Буття 19

Біблія	NEW AMERICAN BIBLE
1 Коли обидва ангели прийшли над вечір у Содом, Лот сидів коло міських воріт. Як тільки Лот їх побачив, став їм навстрічу, вклонився лицем до землі,	1 The two angels reached Sodom in the evening, as Lot was sitting at the gate of Sodom. When Lot saw them, he got up to greet them; and bowing down with his face to the ground,
2 і мовив: Прошу ж вас, люди добрі, заверніть у дім вашого слуги та заночуйте, помивши собі ноги; а раненько встанете й підете далі в дорогу свою. Та вони відповіли: Ні, ми переночуємо на майдані.	2 he said, "Please, gentlemen, come aside into your servant's house for the night, and bathe your feet; you can get up early to continue your journey." But they replied, "No, we shall pass the night in the town square."
3 Однак він дуже наполягав на них, і вони завернули до нього та увійшли в його дім. А він зробив їм гостину, напікши опрісноків, і вони попоїли.	3 He urged them so strongly, however, that they turned aside to his place and entered his house. He prepared a meal for them, baking cakes without leaven, and they dined.
4 Ще вони не лягли, як міські чоловіки, содомські люди, від молодого до старого, увесь (без вийнятку) народ, обступили дім	4 Before they went to bed, all the townsmen of Sodom, both young and old--all the people to the last man--closed in on the house.
5 і стали гукати до Лота та й казали: Де люди, що прийшли до тебе цієї ночі? Виведи їх до нас, хочемо їх спізнати!	5 They called to Lot and said to him, "Where are the men who came to your house tonight? Bring them out to us that we may have intimacies with them."
6 Лот же вийшов до них до входу й, зачинивши за собою двері,	6 Lot went out to meet them at the entrance. When he had shut the door behind him,
7 мовив: Брати мої, не робіть, прошу, лиха!	7 he said, "I beg you, my brothers, not to do this wicked thing.
8 Он у мене дві дочки, що не знали ще мужа: дозвольте, я виведу їх до вас, а ви робіть собі з ними, що вам любо. Тільки цим людям не робіть нічого, бож вони ввійшли під покрівлю мого дому.	8 I have two daughters who have never had intercourse with men. Let me bring them out to you, and you may do to them as you please. But don't do anything to these men, for you know they have come under the shelter of my roof."
9 А ці відказали: Геть звідсіля! Прийшов не знати звідки, щоб жити, як чужинець, і хоче суд судити. Ось і навчимо тебе більше, ніж їх! І стали налягати вельми на чоловіка, себто на Лота, і підступили, щоб висадити двері.	9 They replied, "Stand back! This fellow," they sneered, "came here as an immigrant, and now he dares to give orders! We'll treat you worse than them!" With that, they pressed hard against Lot, moving in closer to break down the door.
10 Тоді мужі простягли руки, втягли Лота до себе в хату й зачинили двері;	10 But his guests put out their hands, pulled Lot inside with them, and closed the door;
11 людей же, що були під дверима, від найменшого до найбільшого, вдарили сліпотою, і вони марно намагалися знайти двері.	11 at the same time they struck the men at the entrance of the house, one and all, with such a blinding light that they were utterly unable to reach the doorway.
12 Тоді мужі промовили до Лота: Хто тут іще з твоїх? Зять, сини, дочки, хто б не був з твоїх у місті, виведи їх із цього місця,	12 Then the angels said to Lot: "Who else belongs to you here? Your sons (sons-in-law) and your daughters and all who belong to you in the city--take them away from it!
13 бо ми зруйнуємо це місце, тому що великі скарги знялися проти них перед Господом, і Господь послав нас, щоб їх вигубити.	13 We are about to destroy this place, for the outcry reaching the LORD against those in the city is so great that he has sent us to destroy it."
14 Лот вийшов і промовив до своїх (майбутніх) зятів, які мали взяти його дочок, кажучи: Вставайте, виходіте з цього місця, бо Господь хоче зруйнувати це місто. Та його зятям здавалося, що він жартує.	14 So Lot went out and spoke to his sons-in-law, who had contracted marriage with his daughters. "Get up and leave this place," he told them; "the LORD is about to destroy the city." But his sons-in-law thought he was joking.
15 Коли ж займалося на світання, ангели заходилися квапити Лота, кажучи: Вставай, бери свою жінку та обох дочок, що тут з тобою, щоб не загинути тобі, як упаде на місто кара.	15 As dawn was breaking, the angels urged Lot on, saying, "On your way! Take with you your wife and your two daughters who are here, or you will be swept away in the punishment of the city."
16 Але він зволікав. Тоді мужі взяли за руку його з жінкою та обох дочок, бо Господь пощадив його; та й вивели його й полишили за містом.	16 When he hesitated, the men, by the LORD'S mercy, seized his hand and the hands of his wife and his two daughters and led them to safety outside the city.
17 А як вивели їх поза місто, один сказав: Рятуй своє життя, не оглядайся позад себе й не зупиняйсь ніде в усій околиці! Тікай у гори, щоб ти не загинув.	17 As soon as they had been brought outside, he was told: "Flee for your life! Don't look back or stop anywhere on the Plain. Get off to the hills at once, or you will be swept away."
