І Макавеїв 12

Біблія	Le Sainte Bible Vigouroux
1 І побачивши, що час був сприятливий, Йонатан вибрав мужів і послав їх у Рим, щоб затвердити й відновити з римлянами дружбу.	1 cf2Jonathas vit que le temps lui était favorable, et il choisit des hommes qu'il envoya à Rome, pour affermir et renouveler l'amitié avec les Romains.
2 Так само й до спартанців і в інші місця вислав листи в тій же справі.	2 Il envoya aussi aux Spartiates, et en d'autres lieux, des lettres dont la forme était la même.
3 Пустились ті в дорогу до Риму і, виступивши перед Радою, сказали: «Йонатан первосвященик та юдейський народ прислали нас, щоб відновити дружбу й союз із вами, як то було перше.»	3 Ils (Ses messagers) allèrent à Rome, et entrèrent au Sénat, et dirent : Jonathas, (le) grand prêtre, et la nation des Juifs, nous ont envoyés pour que nous renouvelions l'amitié et l'alliance, selon qu'elle a été faite auparavant.
4 І римляни дали їм листа до влади в кожній країні, щоб ті провели їх мирно в Юдею.	4 Et les Romains leur donnèrent des lettres pour leurs officiers (gouverneurs) dans chaque région, afin qu'ils les fissent conduire en paix dans le pays de Juda.
5 Ось відпис листів, що Йонатан був написав до спартанців:	5 Voici la copie des lettres que Jonathas écri(vi)t aux Spartiates :
6 «Йонатан первосвященик, народна Рада, священики й увесь юдейський народ братам спартанцям, привіт!	6 Jonathas, grand prêtre, les anciens de la nation, les prêtres et le reste du peuple juif, aux Spartiates, leurs frères, salut.
7 Уже в минулому Онія, первосвященик, одержав був листи від Арія, що царював над вами, в яких писалося, що ви брати наші, як про це свідчить залучений тут відпис.	7 Il y a longtemps que des lettres ont été envoyées à Onias, le grand prêtre, par Arius, qui régnait chez vous, car vous êtes nos frères, comme le montre la copie qui est jointe ici (l'écrit mis sous vos yeux).
8 Онія прийняв вашого посла з пошаною й узяв від нього листа, в якому говорилося про союз і дружбу.	8 Et Onias accueillit avec honneur l'homme qui avait été envoyé, et il reçut les lettres, où il était parlé d'alliance et d'amitié.
9 Хоч ми його й не потребуємо, бо маємо втіху — святі книги, що в руках наших, —	9 Et nous, quoique nous n'eussions pas besoin de ces choses, ayant pour consolation les saints livres qui sont entre nos mains,
10 нам усе ж таки приємно спробувати відновити братерство й дружбу з вами, щоб не зробитись вам чужими, багато бо часу упливло, відколи ви до нас писали.	10 nous avons mieux aimé envoyer vers vous, pour renouveler la fraternité et l'amitié, de peur que nous ne vous devenions étrangers ; car il s'est écoulé beaucoup de temps depuis que vous avez envoyé vers nous.
11 Ми ввесь час вас згадуємо, безнастанно, чи то на свята, чи при будь-яких інших святкових нагодах, коли приносимо жертви, чи у молитвах наших, як воно личить і годиться про братів пам’ятати.	11 Nous donc, sans cesse en tout temps, aux jours solennels et aux autres jours où cela est nécessaire, nous nous souvenons de vous dans les sacrifices que nous offrons, et dans nos cérémonies, selon qu'il est du devoir et de la bienséance de se souvenir de ses frères.
12 Ми раді вашій славі.	12 (C'est pourquoi) Nous nous réjouissons donc de votre gloire.
13 На нас же налягло з усіх сторін багато злиднів і воєн багато; усі бо навколишні царі на нас воювали.	13 Mais pour nous, beaucoup de tribulations et beaucoup de combats nous ont entourés, et les rois qui sont autour de nous nous ont attaqués.
