Буття 37

Біблія	JERUSALEM
1 Яків же проживав у краю, де пробував його батько, в Ханаан-краю.	1 Mais Jacob demeura dans le pays où son père avait séjourné, dans le pays de Canaan.
2 Ось потомство Якова. Йосиф, маючи сімнадцять років, пас вівці зо своїми братами — а був він ще хлопець — із синами Білги та з синами Зілпи, жінок його батька. І цей Йосиф доносив своєму батькові лихі про них вістки.	2 Voici l'histoire de Jacob. Joseph avait dix-sept ans. Il gardait le petit bétail avec ses frères, -- il étaitjeune, -- avec les fils de Bilha et les fils de Zilpa, femmes de son père, et Joseph rapporta à leur père le mal qu'ondisait d'eux.
3 Ізраїль любив Йосифа більше, ніж усіх своїх синів, бо він народився за його старости, і справив йому квітчасту одежу.	3 Israël aimait Joseph plus que tous ses autres enfants, car il était le fils de sa vieillesse, et il lui fitfaire une tunique ornée.
4 Брати ж його, бачивши, що батько любить його більше, ніж усіх братів, зненавиділи його, тож і не спроможні були з ним сумирно розмовляти.	4 Ses frères virent que son père l'aimait plus que tous ses autres fils et ils le prirent en haine, devenusincapables de lui parler amicalement.
5 А ще мав Йосиф сон, і він оповів його своїм братам, через що вони ще більше зненавиділи його.	5 Or Joseph eut un songe et il en fit part à ses frères qui le haïrent encore plus.
6 Каже їм: Послухайте, прошу, цей сон, що приснився мені:	6 Il leur dit: "Ecoutez le rêve que j'ai fait:
7 сниться мені, оце в’яжемо ми снопи посеред поля. Аж тут підвівся мій сніп та й стоїть, а ваші снопи поставали навкруг нього й уклонилися моєму.	7 il me paraissait que nous étions à lier des gerbes dans les champs, et voici que ma gerbe se dressaet qu'elle se tintdebout, et vos gerbes l'entourèrent et elles se prosternèrent devant ma gerbe."
8 То й кажуть до нього брати: Чи справді ти царюватимеш над нами, чи направду володітимеш нами? І зненавиділи його ще більше за його сни та за його слова.	8 Ses frères lui répondirent: "Voudrais-tu donc régner sur nous en roi ou bien dominer en maître?" Etils le haïrent encoreplus, à cause de ses rêves et de ses propos.
9 Снився йому ще й другий сон; він і його розповів братам: Снився мені, каже, ще один сон, що от сонце, місяць і одинадцять зір уклонилися мені.	9 Il eut encore un autre songe, qu'il raconta à ses frères. Il dit: "J'ai encore fait un rêve: il meparaissait que lesoleil, la lune et onze étoiles se prosternaient devant moi."
10 І оповів він батькові своєму теє і своїм братам, а батько насварив його і сказав йому: Що то за сон, що тобі приснився? Чи то справді прийдемо ми, я і твоя мати й твої брати, щоб уклонитися тобі до землі?	10 Il raconta cela à son père et à ses frères, mais son père le gronda et lui dit: "En voilà un rêve quetu as fait!Allons-nous donc, moi, ta mère et tes frères, venir nous prosterner à terre devant toi?"
11 Тим то його брати стали йому завидувати, а батько його запам’ятав собі те.	11 Ses frères furent jaloux de lui, mais son père gardait la chose dans sa mémoire.
12 Та пішли його брати пасти вівці свого батька в Сихем.	12 Ses frères allèrent paître le petit bétail de leur père à Sichem.
13 А Ізраїль сказав до Йосифа: Чи не пасуть твої брати вівці в Сихемі? Йди лишень, я й тебе пошлю до них. Він же відповів йому: Я тут.	13 Israël dit à Joseph: "Tes frères ne sont-ils pas au pâturage à Sichem? Viens, je vais t'envoyer verseux" et il répondit: "Je suis prêt."
14 І сказав батько до нього: Піди но, подивися, чи гаразд із твоїми братами, чи гаразд із вівцями, та принеси мені вістку. Та й послав його з долини Хеврону, й він пішов у Сихем.	14 Il lui dit: "Va donc voir comment se portent tes frères et le bétail, et rapporte-moi des nouvelles."Il l'envoya de la vallée d'Hébron et Joseph arriva à Sichem.
15 Зустрів його якийсь чоловік, він бо блукав у полі. Цей же чоловік спитав його: Чого шукаєш?	15 Un homme le rencontra errant dans la campagne et cet homme lui demanda: "Que cherches-tu?"
16 Він же відрік: Братів своїх шукаю. Скажи мені, будь ласка, де вони пасуть?	16 Il répondit: "Je cherche mes frères. Indique-moi, je te prie, où ils paissent leurs troupeaux."
17 А чоловік відповів: Вони пішли звідсіля; чув бо я, як казали: Ходімо в Дотан. І пішов Йосиф за своїми братами й знайшов їх у Датані.	17 L'homme dit: "Ils ont décampé d'ici, je les ai entendus quidisaient: Allons à Dotân"; Joseph partiten quête de ses frères et il les trouva à Dotân.
18 Вони ж угледіли його здаля і, заки він до них наблизився, змовилися на нього, щоб його вбити.	18 Ils l'aperçurent de loin et, avant qu'il n'arrivât près d'eux, ils complotèrent de le faire mourir.
