| 1 Depois disto, aconteceu que Davide derrotou os Filisteus e os humilhou, arrebatando às suas mãos Get e as cidades da sua dependência. | 1 Коли Давид закінчив розмову з Саулом, серце Йонатана прихилилось до Давидового серця, і Йонатан полюбив його, як свою душу. |
| 2 Derrotou também Moab, e os Moabitas ficaram sujeitos a Davide, pagando-lhe tributos. | 2 Саул узяв його того ж дня до себе й не дозволив йому вже повертатись до батька. |
| 3 Neste tempo Davide derrotou também Adarezer, rei de Soba, no país de Hemat, quando partiu para estender o seu império até ao rio Eufrates. | 3 Йонатан увійшов з Давидом у побратимство та полюбив його, як власну душу, |
| 4 Davide tomou-lhe mil carros tirados a quatro cavalos e sete mil cavaleiros, e cortou os jarretes a todos os cavalos dos carros, excepto aos cavalos de cem carros, que reservou para si. | 4 і, знявши з себе верхню одежу, що її носив, дав її Давидові, до того ж і військовий свій одяг, ба й меча, лука та пояса свого. |
| 5 Sobrevindo os Sírios de Damasco em socorro de Adarezer, rei de Soba, Davide matou-lhes vinte e dois mil homens. | 5 Коли б Давид не виступав і куди б не посилав його Саул, то скрізь добре впорувався, так, що Саул настановив його над своїм військовим людом. Увесь народ собі його вподобав, ба навіть і Саулові служаки. |
| 6 Pôs guarnição em Damasco, para que também tivesse sujeita a si a Síria e lhe fosse tributária. O Senhor ajudou-o em tudo aquilo que empreendeu. | 6 І от сталося, що вони йшли додому, коли Давид повертався, вбивши філістимлянина, вийшли жінки з усіх міст Ізраїля цареві Саулові назустріч, з радости ж: співали і танцювали під звуки бубнів та цимбалів. |
| 7 Tomou também Davide os escudos de ouro, que tinham sido dos soldados de Aderezer, e levou-os para Jerusalém. | 7 Жінки, танцюючи, повторювали приспів: «Саул побив тисячі, а Давид — десятки тисяч.» |
| 8 Tomou também de Tebat e de Cun, cidades do rei Adarezer, grande quantidade de bronze, com o qual Salomão fez o mar de bronze, e as colunas e os utensílios de bronze. | 8 Саул дуже розсердивсь, і не сподобалось йому це слово. Він сказав: «Давидові дали десятки тисяч, а мені тисячі, йому бракує хіба царства!» |
| 9 Ora Tou, rei de Hemat, tendo ouvido dizer que Davide tinha desfeito todo o exército de Adarezer, rei de Soba, | 9 І з того часу дивився Саул на Давида скоса. |
| 10 enviou Adorão, seu filho, ao rei Davide para lhe pedir a sua aliança e para lhe dar os parabéns, por ter desfeito e vencido Adarezer, porque Tou era inimigo de Adarezer. | 10 Другого дня найшов злий дух від Бога на Саула, й він був не при собі серед дому; Давид же грав на струнах, як і щодня, а в Саула був у руці спис. |
| 11 Consagrou o rei Davide ao Senhor todos os vasos de ouro, de prata, e de bronze, (que Tou havia mandado) com a prata e ouro que tinha tomado a todos os povos, assim da Iduméa, de Moab e de Amon, como também dos Filisteus e dos Amalecitas, | 11 І метнув Саул списа, думаючи: «Приб’ю Давида до стіни!» Та Давид ухиливсь від нього два рази. |
| 12 Por outro lado Abisai, filho de Sarvia, derrotou dezoito mil Idumeus no vale das Salinas, | 12 І почав Саул боятися Давида, бо з ним був Господь, а від Саула відступив. |
| 13 e pôs guarnições na Iduméa, para que a Iduméa ficasse sujeita a Davide. O Senhor salvou Davide em todas as expedições que fez. | 13 Тоді Саул віддалив його від себе і зробив його тисяцьким: він завжди був на чолі свого загону |
| 14 Davide reinou sobre todo o Israel, e julgava e fazia justiça a todo o seu povo. | 14 До чого б Давид не брався, все йому щастило, й Господь був з ним. |
| 15 Joab, filho de Sarvin, era chefe dos exércitos; Josafat, filho de Ailud, arquivista; | 15 Саул же, бачивши, що йому щастить вельми, почав його боятись, |
| 16 Sadoc, filho de Aquitob, e Almelec, filho de Abiatar, eram sacerdotes; Susa era secretário; | 16 а ввесь Ізраїль і Юда любили Давида, бо він і входив і виходив перед народом. |
| 17 Banaias, filho de Jojada, comandava as legiões dos Cereteus e dos Feleteus; e os filhos de Davide eram os primeiros ao lado do rei. | 17 Саул промовив до Давида: «Ось тобі, моя старша дочка Мерав: я дам її тобі за жінку, тільки мусиш мені бути добим витязем і Господні війни вести.» Сам же Саул думав: «Нехай не моя рука буде на ньому, а радше хай буде на ньому рука філістимлян.» |
| 18 Давид відповів Саулові: «Хто я такий і який мій рід — родина мого батька — в Ізраїлі, щоб мені бути царським зятем?» |
| 19 Та як настав час видавати Мерав, дочку Саула, за Давида, ЇЇ віддано за жінку Адрієлові з Мехоли. |
| 20 Тим часом Міхаль, дочка Саула, полюбила Давида, й як про це сповіщено Саула, це йому було довподоби. |
| 21 Саул бо думав: «Віддам її за нього, й вона буде йому сильцем і рука філістимлян буде на ньому.» От і сказав Саул до Давида вдруге: «Сьогодні станеш моїм зятем.» |
| 22 Саул звелів своїм слугам: «Говоріть потайки з Давидом таким робом: Цар прихильний до тебе, й усі його слуги тебе люблять. Зробися, отже, царським зятем.» |
| 23 Слуги Саула передали ці слова Давидові на вухо, та Давид відповів: «Чи ж вам здається незначною річчю стати царським зятем? Та я ж чоловік убогий і невидатний!» |
| 24 І переказали слуги Саулові: ось так, мовляв, говорив Давид. |
| 25 Тоді Саул сказав: «Скажіть Давидові: Цар не бажає весільного гостинця, а тільки сто обрізних шкірок філістимлянських, щоб помститись над царськими ворогами.» Саул же продумував, як би його зробити так, щоб Давид потрапив у руки філістимлянам. |
| 26 Його слуги донесли ці слова Давидові, й йому вподобалася справа — стати царським зятем. Призначений час не минув іще, |
| 27 як Давид зібрався, двигнувся разом із своїми людьми, вбив двісті чоловік між філістимлянами й приніс двісті обрізних шкірок — повне число — цареві, щоб стати царським зятем. І Саул дав йому свою дочку Міхаль за жінку. |
| 28 Бачив Саул і зрозумів, що Господь був із Давидом і що ввесь Ізраїль його любить, |
| 29 і почав ще більше боятись Давида й став йому ворогом назавжди. |
| 30 Філістимлянські князі й далі виступали в похід, але щоразу, як вони виступали, Давидові щастило понад усіх слуг Саула, й ім’я його стало вельми славним. |
