Сирах 37

¹ Кожен друг каже: «Я теж твій приятель.» Та є ж бо й друг тільки за назвою.

² Хіба не болить воно болем смертельним, як з друга чи товариша ворог робиться?

³ О думко лукава! Звідкіля взялась ти на те, щоб землю облудою вкрити?

⁴ Ось товариш радіє, коли друг його в щасті, — коли ж він у скруті, то стає проти нього!

⁵ Товариш другові ради шлунка допомагає, — а битва настала, то й хапає він зброю!

⁶ Не забудь про друга, коли бій відбувається, — не губи про нього згадки, у достатках бувши.

⁷ Кожен дорадник хвалить свою раду, — вже ж є й такий, що радить собі на користь.

⁸ Супроти дорадника будь обережний: заздалегідь довідайсь, чого йому треба, — він бо дораджує собі на користь, отож щоб не кинув проти тебе жереба,

⁹ а й щоб не мовив тобі: «Гарну маєш дорогу!» — щоб потім протистати й зорити, що тобі станеться.

¹⁰ Не радься того, хто з недовір’ям дивиться на тебе: від заздрісників твоїх крий свої наміри.

¹¹ Не радься жінки про її суперницю, ані боягуза — про воєнну справу, ані крамаря — про справи обміну, ані покупця — про справи продажу, ані заздрісного — про діло вдячности, ані жорстокого — про добродійство, ані ледачого — про будь-яку працю, ані наймита поденного — про закінчення роботи, ані раба лінивого — про труди важкії: у жадній їхній пораді на них не покладайся.

¹² Та завжди бувай із мужем благочесним, про якого знаєш, що пильнує він заповіді й що душа його подібна до душі твоєї, і що він, коли впадеш, тобі співчуватиме.

¹³ Тримайся поради серця свого: для тебе над нього нема нічого вірнішого.

¹⁴ Душа бо чоловіка звістить часто краще, ніж сім вартових, що височать на вартівні.

¹⁵ Понад усі ж бо речі — до Всевишнього молися, щоб дорогу твою спрямував до правди.

¹⁶ Кожному ділу початок — слово: кожній дії передує — порада.

¹⁷ Серце править за коріння думок, тож з нього виринають чотири речі:

¹⁸ добро і зло, життя і смерть, — а над ними язик завжди володіє.

¹⁹ Не один вправний — навчає багатьох, а для себе самого — геть непорадний.

²⁰ Не один мудрагель, із-за слів зненавиджений, позбавиться всякої смачної поживи,

²¹ бо Господь ласки йому не зізволяє, тож і мудрість у ньому ніяка.

²² Не один є, хто сам для себе мудрий, і плоди його розуму, як він думає, певні.

²³ Мудрий муж народ свій навчає, тож плоди його розуму певні.

²⁴ Мудрий муж благословенням сповниться, тож усі, що його бачать, — величають щасливим.

²⁵ Людського життя дні обраховані, але дням Ізраїля числа немає.

²⁶ Мудрий здобуває довір’я в своїм народі, тож імення його повіки житиме.

²⁷ Сину, за життя випробовуй себе самого: зважай, що лихе для тебе, й тому не віддавайся.

²⁸ Не всяка бо річ користь приносить, і не кожному всяка річ довподоби.

²⁹ Не насичуй себе будь-якими ласощами, не накидайся на страви,

³⁰ бож ніяк не здорово — їсти понад міру, і ненасить провадить до важкої недуги.

³¹ З-за ненажерства численні вже вмерли, хто ж зважає на себе — життя своє продовжає.