Giaffa e quindi andò a Gerusalemme.
22 Ясон і місто прийняло його пишно, зо смолоскипами та гучними криками; по тому він пішов з військом у Фінікію.	22 Accolto magnificamente da Giasone e dalla città, fu ricevuto con fiaccolate e acclamazioni. Di lì, poi, egli andò con l’esercito in Fenicia.
23 По трьох роках Ясон вислав Менелая, брата згаданого Симона, щоб той приніс гроші цареві та й нагадав йому деякі пильні справи.	23 Tre anni dopo, Giasone mandò Menelao, fratello del suddetto Simone, a portare il denaro al re e a consegnargli un memoriale su taluni affari urgenti.
24 А Менелай, увійшовши у взаємини з царем і прихиливши його на свій бік поважним своїм виглядом, захопив для себе первосвященство тим, що дав на 300 талантів срібла більше від Ясона,	24 Egli, fattosi raccomandare al re e avendo impressionato con le maniere di una persona importante, accaparrò per se stesso il sommo sacerdozio, offrendo trecento talenti d’argento più di Giasone.
25 тож і повернувся з царськими грамотами в руках, хоч і не мав нічого гідного для священства, а тільки лють жорстокого тирана та шал дикої звірюки.	25 Ricevuto il mandato del re, nulla avendo di degno del sommo sacerdozio, ma piuttosto le disposizioni di un crudele tiranno e l’impeto di una belva selvaggia, si ripresentò in città.
26 Отак Ясон, що був усунув підступно свого власного брата, сам був усунений іншим і мусів утікати в край аммоніїв.	26 Così Giasone che aveva soppiantato il proprio fratello, soppiantato da un altro, fu costretto a fuggire nell’Ammanitide.
27 Щодо Менелая, то він осягнув владу, але з обіцяних цареві грошей не дав нічого,	27 Menelao pertanto si impadronì della dignità ma non si curò del denaro promesso al re,
28 хоч і Сострат, начальник твердині, вимагав їх від нього, бо йому доручено збірку податків. З тієї причини їх обидвох покликано до царя.	28 sebbene ne avesse fatto richiesta Sostrato, comandante dell’Acropoli. A costui spettava, infatti; l’esazione delle tasse; perciò tutti e due furono citati innanzi al re.
29 Тоді Менелай лишив своїм намісником у первосвященстві власного брата Лісімаха, а Сострат — Кратета, начальника кипрійців.	29 Menelao lasciò come suo sostituto nel sommo sacerdozio il fratello Lisimaco e Sostrato lasciò Cratete capo dei Ciprioti.
30 Під час цих подій мешканці Тарсу й Маллосу вчинили повстання, бо їх передано як гостинець Антіохіді, царській наложниці.	30 Le cose erano così sistemate, quando i Tarsensi e i Malloti si ribellarono, perché le due città erano state concesse in dono ad Antiochide, concubina del re.
31 Тому цар чимдуж вирушив, щоб полагодити цю справу, лишивши намісником Андроніка, одного з найвидатніших урядовців.	31 Il re allora partì in fretta per sistemare gli affari, lasciando quale sostituto Andronico, uno dei grandi dignitari.
32 Тоді Менелай, гадаючи, що настав слушний час, забрав крадькома деякий золотий посуд із храму й подарував його Андронікові, а деякий пощастило йому спродати місту Тирові й сусіднім містам.	32 Menelao, credendo di cogliere una buona occasione, rubò un po’ dell’oreficeria dal tempio e la regalò ad Andronico. Ne vendette il resto a Tiro e nelle città vicine.
33 Коли про це певно довідався Онія, який оселився у захисному місці Дафне біля Антіохії, почав йому докоряти.	33 Onia, che si era rifugiato in un luogo. inviolabile, a Dafne presso Antiochia, quando seppe con certezza tale cosa, lo biasimò.
34 Після того Менелай, узявши до себе Андроніка, . намовив його забити Онію. Андронік прийшов до Онії, заговорив його підступно і, простягнувши йому з клятвою правицю, — хоч і не усунув цілком підозри, — спонукав його таки вийти з безпечного сховку й забив на місці без жодної уваги на справедливість.	34 Allora Menelao, incontratosi da solo con Andronico, lo pregò di sopprimere Onia. Questi si recò da Onia e, ottenutane con inganno la fiducia accettando e dando anche con giuramento la destra, lo indusse, sebbene destasse sempre sospetto, a uscire dal luogo di asilo. Quindi subito lo fece uccidere, non tenendo nessun conto della giustizia.
35 За те не тільки юдеї, але й чимало поган були обурені та вболівали над несправедливим убивством тої людини.	35 Per la qual cosa non solo i Giudei, ma anche molti delle altre nazioni rimasero indignati e afflitti per l’ingiusta uccisione di quell'uomo.
