ІІ Царів 4

Біблія	BIBBIA CEI 2008
1 Одна з жінок пророчих учнів, голосячи, промовила до Єлисея: «Мій чоловік, твій слуга, помер, а ти знаєш, що він, твій слуга, боявся Господа; тепер же прийшов позичальник і хоче забрати моїх обох хлопців у невольники.»	1 Una donna, una delle mogli dei figli dei profeti, gridò a Eliseo: «Mio marito, tuo servo, è morto; tu sai che il tuo servo temeva il Signore. Ora è venuto il creditore per prendersi come schiavi i miei due bambini».
2 Єлисей сказав їй: «Що маю тобі зробити? Скажи мені, що є в тебе в хаті?» Вона ж на те: «Нема нічого в твоєї слугині, крім посуди з олією.»	2 Eliseo le disse: «Che cosa posso fare io per te? Dimmi che cosa hai in casa». Quella rispose: «In casa la tua serva non ha altro che un orcio d’olio».
3 А він їй: «Іди, напозичай по всіх твоїх сусідах посудів, та щоб були порожні, і назбирай чимало!	3 Le disse: «Va’ fuori a chiedere vasi da tutti i tuoi vicini: vasi vuoti, e non pochi!
4 Тоді ввійдеш, замкнеш за собою й за своїми синами двері й наллєш у всі ті посуди. Коли котрий буде повний, відставиш набік.»	4 Poi entra in casa e chiudi la porta dietro a te e ai tuoi figli. Versa olio in tutti quei vasi e i pieni mettili da parte».
5 Пішла вона від нього та й зачинила двері за собою і за своїми синами. Вони їй подавали, а вона наливала.	5 Si allontanò da lui e chiuse la porta dietro a sé e ai suoi figli; questi le porgevano e lei versava.
6 А як посуди були повні, каже своєму синові: «Подай мені ще посуд.» Той їй: «Нема вже більш посуду.» І не текло більш олії.	6 Quando i vasi furono pieni, disse a suo figlio: «Porgimi ancora un vaso». Le rispose: «Non ce ne sono più». L’olio cessò.
7 Пішла вона й розповіла про це Божому чоловікові, а він і каже: «Іди, продай олію й заплати твою позичку, а з останку житимеш сама й твої сини.»	7 Ella andò a riferire la cosa all’uomo di Dio, che le disse: «Va’, vendi l’olio e paga il tuo debito; tu e i tuoi figli vivete con quanto ne resterà».
8 Одного дня, коли Єлисей проходив через Шунам, якась багата жінка, що там жила, принукала його щось з’їсти. І так щоразу, як іде було проз, заверне туди підживитись.	8 Un giorno Eliseo passava per Sunem, ove c’era un’illustre donna, che lo trattenne a mangiare. In seguito, tutte le volte che passava, si fermava a mangiare da lei.
9 І каже вона раз своєму чоловікові: «Я певна, що цей Божий чоловік, що попри нас завжди проходить, свята людина.	9 Ella disse al marito: «Io so che è un uomo di Dio, un santo, colui che passa sempre da noi.
10 Тож збудуймо невеличку верхню світлицю та й поставмо йому там ліжко, стола, стільця й каганець, щоб він, як зайде колись, міг там притулитись.»	10 Facciamo una piccola stanza superiore, in muratura, mettiamoci un letto, un tavolo, una sedia e un candeliere; così, venendo da noi, vi si potrà ritirare».
11 Одного дня прийшов він і зайшов у верхню світлицю та й спочивав там.	11 Un giorno che passò di lì, si ritirò nella stanza superiore e si coricò.
12 І сказав своєму слузі Гехазі: «Поклич но сюди тую шунамійку.» Той покликав, і вона стала перед ним.	12 Egli disse a Giezi, suo servo: «Chiama questa Sunammita». La chiamò e lei si presentò a lui.
13 Єлисей мовив до нього: «Скажи їй: Оце ти так горливо дбаєш про нас. Що хочеш, щоб я зробив для тебе? Може щось сказати за тебе цареві або начальникові над військом?» Та вона відповіла: «Я живу собі серед мого народу!»	13 Eliseo disse al suo servo: «Dille tu: “Ecco, hai avuto per noi tutta questa premura; che cosa possiamo fare per te? C’è forse bisogno di parlare in tuo favore al re o al comandante dell’esercito?”». Ella rispose: «Io vivo tranquilla con il mio popolo».
14 Спитав він: «Що ж би таке їй зробити?» Гехазі відповів: «Та ось сина нема у неї, чоловік же її старий.»	14 Eliseo replicò: «Che cosa si può fare per lei?». Giezi disse: «Purtroppo lei non ha un figlio e suo marito è vecchio».
15 Єлисей сказав: «Поклич її.» Той покликав, і стала вона на дверях.	15 Eliseo disse: «Chiamala!». La chiamò; ella si fermò sulla porta.