18 А Лот: Ні бо, Господи!	18 "Oh, no, my lord!" replied Lot.
19 Оце твій слуга знайшов у твоїх очах ласку й велика твоя милість, як учинив ти зо мною, вирятувавши моє життя; та я не можу втекти в гори без того, щоб не скоїлося мені лихо й щоб мені не вмерти.	19 "You have already thought enough of your servant to do me the great kindness of intervening to save my life. But I cannot flee to the hills to keep the disaster from overtaking me, and so I shall die.
20 Ось близько он те місто: туди можна б утекти — та й маленьке воно! Дозволь мені туди врятуватись; чи ж воно не досить маленьке, — щоб жити далі?	20 Look, this town ahead is near enough to escape to. It's only a small place. Let me flee there--it's a small place, isn't it?--that my life may be saved."
21 І відповів йому: Гаразд, зроблю тобі й цю милість, не буду руйнувати міста, про яке говориш.	21 "Well, then," he replied, "I will also grant you the favor you now ask. I will not overthrow the town you speak of.
22 Поспішай і втікай туди, бо я не можу нічого зробити, поки ти туди не ввійдеш. Тому й названо це місто Цоар.	22 Hurry, escape there! I cannot do anything until you arrive there." That is why the town is called Zoar.
23 Сонце сходило на землю, як Лот увійшов у Цоар;	23 The sun was just rising over the earth as Lot arrived in Zoar;
24 тоді Господь зіслав на Содом та Гомору дощ із сірки й вогню Господнього з неба,	24 at the same time the LORD rained down sulphurous fire upon Sodom and Gomorrah (from the LORD out of heaven).
25 і винищив ті міста й усю долину та й усіх мешканців цих міст із тим, що росло на землі.	25 He overthrew those cities and the whole Plain, together with the inhabitants of the cities and the produce of the soil.
26 Жінка ж Лота озирнулась позад себе — і стала соляним стовпом.	26 But Lot's wife looked back, and she was turned into a pillar of salt.
27 Авраам же, вставши вранці, пішов на місце, де стояв був перед Господом,	27 Early the next morning Abraham went to the place where he had stood in the LORD'S presence.
28 і глянув у бік Содому та Гомори й усієї долини та й бачить: аж ось дим із землі йде вгору, наче киптява з печі.	28 As he looked down toward Sodom and Gomorrah and the whole region of the Plain, he saw dense smoke over the land rising like fumes from a furnace.
29 І сталось, коли Бог руйнував міста округи, згадав він про Авраама й вислав Лота споміж згарищ, як руйнував ті міста, що в них жив Лот.	29 Thus it came to pass: when God destroyed the Cities of the Plain, he was mindful of Abraham by sending Lot away from the upheaval by which God overthrew the cities where Lot had been living.
30 Лот же вийшов із Цоару і, зійшовши вище, осівся на горі з обома дочками, бо боявся жити в Цоарі. Він оселився в печері, він сам і обидві його дочки.	30 Since Lot was afraid to stay in Zoar, he and his two daughters went up from Zoar and settled in the hill country, where he lived with his two daughters in a cave.
31 Тоді старша до меншої каже: Батько наш старий, та нема в краю нікого, щоб увійшов до нас, як то звичайно всі на світі роблять.	31 The older one said to the younger: "Our father is getting old, and there is not a man on earth to unite with us as was the custom everywhere.
32 Ходім но, упиймо нашого батька вином та віддамось йому, щоб зберегти рід батьковий.	32 Come, let us ply our father with wine and then lie with him, that we may have offspring by our father."
33 І упоїли тієї ночі вином свого батька. Увійшла старша й лягла з батьком, та він не спостеріг, ні як вона лягла, ні як устала.	33 So that night they plied their father with wine, and the older one went in and lay with her father; but he was not aware of her lying down or her getting up.
34 Другого дня каже старша до молодшої: Вчора я спала з батьком. Упиймо його вином ще й цієї ночі, й увійди ти та й віддайся йому, щоб зберегти рід батьковий.	34 Next day the older one said to the younger: "Last night it was I who lay with my father. Let us ply him with wine again tonight, and then you go in and lie with him, that we may both have offspring by our father."
35 І впоїли вином свого батька й тієї ночі. Пішла менша й лягла з ним, та він не спостеріг, ні як вона лягала, ні як уставала.	35 So that night, too, they plied their father with wine, and then the younger one went in and lay with him; but again he was not aware of her lying down or her getting up.
36 І зачали обидві дочки Лота від свого батька,	36 Thus both of Lot's daughters became pregnant by their father.
37 і породила старша сина й назвала його ім’ям Моав. Він предок сьогоднішніх моавитян.	37 The older one gave birth to a son whom she named Moab, saying, "From my father." He is the ancestor of the Moabites of today.
38 Менша також породила сина й назвала його ім’ям Бен-Аммі. Він предок сьогоднішніх аммоніїв.	38 The younger one, too, gave birth to a son, and she named him Ammon, saying, "The son of my kin." He is the ancestor of the Ammonites of today.