19 Тож казав один до одного: Он іде той сновида!	19 Ils se dirent entre eux: "Voilà l'homme aux songes qui arrive!
20 Ходім та й убиймо його та й вкиньмо його в якусь копанку і скажемо: — лютий звір пожер його; тоді побачимо, що буде з його снів.	20 Maintenant, venez, tuons-le et jetons-le dans n'importe quelle citerne; nous dirons qu'une bêteféroce l'a dévoré. Nous allons voir ce qu'il adviendra de ses songes!"
21 Почув це Рувим і врятував його з їхніх рук, — сказавши: Не вбиваймо життя!	21 Mais Ruben entendit et il le sauva de leurs mains. Il dit: "N'attentons pas à sa vie!"
22 Далі Рувим сказав до них: Не проливайте крови, вкиньте його в ту копанку, що в пустині, але руки на нього не накладайте. Це так, щоб його врятувати з їхніх рук і повернути його батькові.	22 Ruben leur dit: "Ne répandez pas le sang! Jetez-le dans cette citerne du désert, mais ne portez pasla main sur lui!"C'était pour le sauver de leurs mains et le ramener à son père.
23 І коли Йосиф прийшов до братів, вони здерли з нього квітчасту одежу, що була на ньому,	23 Donc, lorsque Joseph arriva près de ses frères, ils le dépouillèrent de sa tunique, la tunique ornéequ'il portait.
24 взяли його та й вкинули в копанку, копанка ж була порожня, води не було в ній.	24 Ils se saisirent de lui et le jetèrent dans la citerne; c'était une citerne vide, où il n'y avait pas d'eau.
25 І посідали вони їсти. Коли ж підвели свої очі, бачать — аж ось іде валка ізмаїльтян з Гілеаду, а верблюди їхні несуть бурштин, бальсам та ладан; ідуть і везуть усе те в Єгипет.	25 Puis ils s'assirent pour manger. Comme ils levaient les yeux, voici qu'ils aperçurent une caravaned'Ismaélites qui venait de Galaad. Leurs chameaux étaient chargés de gomme adragante, de baume et deladanum, qu'ils allaient livrer en Egypte.
26 Тоді каже Юда до своїх братів: Що нам з того, що вб’ємо нашого брата й прикриємо його кров?	26 Alors Juda dit à ses frères: "Quel profit y aurait-il à tuer notre frère et couvrir son sang?
27 Нумо продаймо його ізмаїльтянам, рука ж наша нехай не буде на ньому, бо він наш брат, наше тіло. І послухали його брати.	27 Venez, vendons-le aux Ismaélites, mais ne portons pas la main sur lui: il est notre frère, de lamême chair que nous." Et ses frères l'écoutèrent.
28 Ішли ж мимо мідіянські люди, купці, а вони витягнули Йосифа з копанки та й продали ізмаїльтянам за двадцять срібняків; а ті повезли його в Єгипет.	28 Or des gens passèrent, des marchands madianites, et ils retirèrent Joseph de la citerne. Ilsvendirent Joseph aux Ismaélites pour vingt sicles d'argent et ceux-ci le conduisirent en Egypte.
29 Тоді повернувся Рувим до ями — аж нема Йосифа в ній. Він роздер на собі одіж,	29 Lorsque Ruben retourna à la citerne, voilà que Joseph n'y était plus! Il déchira ses vêtements
30 і, прийшовши до братів, каже: Хлопця немає, а я — куди піду?	30 et, revenant vers ses frères, il dit: "L'enfant n'est plus là! Et moi, où vais-je aller?"
31 І взяли вони одежу Йосифа, зарізали козеня та й намочили одежу в крові,	31 Ils prirent la tunique de Joseph et, ayant égorgé un bouc, ils trempèrent la tunique dans le sang.
32 і послали квітчасту одежу батькові з словами: Це ми знайшли. Пізнавай, чи одежа твого сина, чи ні.	32 Ils envoyèrent la tunique ornée, ils la firent porter à leur père avec ces mots: "Voilà ce que nousavons trouvé! Regarde si ce ne serait pas la tunique de ton fils."
33 Пізнав він її і сказав: Одіж мого сина! Звір лютий пожер його. Роздер напевно Йосифа!	33 Celui-ci regarda et dit: "C'est la tunique de mon fils! Une bête féroce l'a dévoré. Joseph a été misen pièces!"
34 Тоді Яків розірвав на собі одежу, накинув на бедра волосянницю та й сумував за своїм сином довго.	34 Jacob déchira son vêtement, il mit un sac sur ses reins et fit le deuil de son fils pendant longtemps.
35 Посходилися всі його сини та всі його дочки розважати його, але він був невтішний, тільки говорив: Зійду бо, сумуючи, до свого сина, до Шеолу. І плакав за ним його батько.	35 Tous ses fils et ses filles vinrent pour le consoler, mais il refusa toute consolation et dit: "Non,c'est en deuil que je veux descendre au shéol auprès de mon fils." Et son père le pleura.
36 А мідіяни продали Йосифа в Єгипті Потіфарові, двірському вельможі фараона, начальникові варти.	36 Cependant, les Madianites l'avaient vendu en Egypte à Potiphar, eunuque de Pharaon etcommandant des gardes.