Лука 24

¹ А першого дня в тижні, рано-вранці, вони прийшли до гробниці, несучи пахощі, що їх вони приготували,

² й застали камінь, відкочений від гробниці.

³ Ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.

⁴ І от, коли вони не знали, що їм про те думати, два чоловіки з’явились їм у блискучих шатах.

⁵ Коли ж вони налякались і схилили до землі обличчя, ті до них сказали «Чому шукаєте живого між мертвими

⁶ Його нема тут він воскрес. Пригадайте собі, як промовляв до вас, коли ще був у Галилеї, кажучи

⁷ Син Чоловічий має бути виданий грішникам у руки, має бути розіп’ятий і третього дня воскреснути.»

⁸ І вони пригадали собі його слова;

⁹ а, повернувшися від гробниці, оповіли все те одинадцятьом та всім іншим.

¹⁰ То були Марія Магдалина, Йоанна й Марія, мати Якова. Інші жінки, що були з ними, теж оповіли це апостолам,

¹¹ але слова ці їм видавалися пустим верзінням, і вони не повірили їм.

¹² Однак, Петро встав, побіг до гробниці й, нахилившись, побачив лиш пов’язки. І повернувсь до себе (додому), дивуючися тому, що сталося.

¹³ Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, на ім’я Емаус, стадій сто шістдесят від Єрусалиму,

¹⁴ і розмовляли між собою про те, що сталось.

¹⁵ А як вони розмовляли та сперечалися між собою, сам Iсус наблизившись, ішов разом з ними,

¹⁶ але очі їм заступило, щоб його не пізнали.

¹⁷ Він їх спитався «Що це за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою» Ті зупинились, повні смутку.

¹⁸ Озвавсь тоді один з них на ім’я Клеопа, і йому каже «Ти бо один, що мешкаєш у Єрусалимі, а не знаєш, що цими днями в ньому сталося»

¹⁹ І він спитав їх «Що таке» Вони ж йому сказали «Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророком, могутнім — ділом та словом перед Богом і всім народом, —

²⁰ та як наші первосвященики й князі видали його на засуд смертний і його розіп’яли.

²¹ А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього ось третій день сьогодні, як це сталось!

²² Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували вони пішли були ранесенько до гробниці,

²³ та, не знайшовши його тіла, повернулись і нам оповіли, що вони бачили ангелів, які їм з’явились і сказали, що він живий.

²⁴ Деякі ж з наших пішли до гробниці й знайшли так, як жінки сказали; його ж вони не бачили.»

²⁵ А він промовив до них «О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли!

²⁷ І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього.

²⁸ Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі.

²⁹ Вони ж наполягали, кажучи «Зостанься з нами, бо вже надвечір, і день уже похилився.» І він увійшов, щоб зостатись.

³⁰ І от, як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив, і, розламавши його, дав їм.

³¹ Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. А він зник від них

³² І казали вони один до одного «Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання»

³³ І вони рушили негайно й повернулися в Єрусалим, і там знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними,

³⁴ які їм сказали «Христос справді воскрес і з’явився Симонові.»

³⁵ І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба.

³⁶ Коли ж вони так говорили, сам Ісус став посеред них і до них каже «Мир вам!»

³⁷ Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать.

³⁸ Та він сказав їм «Чого стривожились Чого ті сумніви постають у серцях ваших

³⁹ Гляньте на мої руки та на мої ноги це ж я сам. Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю.»

⁴⁰ Сказавши це, він показав їм руки й ноги.

⁴¹ А як вони з радощів не йняли йому ще віри й чудувались, він сказав «Чи маєте ви тут що їсти»

⁴² Вони подали йому кусень печеної риби.

⁴³ Він узяв його й спожив перед ними.

⁴⁴ Потім Ісус до них промовив «Це власне ті слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах.»

⁴⁵ Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання,

⁴⁶ і до них мовив «Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих,

⁴⁷ і щоб у його ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму.

⁴⁸ Ви — свідки того (всього).

⁴⁹ Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти.»

⁵⁰ І він вивів їх аж до Витанії і, знявши руки свої, благословив їх.

⁵¹ А як він благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо.

⁵² Вони ж, поклонившися йому, повернулися з радістю великою в Єрусалим,

⁵³ і перебували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога.