Іван 1

Біблія	DOUAI-RHEIMS
1 Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог.	1 In the beginning was the Word, and the Word was with God, and the Word was God.
2 З Богом було воно споконвіку.	2 The same was in the beginning with God.
3 Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.	3 All things were made by him: and without him was made nothing that was made.
4 У ньому було життя, і життя було — світло людей.	4 In him was life, and the life was the light of men.
5 І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява.	5 And the light shineth in darkness, and the darkness did not comprehend it.
6 Був чоловік, посланий Богом, ім’я йому — Йоан.	6 There was a man sent from God, whose name was John.
7 Прийшов він свідком — свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували.	7 This man came for a witness, to give testimony of the light, that all men might believe through him.
8 Не був він світло — був лише, щоб свідчити світло.	8 He was not the light, but was to give testimony of the light.
9 Справжнє то було світло — те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ.	9 That was the true light, which enlighteneth every man that cometh into this world.
10 Було у світі, і світ ним виник — і світ не впізнав його.	10 He was in the world, and the world was made by him, and the world knew him not.
11 Прийшло до своїх, — а свої його не прийняли.	11 He came unto his own, and his own received him not.
12 Котрі ж прийняли його — тим дало право дітьми Божими стати, які в ім’я його вірують;	12 But as many as received him, he gave them power to be made the sons of God, to them that believe in his name.
13 які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише — від Бога народилися.	13 Who are born, not of blood, nor of the will of the flesh, nor of the will of man, but of God.
14 І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили — славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.	14 And the Word was made flesh, and dwelt among us, (and we saw his glory, the glory as it were of the only begotten of the Father,) full of grace and truth.
15 Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене.»	15 John beareth witness of him, and crieth out, saying: This was he of whom I spoke: He that shall come after me, is preferred before me: because he was before me.
16 Від його повноти прийняли всі ми — благодать за благодать.	16 And of his fulness we all have received, and grace for grace.
17 Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа.	17 For the law was given by Moses; grace and truth came by Jesus Christ.
18 Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, — той об’явив.	18 No man hath seen God at any time: the only begotten Son who is in the bosom of the Father, he hath declared him.
19 Ось Йоанове свідчення, коли то юдеї були до нього послали з Єрусалиму єреїв та левітів, спитати його: «Хто ти?»	19 And this is the testimony of John, when the Jews sent from Jerusalem priests and Levites to him, to ask him: Who art thou?
20 А він зізнався, не заперечив; зізнався: «Я — не Христос.»	20 And he confessed, and did not deny: and he confessed: I am not the Christ.
21 То вони спитали його: «Що ж — Ілля ти?» — «Ні», мовив він. «Пророк ти?» — «Ні», відказав він.	21 And they asked him: What then? Art thou Elias? And he said: I am not. Art thou the prophet? And he answered: No.
22 Тоді вони йому: «То хто ж ти такий — щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?»	22 They said therefore unto him: Who art thou, that we may give an answer to them that sent us? What sayest thou of thyself?
23 Промовив: «Я — голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, — як ото пророк Ісая сказав.»	23 He said: I am the voice of one crying out in the wilderness, make straight the way of the Lord, as said the prophet Isaias.
24 Були ж посланці з фарисеїв.	24 And they that were sent, were of the Pharisees.
25 Отож спитали його, мовивши до нього: «Чого ж бо христиш, коли єси ні Христос, ані Ілля, ані пророк?»	25 And they asked him, and said to him: Why then dost thou baptize, if thou be not Christ, nor Elias, nor the prophet?
26 Йоан же їм у відповідь: «Водою я хрищу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте;	26 John answered them, saying: I baptize with water; but there hath stood one in the midst of you, whom you know not.
27 він наступить після мене, а я йому не гідний розв’язати й ремінця сандалі.»	27 The same is he that shall come after me, who is preferred before me: the latchet of whose shoe I am not worthy to loose.
28 Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан христив.	28 These things were done in Bethania, beyond the Jordan, where John was baptizing.
29 Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає.	29 The next day, John saw Jesus coming to him, and he saith: Behold the Lamb of God, behold him who taketh away the sin of the world.
30 Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене.	30 This is he, of whom I said: After me there cometh a man, who is preferred before me: because he was before me.
31 І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об’явлений був він.»	31 And I knew him not, but that he may be made manifest in Israel, therefore am I come baptizing with water.
32 Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним.	32 And John gave testimony, saying: I saw the Spirit coming down, as a dove from heaven, and he remained upon him.
33 І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, — той і христить Святим Духом.	33 And I knew him not; but he who sent me to baptize with water, said to me: He upon whom thou shalt see the Spirit descending, and remaining upon him, he it is that baptizeth with the Holy Ghost.
34 І я бачив і засвідчив: Він — Син Божий.»	34 And I saw, and I gave testimony, that this is the Son of God.
35 Другого дня знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів.	35 The next day again John stood, and two of his disciples.
36 Угледівши ж Ісуса, який надходив, — мовив: «Ось Агнець Божий.»	36 And beholding Jesus walking, he saith: Behold the Lamb of God.
37 Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом.	37 And the two disciples heard him speak, and they followed Jesus.
38 Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, — що в перекладі означає: Учителю, — де перебуваєш?»	38 And Jesus turning, and seeing them following him, saith to them: What seek you? Who said to him, Rabbi, (which is to say, being interpreted, Master,) where dwellest thou?
39 Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години.	39 He saith to them: Come and see. They came, and saw where he abode, and they stayed with him that day: now it was about the tenth hour.
40 Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за ним.	40 And Andrew, the brother of Simon Peter, was one of the two who had heard of John, and followed him.
41 Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, — що у перекладі означає: Христос.»	41 He findeth first his brother Simon, and saith to him: We have found the Messias, which is, being interpreted, the Christ.
42 І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти — Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», — що у перекладі означає: Петро (Скеля).	42 And he brought him to Jesus. And Jesus looking upon him, said: Thou art Simon the son of Jona: thou shalt be called Cephas, which is interpreted Peter.
43 Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.»	43 On the following day, he would go forth into Galilee, and he findeth Philip. And Jesus saith to him: Follow me.
44 А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового.	44 Now Philip was of Bethsaida, the city of Andrew and Peter.
45 Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, — Ісуса Йосифового сина, з Назарету.»	45 Philip findeth Nathanael, and saith to him: We have found him of whom Moses in the law, and the prophets did write, Jesus the son of Joseph of Nazareth.
46 Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.»	46 And Nathanael said to him: Can any thing of good come from Nazareth? Philip saith to him: Come and see.
47 Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.»	47 Jesus saw Nathanael coming to him: and he saith of him: Behold an Israelite indeed, in whom there is no guile.
48 Натанаїл же йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею.»	48 Nathanael saith to him: Whence knowest thou me? Jesus answered, and said to him: Before that Philip called thee, when thou wast under the fig tree, I saw thee.
49 Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти — Син Божий, ти — цар Ізраїлів.»	49 Nathanael answered him, and said: Rabbi, thou art the Son of God, thou art the King of Israel.
50 Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що я повідав тобі: Бачив я тебе під смоковницею, — то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.»	50 Jesus answered, and said to him: Because I said unto thee, I saw thee under the fig tree, thou believest: greater things than these shalt thou see.
51 І сказав до нього: «Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого.»	51 And he saith to him: Amen, amen I say to you, you shall see the heaven opened, and the angels of God ascending and descending upon the Son of man.