Книга пророка Наума 3

Библия Синодальный перевод	Біблія
¹ Горе городу кровей! весь он полон обмана и убийства; не прекращается в нем грабительство.	¹ Ой, горе місту крови, повному брехень, грабіжницькому, — здирству кінця не видно!
² Слышны хлопанье бича и стук крутящихся колес, ржание коня и грохот скачущей колесницы.	² Ось чути ляскіт бича, чути, як гуркотять колеса, басують коні, скачуть колісниці.
³ Несется конница, сверкает меч и блестят копья; убитых множество и груды трупов: нет конца трупам, спотыкаются о трупы их.	³ Летить кіннота, мечі блискають, вилискують ратища; сила поляглих, купи мертвих, трупам немає краю, — всі спотикаються об трупи.
⁴ Это--за многие блудодеяния развратницы приятной наружности, искусной в чародеянии, которая блудодеяниями своими продает народы и чарованиями своими--племена.	⁴ А все це за велику силу блудів блудниці чудової вроди, спритної до чарів, що блудами своїми продає народи, і сім’ї — чарами своїми.
⁵ Вот, Я--на тебя! говорит Господь Саваоф. И подниму на лице твое края одежды твоей и покажу народам наготу твою и царствам срамоту твою.	⁵ Оце я проти тебе, — слово Господа сил. Закину на обличчя тобі подолки твого плаття, твою голизну покажу народам і царствам — твій сором.
⁶ И забросаю тебя мерзостями, сделаю тебя презренною и выставлю тебя на позор.	⁶ Жбурну на тебе брудом, я тебе знеславлю і виставлю на насміх.
⁷ И будет то, что всякий, увидев тебя, побежит от тебя и скажет: 'разорена Ниневия! Кто пожалеет о ней? где найду я утешителей для тебя?'	⁷ І станеться: кожний, хто тебе побачить, утече від тебе й скаже: «Збурена Ніневія! Хто її пожаліє? Де мені для неї утішителів шукати?»
⁸ Разве ты лучше Но-Аммона, находящегося между реками, окруженного водою, которого вал было море, и море служило стеною его?	⁸ Хіба ж ти ліпша від Но-Аммону, що був розлігся на ріках, що воду мав навколо себе, що валом йому було море, і море було йому муром?
⁹ Ефиопия и Египет с бесчисленным множеством других служили ему подкреплением; Копты и Ливийцы приходили на помощь тебе.	⁹ Етіопія і Єгипет були його потугою, і їй кінця не було; Пут та Лівія — його помічниками.
¹⁰ Но и он переселен, пошел в плен; даже и младенцы его разбиты на перекрестках всех улиц, а о знатных его бросали жребий, и все вельможи его окованы цепями.	¹⁰ Та й він пішов у неволю, потяг у полон, а його немовлята теж були розбиті на перехрестях усіх вулиць; на його знатних кинуто жереб, і всіх його вельмож закуто в кайдани.
¹¹ Так и ты--опьянеешь и скроешься; так и ты будешь искать защиты от неприятеля.	¹¹ Ти теж уп’єшся, будеш непритомна; ти теж шукатимеш від ворога притулку.
¹² Все укрепления твои подобны смоковнице со спелыми плодами: если тряхнуть их, то они упадут прямо в рот желающего есть.	¹² Усі твої твердині будуть, наче смоковини зо спілими первоплодами: як їх потрясти, то падають у рот тому, що їх із’їсти хоче.
¹³ Вот, и народ твой, как женщины у тебя: врагам твоим настежь отворятся ворота земли твоей, огонь пожрет запоры твои.	¹³ Глянь на народ твій: та то ж жіноцтво серед тебе! Ворота твого краю відкриті навстіж ворогам твоїм, вогонь жере твої засуви.
¹⁴ Начерпай воды на время осады; укрепляй крепости твои; пойди в грязь, топчи глину, исправь печь для обжигания кирпичей.	¹⁴ Черпай же собі воду на час облоги, скріпи твої твердині. Увійди у грязь і міси глину, візьми у руки форму на цеглини.
¹⁵ Там пожрет тебя огонь, посечет тебя меч, поест тебя как гусеница, хотя бы ты умножился как гусеница, умножился как саранча.	¹⁵ Там пожере тебе вогонь, меч посіче тебе, він пожере тебе, як гусінь! Множись, як сарана!
¹⁶ Купцов у тебя стало более, нежели звезд на небе; но эта саранча рассеется и улетит.	¹⁶ Розмножуй твоїх купців над зорі, що на небі! Гусінь розсіється і розлетиться.
¹⁷ Князья твои--как саранча, и военачальники твои--как рои мошек, которые во время холода гнездятся в щелях [стен], и когда взойдет солнце, то разлетаются, и не узнаешь места, где они были.	¹⁷ Твої князі, неначе сарана; твої урядовці, неначе стрибунців рій, що розташовується табором на мурах за холодної днини, — але як зійде сонце, вона вмить зникає, і місця, де була, не знати.
¹⁸ Спят пастыри твои, царь Ассирийский, покоятся вельможи твои; народ твой рассеялся по горам, и некому собрать его.	¹⁸ Поснули пастирі твої, асирійський царю! Витязі твої відпочивають, народ твій по горах розбігся, і нікому його збирати.
¹⁹ Нет врачевства для раны твоей, болезненна язва твоя. Все, услышавшие весть о тебе, будут рукоплескать о тебе, ибо на кого не простиралась беспрестанно злоба твоя?	¹⁹ На твою рану нема ліків, тяжке твоє нещастя! Хто лиш почує вість про тебе, заплеще в долоні над тобою: над ким бо не переходила безнастанно твоя злоба!