Evangelho segundo São Marcos 5

SAGRADA BIBLIA	Біблія
1 Passaram à outra margem do lago, ao território dos gerasenos.	1 Перевезлись вони на той бік моря, в країну Геразинську.
2 Assim que saíram da barca, um homem possesso do espírito imundo saiu do cemitério	2 І коли з човна він вийшов, відразу перестрів його чоловік з гробу, що мав у собі нечистого духа.
3 onde tinha seu refúgio e veio-lhe ao encontro. Não podiam atá-lo nem com cadeia, mesmo nos sepulcros,	3 Він перебував у гробах, і ніхто навіть ланцюгом не міг його зв’язати;
4 pois tinha sido ligado muitas vezes com grilhões e cadeias, mas os despedaçara e ninguém o podia subjugar.	4 — раз-у-раз його зв’язували кайданами та ланцюгами, але він розривав ланцюги і трощив кайдани, й ніхто не міг його уговтати.
5 Sempre, dia e noite, andava pelos sepulcros e nos montes, gritando e ferindo-se com pedras.	5 Днями і ночами, завжди перебував він по гробах та горах, кричав і товк себе камінням.
6 Vendo Jesus de longe, correu e prostrou-se diante dele, gritando em alta voz:	6 Побачивши здалека Ісуса, він прибіг, уклонився йому
7 Que queres de mim, Jesus, Filho do Deus Altíssimo?Conjuro-te por Deus, que não me atormentes.	7 і закричав великим голосом: Що мені, та й тобі, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Заклинаю тебе Богом: Не муч мене!
8 É que Jesus lhe dizia: Espírito imundo, sai deste homem!	8 Бо він сказав до нього: Вийди, нечистий душе, з цього чоловіка!
9 Perguntou-lhe Jesus: Qual é o teu nome? Respondeu-lhe: Legião é o meu nome, porque somos muitos.	9 Ще й спитав його: Як тебе звати? Той же відрік: Легіон — мені ім’я, багато бо нас!
10 E pediam-lhe com instância que não os lançasse fora daquela região.	10 І благав його вельми, щоб не виганяв їх з краю.
11 Ora, uma grande manada de porcos andava pastando ali junto do monte.	11 А було там на узгір’ї велике стадо свиней, що паслося собі.
12 E os espíritos suplicavam-lhe: Manda-nos para os porcos, para entrarmos neles.	12 Тож удалися до нього з проханням: Пошли нас у тих безрогих, щоб ми ввійшли в них.
13 Jesus lhos permitiu. Então os espíritos imundos, tendo saído, entraram nos porcos; e a manada, de uns dois mil, precipitou-se no mar, afogando-se.	13 І дозволив він їм. І вийшовши, нечисті духи ввійшли у свиней, тож кинулось стадо — близько дві тисячі! — з кручі у море та й потопилось у морі.
14 Fugiram os pastores e narraram o fato na cidade e pelos arredores. Então saíram a ver o que tinha acontecido.	14 А пастухи їхні повтікали й порозповідали про те в місті та по селах, — то й повиходили побачити, що сталось.
15 Aproximaram-se de Jesus e viram o possesso assentado, coberto com seu manto e calmo, ele que tinha sido possuído pela Legião. E o pânico apoderou-se deles.	15 Приходять вони до Ісуса та й бачать біснуватого; сидить одягнений, при здоровому глузді, — той, що мав у собі легіон, — і полякались.
16 As testemunhas do fato contaram-lhes como havia acontecido isso ao endemoninhado, e o caso dos porcos.	16 І розповіли їм очевидці, як воно сподіялося з біснуватим, а й про безрогих.
17 Começaram então a rogar-lhe que se retirasse da sua região.	17 Тож просили його, щоб вийшов з їхніх околиць.
18 Quando ele subia para a barca, veio o que tinha sido possesso e pediu-lhe permissão de acompanhá-lo.	18 І коли сідав у човен, заходився його просити колишній біснуватий про змогу бути при ньому.
19 Jesus não o admitiu, mas disse-lhe: Vai para casa, para junto dos teus e anuncia-lhes tudo o que o Senhor fez por ti, e como se compadeceu de ti.	19 Ісус же йому не дозволив, а сказав до нього: Іди до свого дому, до своїх, і повідай їм, що Господь зробив для тебе і як змилосердивсь над тобою.
20 Foi-se ele e começou a publicar, na Decápole, tudo o que Jesus lhe havia feito. E todos se admiravam.	20 Пішов він і взяв проповідувати у Десятимісті те, що зробив йому Ісус, — отож чудувалися всі.
21 Tendo Jesus navegado outra vez para a margem oposta, de novo afluiu a ele uma grande multidão. Ele se achava à beira do mar, quando	21 Коли Ісус переплив човном знову на той бік, зібралась до нього сила народу, і перебував він над морем.