14 Ми не хотіли під час тих воєн ні вам, ні іншим нашим союзникам та друзям надокучати,	14 Cependant nous n'avons voulu être à charge ni à vous, ni à nos autres alliés et amis, dans ces combats ;
15 бо маємо з неба допомогу й були врятовані від наших ворогів, які були принижені.	15 car nous avons reçu du secours du ciel, et nous avons été délivrés, (nous,) et nos ennemis ont été humiliés.
16 Тому ми й вибрали Нуменія, сина Антіоха, й Антипатра, сина Ясона, і вислали їх до римлян, щоб відновити з ними дружбу й союз, який мали ми з ними перше.	16 C'est pourquoi nous avons choisi Numénius, fils d'Antiochus, et Antipator, fils de Jason, et nous les avons envoyés vers les Romains, pour renouveler avec eux l'amitié et l'alliance antérieure ;
17 Ми звеліли й до вас завернути, привітати вас і доручити вам нашого листа про віднову нашого братерства.	17 nous leur avons aussi ordonné d'aller auprès de vous, de vous saluer, et de vous porter nos lettres relatives au renouvellement de notre fraternité.
18 Ви, отже, зробите гаразд, коли дасте нам відповідь у цій справі.»	18 Et maintenant, vous ferez bien de nous répondre au sujet de ces choses.
19 А ось відпис листа, що спартанці вислали Онії:	19 Voici la copie de la (des) lettre(s) qu'Arius avait envoyée(s) à Onias :
20 «Арій, цар спартанський, Онії, великому первосвященикові, привіт!	20 Arius, roi des Spartiates, (au) grand prêtre Onias, salut.
21 В якімсь письмі про спартанців та про юдеїв знайшлося, що вони брати та з роду Авраама.	21 Il a été trouvé, dans un écrit qui concerne les Spartiates et les Juifs, qu'ils sont frères et qu'ils sont de la race d'Abraham.
22 І от тепер, тому що ми це знаємо, ви добре зробите, якщо нам напишете, як вам ідеться;	22 Et maintenant, depuis que nous avons connu ces choses, vous faites bien de nous écrire au sujet de votre prospérité (si vous jouissez de paix).
23 а щодо нас, то ми вам відписуємо: Худоба ваша й ваше майно — наші, так само як усе наше — ваше. Даємо, отже, наказ, щоб вас про те повідомили.»	23 Mais nous aussi nous vous avons répondu. Nos bestiaux et nos biens sont à vous, et les vôtres sont à nous : nous avons donc ordonné que cela vous soit déclaré.
24 Довідався Йонатан, що начальники Димитрія повернулися з більшим військом, ніж перше, щоб воювати проти нього,	24 Cependant Jonathas apprit que les généraux (princes de la milice) de Démétrius étaient revenus avec une armée beaucoup plus grande qu'auparavant, pour combattre contre lui ;
25 і виступив з Єрусалиму й пішов проти них в Амафітін-край, не дав бо їм часу вступити у край свій.	25 et il sortit de Jérusalem, et alla au-devant d'eux dans le pays d'Amathis, car il ne leur donna pas (avait pas donné) le temps d'entrer sur ses terres.
26 Він вислав розвідувачів у їхній табір, які, повернувшись, оповіли йому, що сирійці готові напасти вночі на юдеїв.	26 Et il envoya des espions dans leur camp, et, de retour, ils rapportèrent qu'ils avaient résolu de le surprendre pendant la nuit.
27 Тому, коли зайшло сонце, Йонатан звелів своїм бути напоготові й зі зброєю в руках усю ніч сподіватися бою, і розставив передові чати навколо табору.	27 Après donc que le soleil fut couché, Jonathas ordonna aux siens de veiller, et de se tenir toute la nuit sous les armes, prêts à combattre ; et il mit des gardes (tout) autour du camp.
