ІІ Хронік 7

Біблія	Biblia Sagrada
1 Як скінчив Соломон молитву, спав вогонь з неба й пожер всепалення та жертви, і слала Господня сповнила храм,	1 Cuando Salomón terminó de orar, bajó fuego del cielo, que devoró el holocausto y los sacrificios. La gloria de Dios llenó el templo.
2 отож священики не могли ввійти в дім Господній, бо слава Господня сповнила дім Господній.	2 Los sacerdotes no podían entrar en él, porque la gloria del Señor llenaba el templo.
3 Всі сини Ізраїля, бачивши, як зійшов вогонь і слава Господня на дім, схилились обличчям до землі, до долівки, і поклонились та славили Господа, бо він благий і вічна його милость.	3 Los hijos de Israel, al ver que el fuego y la gloria del Señor bajaban al templo, se postraron rostro en tierra sobre el pavimento, adoraron y alabaron al Señor «porque es bueno, porque es eterna su misericordia».
4 Тоді цар і ввесь народ заходилися приносити жертви перед Господом.	4 El rey y todo el pueblo ofrecieron sacrificios ante el Señor.
5 Цар Соломон приніс у жертву 22 000 волів і 120 000 овець: так цар і ввесь народ освятили дім Божий.	5 El rey Salomón ofreció en sacrificio veintidós mil toros y ciento veinte mil ovejas. El rey y todo el pueblo dedicaron así el templo de Dios.
6 Священики стояли там на своїй службі, а й левіти зо священними музичними приладами, що їх зробив цар Давид, щоб прославляти похвальними піснями Господа, — бо вічна його милость. Священики ж сурмили перед ними, і ввесь Ізраїль був присутній.	6 Los sacerdotes oficiaban de pie, mientras los levitas —con ayuda de los instrumentos hechos por el rey David para alabar al Señor «porque es eterna su misericordia»— entonaban al Señor las canciones compuestas por David. Los sacerdotes tocaban las trompetas delante de ellos y todo Israel se mantenía en pie.
7 Соломон освятив середину двору, що був перед домом Господнім, бо приніс там усепалення й жир мирних жертв; мідяний бо жертовник, що зробив Соломон, не вмістив усе-палень, офір та товщу.	7 Salomón consagró el atrio interior que está delante del templo del Señor, ofreciendo allí los holocaustos y la grasa de los sacrificios de comunión, pues en el altar de bronce hecho por Salomón no cabían el holocausto, la ofrenda y la grasa.
8 Соломон справив того часу семиденний празник. З ним увесь Ізраїль, вельми велика громада, що зійшлася від Хамат-входу до Єгипетського потоку.	8 En aquella ocasión Salomón, junto con todo Israel —una multitud inmensa, venida desde la entrada de Jamat hasta el torrente de Egipto—, celebraron la fiesta durante siete días.
9 Восьмого дня влаштували врочисті збори, бо посвячення жертовника справляли сім день і празник сім день.	9 Después de haber festejado la dedicación del templo durante siete días, el octavo día tuvo lugar la asamblea solemne.
10 А двадцять третього дня сьомого місяця відпустив цар до наметів людей, радих та веселих серцем за все добро, що Господь учинив Давидові, Соломонові та Ізраїлеві, своєму народові.	10 El día veintitrés del mes séptimo Salomón despidió a la gente; marcharon a sus casas alegres y felices por los beneficios que el Señor había concedido a David, a Salomón y a su pueblo Israel.
11 Як же закінчив Соломон дім Господній і царський палац, — а все, що Соломон бажав зробити в Господньому домі і в своїм палаці, зробив гаразд, —	11 Salomón terminó el templo del Señor y el palacio real. Todo lo que se había propuesto hacer en el templo y en el palacio le salió perfectamente.
12 з’явився вночі Господь Соломонові й сказав до нього: «Вислухав я твою молитву й вибрав собі це місце як дім жертвоприношень.	12 Se le apareció el Señor de noche y le dijo: «He escuchado tu oración y he elegido este lugar como templo para los sacrificios.
13 Коли я замкну небо й не буде дощу, й коли звелю сарані пожирати край або нашлю чуму на народ мій,	13 Cuando cierre el cielo y no llueva, cuando mande a la langosta que devore la tierra, cuando envíe la peste contra mi pueblo,
14 і коли мій народ, що зветься моїм ім’ям, упокориться, буде молитись та шукати обличчя мого й навернеться від своїх лихих доріг, то я почую з неба й прощу гріхи їхні й вигою їхню землю.	14 si mi pueblo, sobre el que es invocado mi Nombre, se humilla, ora, me busca y abandona su mala conducta, yo lo escucharé desde el cielo, perdonaré sus pecados y sanaré su tierra.
15 Віднині очі мої будуть відкриті й вуха мої будуть сприймати молитву на цьому місті.	15 Mantendré mis ojos abiertos y mis oídos atentos a la oración que se haga en este lugar.
16 Тепер я вибрав і освятив дім цей, щоб моє ім’я було там повіки; очі мої й серце моє будуть там по всі часи.	16 He elegido y santificado este templo para que mi Nombre esté en él eternamente. Mis ojos y mi corazón estarán en él todos los días.
17 І як ти ходитимеш передо мною, як ходив батько твій Давид, чинитимеш усе те, що я заповів тобі, пильнуватимеш мої постанови та мої закони,	17 En cuanto a ti, si caminas ante mí como caminó tu padre David, haciendo todo lo que yo te ordene y guardando mis mandatos y decretos,
18 то я укріплю престол твого царства, як обіцяв Давидові, твоєму батькові, словами: Не переведеться у тебе той, хто володітиме в Ізраїлі.	18 afianzaré tu trono real como pacté con tu padre David: “No te faltará un descendiente que gobierne en Israel”.
19 А коли ви відступите й покинете мої постанови й мої заповіді, що їх я дав вам, і підете та станете служити іншим богам і кланятись їм,	19 Pero si apostatáis, abandonando los decretos y los mandatos que os he dado, y os vais a servir a otros dioses, postrándoos ante ellos,
20 то я вас викоріню з лиця моєї землі, що я дав вам, а храм цей, що я посвятив імені моєму, відкину геть від себе й зроблю його приказкою та й посміховищем між усіма народами.	20 os arrancaré de mi tierra que os he dado, rechazaré el templo que he consagrado a mi Nombre y lo convertiré en refrán y en burla de todas las naciones.
21 А щодо цього храму величного, то кожний перехожий повз нього жахатиметься й говоритиме: Завіщо Господь учинив таке цій землі й цьому храмові?	21 Todo el que pase junto a este templo, que fue tan magnífico, preguntará asombrado: “¿Por qué ha tratado así el Señor a esta tierra y a este templo?”.
22 І відрікатимуть: За те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх, який вивів їх із Єгипетської землі, і пристали до інших богів, кланялись і служили їм, — за те він наслав на них усе це лихо.»	22 Les responderán: “Porque abandonaron al Señor, Dios de sus padres, que les había sacado de la tierra de Egipto, se entregaron a otros dioses, se postraron ante ellos y les dieron culto; por eso ha descargado sobre ellos esta catástrofe”».