| 1 Aproximava-se a festa dos ázimos, chamada Páscoa. | 1 Наближалося свято опрісноків, що зветься Пасха. |
| 2 Os príncipes dos sacerdotes e os escribas procuravam modo de matar Jesus; porém temiam o povo. | 2 І первосвященики та книжники шукали, як би його вбити, боялись бо народу. |
| 3 Ora Satanás entrou em Judas, que tinha por sobrenome Iscariotes, um dos doze, | 3 Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскаріот, що був з числа дванадцятьох, |
| 4 o qual foi combinar com os príncipes dos sacerdotes e com os oficiais de que modo lho entregaria. | 4 і він пішов умовитися з первосвящениками та начальниками, як би його видати. |
| 5 Eles ficaram contentes, e combinaram com ele dar-lhe dinheiro. | 5 Зраділи ті й згодилися дати йому гроші. |
| 6 Judas deu a sua palavra, e buscava ocasião oportuna de lho entregar sem tumulto. | 6 І він пристав на те й шукав нагоди, щоб видати його без відома народу. |
| 7 Chegou o dia dos ázimos, no qual se devia imolar a Páscoa. | 7 Настав день опрісноків, коли треба було жертвувати пасху. |
| 8 Jesus enviou Pedro e João, dizendo: "Ide, preparai-nos a refeição pascal." | 8 Ісус послав Петра та Йоана «Ідіть», — сказав, — «та приготуйте нам пасху, щоб ми її спожили.» |
| 9 Eles perguntaram: "Onde queres que a preparemos?" | 9 Вони його спитали «Де хочеш, щоб ми приготували» |
| 10 Ele disse-Ihes: "Logo que entrardes na cidade, sair-vos-á ao encontro um homem levando uma bilha de água; segui-o até à casa em que entrar; | 10 Він відповів їм «Ось, коли ввійдете в місто, стріне вас чоловік, що буде нести глечик води. Ідіть слідом за ним у господу, куди він увійде, |
| 11 e direis ao dono da casa: O Mestre manda-te dizer: Onde está o aposento em que hei-de comer a Páscoa com os meus discípulos? | 11 і скажіть господареві дому Учитель тобі каже Де світлиця, в якій я з учнями моїми міг би спожити пасху |
| 12 Ele vos mostrará uma grande sala toda ornada; preparai aí o que for preciso." | 12 І він покаже вам горницю велику, вистелену килимами; там приготуйте.» |
| 13 Indo eles, encontraram tudo como Jesus Ihes dissera; e prepararam a Páscoa. | 13 Пішли вони й знайшли так, як він сказав їм, і приготували пасху. |
| 14 Chegada a hora, pôs-se Jesus à mesa com os Apóstolos, e | 14 І як прийшла година, сів він до столу й апостоли з ним. |
| 15 disse-lhes: "Tenho desejado ardentemente comer convosco esta Páscoa, antes de sofrer, | 15 І він до них промовив «Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати, |
| 16 porque vos digo que não mais a comerei, até que ela se cumpra no reino de Deus." | 16 бо кажу вам, я її більш не буду їсти, аж поки вона не звершиться в Божім Царстві.» |
| 17 Tendo tomado o cálice, deu graças, e disse: "Tomai e distribuí-o entre vós, | 17 І, взявши чашу, віддав хвалу й мовив «Візьміть її і поділіться між собою, |
| 18 porque vos declaro que não tornarei a beber do fruto da vide, até que chegue o reino de Deus." | 18 бо, кажу вам Віднині я не буду більше пити з плоду винограду, доки не прийде Боже Царство.» |
| 19 Depois tomou o pão, deu graças, partiu, e deu-lho, dizendo: "Isto é o meu corpo, que é dado por vós; fazei isto em memória de mim. | 19 І, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив «Це — моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.» |