28 Почули вороги, що Йонатан із своїми приготувався до бою, і зо страху впали серцем і запалили вогонь у таборі в себе й відступили.	28 Les ennemis apprirent que Jonathas était prêt avec les siens pour le combat, et ils craignirent et furent saisis d'effroi dans leurs cœurs ; ils allumèrent des feux dans leur camp (et se retirèrent).
29 Та Йонатан зо своїми не знали того аж до ранку, бо бачили, що горів огонь.	29 Mais Jonathas et ceux qui étaient avec lui ne s'en aperçurent pas jusqu'au matin, car ils voyaient les feux allumés.
30 Аж потім кинувся Йонатан навздогінці за ними, та не встиг, бо ті перейшли вже Елевтер-річку.	30 Jonathas les poursuivit ; mais il ne les atteignit pas, car ils avaient passé le fleuve Eleuthère.
31 Тоді Йонатан повернувсь проти арабів, що звуться завадеї, розбив їх, узяв з них здобич	31 Jonathas marcha de là vers les Arabes qui sont appelés Zabadéens ; il les frappa ; et prit leurs dépouilles.
32 і, знявши табір, пішов у Дамаск, пройшовши через цілу країну.	32 Puis il partit et vint à Damas, et il parcourait toute cette contrée.
33 Симон теж вирушив у похід і пройшов аж до Аскалону й до сусідніх твердинь, потім звернув на Яффу й заволодів нею,	33 Cependant Simon était sorti et était venu jusqu'à Ascalon et aux forteresses voisines ; il marcha de là vers Joppé et s'en empara ;
34 бо почув, що мешканці хотіли були видати ту кріпость прибічникам Димитрія, тим і поставив там залогу для її охорони.	34 car il avait appris qu'on voulait livrer la place (forteresse) à ceux du parti de Démétrius ; et il y mit une garnison pour la garder.
35 Повернувшись назад, Йонатан скликав на збори старших народних і ухвалив з ними збудувати кріпості в Юдеї,	35 Jonathas revint, et assembla les anciens du peuple, et il résolut avec eux de bâtir des forteresses dans la Judée,
36 підвищити мури єрусалимські й вивести високий мур між кріпостю та містом, щоб її від міста відділити, щоб стояла окремо, отже, щоб залога не могла нічого ні купити, ні продати.	36 de bâtir aussi des murs dans Jérusalem, et d'élever un mur d'une grande hauteur entre la citadelle et la ville, pour la séparer de la ville, afin qu'elle fût isolée, et qu'on ne pût ni y acheter ni y vendre.
37 От і зібралися, щоб місто будувати, — аж ось частина муру коло рову, що була на сході, завалилась. Йонатан відновив дільницю, що зветься Хафената.	37 Ils s'assemblèrent donc pour bâtir la ville ; et le mur qui était au-dessus du torrent, du côté du soleil levant, tomba, et Jonathas le rétablit ; il s'appelait Caphététha.
38 А Симон збудував Адіду на поділлю й укріпив її, додавши їй ворота з засувами.	38 Simon bâtit aussi Adiada dans la Sephéla ; il la fortifia, et y mit des portes et des serrures.
39 Тим часом Трифон намагався стати царем над Азією, покласти вінець собі на голову і простягнути руку на царя Антіоха,	39 Mais comme Tryphon avait résolu de régner en Asie, de prendre le diadème et d'étendre la main sur le roi Antiochus,
40 але боявся, що Йонатан йому цього не дозволить, буде воювати проти нього. Тому й шукав, як би то його схопити та вбити. Він рушив у дорогу і прибув у Бетшан.	40 craignant que Jonathas ne l'en empêchât et ne combattît contre lui, il cherchait à se saisir de lui et à le tuer. Se levant donc, il alla à Bethsan.
41 Йонатан із 40 000 добірних до бою мужів вийшов йому назустріч і теж прибув у Бетшан.	41 Jonathas sortit au-devant de lui pour le combattre avec quarante mille hommes choisis, et vint à Bethsan.