16 І сказав Єлисей: «Через рік о цій порі пригортатимеш сина.» Вона ж каже: «Ні, мій пане, чоловіче Божий! Не обманюй твоєї слугині!»	16 Allora disse: «L’anno prossimo, in questa stessa stagione, tu stringerai un figlio fra le tue braccia». Ella rispose: «No, mio signore, uomo di Dio, non mentire con la tua serva».
17 Але зачала жінка й вродила своєчасно сина, як раз о ту пору, коли Єлисей сказав їй.	17 Ora la donna concepì e partorì un figlio, nel tempo stabilito, in quel periodo dell’anno, come le aveva detto Eliseo.
18 Як же хлопчик підріс, пішов одного дня до батька до женців,	18 Il bambino crebbe e un giorno uscì per andare dal padre presso i mietitori.
19 і кволиться батькові: «Ой голова моя, голова моя!» Той же сказав слузі: «Одведи його до матері.»	19 Egli disse a suo padre: «La mia testa, la mia testa!». Il padre ordinò a un servo: «Portalo da sua madre».
20 Взяв він хлоп’я та й одвів до матері. І сиділо воно аж до полудня на колінах у неї, і вмерло.	20 Questi lo prese e lo portò da sua madre. Il bambino sedette sulle ginocchia di lei fino a mezzogiorno, poi morì.
21 Тоді пішла вона нагору, поклала його у Божого чоловіка на ліжку, зачинила двері й вийшла;	21 Ella salì a coricarlo sul letto dell’uomo di Dio; chiuse la porta e uscì.
22 покликала свого чоловіка та й каже: «Пришли мені котрогось із слуг з ослицею; поїду притьмом до Божого чоловіка, а тоді повернусь.»	22 Chiamò il marito e gli disse: «Mandami per favore uno dei servi e un’asina; voglio correre dall’uomo di Dio e tornerò subito».
23 Він же каже: «Чого тобі йти до нього? Хіба сьогодні новомісяччя чи субота?» Та вона відповіла: «Бувай мені здоров!»	23 Quello domandò: «Perché vuoi andare da lui oggi? Non è il novilunio né sabato». Ma lei rispose: «Addio».
24 Осідлавши ослицю, сказала слузі: «Рушай небарно! Та не зупиняйся в дорозі, хібащо тоді, як тобі скажу.»	24 Sellò l’asina e disse al proprio servo: «Conducimi, cammina, non trattenermi nel cavalcare, a meno che non te lo ordini io».
25 Поїхала вона й прибула до Божого чоловіка на Кармель-гору. Як же побачив її Божий чоловік здалека, сказав своєму слузі Гехазі: «Та це ж шунамійка!	25 Si incamminò; giunse dall’uomo di Dio sul monte Carmelo. Quando l’uomo di Dio la vide da lontano, disse a Giezi, suo servo: «Ecco la Sunammita!
26 Біжи лишень їй назустріч та спитай: Чи все гаразд із тобою? Чи все гаразд із твоїм чоловіком? Чи все гаразд із хлоп’ям?» Вона відповіла: «Гаразд»	26 Su, corrile incontro e domandale: “Stai bene? Tuo marito sta bene? E tuo figlio sta bene?”». Quella rispose: «Bene!».
27 І як вийшла на гору до Божого чоловіка, обняла його ноги, але Гехазі приступив, щоб відвести її. Та Божий чоловік сказав: «Лиши її, бо вона тяжко сумна, і Господь скрив це від мене, не об’явив мені.»	27 Giunta presso l’uomo di Dio sul monte, gli afferrò i piedi. Giezi si avvicinò per tirarla indietro, ma l’uomo di Dio disse: «Lasciala stare, perché il suo animo è amareggiato e il Signore me ne ha nascosto il motivo; non me l’ha rivelato».
28 І каже вона: «Чи ж я прохала сина в мого пана? Чи я ж бо не казала: Не обманюй мене?»	28 Ella disse: «Avevo forse domandato io un figlio al mio signore? Non ti dissi forse: “Non mi ingannare”?».
29 Тоді Єлисей повелів Гехазі: «Підпережи твої боки, візьми мою палицю в руки та йди. Коли зустрінеш когось, не вітай його. А коли хтось вітатиме тебе, не відповідай йому! Та поклади мою палицю на обличчя хлоп’яткові.»	29 Eliseo disse a Giezi: «Cingi i tuoi fianchi, prendi in mano il mio bastone e parti. Se incontrerai qualcuno, non salutarlo; se qualcuno ti saluta, non rispondergli. Metterai il mio bastone sulla faccia del ragazzo».
30 Мати хлопчикова каже: «Так певно, як живе Господь і як живеш ти, я не покину тебе!» Встав Єлисей і пішов слідом за нею.	30 La madre del ragazzo disse: «Per la vita del Signore e per la tua stessa vita, non ti lascerò». Allora egli si alzò e la seguì.