| 20 Tomou da mesma sorte o cálice, depois de cear, dizendo: "Este cálice é a nova Aliança em meu sangue, que é derramado por vós. | 20 Так само чашу по вечері, кажучи «Ця чаша — це Новий Завіт у моїй крові, що за вас проливається. |
| 21 Entretanto, eis que a mão de quem me há-de entregar está à mesa comigo. | 21 Одначе, ось рука того, що мене видасть, на столі зо мною. |
| 22 Na verdade, o Filho do homem vai, segundo o que está decretado, mas, ai daquele homem, por quem será entregue!" | 22 Бо Син Чоловічий іде, як призначено, але горе тому чоловікові, що його видає.» |
| 23 Eles começaram a perguntar entre si qual deles seria o que haveria de fazer tal coisa. | 23 І вони заходились один одного питати, хто б то з них міг бути, що намірявся те зробити. |
| 24 Levantou-se também entre eles uma contenda sobre qual deles se devia considerar o maior. | 24 Знялась між ними й суперечка, хто з них має вважатися за більшого. |
| 25 Jesus, porém, disse-lhes: "Os reis das nações dominam sobre elas, e os que têm autoridade sobre elas chamam-se benfeitores. | 25 Ісус сказав їм «Царі народів панують над ними, і ті, що владу над ними мають, доброчинцями звуться. |
| 26 Não assim entre vós, mas o que entre vós é o maior, faça-se como mais pequeno, e o que governa, seja como o que serve. | 26 Не так хай буде з вами! А навпаки більший між вами нехай буде як молодший, а наставник як слуга. |
| 27 Porque, qual é maior, o que está à mesa, ou o que serve? Não é maior o que está sentado à mesa? Pois eu estou no meio de vós como um que serve. | 27 Хто бо більший Той, що за столом, чи той, що служить Хіба не той, що за столом Та, проте, я між вами як той, що служить. |
| 28 Vós sois os que tendes permanecido comigo nas minhas tribulações. | 28 Ви ті, що перебували зо мною у моїх спокусах, |
| 29 Por isso eu preparo o reino para vós, como meu Pai o preparou para mim, | 29 і я завіщаю вам Царство, як мені завіщав Отець мій, |
| 30 para que comais e bebais à minha mesa, no meu reino, e vos senteis sobre tronos a julgar as doze tribos de Israel. | 30 щоб їли й пили за столом у моїм Царстві й сиділи на престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля. |
| 31 Simão, Simão, eis que Satanás vos busca com instância para vos joeirar como trigo; | 31 О Симоне, Симоне! Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю, |
| 32 mas eu roguei por ti, para que a tua fé não desfaleça; e tu, uma vez convertido, conforta os teus irmãos." | 32 та я молився за тебе, щоб віра твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів.» |
| 33 Pedro disse-Ihe: "Senhor, eu estou pronto a ir contigo para a prisão e para a morte." | 33 «Господи», — сказав Петро до нього, — «з тобою я готовий піти й у тюрму, й на смерть.» |
| 34 Jesus, porém, disse-lhe: Digo-te, Pedro, que não cantará hoje o galo, sem que tu, por três vezes, me tenhas negado que me conheces." Depois disse-lhes: | 34 А Ісус мовив «Кажу тобі, Петре, не заспіває нині півень, як ти тричі відречешся, мовляв, мене не знаєш.» |
| 35 "Quando eu vos mandei sem bolsa, sem alforge, sem sandálias, faltou-vos porventura alguma coisa?" | 35 Далі сказав їм «Як я вас посилав без калитки, без торби та взуття, хіба вам чого бракувало» |
| 36 Eles responderam: "Nada." Disse-Ihes, pois: "Mas agora quem tem bolsa, tome-a, e também alforge, quem não tem espada venda o seu manto, e compre uma. | 36 «Нічого», — відповіли. Він же до них промовив «А тепер — хто мас калитку, нехай її візьме, так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч. |