42 Побачив Трифон, що той прибув з великим військом, і побоявся на нього простягнути руку,	42 Lorsque Tryphon vit que Jonathas était venu avec une armée nombreuse pour étendre la main sur lui, il eut peur,
43 тому й прийняв його з честю, появив його всім своїм друзям, дав йому гостинців і наказав своїм друзям та військам слухатись його, немов себе самого,	43 et il le reçut avec honneur, le recommanda à tous ses amis, lui fit des présents, et ordonna à son armée de lui obéir comme à lui-même.
44 та й сказав до Йонатана: «Навіщо ти томив народ цей? Таж війни нема між нами!	44 Et il dit à Jonathas : Pourquoi as-tu (avez-vous) fatigué tout ce peuple, puisque nous n'avons pas de guerre ensemble ?
45 попусти їх додому, а для себе вибери кілька чоловік, щоб були при тобі, і йди зо мною у Птолемаїду. Я дам тобі її разом з іншими твердинями й рештою військ та всіма старшинами, а сам повернусь назад, бож тільки для того я й прибув сюди.»	45 Renvoie-les (Renvoyez-les) donc maintenant dans leurs maisons ; mais choisis(sez)-en quelques-uns pour être avec toi (vous), et viens (venez) avec moi à Ptolémaïs, et je te (vous) la livrerai, ainsi que les autres forteresses, et l'armée, et tous ceux qui sont préposés aux affaires, puis je m'en retournerai ; car c'est pour cela que je suis venu.
46 Повірив йому Йонатан і зробив так, як той сказав був: відпустив війська, що пішли собі в Юдею.	46 Jonathas le crut, et fit comme il avait dit : il renvoya les troupes, et elles s'en retournèrent dans le pays de Juda.
47 При собі лишив він 3000 чоловік, з яких 2000 залишив у Галилеї, а 1000 ходила з ним.	47 Il retint cependant avec lui trois mille hommes, dont il renvoya deux mille en Galilée, et mille vinrent avec lui.
48 Скоро Йонатан увійшов у Птолемаїду, птолемаїдяни замкнули за ним браму, схопили його і вбили мечем тих, що ввійшли з ним.	48 Mais dès que Jonathas fut entré dans Ptolémaïs, les habitants de la ville fermèrent les portes et le prirent ; et ils tuèrent par le glaive tous ceux qui étaient entrés avec lui.
49 Тоді Трифон послав війська й кінноту в Галилею та на велику рівнину, щоб вигубити всіх, що були з Йонатаном.	49 (Et) Tryphon envoya une armée et des cavaliers en Galilée, et dans la grande plaine, pour tuer tous les compagnons de Jonathas.
50 Та ці, довідавшися, що його взято й убито разом з тими, які були при ньому, один одного підбадьорили та й густими лавами двигнулися, готові до бою.	50 Mais ceux-ci, ayant su que Jonathas avait été pris, et qu'il avait péri avec tous ceux qui étaient avec lui, s'encouragèrent les uns les autres ; et sortirent prêts à combattre.
51 Як же побачили ті, які за ними гналися, що юдеям ідеться про життя, то відступили.	51 Ceux qui les avaient poursuivis, voyant qu'ils se battaient pour (sauver) leur vie (à tout prix), s'en retournèrent ;
52 І тим робом прибули всі в мирі в Юдею й, сповнені страху, оплакували Йонатана й тих, що були при ньому; увесь Ізраїль плакав вельми.	52 ainsi ils revinrent tous en paix dans le pays de Juda. On pleura beaucoup Jonathas et ceux qui étaient avec lui, et Israël en fit un grand deuil.
53 Усі народи навколо намагалися їх стерти з лиця землі; вони казали: «Нема в них ні начальника, ні помічника; ходім лишень на них війною й зітрімо з-поміж людей пам’ять про них.»	53 Alors toutes les nations qui étaient autour d'eux cherchèrent à les écraser (détruire) ; car elles disaient :
	54 Ils n'ont ni chef ni auxiliaire ; attaquons-les donc maintenant, et effaçons leur mémoire parmi les hommes.