Буття 48

Біблія	BIBLES DES PEUPLES
1 І сталося після тих подій, що сказали Йосифові: Твій батько хворий. Тоді Йосиф узяв з собою двох своїх синів, Манассію й Ефраїма.	1 Après cela, on vint dire à Joseph: “Ton père est malade!” Alors il prit avec lui ses deux fils Manassé et Éphraïm.
2 Коли ж повідомлено Якова: ось, мовляв, син твій Йосиф прибув до тебе, — Ізраїль зібрав сили й сів на ліжку.	2 On avertit Jacob: “Ton fils Joseph est venu te voir.” Israël rassembla ses forces pour s’asseoir sur son lit.
3 Та й каже Яків до Йосифа: Всемогутній Бог з’явився мені в місцевості Луз, у Ханаан-краю, і благословив мене,	3 Jacob dit à Joseph: “Lorsque le Dieu de la Steppe m’est apparu à Louz, au pays de Canaan, il m’a béni en ces termes:
4 і казав до мене: Ось я зроблю тебе плідним і розмножу тебе й виведу з тебе громаду народів, і дам оцей край твоєму потомству в посідання вічне.	4 Je te ferai grandir, je te multiplierai, je ferai de toi une communauté de peuples, et je donnerai ce pays à ta descendance après toi, pour qu’elle soit sa propriété pour toujours.
5 А твої два сини, які народились у тебе в єгипетській країні, перше, ніж я прийшов до тебе в Єгипет, вони — мої. Ефраїм і Манассія будуть мої, як Рувим і Симеон.	5 Aussi je veux prendre aujourd’hui comme mes enfants ces deux fils qui te sont nés en Égypte avant que je te rejoigne: Éphraïm et Manassé sont à moi, au même titre que Ruben et Siméon.
6 Діти ж твої, що народилися в тебе після них, будуть твої, і вони в своїм наслідстві зватимуться іменем своїх братів.	6 Mais les enfants que tu as eus après eux, resteront à toi: ils recevront de leurs frères aînés leur nom et leur part d’héritage.
7 Було ж, як я йшов з Паддану, вмерла на моє нещастя Рахиль, у Ханаан-краю, в дорозі, коли ще було трохи дороги до Ефрати; поховав я її там при дорозі до Ефрати, себто Вифлеєму.	7 Quant à moi, lorsque je venais de Paddân, Rachel mourut dans mes bras au pays de Canaan, sur la route, à une bonne distance d’Éfrata. C’est là que je l’ai enterrée, sur la route d’Éfrata, c’est-à-dire Bethléem.”
8 Коли Ізраїль побачив синів Йосифа і спитав: Хто це?	8 En voyant les fils de Joseph, Israël demanda: “Ceux-là, qui sont-ils?”
9 Йосиф відповів свому батькові: Це мої сини, що їх Бог дав мені тут. Каже тоді Яків: Приведи їх, будь ласка, до мене, щоб я поблагословив їх.	9 Joseph répondit à son père: “Ce sont mes fils! Ce sont les fils que Dieu m’a donnés ici.” Israël lui dit: “Amène-les-moi, je te prie, et je les bénirai.”
10 Очі ж Ізраїля пригасали від старости; він не міг добре бачити. Тоді Йосиф підвів їх до нього, а він їх поцілував і обійняв їх.	10 La vue d’Israël avait beaucoup baissé à cause de son grand âge, et il ne voyait presque plus. Joseph fit donc venir ses deux fils près de son père qui les embrassa et les prit dans ses bras.
11 Та й каже Ізраїль до Йосифа: Не думав я побачити обличчя твоє, а ось Бог дав мені бачити ще й твоє потомство.	11 Israël dit à Joseph: “Je ne pensais plus revoir ton visage et voici que Dieu m’a même fait voir tes enfants!”
12 Тоді Йосиф забрав їх з його колін та й уклонився лицем до землі.	12 Alors Joseph les retira des bras de son père et se prosterna la face contre terre.
