Вихід 1

Біблія	SMITH VAN DYKE
1 Ось імена синів Ізраїля, що поприходили в Єгипет з Яковом, кожен з родиною своєю:	1 وهذه اسماء بني اسرائيل الذين جاءوا الى مصر. مع يعقوب جاء كل انسان وبيته.
2 Рувим, Симеон, Леві, Юда;	2 رأوبين وشمعون ولاوي ويهوذا
3 Іссахар, Завулон та Веніямин;	3 ويسّاكر وزبولون وبنيامين
4 Дан та Нефталі, Гад та Ашер.	4 ودان ونفتالي وجاد واشير.
5 А всіх осіб, що були народились від Якова, було душ сімдесят, коли Йосиф був уже в Єгипті.	5 وكانت جميع نفوس الخارجين من صلب يعقوب سبعين نفسا. ولكن يوسف كان في مصر.
6 І вмер Йосиф і всі брати його, і ввесь рід той.	6 ومات يوسف وكل اخوته وجميع ذلك الجيل.
7 Ізраїльтяни розплодилися й розрослися та намножилися й окріпли так сильно понад міру, що край був наповнився ними.	7 واما بنو اسرائيل فاثمروا وتوالدوا ونموا وكثروا كثيرا جدا وامتلأت الارض منهم
8 А настав тоді новий цар над Єгиптом, що не знав Йосифа.	8 ثم قام ملك جديد على مصر لم يكن يعرف يوسف.
9 І каже своєму народові: Бачте! Ізраїльтяни, — вони численніші, вони сильніші від нас.	9 فقال لشعبه هوذا بنو اسرائيل شعب اكثر واعظم منا.
10 Нумо ж візьмімся до них мудро, щоб не намножились та щоб, як вибухне війна, не пристали до ворогів наших та не стали воювати на нас і не пішли собі геть з краю.	10 هلم نحتال لهم لئلا ينموا فيكون اذا حدثت حرب انهم ينضمون الى اعدائنا ويحاربوننا ويصعدون من الارض.
11 І поставлено над ними доглядачів при роботах, щоб допікати їм новими тягарами; і будували вони фараонові міста-зерносховища Пітон і Рамсес.	11 فجعلوا عليهم رؤساء تسخير لكي يذلّوهم باثقالهم. فبنوا لفرعون مدينتي مخازن فيثوم ورعمسيس.
12 Але що більш їх гнітили, то дедалі більш намножувалися вони та розросталися, отож єгиптяни занепокоїлись з приводу синів Ізраїля ще більше.	12 ولكن بحسبما اذلّوهم هكذا نموا وامتدّوا. فاختشوا من بني اسرائيل.
13 І нещадно запрягали вони синів Ізраїля до тяжких робіт;	13 فاستعبد المصريون بني اسرائيل بعنف.
14 І отруїли їхнє життя тяжкою працею на глинищах та цегельнях та всякою польовою роботою, та всілякою іншою примусовою роботою, що нею їх обкладали.	14 ومرّروا حياتهم بعبودية قاسية في الطين واللبن وفي كل عمل في الحقل. كل عملهم الذي عملوه بواسطتهم عنفا
15 І каже цар єгипетський єврейським повитухам, — одній з них на ім’я Шіфра, а другій Пуа:	15 وكلم ملك مصر قابلتي العبرانيات اللتين اسم احداهما شفرة واسم الاخرى فوعة.
	16 وقال حينما تولّدان العبرانيات وتنظرانهنّ على الكراسي. ان كان ابنا فاقتلاه وان كانت بنتا فتحيا.
17 Як помагатимете єврейкам, то придивляйтеся, коли родять: як син — убивайте, а як дочка — нехай живе.	17 ولكن القابلتين خافتا الله ولم تفعلا كما كلمهما ملك مصر. بل استحيتا الاولاد.
18 Побоялися ж повитухи Бога і не чинили так, як велів їм єгипетський цар, але залишали при житті хлоп’яток.	18 فدعا ملك مصر القابلتين وقال لهما لماذا فعلتما هذا الامر واستحييتما الاولاد.
19 Тоді прикликав єгипетський цар повитух та й каже до них: Чому ви чините таке й лишаєте хлоп’яток при житті?	19 فقالت القابتان لفرعون ان النساء العبرانيات لسن كالمصريات. فانهنّ قويات يلدن قبل ان تاتيهنّ القابلة.
20 А повитухи фараонові: Бо єврейки не такі, як єгиптянки: молодиці вони повні життя, і поки прийде до них повитуха, а вони вже й вродили.	20 فاحسن الله الى القابلتين. ونما الشعب وكثر جدا.
21 І було повитухам добре від Бога, а народ множився й вельми спотужнів.	21 وكان اذ خافت القابلتان الله انه صنع لهما بيوتا.
22 А за те, що боялись повитухи Бога, дав він їм гарне потомство.	22 ثم امر فرعون جميع شعبه قائلا كل ابن يولد تطرحونه في النهر. لكن كل بنت تستحيونها