| 1 Para tudo há um tempo, para cada coisa há um momento debaixo do céu: | 1 Усьому час-пора, і на все слушна хвилина під небом: |
| 2 tempo de nascer e tempo de morrer; tempo de plantar e tempo de arrancar o que se plantou. | 2 час народитись і час померти, час садити і час посаджене виривати. |
| 3 Tempo de matar e tempo de curar; tempo de demolir e tempo de construir. | 3 Час убивати й час лікувати, час руйнувати і час будувати. |
| 4 Tempo de chorar e tempo de rir; tempo de gemer e tempo de dançar. | 4 Час плакати і час сміятись, час сумувати і час танцювати. |
| 5 Tempo de atirar pedras e tempo de ajuntá-las; tempo de abraçar e tempo de apartar-se. | 5 Час розкидати каміння і час його збирати, час обіймати і час обіймів уникати. |
| 6 Tempo de procurar e tempo de perder; tempo de guardar e tempo de jogar fora. | 6 Час шукати і час губити, час зберігати і час розкидати. |
| 7 Tempo de rasgar e tempo de costurar; tempo de calar e tempo de falar. | 7 Час роздирати і час ізшивати, час мовчати і час говорити. |
| 8 Tempo de amar e tempo de odiar; tempo de guerra e tempo de paz. | 8 Час любити і час ненавидіти, час на війну і час на мир. |
| 9 Que proveito tira o trabalhador de sua obra? | 9 Що за користь тому, хто працює, з того, над чим він трудиться? |
| 10 Vi o trabalho que Deus impôs aos homens, para que nele se ocupassem. | 10 Я бачив те заняття, що Бог дав людям, щоб вони ним клопотались. |
| 11 As coisas que Deus fez são boas a seu tempo. Ele pôs, além disso, no seu coração, a duração inteira, sem que ninguém possa compreender a obra divina de um extremo ao outro. | 11 Усе він створив гарним у свій час, та й вічність він вклав їм у серце, одначе, так, що чоловік не може збагнути діл, що їх творить Бог, від початку до кінця. |
| 12 Assim, concluí que nada é melhor para o homem do que alegrar-se e procurar o bem-estar durante sua vida. | 12 Я зрозумів, що нема для чоловіка нічого ліпшого, як веселитись і заживати добра поки віку його. |
| 13 Igualmente é dom de Deus que todos possam comer, beber e gozar do fruto de seu trabalho. | 13 А й те: чи їсть, чи п’є, чи заживає добра у кожній своїй праці, і це — дар Божий. |
| 14 Reconheci que tudo o que Deus faz dura para sempre, sem que se possa ajuntar nada, nem nada suprimir. Deus procede dessa maneira para ser temido. | 14 Я знаю, що все, що робить Бог, воно буде повіки; нічого до нього не можна причинити, нічого від нього відняти; Бог робить так, щоб його боялись. |
| 15 Aquilo que é, já existia, e aquilo que há de ser, já existiu; Deus chama de novo o que passou. | 15 Те, що є, — давно вже було, а те, що має бути, — вже є; Бог же викликає минуле. |
| 16 Debaixo do sol, observei ainda o seguinte: a injustiça ocupa o lugar do direito, e a iniquidade toma o lugar da justiça. | 16 Бачив я ще й таке під сонцем: на місці правосуддя — кривда; на місці справедливости — беззаконня. |
| 17 Então, disse comigo mesmo: “Deus julgará o justo e o ímpio, porque há um tempo para cada coisa e um tempo para cada obra”. | 17 Я мовив у моїм сеоці: Праведника і грішника Бог буде судити, бо час-пора на всяку річ і на всякий вчинок. |
| 18 Eu disse comigo mesmo a respeito dos homens: “Deus quer prová-los e mostrar-lhes que, quanto a eles, são semelhantes aos animais”. | 18 Я мовив про людей у моєму серці: Бог випробовує їх, щоб показати, що самі собі вони — скотина. |
| 19 Porque o destino dos filhos dos homens e o destino dos animais é o mesmo, um mesmo fim os espera. Tanto morre um como o outro. A ambos foi dado o mesmo sopro. A vantagem do homem sobre o animal é nula, porque tudo é vão. | 19 Бо доля людей і доля тварин — одна в них доля: як помирають ці, так помирають і ті, і один дух у всіх них; людина нічим не ліпша від скотини, бо усе — марнота. |
| 20 Todos caminham para um mesmo lugar. Todos saem do pó e para o pó voltam. | 20 Усе прямує до одного місця; все з пороху постало і все повертається у порох. |
| 21 Quem sabe se o sopro de vida dos filhos dos homens se eleva para o alto e o sopro de vida dos animais desce para a terra? | 21 Хто зна, чи людський дух знімається угору, а дух звірячий сходить наниз додолу? |
| 22 E verifiquei que nada há de melhor para o homem do que alegrar-se com o fruto de seus trabalhos. Esta é a parte que lhe toca. Pois, quem lhe dará a conhecer o que acontecerá com o volver dos anos? | 22 Я побачив, що нема нічого кращого для чоловіка, як радіти своїми ділами; така бо його доля; бо хто дасть йому побачити, що буде після нього? |
