І Макавеїв 4

Біблія	EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS
1 І взяв Горгій 5000 чоловік і 1000 добірної кінноти й вирушив зо своїм військом уночі,	1 Gorgias tomó cinco mil hombres y mil jinetes elegidos, y el ejército partió durante la noche
2 щоб напасти на юдейський табір і несподівано їх розгромити. Люди з твердині були їхніми провідниками.	2 para atacar el campamento de los judíos y derrotarlos sorpresivamente. La gente de la Ciudades a los guiaba.
3 Почув про те Юда й двигнувся зо своїми вояками, щоб ударити на царське військо під Емаусом,	3 Cuando Judas se enteró de esto, salió con sus soldados para derrotar al ejército real que estaba en Emaús,
4 заки воно ще розкинулось поза табором.	4 mientras el resto de las tropas estaban dispersas fuera del campamento.
5 Горгій прибув уночі у табір Юди та, не знайшовши там нікого, заходився їх шукати у горах, бо він казав: «Вони від нас утікають.»	5 Gorgias llegó de noche al campamento de Judas y al no encontrar a nadie, los estuvo buscando por las montañas, pensando que habían huido.
6 Як почало на день благословитись, з’явився Юда з 3000 чоловік на рівнині, але без покриття й мечів, яких вони бажали б.	6 Al rayar el alba, Judas apareció en la llanura con tres mil hombres, pero estos no disponían de las armaduras ni de las espadas que hubieran deseado.
7 Вони побачили поганський табір, сильний та укріплений до того ще й оточений кіннотою все було до війни вправне, —	7 Ellos veían, en cambio, que el campamento de los paganos era poderoso y estaba bien fortificado, rodeado de la caballería y con hombres adiestrados para la guerra.
8 і Юда сказав людям, що були з ним: «Не бійтесь, що їх така сила, й не жахайтесь їхнього натиску.	8 Judas dijo a sus hombres: «No teman a esa muchedumbre ni se asusten por sus ataques.
9 Згадайте, як спаслись ваші батьки в Червонім морі, коли за ними гнався фараон з військом.	9 Recuerden cómo se salvaron nuestros padres en el Mar Rojo, cuando el Faraón los perseguía con un ejército.
10 Ось і тепер закличемо голосно до неба, щоб допомогло нам та згадало про союз із батьками й розбило перед нами оцю навалу,	10 Invoquemos ahora al Cielo para que tenga piedad de nosotros.
11 та щоб усі народи взнали, хто той, що Ізраїля спасає та збавляє.»	11 Así reconocerán todas las naciones que hay Alguien que libera y salva a Israel».
12 Чужинці, підвівши очі, побачили юдеїв, що йшли їм назустріч,	12 Los extranjeros alzaron los ojos y, al ver que los judíos venían contra ellos,
13 і вийшли з табору, щоб з ними воювати. Тоді ті, що були при Юді, засурмили,	13 salieron del campamento a presentar batalla. Los hombres de Judas hicieron sonar la trompeta
14 і почався бій. Погани були розбиті, і втекли на рівнину,	14 y entraron en combate. Los paganos fueron derrotados y huyeron hacia la llanura,
15 а ті, що були відстали ззаду, полягли всі від меча. Гналися за ними аж до Гезеру, до рівнини Ідумеї, Азоту та Ямнії, при якій полягло близько 3000 чоловік.	15 y los que habían quedado rezagados cayeron al filo de la espada. Los demás fueron perseguidos hasta Gázara y hasta las llanuras de Idumea, Azoto y Iamnia. Los que murieron fueron alrededor de tres mil hombres.
16 Юда, з військом завернувши з погоні, прийшов назад	16 Cuando Judas y su ejército dejaron de perseguirlos,
17 і мовив до народу: «Не накидайтесь на здобич, бо мусимо далі воювати.	17 Judas dijo al pueblo: «No tengan avidez por el botín, porque nos espera otra batalla.
18 Горгій і його військо поблизу нас у горах. Стійте твердо тепер супроти наших ворогів, воюйте з ними, а опісля візьмете здобич спокійно.»	18 Gorgias y su ejército están cerca de nosotros en la montaña: hagan frente a nuestros enemigos y combatan contra ellos; después podrán apoderarse libremente del botín».
19 Не встиг Юда цих слів скінчити, аж ось із-за гори з’явилась частина війська	19 Apenas Judas terminó de hablar, se asomó por las montañas un destacamento enemigo.
20 і побачила, що свої були примушені до втечі й що табір у вогні, бо дим, який побачили, дав знати, що сталося;	20 Ellos vieron que los suyos habían huido y que el campamento había sido incendiado, porque el humo que se divisaba ponía de manifiesto lo que había sucedido.
21 тож злякалися вони вельми, особливо, коли побачили військо Юди, готове до бою на рівнині,	21 Ante tal espectáculo se llenaron de espanto, y como vieron en la llanura al ejército de Judas, dispuesto a librar batalla.
22 і втекли всі у землю Філістимлянську,	22 huyeron todos al país de los filisteos.
