ІІ Царів 6

Біблія	BIBBIA VOLGARE
1 Пророчі учні сказали Єлисеєві: «Як бачиш, місце, де живемо ми при тобі, тісне для нас.	1 E i figliuoli de' profeti dissero a Eliseo: ecco il luogo, nel quale noi abitiamo nel tuo cospetto, è stretto a noi.
2 Дозволь, отже, піти нам на Йордан і взяти кожному по деревині, щоб спорядити нам там місце, де б могли осістись.» А він сказав: «Ідіть.»	2 Andiamo insino al Giordano, e cogliamo nella selva ciascuno legna, ed edifichiamo luogo ad abitare. Il quale disse: andate.
3 Один з них просить: «Зроби нам ласку, іди з твоїми слугами.» І він сказав: «Добре, я піду.»	3 E uno di loro disse: vieni tu con esso i servi tuoi. Ed egli respuose: io verrò.
4 От і пішов з ними. Прийшли вони на Йордан і заповзялися рубати дерево.	4 E andò con esso loro. Venuti al Giordano, tagliavano i legni.
5 Тим часом, як один рубав деревину, сокира впала в воду, і він скрикнув: «Ой, пане! Та вона ж позичена!»	5 E intervenne che tagliando uno, il ferro della scure sì cadde nell' acqua; e gridò quegli e disse: oimè, oimè, oimè, signore mio! ch' io l' avea accattato in presto.
6 Божий чоловік каже: «Де вона впала?» Той показав йому місце. Тоді Єлисей зрубав шматок дерева, кинув туди — і сокира сплила.	6 E l'uomo di Dio disse: dove cadde? E quegli mostrò il luogo. E tagliò uno legno, e miselo ivi; e natò il ferro (ed entrò nel mezzo del legno).
7 Він і каже: «Лови!» Той простяг руку й узяв її.	7 E disse: togli. Il quale distese la mano, e tolselo.
8 Одного разу, коли арамійський цар воював проти Ізраїля, порадив він своїм слугам: «Зробіть засідку ось там і там.»	8 E il re di Siria guerreggiava contro (al re ') Israel, e tenne consiglio coi servi suoi, dicendo: in cotale (e in cotale) luogo mettiamo agguati.
9 Та Божий чоловік послав до ізраїльського царя сказати: «Бережись проходити тим місцем, бо арамії сидять там у засідці.»	9 E l'uomo di Dio mandò a dire al re d' Israel: guarda che tu non vada in cotale luogo, però che i Sirii sono ivi in agguato.
10 Ізраїльський цар послав вивідати те місце, що вказав йому Божий чоловік. І так попереджав він його, і цар устерігся. Так не раз і не два.	10 Onde che il re d' Israel mandò al luogo del quale avea detto l' uomo di Dio, e preselo prima, e guardossi ivi non una volta nè due.
11 Серце арамійського царя стривожилось цим. Скликав він своїх слуг і каже до них: «Чи не могли б ви мені сказати, хто мене зраджує ізраїльському цареві.»	11 E il cuore del re di Siria si conturbò per questa cosa; e chiamati i servi suoi, disse: perchè non mi dite voi, chi m' ha tradito col re d' Israel?
12 Один із його слуг відповів: «Та ніхто ж інший, пане мій, царю, як пророк Єлисей, що в Ізраїлі! То він доносить ізраїльському цареві навіть слова, які ти промовляєш у себе в спальні.»	12 E uno de' suoi servi disse: signore mio re, non è così; ma Eliseo profeta, il quale è in Israel, rivela al re d' Israel tutte le parole che tu di' nel tuo core secreto.
13 І повелів цар: «Ідіте та подивіться, де він. Пошлю за ним, щоб його взяли.» Як же донесли йому: «Ось він у Догані»,	13 E disse loro: andate, e vedete dov' egli sia, acciò ch' io mandi, e faccialo prendere. E dissero a lui: egli è in Dotan.
14 — то послав він туди коней, колісниці й багато військових. Прибули вони вночі й оточили місто.	14 Onde ch' egli mandò li cavalieri e carra e la fortezza del suo esercito; i quali venuti la notte, circondarono la città.
15 Другого дня встав Божий чоловік уранці й вийшов — аж ось військові з кіньми й колісницями облягли навкруги місто. Слуга йому каже: «Горе, мій пане! Що нам оце чинити?»	15 E levando per tempo, il ministro dell' uomo di Dio uscì fuori, e vidde lo esercito d'intorno alla città, cavalli e carra; e nunciorono a lui, dicendo: ohimè, ohimè, signore mio, che faremo?
16 Він же сказав: «Не бійся, бо тих, що з нами, більш, ніж тих, що з ними.»	16 E quegli respuose: non temere, però che più ne sono con noi, che con loro.
17 І почав Єлисей молитись і сказав: «Господи! Відкрий йому очі, щоб він бачив!» І відкрив Господь слузі очі, й дивиться він — гора навколо Єлисея, повна коней й вогненних колісниць.	17 E, orato, Eliseo disse: Signore mio, apri gli occhi di costui, acciò ch' egli veggia. E aperse il Signore gli occhi di quello ministro, e vidde: ecco tutto il monte pieno di carra, e di cavalli di fuoco intorno ad Eliseo.
18 Як же арамії пустились проти Єлисея, він молився до Господа, промовлявши: «Побий, благаю, цих людей сліпотою!» І вдарив їх Господь сліпотою за словом Єлисея.	18 E i nemici discenderono ad Eliseo; ed egli orò al Signore, dicendo: io ti priego, Signore, che tu percuota questa gente di cecità. E percossegli il Signore, che non vedessono, secondo la parola di Eliseo.
