І Хронік 18

Біблія	BIBBIA RICCIOTTI
1 Коли Давид закінчив розмову з Саулом, серце Йонатана прихилилось до Давидового серця, і Йонатан полюбив його, як свою душу.	1 - Dopo ciò Davide battè i Filistei, li umiliò e tolse dalle mani dei Filistei Get e i villaggi circostanti.
2 Саул узяв його того ж дня до себе й не дозволив йому вже повертатись до батька.	2 Battè ancora i Moabiti, e i Moabiti divennero soggetti a Davide e suoi tributari.
3 Йонатан увійшов з Давидом у побратимство та полюбив його, як власну душу,	3 In quel tempo Davide battè anche Adarezer, re di Soba, della regione di Emat, in occasione della spedizione fatta per dilatare il suo dominio fino al fiume Eufrate.
4 і, знявши з себе верхню одежу, що її носив, дав її Давидові, до того ж і військовий свій одяг, ба й меча, лука та пояса свого.	4 Davide gli prese mille quadrighe, settemila cavalieri e ventimila pedoni; e tagliò i garretti a tutti i cavalli da tiro, ad eccezione di cento quadrighe che aveva riservato per sè.
5 Коли б Давид не виступав і куди б не посилав його Саул, то скрізь добре впорувався, так, що Саул настановив його над своїм військовим людом. Увесь народ собі його вподобав, ба навіть і Саулові служаки.	5 Sopravvenuti per porgere aiuto ad Adarezer, re di Soba, i Siri di Damasco, Davide battè anche ventiduemila uomini di essi;
6 І от сталося, що вони йшли додому, коли Давид повертався, вбивши філістимлянина, вийшли жінки з усіх міст Ізраїля цареві Саулові назустріч, з радости ж: співали і танцювали під звуки бубнів та цимбалів.	6 e pose delle guarnigioni in Damasco, affinchè la Siria gli fosse soggetta e pagasse tributi. Il Signore lo aiutò in tutte le imprese a cui pose mano.
7 Жінки, танцюючи, повторювали приспів: «Саул побив тисячі, а Давид — десятки тисяч.»	7 Davide prese poi delle faretre d'oro, tolte ai servi di Adarezer, e le portò a Gerusalemme.
8 Саул дуже розсердивсь, і не сподобалось йому це слово. Він сказав: «Давидові дали десятки тисяч, а мені тисячі, йому бракує хіба царства!»	8 Parimenti da Tebat e Cun, città di Adarezer, prelevò una grande quantità di rame, che Salomone adoperò per fondere il mare di rame e le colonne e i vasi di rame.
9 І з того часу дивився Саул на Давида скоса.	9 Avendo Tou, re di Emat, inteso ciò, che cioè Davide aveva battuto l'esercito di Adarezer, re di Soba,
10 Другого дня найшов злий дух від Бога на Саула, й він був не при собі серед дому; Давид же грав на струнах, як і щодня, а в Саула був у руці спис.	10 mandò il figliuolo suo Adoram al re Davide per chiedergli la pace e congratularsi con lui d'aver battuto e vinto Adarezer, poichè Tou era avversario di Adarezer.
11 І метнув Саул списа, думаючи: «Приб’ю Давида до стіни!» Та Давид ухиливсь від нього два рази.	11 Davide consacrò al Signore tutti i vasi d'oro, d'argento, di rame, e tutto l'oro e l'argento che aveva tolto a tutte le nazioni, tanto dell'Idumea, di Moab e dei figli di Ammon, quanto dei Filistei e degli Amaleciti.
12 І почав Саул боятися Давида, бо з ним був Господь, а від Саула відступив.	12 Abisai figlio di Sarvia battè diciottomila Idumei nella valle delle Saline,
13 Тоді Саул віддалив його від себе і зробив його тисяцьким: він завжди був на чолі свого загону	13 e mise una guarnigione in Edom, affinchè l'Idumea fosse soggetta a Davide. Il Signore salvò Davide ovunque si portò.
14 До чого б Давид не брався, все йому щастило, й Господь був з ним.	14 Regnò adunque Davide sopra tutto Israele e amministrava il diritto e la giustizia a tutto il suo popolo.
15 Саул же, бачивши, що йому щастить вельми, почав його боятись,	15 Joab figlio di Sarvia comandava l'esercito, Josafat figlio di Ailud era lo storico,
16 а ввесь Ізраїль і Юда любили Давида, бо він і входив і виходив перед народом.	16 Sadoc figlio di Achitob e Achimelec figlio di Abiatar erano sacerdoti e Susa segretario;
17 Саул промовив до Давида: «Ось тобі, моя старша дочка Мерав: я дам її тобі за жінку, тільки мусиш мені бути добим витязем і Господні війни вести.» Сам же Саул думав: «Нехай не моя рука буде на ньому, а радше хай буде на ньому рука філістимлян.»	17 Banaia figlio di Joiada comandava ai Ceretei e ai Feletei, mentre i figli di Davide erano i suoi primi ministri.
18 Давид відповів Саулові: «Хто я такий і який мій рід — родина мого батька — в Ізраїлі, щоб мені бути царським зятем?»
19 Та як настав час видавати Мерав, дочку Саула, за Давида, ЇЇ віддано за жінку Адрієлові з Мехоли.
20 Тим часом Міхаль, дочка Саула, полюбила Давида, й як про це сповіщено Саула, це йому було довподоби.
21 Саул бо думав: «Віддам її за нього, й вона буде йому сильцем і рука філістимлян буде на ньому.» От і сказав Саул до Давида вдруге: «Сьогодні станеш моїм зятем.»
22 Саул звелів своїм слугам: «Говоріть потайки з Давидом таким робом: Цар прихильний до тебе, й усі його слуги тебе люблять. Зробися, отже, царським зятем.»
23 Слуги Саула передали ці слова Давидові на вухо, та Давид відповів: «Чи ж вам здається незначною річчю стати царським зятем? Та я ж чоловік убогий і невидатний!»
24 І переказали слуги Саулові: ось так, мовляв, говорив Давид.
25 Тоді Саул сказав: «Скажіть Давидові: Цар не бажає весільного гостинця, а тільки сто обрізних шкірок філістимлянських, щоб помститись над царськими ворогами.» Саул же продумував, як би його зробити так, щоб Давид потрапив у руки філістимлянам.
26 Його слуги донесли ці слова Давидові, й йому вподобалася справа — стати царським зятем. Призначений час не минув іще,
27 як Давид зібрався, двигнувся разом із своїми людьми, вбив двісті чоловік між філістимлянами й приніс двісті обрізних шкірок — повне число — цареві, щоб стати царським зятем. І Саул дав йому свою дочку Міхаль за жінку.
28 Бачив Саул і зрозумів, що Господь був із Давидом і що ввесь Ізраїль його любить,
29 і почав ще більше боятись Давида й став йому ворогом назавжди.
30 Філістимлянські князі й далі виступали в похід, але щоразу, як вони виступали, Давидові щастило понад усіх слуг Саула, й ім’я його стало вельми славним.