36 І коли цар повернувся з кілікійських країв, юдеї, що були в столиці, і греки, які поділяли їхній біль, прийшли до нього з приводу беззаконного вбивства Онії.	36 Ritornato, perciò, il re dai suddetti luoghi della Cilicia, gli si presentarono i Giudei della città con alcuni Greci, che provavano un simile orrore per il misfatto, per protestare contro l’arbitraria uccisione di Onia.
37 Засмучений до глибини душі й повен спочуття, Антіох почав плакати на згадку про розсудливість і великий хист покійника,	37 Antioco, pertanto, se ne rattristò nel profondo dell’animo e, mosso a compassione, pianse su di lui a causa della prudenza e della saggezza del defunto.
38 отож, палаючи сильним гнівом, здер негайно ж порфіру з Андроніка, подер на ньому одежу й звелів вести його кругом по цілому місті аж до того ж місця, де той злочинне вбив Онію і там скарав смертю лютого вбивцю. Отак Господь заплатив йому належною карою.	38 Acceso di sdegno, egli tolse subito la porpora ad Andronico, gli strappò le sopravvesti e, dopo averlo condotto attraverso tutta la città, mandò all’altro mondo l’assassino, proprio nel luogo dove aveva commesso l’empietà contro Onia. Così il, Signore faceva pagare la giusta pena a costui.
39 Коли Лісімах, за згодою Менелая, вчинив багато святотатств по місті й коли чутка про те рознеслась назовні, народ згромадився проти Лісімаха, бо чимало золотого посуду вже рознесено.	39 Ora, poiché, molti furti sacrileghi furono perpetrati nella città da Lisimaco con consenso di Menelao e poiché la fama si diffondeva, il popolo insorse contro Lisimaco, quando già molti pezzi di oreficeria erano stati asportati.
40 А що натовп, повний гніву, вчинив повстання, то Лісімах, озброїв зо 3 000, і чинив насилля на чолі з Аураном, що був не менш старий, як жорстокий.	40 Essendo la turba eccitata e piena d'ira, Lisimaco, armati circa tremila uomini, cominciò a usare violenze. Loro capo era un certo Aurano, già avanzato in età e non meno innStoltezza.
41 Люди, побачивши, що напад іде від Лісімаха, вхопилися хто за каміння, хто за дрючки, а хто й набрав пороху, що там лежав, у руки, і кидали на тих, що були з Лісімахом;	41 Ma, quando il popolo si accorse dell’attacco di Lisimaco, alcuni afferrarono pietre, altri, bastoni nodosi, altri raccolsero manate di terriccio dove si trovava, e gettavano tutto confusamente su coloro che circondavano Lisimaco.
42 тим робом поранили з них чимало, деяких убили, а решту присилували до втечі; самого ж святотатця забили при скарбниці.	42 In questa maniera ferirono molti di essi, ne abbatterono alcuni; poi misero in fuga tutti; uccisero lo stesso rapinatore sacrilego innanzi all’erario.
43 За ці події вчинено суд над Менелаєм.	43 Di tutte queste cose fu mossa accusa contro Menelao.
44 І коли цар прибув у Тир, троє мужів, яких послала рада старших, подали скаргу на нього.	44 Venuto il re a Tiro, tre uomini che erano stati mandati dal consiglio degli anziani, gli esposero l’atto di accusa.
45 Менелай, майже страчений, обіцяв грубі гроші Птолемеєві, синові Дорімена, щоб той прихилив царя на його бік.	45 Menelao, vedendosi sconfitto, promise molto denaro a Tolomeo, figlio di Dorimene, perché persuadesse il re in suo favore.
46 Тим то Птолемей відвів царя в сіни, нібито для того, щоб подихати свіжим повітрям, і досяг того, що цар змінив свою думку,	46 Perciò, Tolomeo, condotto il re in un colonnato con la scusa di prendere aria, gli fece mutare parere.
47 та виправдав Менелая, винуватця всього лиха, від обвинувачень. А тих нещасних, що їх навіть і скити, якби їх судили, були б визнали невинними, він засудив на смерть.	47 Costui assolse dalle accuse Menelao, causa di tutto il male, e condannò a morte quei miseri, che sarebbero stati dichiarati innocenti, anche se avessero perorato la loro causa presso gli Sciti.
48 Тож ті, що заступилися за місто, за народ і за святий посуд, негайно зазнали несправедливої кари.	48 Pertanto all’istante subirono la pena ingiusta coloro che avevano difeso la città, il popolo e le suppellettili sacre.
49 Ось чому навіть мешканці Тиру, обурені таким злочином, влаштували їм величний похорон.	49 Per la qual cosa anche i Tiri, indignati per un simile misfatto, diedero loro una magnifica sepoltura.
50 А Менелай, завдяки зажерливості вельможних, утримався при владі; злоба його зростала, і він став великим ворогом своїх співгромадян.	50 Menelao per l’avidità dei potenti rimase al potere, crescendo sempre in malvagità e facendosi istigatore contro i concittadini.