ІІ Царів 5

Біблія	DOUAI-RHEIMS
1 Нааман, начальник війська арамійського царя, був великим чоловіком у свого пана, і поважаний, бо через нього дав був Господь перемогу араміям. Був він чоловік хоробрий, але прокажений.	1 Naaman, general of the army of the king of Syria, was a great man with his master, and honourable: for by him the Lord gave deliverance to Syria: and he was a valiant man and rich, but a leper.
2 Одного разу арамії зробили наскок і забрали з Ізраїльської землі у полон маленьку дівчинку і вона служила в жінки Наамана.	2 Now there had gone out robbers from Syria, and had led away captive out of the land of Israel a little maid, and she waited upon Naaman's wife.
3 І сказала вона своїй пані: «От як би мій пан звернувся до пророка, що в Самарії! Той вигоїв би його від прокази.»	3 And she said to her mistress: I wish my master had been with the prophet, that is in Samaria: he would certainly have healed him of the leprosy which he hath.
4 Пішов Нааман до свого пана й оповів йому: Так і так, мовляв, говорить дівчинка, що з Ізраїльської землі.	4 Then Naaman went in to his lord, and told him, saying: Thus and thus said tile girl from the land of Israel.
5 Арамійський цар і каже: «Іди, я пошлю листа до ізраїльського царя.» Вибрався він, узявши з собою 10 талантів срібла, 6 000 шеклів золота й 10 перемін одежі,	5 And the king of Syria sad to him: Go, and I will send a letter to the king of Israel. And he departed, and took with him ten talents of silver, and six thousand pieces of gold, and tell changes of raiment,
6 і приніс ізраїльському цареві листа. А в ньому стояло: «Як прийде до тебе цей лист, то знай, що я послав до тебе мого слугу Наамана, щоб ти вигоїв його від прокази.»	6 And brought the letter to the king of Israel, in these words: When thou shalt receive this letter, know that I have sent to thee Naaman my servant, that thou mayest heal him of his leprosy.
7 Як прочитав ізраїльський цар листа, то роздер на собі одежу й каже: «Хіба я Бог, щоб умертвляти й оживляти, що це він мені присилає вигоїти чоловіка від прокази! Глядіть лишень, він певно шукає тільки зачіпки до мене!»	7 And when the king of Israel had read the letter, he rent his garments, and said: Am I God, to be able to kill and give life, that this man hath sent to me, to heal a man of his leprosy? mark, and see how he seeketh occasions against me.
8 Довідавсь Єлисей, Божий чоловік, що ізраїльський цар роздер на собі одежу, і послав до царя сказати: «Чого ти роздер на собі одежу? Нехай прийде до мене й взнає, що є в Ізраїлі пророк.»	8 And when Eliseus the man of God had heard this, to wit, that the king of Israel had rent his garments, he sent to him, saying: Why hast thou rent thy garments? let him come to me, and let him know that there is a prophet in Israel.
9 От і прибув Нааман із своїми кіньми та колісницею й зупинився коло дверей хати Єлисея.	9 So Naaman came with Iris horses and chariots, and stood at the door of the house of Eliseus:
10 Вислав до нього Єлисей слугу й звелів сказати: «Іди та викупайся сім раз у Йордані, і тіло твоє знову стане чистим.»	10 And Eliseus sent a messenger to him, saying: Go, and wash seven times in the Jordan, and thy flesh shall recover health, and thee shalt be clean.
11 Розгнівався Нааман і відійшов, кажучи: «Я був певний, що він сам до мене вийде, стане передо мною, призове ім’я Господа, Бога свого, помахає рукою над хворим місцем і вигоїть проказу.	11 Naaman was angry and went away, saying: I thought he would hare come out to me, and standing would hare invoked the name of the Lord his God, and touched with his hand the place of the leprosy, and healed me.
12 Хіба дамаські ріки, Авана та Фарфар, не ліпші, ніж усі ізраїльські води? Хіба ж не можна було б викупатись у них і стати чистим?» І, обернувшись, пішов геть у гніві.	12 Are not the Abana, and the Pharphar, rivers of Damascus, better than all the waters of Israel, that I may wash in them, and be made clean? So as he turned, and was going away with indignation,
13 Слуги ж його приступили до нього й заговорили до нього так: «Коли б тобі, батеньку, пророк наказав зробити щось важке, хіба ти не зробив би? Оскільки ж більш, коли він тобі сказав: Викупайся, і будеш чистий.»	13 His servants came to him, and said to him: Father, if the prophet had bid thee do some great thing, surely thou shouldst have done it: how much rather what he now hath said to thee: Wash, and thou shalt he clean?
14 Пішов він, поринув сім разів у Йордані, за словом Божого чоловіка, і тіло його знову стало, мов у малого хлопця, і він став чистий.	14 Then he went down, and washed in the Jordan seven times: according to the word of the man of God, and his flesh was restored, like the flesh of a little child, and he was made clean.