23 а Юда повернувся тоді назад на грабунок табору. І забрано багато золота, срібла, блавату, кармазину й силу інших дорогих речей.	23 Judas volvió entonces al campamento para saquearlo, y recogieron gran cantidad de oro y plata, telas de púrpura violeta y de púrpura marina, y muchas otras riquezas.
24 А як повернулися, то почали хвалити й благословляти небо, бо добре, бо милость його повіки.	24 De regreso cantaban y bendecían al Cielo: «Porque es bueno, porque es eterno su amor».
25 Того дня ізраїльтяни осягнули велику перемогу.	25 Israel obtuvo aquel día una gran victoria.
26 Ті ж чужинці, що врятувались, прибувши до Лісія, оповіли все, що сталося,	26 Los extranjeros que habían podido escapar se fueron a anunciar a Lisias todo lo que había sucedido.
27 а він, почувши те, збентеживсь і зневірився духом, бо з Ізраїлем не сталось так, як він того хотів би, й не збулось те, що цар йому звелів був.	27 Esta noticia lo dejó consternado y abatido, porque a Israel no le había sucedido lo que él deseaba y las cosas no habían salido como el rey se lo había ordenado.
28 Тому він другого року зібрав 60 000 добірних вояків і 5000 кінноти, щоб завоювати юдеїв.	28 Al año siguiente, Lisias reunió sesenta mil hombres elegidos y cinco mil jinetes para combatir contra los judíos.
29 Прибувши в Ідумею, вони отаборились у Бетцурі, і Юда вийшов їм навпроти з 10 000 чоловік.	29 Cuando llegaron a Idumea y acamparon en Betsur, Judas les salió al encuentro con diez mil hombres,
30 Побачивши могутнє військо, він почав молитись і мовив: «Благословен єси, Спасителю Ізраїля, що знищив натиск велетня рукою Давида, слуги твого, що видав табір філістимлян у руки Йонатана, сина Саула та його зброєноші.	30 y al ver aquel poderoso ejército, hizo esta oración: «Bendito seas, Salvador de Israel, que aplastaste la soberbia del gigante por la mano de tu servidor David y entregaste el ejército de los filisteos en manos de Jonatán, hijo de Saúl, y de su escudero.
31 Отак замкни й оце військо в руці Ізраїля, твого народу. Ганьба нехай поб’є їхнє військо та їхню кінноту!	31 Entrega así este ejército en manos de tu pueblo Israel. Que ellos se sientan avergonzados de sus tropas y de su caballería.
32 Нашли на них великий страх! Розбий їхню смілість, що в їхній силі. Нехай загинуть у своїй поразці.	32 Infúndeles miedo, quiebra la audacia que les da su fuerza y que se conmuevan por su derrota.
33 Побий їх мечем тих, що тебе люблять, нехай тебе хвалять піснями всі ті, що знають твоє ім’я.»	33 Derríbalos con la espada de los que te aman, para que te canten himnos de alabanza todos los que conocen tu Nombre».
34 Прийшло до бою, і з війська Лісія полягло близько 5000 чоловік, що впали на очах юдеїв.	34 Cuando se enfrentaron los dos ejércitos, cayeron en el combate unos cinco mil hombres de Lisias.
35 І як побачив Лісій розгром війська свого й відвагу Юди та його вояків, що були готові чи жити, чи по-вояцькому згинути, повернувся в Антіохію, де найняв численніше військо, щоб піти знову на Юдею.	35 Al ver la derrota sufrida por sus tropas y la intrepidez de los soldados de Judas, que estaban resueltos a vivir o a morir heroicamente, Lisias volvió a Antioquía, donde reclutó mercenarios con la intención de regresar a Judea con fuerzas más numerosas.
36 Тоді Юда та його брати сказали: «Оце розгромлений наш ворог! Ходім і очистьмо храм та посвятімо!»	36 Judas y sus hermanos dijeron: «Nuestros enemigos han sido aplastados; subamos a purificar el Santuario y a celebrar su dedicación».
37 І зібралось військо й пішло на гору Сіон.	37 Entonces se reunió todo el ejército y subieron al monte Sión.
38 Побачили вони храм спустошений, жертовник сплюгавлений, двері спалені, двори зарослі травою, немов у ліску або неначе десь у горах, а покої у руїнах, —	38 Cuando vieron el Santuario desolado, el altar profanado, las puertas completamente quemadas, las malezas crecidas en los atrios como en un bosque o en la montaña, y las salas destruidas,
39 і розірвали на собі одежу, били себе в груди й сипали попіл собі на голову.	39 rasgaron sus vestiduras, hicieron un gran duelo, se cubrieron la cabeza con ceniza
40 Потім упали обличчям до землі, засурмили на сполох і зняли голос до неба.	40 y cayeron con el rostro en tierra. Luego, a una señal dada por las trompetas, alzaron sus gritos al cielo.
41 Тоді Юда велів своїм воякам воювати тих, що були у твердині, аж поки не очистять храму.	41 Judas ordenó a unos hombres que combatieran a los que estaban en la Ciudadela hasta terminar la purificación del Santuario.