| 37 Porque vos digo que é necessário que se cumpra em mim isto que está escrito: Foi posto entre os malfeitores (Is. 53,12), Porque as coisas que me dizem respeito estão perto do seu cumprimento." | 37 Кажу вам Має сповнитись на мені, що написане Його зараховано до злочинців, — бо те, що стосується до мене, кінця доходить.» |
| 38 Eles responderam; "Senhor, eis aqui duas espadas." Jesus disse-lhes: "Basta." | 38 Вони казали «Господи! Ось два мечі тут.» А він відповів їм «Досить!» |
| 39 Tendo saído, foi, segundo o seu costume, para o monte das Oliveiras. Seus discípulos o seguiram. | 39 Тоді вийшов він і пішов, як звичайно, на Оливну гору. Слідом за ним пішли і його учні. |
| 40 Quando chegou àquele lugar, disse-lhes: "Orai, para não cairdes em tentação." | 40 Якже прибув на місце, він сказав їм «Моліться, щоб не ввійти в спокусу.» |
| 41 Afastou-se deles a distância de um tiro de pedra; e, posto de joelhos, orava, | 41 І сам відійшов від них так, як кинути каменем і, ставши на коліна, почав молитися |
| 42 dizendo: "Pai, se é do teu agrado, afasta de mim este cálice; não se faça, contudo, a minha vontade, mas a tua." | 42 «Отче, коли ти хочеш, віддали від мене цю чашу, тільки хай не моя, а твоя буде воля!» |
| 43 Então apareceu-lhe um anjo do céu, que o confortava. Posto em agonia orava mais instantemente. | 43 Тоді з’явився йому ангел з неба, що підкріплював його. |
| 44 O seu suor tornou-se como gotas de sangue, que corriam até à terra. | 44 Повний скорботи та тривоги, ще пильніш молився, а піт його став, мов каплі крови, що падали на землю. |
| 45 Tendo-se levantado da oração, e indo ter com seus discípulos, encontrou-os adormecidos pela tristeza. | 45 Підвівшись від молитви, він підійшов до учнів і застав їх сплячими від смутку. |
| 46 Disse-lhes: "Porque dormis? Levantai-vos, e orai, para que não entreis em tentação." | 46 І сказав їм «Чого спите Вставайте та моліться, щоб не ввійти в спокусу!» |
| 47 Estando ele ainda falando, eis que chega um tropel de gente. Aquele que se chamava Judas, um dos doze, vinha à frente. Aproximou-se de Jesus para o abraçar. | 47 Коли ще говорив, аж ось надходить юрба, і на чолі її йде один з дванадцятьох, званий Юда; і підійшов він до Ісуса, щоб його поцілувати. |
| 48 Jesus disse-lhe: "Judas! com um beijo entregas o Filho do homem?" | 48 А Ісус сказав до нього «Юдо, поцілунком видаєш Чоловічого Сина» |
| 49 Os que estavam com Jesus, vendo o que ia acontecer, disseram-lhe: "Senhor, se os feríssemos à espada?" | 49 Побачивши, до чого доходить, сказали ті, що були з Ісусом «Господи, чи не вдарити нам мечем» |
| 50 E um deles feriu um servo do Sumo Pontífice, e cortou-lhe a orelha direita. | 50 І вдарив один із них слугу первосвященика й відтяв йому праве вухо. |
| 51 Mas Jesus, tomando a palavra, disse: "Deixai, basta." E, tendo-lhe tocado a orelha, o sarou. | 51 Ісус озвався «Лишіть но!» І доторкнувшися до вуха, він зцілив його. |
| 52 Disse depois Jesus aos príncipes dos sacerdotes, aos oficiais do templo, e aos anciães que tinham vindo contra ele: "Viestes armados de espadas e de varapaus como contra um ladrão. | 52 Тоді Ісус сказав до первосвящеників, начальників сторожі святині і старших, що були вийшли проти нього «Як на розбійника ви вийшли з мечами та киями! |
| 53 Quando eu estava todos os dias convosco no templo, nunca estendestes a mão contra mim; porém, esta é a vossa hora, e o poder das trevas." | 53 Як я щодня був з вами в храмі, не простягнули ви рук на мене; та це ваша година, і влада темряви.» |