31 Гехазі ж випередив їх і поклав палицю на обличчя хлоп’яткові, та не було ні голосу, ні руху. І повернувся він назустріч Єлисеєві й сповістив його: «Хлоп’ятко не прокинулось.»	31 Giezi li aveva preceduti; aveva posto il bastone sulla faccia del ragazzo, ma non c’era stata voce né reazione. Egli tornò incontro a Eliseo e gli riferì: «Il ragazzo non si è svegliato».
32 Як же прибув Єлисей до хати, аж ось хлоп’ятко мертве, лежить у нього на постелі.	32 Eliseo entrò in casa. Il ragazzo era morto, coricato sul letto.
33 Ввійшов він, замкнув двері, так що всередині було їх двоє, та й молився Господеві.	33 Egli entrò, chiuse la porta dietro a loro due e pregò il Signore.
34 Потім підійшов до ліжка, простягся над хлоп’ятком, притулив свої уста до його уст, свої очі до його оченят, свої руки до його рученят, і пригорнувсь до нього, і огрілось тіло хлоп’ятка.	34 Quindi salì e si coricò sul bambino; pose la bocca sulla bocca di lui, gli occhi sugli occhi di lui, le mani sulle mani di lui, si curvò su di lui e il corpo del bambino riprese calore.
35 Піднявсь він знов, і ходив туди й сюди по світлиці, потім підійшов знову й схиливсь над ним, аж ось хлоп’ятко сім разів чхнуло й розкрило оченята.	35 Quindi desistette e si mise a camminare qua e là per la casa; poi salì e si curvò su di lui. Il ragazzo starnutì sette volte, poi aprì gli occhi.
36 Кликнув тоді Гехазі й каже: «Поклич сюди шунамійку!» Покликав той, а як вона увійшла, сказав їй Єлисей: «Візьми твого сина.»	36 Eliseo chiamò Giezi e gli disse: «Chiama questa Sunammita!». La chiamò e, quando lei gli giunse vicino, le disse: «Prendi tuo figlio!».
37 Приступила вона й упала йому в ноги й уклонилась до землі; потім узяла свого сина й вийшла.	37 Quella entrò, cadde ai piedi di lui, si prostrò a terra, prese il figlio e uscì.
38 Єлисей повернувсь у Гілгал. А була тоді голоднеча в краю. Раз якось, коли пророчі учні сиділи перед ним, сказав він своєму слузі: «Постав великого казана на вогонь й звари юшку пророчим учням.»	38 Eliseo tornò a Gàlgala. Nella regione c’era carestia. Mentre i figli dei profeti stavano seduti davanti a lui, egli disse al suo servo: «Metti la pentola grande e cuoci una minestra per i figli dei profeti».
39 Один з них пішов у поле, щоб назбирати зела, і знайшов дику лозу, нарвав з неї овочів повну одежу, прийшов і накришив їх у казан з юшкою, бо не знав, що то було.	39 Uno di essi andò in campagna per cogliere erbe selvatiche e trovò una specie di vite selvatica: da essa colse zucche agresti e se ne riempì il mantello. Ritornò e gettò i frutti a pezzi nella pentola della minestra, non sapendo che cosa fossero.
40 Налили людям їсти. Як тільки ті скуштували юшки, закричали: «Смерть у казані, чоловіче Божий!» І не могли їсти.	40 Si versò da mangiare agli uomini, che appena assaggiata la minestra gridarono: «Nella pentola c’è la morte, uomo di Dio!». Non ne potevano mangiare.
41 Тоді Єлисей сказав: «Принесіть муки!» І всипав її в казан і сказав: «Наливай людям, нехай їдять.» І не було вже нічого шкідливого в казані.	41 Allora Eliseo ordinò: «Andate a prendere della farina». Versatala nella pentola, disse: «Danne da mangiare a questa gente». Non c’era più nulla di cattivo nella pentola.
42 Якийсь чоловік прийшов із Ваал-Шаліші й приніс у сакві Божому чоловікові нового хліба — 20 ячмінних буханців і свіжого зерна в колосках. Єлисей звелів: «Дай людям, нехай їдять!»	42 Da Baal-Salisà venne un uomo, che portò pane di primizie all’uomo di Dio: venti pani d’orzo e grano novello che aveva nella bisaccia. Eliseo disse: «Dallo da mangiare alla gente».
43 Слуга ж його відповів: «Що тут класти перед сотнею чоловік?» Він же каже: «Дай людям, нехай їдять, бо так говорить Господь: їстимуть, та ще й зостанеться.»	43 Ma il suo servitore disse: «Come posso mettere questo davanti a cento persone?». Egli replicò: «Dallo da mangiare alla gente. Poiché così dice il Signore: “Ne mangeranno e ne faranno avanzare”».
44 І поклав перед ними, і їли вони, і ще зосталося, за словом Господнім.	44 Lo pose davanti a quelli, che mangiarono e ne fecero avanzare, secondo la parola del Signore.