Буття 15
1234567891011121314151617181920212223242526272829303132333435363738394041424344454647484950
Буття
Вихід
Левіт
Числа
Второзаконня
Ісуса Навина
Суддів
Рути
І Самуїла
ІІ Самуїла
І Царів
ІІ Царів
І Хронік
ІІ Хронік
Езри
Неємії
Товита
Юдити
Естери
1Mac
2Mac
Йова
Псалмів
Приповідок
Проповідник
Пісня Пісень
Мудрости
Сирах
Ісая
Єремія
Плач Єремії
Лист Єремії
Єзекиїл
Даниїл
Осій
Йоіл
Амос
Авдій
Йона
Міхей
Наум
Авакум
Софонія
Аггей
Захарій
Малахія
Матей
Марко
Лука
Іван
Діяння Апостолів
Римлян
І Корінтян
ІІ Корінтян
Галатів
Ефесян
Филип’ян
Колосян
І Солунян
І Солунян
І Тимотея
ІI Тимотея
Тита
Филимона
Євреїв
Якова
І Петра
ІI Петра
І Івана
ІІ Івана
ІІІ Івана
Юди
Одкровення
Confronta con un'altra Bibbia
Cambia Bibbia
Біблія | VULGATA |
---|---|
1 Після того, що сталося, було таке слово Господнє до Аврама у видінні: Не бійсь, Авраме; я тобі щит. Твоя нагорода буде вельми велика. | 1 His itaque transactis, factus est sermo Domini ad Abram per visionem dicens : Noli timere, Abram : ego protector tuus sum, et merces tua magna nimis. |
2 Аврам же відповів: Владико Господи, що даси мені? Я ходжу бездітним, і господарем дому мого стане Елієзер з Дамаску. | 2 Dixitque Abram : Domine Deus, quid dabis mihi ? ego vadam absque liberis, et filius procuratoris domus meæ iste Damascus Eliezer. |
3 Далі сказав Аврам: Ось ти не дав мені потомства і хтось зо слуг мого дому стане моїм спадкоємцем. | 3 Addiditque Abram : Mihi autem non dedisti semen, et ecce vernaculus meus, hæres meus erit. |
4 Тож знову слово Господнє було до нього: Не він буде твоїм спадкоємцем, а те, що вийде з твого лона, буде твоїм спадкоємцем. | 4 Statimque sermo Domini factus est ad eum, dicens : Non erit hic hæres tuus, sed qui egredietur de utero tuo, ipsum habebis hæredem. |
5 І вивів він його надвір і мовив: Глянь же на небо і злічи зорі, коли можеш їх злічити! І сказав до нього: Таке буде твоє потомство. | 5 Eduxitque eum foras, et ait illi : Suspice cælum, et numera stellas, si potes. Et dixit ei : Sic erit semen tuum. |
6 І повірив (Аврам) Господеві, й він зарахував йому те за праведність. | 6 Credidit Abram Deo, et reputatum est illi ad justitiam. |
7 Потім сказав Господь до нього: Я — Господь, що вивів тебе з Уру Халдейського, щоб дати тобі оцю землю в посідання. | 7 Dixitque ad eum : Ego Dominus qui eduxi te de Ur Chaldæorum ut darem tibi terram istam, et possideres eam. |
8 Він же відповів: Владико Господи, по чому я знатиму, що я її посяду? | 8 At ille ait : Domine Deus, unde scire possum quod possessurus sim eam ? |
9 Тоді сказав Господь до нього: Візьми мені трилітню ялівку і трилітню козу і трилітнього козла і горлицю та голубеня. | 9 Et respondens Dominus : Sume, inquit, mihi vaccam triennem, et capram trimam, et arietem annorum trium, turturem quoque et columbam. |
10 Появив він йому все те, порозтинав надвоє і поклав кожну половину навпроти другої, а птиць не розтяв. | 10 Qui tollens universa hæc, divisit ea per medium, et utrasque partes contra se altrinsecus posuit ; aves autem non divisit. |
11 Злетілись хижі птахи на ті трупи, але Аврам прогнав їх. | 11 Descenderuntque volucres super cadavera, et abigebat eas Abram. |
12 Коли ж; заходило вже сонце, глибокий сон опав на Аврама, жах і велика темрява налягла на нього. | 12 Cumque sol occumberet, sopor irruit super Abram, et horror magnus et tenebrosus invasit eum. |
13 І сказав Господь до Аврама: Знай певно, що твої потомки будуть чужинцями в землі не своїй; будуть рабами, і гнітитимуть їх чотириста років. | 13 Dictumque est ad eum : Scito prænoscens quod peregrinum futurum sit semen tuum in terra non sua, et subjicient eos servituti, et affligent quadringentis annis. |
14 Та над народом, в якого вони будуть рабами, я вчиню суд, і вони вийдуть звідтіля з майном великим. | 14 Verumtamen gentem, cui servituri sunt, ego judicabo : et post hæc egredientur cum magna substantia. |
15 Ти ж підеш до твоїх батьків у мирі, й тебе поховають у старості щасливій; | 15 Tu autem ibis ad patres tuos in pace, sepultus in senectute bona. |
16 а на четвертому поколінні вони повернуться назад сюди, бо досі ще не сповнилися гріхи аморіїв. | 16 Generatione autem quarta revertentur huc : necdum enim completæ sunt iniquitates Amorrhæorum usque ad præsens tempus. |
17 Тим часом зайшло сонце і стало дуже темно; аж ось димуюче вогнище і світич полум’яний пройшли між розтятими частинами. | 17 Cum ergo occubuisset sol, facta est caligo tenebrosa, et apparuit clibanus fumans, et lampas ignis transiens inter divisiones illas. |
18 Того дня зробив Господь союз з Аврамом, кажучи: Твоєму потомству я даю цю землю від ріки Єгипетської до Великої ріки, ріки Ефрату; | 18 In illo die pepigit Dominus f?dus cum Abram, dicens : Semini tuo dabo terram hanc a fluvio Ægypti usque ad fluvium magnum Euphraten, |
19 кеніїв, кенізіїв, кадмоніїв, | 19 Cinæos, et Cenezæos, Cedmonæos, |
20 хеттитів, перізіїв, рефаїв, | 20 et Hethæos, et Pherezæos, Raphaim quoque, |
21 аморіїв, ханаанян, гіргашіїв та евусіїв. | 21 et Amorrhæos, et Chananæos, et Gergesæos, et Jebusæos. |