| 54 Prendendo-o, levaram-no a casa do príncipe dos sacerdotes. Pedro seguia-o de longe. | 54 Схопивши Ісуса, вони повели його й привели в дім первосвященика. Петро ж ішов слідом за ним здалека. |
| 55 Tendo acendido fogo no meio do pátio, e, sentando-se em roda, estava também Pedro sentado no meio deles. | 55 І коли вони розклали вогонь посеред двору та посідали вкупі, сів і Петро між ними. |
| 56 Uma criada, vendo-o sentado ao lume, e fixando-o bem, disse: "Este estava também com ele." | 56 Побачила його одна слугиня, як він сидів біля багаття і, приглянувшись до нього пильно, каже «І цей з ним був!» |
| 57 Mas Pedro o negou, dizendo: "Mulher, eu não o conheço." | 57 А він відрікся, кажучи «Не знаю його, жінко!» |
| 58 Daí a pouco, vendo-o outro, disse-lhe: "Tu também és um deles." Pedro disse: " Ó homem, não sou." | 58 Та трохи згодом другий, побачивши його «І ти з них», — каже. Але Петро відповів «Ні, чоловіче!» |
| 59 Passado o intervalo quase de uma hora, um outro dizia com insistência: "Certamente que este também estava com ele, pois é galileu." | 59 А по якійсь годині хтось інший почав наполегливо казати «Справді, і цей з ним був! До того він і з Галилеї!» |
| 60 Pedro respondeu: "Ó homem, não sei o que dizes." Imediatamente, quando ele ainda falava, o galo cantou; | 60 Петро озвавсь «Не знаю, чоловіче, що ти кажеш.» І зараз, як він говорив ще, заспівав півень. |
| 61 e, tendo-se voltado, o Senhor olhou para Pedro. Pedro então lembrou-se da palavra que lhe tinha sido dita pelo Senhor: "Antes que o galo cante, me negarás três vezes." | 61 І Господь, обернувшись, глянув на Петра, і згадав Петро Господнє слово, коли Господь йому сказав «Петре, перше, ніж півень заспіває, ти мене відречешся тричі.» |
| 62 E, tendo saído para fora, chorou amargamente. | 62 І, вийшовши звідти, заплакав гірко. |
| 63 Os homens, que guardavam Jesus, escarneciam dele e feriam-no. | 63 Тим часом люди, що держали його, б’ючи його, над ним знущалися |
| 64 Vendaram-lhe os olhos, e interrogavam-no: "Adivinha, quem é que te deu?" | 64 і, накривши, питали його «Пророкуй, хто той, що вдарив тебе» |
| 65 E proferiam muitas outras injúrias contra ele. | 65 І багато іншого, глузуючи, говорили на нього. |
| 66 Quando foi dia, juntaram-se os anciães do povo, os príncipes dos sacerdotes, e os escribas. Levaram-no ao seu tribunal, e disseram-lhe: "Se tu és o Cristo, dize-no-lo." | 66 Якже настав день, зібралася рада старших народу, первосвященики та книжники; і привели його на суд свій |
| 67 Ele respondeu-lhes: "Se eu vo-lo disser, não me acreditareis; | 67 і казали «Коли ти — Христос, скажи нам.» Він відповів їм «Коли скажу вам, ви не повірите; |
| 68 também se vos fizer qualquer pergunta, não me respondereis, nem me dareis liberdade. | 68 а якщо вас спитаю, ви не відповісте. |
| 69 Mas, no futuro, estará sentado o Filho do homem à direita do poder de Deus." | 69 Віднині Син Чоловічий сидітиме по правиці Божої Сили.» |
| 70 Então disseram todos: "Logo tu és o Filho de Deus?" Ele respondeu: "Vós o dizeis, eu o sou." | 70 А всі сказали «То, значить, ти Син Божий» Він сказав до них «Самі ж кажете, що я.» |
| 71 Então eles disseram: "Que mais testemunho nos é necessário? Nós mesmos o ouvimos da sua boca." | 71 «Навіщо нам ще свідки», — сказали ті, — «самі ми чули з уст його.» |