42 Вибрав він бездоганних священиків, ревнителів закону,	42 Después eligió sacerdotes irreprochables, fieles a la Ley,
43 й очистили вони храм, забравши у нечисте місце сплюгавлене каміння.	43 que purificaron el Santuario y llevaron las piedras contaminadas a un lugar impuro.
44 Щождо сплюгавленого жертовника всепалень, то відбуто нараду, що з ним чинити,	44 Luego deliberaron sobre lo que debía hacerse con el altar de los holocaustos que había sido profanado.
45 і щасливо спало їм на думку зруйнувати його, щоб він не став їм ганьбою, бо погани були сплюгавили його;	45 Tuvieron la feliz idea de demolerlo para que no fuera un motivo de oprobio, ya que los paganos lo habían contaminado. Lo demolieron,
46 отож його таки зруйновано, а каміння поскладано на горі храму, на підхожім місці, доки не з’явиться пророк, щоб дати про них якунебудь раду.	46 y depositaron sus piedras sobre la montaña del Templo, en un lugar conveniente, hasta que surgiera un profeta y resolviera lo que había que hacer con ellas.
47 Взяли нетесаного каміння, за законом, і спорудили новий жертовник, такий, як перший,	47 Después recogieron piedras sin tallar, como lo prescribe la Ley, y erigieron un nuevo altar, igual que el anterior.
48 і відбудували храм і все, що було в середині його, освятили двори,	48 También repararon el Santuario y el interior del Templo, y consagraron los atrios.
49 зробили наново святий посуд і внесли ліхтар, кадильний жертовник і стіл у храм.	49 Hicieron nuevos objetos sagrados y colocaron dentro del Templo el candelabro, el altar de los perfumes y la mesa.
50 І запалили на жертовнику ладан, засвітили світичі на ліхтарі, що сяяли у храмі.	50 Quemaron incienso sobre el altar, y encendieron las lámparas del candelabro que comenzaron a brillar en el Templo.
51 На стіл поклали хліби, розп’яли завіси і скінчили все, за що були взялись.	51 Además, pusieron los panes sobre la mesa, colgaron las cortinas y concluyeron la obra que habían emprendido.
52 Двадцять п’ятого дня дев’ятого місяця — місяця Хаселев — 148 року встали вони вранці	52 El día veinticinco del noveno mes, llamado Quisleu, del año ciento cuarenta y ocho, se levantaron al despuntar el alba
53 і принесли, за законом, жертву на новім жертовнику для всепалень, що були зробили.	53 y ofrecieron un sacrificio conforme a la Ley, sobre el nuevo altar de los holocaustos que habían erigido.
54 Жертовник був посвячений під спів пісень і під гру на гуслах, гарфах та цимбалах тієї самої пори й того самого дня, коли його погани були осквернили.	54 Este fue dedicado con cantos, cítaras, arpas y címbalos, justamente en el mismo mes y en el mismo día en que los paganos lo habían profanado.
55 Увесь народ упав обличчям до землі, й поклонились та благословили небо, що дало їм перемогу.	55 Todo el pueblo cayó con el rostro en tierra y adoraron y bendijeron al Cielo que les había dado la victoria.
56 Вісім день тривала посвята жертовника, і з радістю були принесені всепалення й жертви визволення й хвали.	56 Durante ocho días celebraron la dedicación del altar, ofreciendo con alegría holocaustos y sacrificios de comunión y de acción de gracias.
57 Передню сторону храму приоздоблено золотими вінцями й маленькими щитами, поправлено двері й священичі покої, поставлено до них замки.	57 Adornaron la fachada del Templo con coronas de oro y pequeños escudos, restauraron las entradas y las salas, y les pusieron puertas.
58 Вельми велика була радість у народі, а ганьба, що завдали її погани, була змита.	58 En todo el pueblo reinó una inmensa alegría, y así quedó borrado el ultraje infligido por los paganos.
59 Тоді Юда та його брати й уся громада Ізраїля ухвалили, щоб дні посвяти жертовника святковано було у свою пору щороку 8 днів, починаючи від двадцять п’ятого дня місяця Хаселев, з радістю та веселощами.	59 Judas, de acuerdo con sus hermanos y con toda la asamblea de Israel, determinó que cada año, a su debido tiempo y durante ocho días a contar del veinticinco del mes de Quisleu, se celebrara con júbilo y regocijo el aniversario de la dedicación del altar.
60 Під ту ж саму пору обвели Сіон-гору навколо високим муром і збудували потужні башти, щоб погани, якби повернулися, знову не збурили святиню, як це зробили вони перед тим.	60 En aquel tiempo, levantaron alrededor del monte Sión altas murallas y torres poderosas, para que los extranjeros no vinieran otra vez y lo pisotearan como lo habían hecho antes.
61 Юда поставив там залогу, щоб стерегти її; а щоб її укріпити, укріпив він і Бетсур, — щоб народ мав твердиню супроти ідумеїв.	61 Además, Judas puso en él una guarnición para que lo defendiera, y fortificó a Betsur, a fin de que el pueblo tuviera una fortaleza frente a Idumea.