15 І повернувся він з усім своїм почетом до Божого чоловіка, а прибувши, став перед ним та й каже: «Тепер я зрозумів, що нема Бога на всій землі, тільки в Ізраїлі. Тож прийми гостинець від свого слуги.»	15 And returning to the man of God with all his train, be came, and stood before him, and said: In truth, I know there is no other God in all the earth, but only in Israel: I beseech thee therefore take a blessing of thy servant.
16 Єлисей же каже: «Так певно, як живе Господь, в якого я стою на службі: не прийму нічого.» І хоч як той наполягав, він не хотів брати.	16 But he answered: As the Lord liveth, before whom I stand, I will receive none. And when he pressed him, he still refused.
17 Тоді Нааман сказав: «Коли не хочеш, то дозволь, нехай мені, слузі твоєму, дадуть землі, скільки можуть повезти 2 мули, бо твій слуга не приноситиме більш ні всепалення, ні жертви іншим богам, крім Господа.	17 And Naaman said: As thou wilt: but I beseech thee, grant to me thy servant, to take from hence two mules' burden of earth: for thy servant will not henceforth offer holocaust, or victim, to other gods, but to the Lord.
18 Одне тільки нехай Господь простить твоєму слузі: коли мій пан піде в храм Ріммона, щоб там поклонятися, і обіпреться при тому на мою руку, так що з ним і я припаду до землі в храмі Ріммона, як він припадатиме там до землі, нехай Господь простить це твоєму слузі.»	18 But there is only this, for which thou shalt entreat the Lord for thy servant, when my master goeth into the temple of Remmon, to worship: and he leaneth upon my hand, if I bow down in the temple of Remmon, when he boweth down in the same place, that the Lord pardon me thy servant for this thing.
19 Єлисей сказав йому: «Іди в мирі!» І той відійшов від нього, (і пройшов) добрий шматок дороги.	19 And he said to him: Go in peace. So he departed from him in the springtime of the earth.
20 Аж ось Гехазі, слуга Єлисея, Божого чоловіка, подумав собі: «Мій пан пощадив цього арамія Наамана й не прийняв того, що він привіз. Так певно, як живе Господь, я побіжу за ним і візьму щонебудь від нього.»	20 But Giezi the servant of the man of God said: My master hath spared Naaman this Syrian, in not receiving of him that which he brought: as the Lord liveth, I will run after him, and take some thing of him:
21 І побіг Гехазі навздогін за Нааманом. Побачив Нааман, що він біжить, скочив йому назустріч із колісниці та й питає: «Чи все гаразд?»	21 ,21And Giezi followed after Naaman: and when he saw him running after him, he leapt down from his chariot to meet him, and said: Is all well?
22 Той відповів: «Усе. Послав мене мій пан тобі сказати: Саме оце тепер прийшли до мене з Ефраїм-гори два хлопці з пророчих учнів. Тож дай для них, будь ласка, один талант срібла та дві переміни одежі.»	22 And he said: Well: my master hath sent me to thee, saying: Just now there are come to me from mount Ephraim, two young men of the sons of the prophets: give them a talent of silver, and two changes of garments.
23 А Нааман сказав: «Зроби мені ласку: візьми 2 таланти.» Та й упросив його й зав’язав 2 таланти срібла у 2 мішки, і 2 переміни одежі, та й віддав те двом своїм слугам, і ті понесли поперед нього.	23 And Naaman said: It is better that thou take two talents. And he forced him, and bound two talents of silver in two bags, and two changes of garments, and laid them upon two of his servants, and they carried them before him.
24 Дійшов Гехазі до горба, взяв усе від них, склав у себе в хаті й відпустив людей, і ті пішли.	24 And when he was come, and now it was the evening, he took them from their hands, and laid them up in the house, and sent the men away, and they departed.
25 Як же він увійшов і став перед своїм паном, Єлисей спитав: «Звідки, Гехазі?» А той: «Твій слуга не виходив нікуди.»	25 But he went in, and stood before his master. And Eliseus said: Whence comest thou, Giezi? He answered: Thy servant went no whither.
26 А Єлисей сказав йому: «Хіба мій дух не був при тому, коли той чоловік зійшов із своєї колісниці тобі назустріч? Оце ти забрав гроші: візьми також городи, оливні сади, виноградники, овець, волів, слуг і слугинь;	26 But he said: Was not my heart present, when the man turned back from his chariot to meet thee? So now thou hast received money, and received garments, to buy oliveyards, and vineyards, and sheep, and oxen, and menservants, and maidservants.
27 але й проказа Наамана вчепиться до тебе й до твоїх потомків назавжди.» І вийшов той від нього білий, як сніг, від прокази.	27 But the leprosy of Naaman shall also stick to thee, and to thy seed for ever. And he went out from him a leper as white as snow.