22 um dos chefes da sinagoga, chamado Jairo, se apresentou e, à sua vista, lançou-se-lhe aos pés,	22 Аж ось приходить один із старшин синагоги, Яір на ім’я, а побачивши його, упав йому до ніг
23 rogando-lhe com insistência: Minha filhinha está nas últimas. Vem, impõe-lhe as mãos para que se salve e viva.	23 і благав його вельми, кажучи: Дочка моя вже на сконі. Прийди, поклади лишень на неї руки, щоб видужала й жила.
24 Jesus foi com ele e grande multidão o seguia, comprimindo-o.	24 Тож пішов з ним. Слідом же за ним ішло багато люду, що тиснувся до нього.
25 Ora, havia ali uma mulher que já por doze anos padecia de um fluxo de sangue.	25 А жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу
26 Sofrera muito nas mãos de vários médicos, gastando tudo o que possuía, sem achar nenhum alívio; pelo contrário, piorava cada vez mais.	26 й натерпілася чимало від лікарів численних та витратила все, що мала, а допомоги ніякої не зазнала, — ба, навпаки, ще гірше було їй, —
27 Tendo ela ouvido falar de Jesus, veio por detrás, entre a multidão, e tocou-lhe no manto.	27 почувши про Ісуса, підійшла в юрмі ззаду та й доторкнулась його одежі.
28 Dizia ela consigo: Se tocar, ainda que seja na orla do seu manto, estarei curada.	28 Мовляла бо: Як доторкнуся до його одежі — видужаю.
29 Ora, no mesmo instante se lhe estancou a fonte de sangue, e ela teve a sensação de estar curada.	29 І всох тієї ж хвилини витік її крови, і вона зчулася тілом, як одужала від хвороби.
30 Jesus percebeu imediatamente que saíra dele uma força e, voltando-se para o povo, perguntou: Quem tocou minhas vestes?	30 Ісус же, відчувши негайно у собі, що з нього вибуло сили, обернувшись до народу, спитав: Хто доторкнувся до моєї одежі?
31 Responderam-lhe os seus discípulos: Vês que a multidão te comprime e perguntas: Quem me tocou?	31 Учні ж його сказали йому: Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, а питаєш: Хто мене доторкнувся?
32 E ele olhava em derredor para ver quem o fizera.	32 Отож озирнувся навколо себе, щоб побачити ту, що вчинила так.
33 Ora, a mulher, atemorizada e trêmula, sabendo o que nela se tinha passado, veio lançar-se-lhe aos pés e contou-lhe toda a verdade.	33 Жінка ж, налякана й тремтяча, — знала бо, що сталося з нею, — приступила, впала перед ним та й оповіла всю правду.
34 Mas ele lhe disse: Filha, a tua fé te salvou. Vai em paz e sê curada do teu mal.	34 А він же їй: Дочко, тебе спасла віра твоя. Іди в мирі й будь здорова від своєї недуги.
35 Enquanto ainda falava, chegou alguém da casa do chefe da sinagoga, anunciando: Tua filha morreu. Para que ainda incomodas o Mestre?	35 Коли він ще говорив, приходять від старшини синагоги й кажуть: Дочка твоя померла, навіщо клопочеш Учителя?
36 Ouvindo Jesus a notícia que era transmitida, dirigiu-se ao chefe da sinagoga: Não temas; crê somente.	36 Але Ісус, почувши слово, що ті сказали, промовив до старшини синагоги: Не бійся! Тільки віруй.
37 E não permitiu que ninguém o acompanhasse, senão Pedro, Tiago e João, irmão de Tiago.	37 І не дозволив іти нікому з собою, окрім Петра, Якова та Йоана, брата Якова.
38 Ao chegar à casa do chefe da sinagoga, viu o alvoroço e os que estavam chorando e fazendo grandes lamentações.	38 Приходять вони до старшини синагоги в хату, — бачить він метушню і тих, що ридали й голосили вельми.
39 Ele entrou e disse-lhes: Por que todo esse barulho e esses choros? A menina não morreu. Ela está dormindo.	39 Увійшов же й каже: Чого метушитесь і плачете? Не померло дівча, спить воно!
40 Mas riam-se dele. Contudo, tendo mandado sair todos, tomou o pai e a mãe da menina e os que levava consigo, e entrou onde a menina estava deitada.	40 І насміхались з нього. Він же відсторонив усіх, узяв батька дівчати та матір і тих, що з ним були, та й увійшов, де дівча лежало.
41 Segurou a mão da menina e disse-lhe: Talita cumi, que quer dizer: Menina, ordeno-te, levanta-te!	41 Взявши ж дівча за руку, сказав до нього: Таліта кум — що значить у перекладі: Дівчино, кажу тобі, встань!
42 E imediatamente a menina se levantou e se pôs a caminhar {pois contava doze anos}. Eles ficaram assombrados.	42 І притьмом устало дівча й почало ходити, — років же дванадцять мало, — і нараз охоплені були всі дивом-дивенним.
43 Ordenou-lhes severamente que ninguém o soubesse, e mandou que lhe dessem de comer.Jesus de Nazaré	43 Та повелів їм суворо, щоб ніхто про те не довідався, — і наказав дати їй їсти.