19 Тоді Єлисей сказав їм: «Це не та дорога, це не те місто. Ідіть за мною, я вас приведу до того чоловіка, що ви шукаєте.» І привів їх у Самарію.	19 E disse loro [Eliseo]: non è questa la via, e non è questa la città; venite dopo me; io vi mostrerò l' uomo il quale voi andate cercando. E menogli in Samaria.
20 А як прийшли вони в Самарію, Єлисей сказав: «Господи! Відкрий їм очі, щоб вони бачили!» І відкрив їм Господь очі, й побачили, що були посеред Самарії.	20 Ed [entrati in Samaria], disse Eliseo: Signore, apri gli occhi di costoro, acciò che veggiano. E aperse loro [il Signore] gli occhi, e viddero ch' erano in mezzo di Samaria.
21 Побачивши їх, ізраїльський цар спитав Єлисея: «Чи мені їх вистинати, батьку?»	21 E il re d' Israel disse ad Eliseo, vedendo quella gente: padre, ucciderò io costoro?
22 Він же відповів: «Не вбивай їх! Хочеш убити тих, яких не взяв у полон твоїм мечем і твоїм луком? Постав перед ними хліб і воду, нехай їдять і п’ють, і нехай собі йдуть до свого пана.»	22 E quegli respuose: non; però che tu non gli hai presi col tuo arco, e non col tuo coltello, che gli debbi uccidere; poni dinanzi a loro del pane e dell' acqua, che mangino e beano, e ritornino al loro signore.
23 І справив їм бучний бенкет, і як вони понаїдались і понапивались, відпустив їх, і пішли вони до свого пана. З того часу арамії не сміли більш робити наскоків на Ізраїльську землю.	23 E fu posto loro innanzi grandi apparecchiamenti di cibi, e mangiarono e bevèno, e lasciogli andare, e vennero al loro signore; e da indi innanzi non vennero più i ladroncelli di Siria in Israel.
24 Після цього Бен-Гадад, арамійський цар, зібрав усе своє військо, двигнувся та й обложив Самарію.	24 E dopo questo Benadad re di Siria congregò tutto il suo esercito; e ascendè, e assediò Samaria.
25 Настав великий голод у Самарії. Облога була така тяжка, що осляча голова коштувала 80 срібних шеклів, а чвертка каву дикої цибулі — 5 срібних шеклів.	25 E fu fatta grande fame in Samaria; e tanto tempo fu assediata, che il capo dell' asino valse ottanta denari d' ariento; e la quarta parte d'una misura, chiamata CABO, di sterco di colombi si vendea cinque denari d' ariento.
26 І як ізраїльський цар проходив раз по мурі, заголосила до нього якась жінка: «Поможи, пане мій, царю!»	26 E passando il re [d' Israel] per lo muro, una femina gridò a lui, e disse: signore mio re, salvami.
27 Він відповів: «Коли тобі не допоможе Господь, то звідки я тобі поможу? З току чи чавила?»	27 Ed egli respuose: non ti salverà il Signore; per che modo ti posso io salvare? dell' aja o del torculare? E disse il re: che vuogli? Ed ella disse:
28 Потім спитав її цар: «Що тобі?» А та: «Оця жінка мені сказала: Дай твого сина, ми його з’їмо сьогодні, а завтра з’їмо мого сина.	28 Questa femina mi disse: dammi il tuo figliuolo, acciò che 'l mangiamo oggi; e il mio figliuolo mangeremo dimane.
29 От ми й зварили мого сина, і з’їли; а як на другий день я їй сказала: — давай сюди твого сина, ми з’їмо його, — то вона сховала свого сина.»	29 Cocessimo il mio figliuolo, e mangiassimo. E io gli dissi l'altro dì: dà il tuo figliuolo, acciò che lo mangiamo. Ed ella nascose il suo figliuolo.
30 Як же почув цар слова жінки, роздер на собі одежу; він же ходив по мурі, і народ бачив, що під сподом на його тілі було вереття.	30 La qual cosa udito il re, squarciò le vestimenta, e passava sopra il muro; e tutto il popolo vidde il cilicio, del quale era vestito il re di sotto alla carne.
31 І сказав він: «Нехай Бог зробить мені сяк і так, та ще й причинить, коли голова Єлисея, сина Сафата, зостанеться сьогодні на плечах у нього.»	31 E disse il re: questo mi faccia Iddio, e questo aggiunga, se il capo di Eliseo figliuolo di Safat istarà [oggi] sopra lui.
32 Тим часом, як Єлисей сидів у своїй хаті, й старші сиділи в нього, послав цар поперед себе чоловіка. Та перш, ніж посланець увійшов до Єлисея, цей сказав старшим: «Гляньте, той син душогубця послав до мене чоловіка, щоб стяти мені голову. Глядіть же, як тільки посланець надійде, зачиніть двері й відіпхніть його дверима! Чи ж ви не чуєте за ним кроків його пана?»	32 Eliseo sedea in casa sua, e uomini antichi sedeano con esso lui. E mandò il re uno uomo innanzi; e prima che venisse il nuncio, disse a quelli vecchi: non sapete voi, che il figliuolo dell' omicidiale ha mandato quiritta per farmi tagliare il capo? vedete, quando verrà il messaggio, chiudete l'uscio e non lasciate entrare; ecco dopo lui anche il strepito degli piedi del suo signore.
33 Ще він говорив до них, а вже прибув цар до нього й каже: «Бачиш яке лихо від Господа! Чого ж мені ще звірятись на Господа?»	33 E parlando a loro Eliseo, apparve il messaggio il quale venia a lui. E disse: ecco che dal Signore è cotanto male; che aspetto io più da lui?