13 По тому Йосиф узяв їх обидвох, Ефраїма в свою праву руку, ліворуч від Ізраїля, і Манассію в свою ліву руку, праворуч від Ізраїля і наблизив їх до нього;	13 Puis Joseph prit ses deux fils, Éphraïm à sa droite pour qu’il soit à la gauche d’Israël, et Manassé à sa gauche pour qu’il soit à la droite d’Israël. Et il les fit approcher.
14 але Ізраїль простягнув свою правицю й поклав на голову Ефраїма, що був молодший, а лівицю свою на голову Манассії, поклавши так з розмислом свої руки, бо ж Манассія був первородний.	14 Mais Israël étendit sa main droite et la posa sur la tête d’Éphraïm, qui était le second; croisant ainsi ses mains, il posa sa main gauche sur la tête de Manassé, alors que Manassé était l’aîné.
15 І поблагословив він Йосифа словами: Нехай Бог, перед яким ходили мої батьки, Авраам та Ісаак, Бог, що був мені пастирем, відколи я існую аж по цей день,	15 Israël bénit Joseph: “Que le Dieu devant qui ont marché mes pères, Abraham et Isaac, que le Dieu qui fut mon berger depuis ma naissance jusqu’à aujourd’hui,
16 Ангел, що рятував мене від усякого лиха, нехай благословить цих хлопців. І в них нехай перебуває моє ім’я та ім’я моїх батьків, Авраама й Ісаака. Нехай вони зростають многотою посеред землі.	16 que l’Ange qui m’a délivré de tout mal, bénisse ces garçons! Que grâce à eux on se souvienne de mon nom, comme du nom de mes pères, Abraham et Isaac! Qu’ils grandissent de plus en plus au milieu du pays!”
17 Як же побачив Йосиф, що батько його поклав свою праву руку на голову Ефраїма, то не сподобалось те йому, й він схопив батькову руку, щоб віднести її з-над голови Ефраїма на голову Манассії,	17 Joseph remarqua que son père plaçait sa main droite sur la tête d’Éphraïm et cela lui déplut. Il prit donc la main de son père pour la déplacer de la tête d’Éphraïm sur la tête de Manassé.
18 та й каже Йосиф своєму батькові: Не так, мій тату! Цей бо первородний, поклади свою правицю на його голову.	18 Et Joseph dit à son père: “Ne fais pas comme cela, mon père, car c’est celui-ci qui est l’aîné. Pose ta main droite sur sa tête.”
19 Та батько не схотів, і каже: Знаю, мій сину, знаю. З нього теж вийде народ, і він також буде великим, а все ж таки молодший його брат буде більший за нього, і його потомство стане громадою народів.	19 Son père refusa et répondit: “Je le sais bien, mon fils! Lui aussi deviendra un peuple, lui aussi grandira! Cependant son frère plus jeune deviendra plus grand que lui, et sa descendance deviendra un ensemble de nations.”
20 І поблагословив їх того дня, кажучи: Тобою благословлятиме Ізраїль, кажучи: Нехай Бог зробить тебе, як Ефраїма і як Манассію. І поставив він Ефраїма перед Манассію.	20 Il les bénit donc en ce jour, en disant: “Quand on bénira, en Israël, on vous citera en exemple: Que Dieu te rende semblable à Éphraïm et à Manassé”. Mais il plaça Éphraïm avant Manassé.
21 Далі Ізраїль сказав до Йосифа: Ось я вмираю, але Бог буде з вами й поверне вас назад у землю батьків ваших.	21 Israël dit à Joseph: “Je vais mourir, mais Dieu sera avec vous: il vous fera revenir au pays de vos pères.
22 Я ж даю тобі понад твоїх братів оту частку землі, що її був я забрав від аморія своїм мечем і своїм луком.	22 Voici ce que je te donne de plus qu’à tes frères: cette parcelle de terre, Sichem, que j’ai conquise sur les Amorites par mon épée et par mon arc.”