ІІ Хронік 23

¹ Але сьомого року Йояда набрався сміливости й узяв собі до спілки начальників над сотнями: Азарію, сина Єрохама, Ізмаїла, сина Йоханана, Азарію, сина Овида, Масею, сина Адаї, та Елішафата, сина Зіхрі.

² Вони перейшли Юдею й зібрали левітів з усіх юдейсьих міст і голів ізраїльських родин та й прийшли в Єрусалим.

³ І вся громада уклала в Божому домі умову з царем. Йояда сказав їм: «Ось царський син. Він повинен бути царем, як вирік Господь про синів Давида.

⁴ Ось що ви зробите: третина вас, священики й левіти, що приходять на службу в суботу, буде за воротарів коло порогів;

⁵ друга третина буде при царськім палаці, а остання третина буде коло брами Єсод; увесь же народ буде в дворах Господнього дому.

⁶ Ніхто нехай не входить у дім Господній, крім священиків та левітів, що служать. Вони можуть увійти, бо посвячені, а ввесь народ нехай тримається Господніх приписів.

⁷ Левіти нехай обступлять царя звідусіль, кожний із своєю зброєю в руці, і хто б не ввійшов у храм, того нехай уб’ють. (Нехай вони держаться) Царя, коли він буде входити або виходити.»

⁸ Левіти та юдеї зробили все, що звелів священик Йояда: кожний забрав своїх людей, тих, що приходили на службу в суботу, разом з тими, що відходили в суботу, бо священик Йояда не звільнив черг.

⁹ Потім священик Йояда роздав начальникам над сотнями списи та великі й малі щити царя Давида, що були в Божому домі,

¹⁰ і поставив увесь народ, кожного зо зброєю в руці, від правого до лівого рогу дому, коло жертовника й коло дому, навколо царя.

¹¹ І вивели царського сина й наділи на нього вінець та відзнаки й настановили його царем. Йояда та його сини помазали його й закликали: «Нехай живе цар!»

¹² Почувши клик народу, що збігався та вигукував до царя, Аталія вийшла до народу в дім Господній.

¹³ Поглянула — аж ось стоїть цар на своєму місці при вході, і князі й сурми коло царя, а ввесь народ краю, радий, сурмить. І співці з музичними приладами були там і голосно прославляли. Тоді Аталія роздерла на собі одежу й закричала: «Зрада, зрада!»

¹⁴ Священик Йояда дав такий наказ начальникам над сотнями, що правили військом: «Виведіть її геть за двір, а хто піде слідом за нею, буде порубаний мечем, бо священик велів: Не вбивайте її, мовляв, у домі Господньому.»

¹⁵ І вони поклали на неї руки, а як вона ввійшла до входу кінської брами царського палацу, там убили її.

¹⁶ Йояда заключив союз між собою й усім народом та царем, щоб їм бути народом Господнім.

¹⁷ І ввесь народ пішов у божницю Ваала й зруйнував її; жертовники її та бовванів її порозбивали, а Маттана, жерця Ваало-вого, вбили перед жертовниками.

¹⁸ І доручив Йояда догляд за Господнім домом священикам та левітам, що Давид розділив був на черги для Господнього дому, щоб приносити всепалення. Господеві, як написано в законі Мойсея, з радощами та співами, за велінням Давидовим.

¹⁹ Він поставив воротарів коло воріт Господнього дому, щоб ніхто нечистий від чогобудь не міг туди ввійти.

²⁰ Нарешті, взяв він начальників над сотнями, вельмож, старшину в народі і ввесь народ краю, вивів царя з Господнього дому і, ввійшовши через верхні ворота в царський палац, посадили вони царя на царський престіл.

²¹ Увесь народ краю радів, і місто заспокоїлось. А Аталію зарубано мечем.