І Макавеїв 1

Біблія	VULGATA
1 Після того, як Олександер Македонський, син Филипа, вийшов з Хеттитського краю, розгромив Дарія, царя перського й мідійського, і став царем замість нього, починаючи від Греції,	1 Et factum est, postquam percussit Alexander Philippi Macedo, qui primus regnavit in Græcia, egressus de terra Cethim, Darium regem Persarum et Medorum :
2 взявся він до численних воєн, здобув багато кріпостей і вирізав царів землі.	2 constituit prælia multa, et obtinuit omnium munitiones, et interfecit reges terræ,
3 Він пройшов аж на край світу і забрав здобич у багатьох народів. Заніміла земля перед ним, а серце його знеслось угору й загорділо.	3 et pertransiit usque ad fines terræ : et accepit spolia multitudinis gentium, et siluit terra in conspectu ejus.
4 Він зібрав вельми велику силу війська й підбив під себе краї, народи й володарів, і приневолив до данини.	4 Et congregavit virtutem, et exercitum fortem nimis : et exaltatum est, et elevatum cor ejus :
5 Та по тім усім захворів, тож і зрозумів, що має вмерти.	5 et obtinuit regiones gentium, et tyrannos : et facti sunt illi in tributum.
6 От і прикликав своїх найвидатніших старшин, що змалку виховані були разом з ним, і розділив їм, ще за життя, своє царство.	6 Et post hæc decidit in lectum, et cognovit quia moreretur.
7 Та й царював Олександер ще 12 років, а тоді помер,	7 Et vocavit pueros suos nobiles, qui secum erant nutriti a juventute : et divisit illis regnum suum, cum adhuc viveret.
8 і старшини його захопили владу, кожний у своїй країні.	8 Et regnavit Alexander annis duodecim, et mortuus est.
9 Всі вони, по його смерті, вклали собі діядему на голову, так само і їхні сини по них, протягом довгих років, і накоїли на землі багато лиха.	9 Et obtinuerunt pueri ejus regnum, unusquisque in loco suo :
10 Вийшов з них грішний нащадок — Антіох Епіфан, син царя Антіоха, що був закладником у Римі, і став царем у 137 році грецького панування.	10 et imposuerunt omnes sibi diademata post mortem ejus, et filii eorum post eos annis multis, et multiplicata sunt mala in terra.
11 Того часу з’явилися в Ізраїлі нечестиві люди, що звели багатьох інших, казавши: «Ходім та зробім союз з народами, що навколо нас, бо з того часу, як ми відокремились від них, упало на нас багато злиднів.»	11 Et exiit ex eis radix peccatrix, Antiochus illustris, filius Antiochi regis, qui fuerat Romæ obses : et regnavit in anno centesimo trigesimo septimo regni Græcorum.
12 Сподобалось їм це слово,	12 In diebus illis, exierunt ex Israël filii iniqui, et suaserunt multis, dicentes : Eamus, et disponamus testamentum cum gentibus, quæ circa nos sunt : quia ex quo recessimus ab eis, invenerunt nos multa mala.
13 і деякі з народу, набравши охоти, пішли до царя, що й дав їм повновладу прийняти поганські звичаї.	13 Et bonus visus est sermo in oculis eorum.
14 От і збудували вони в Єрусалимі гімназію за поганським звичаєм,	14 Et destinaverunt aliqui de populo, et abierunt ad regem : et dedit illis potestatem ut facerent justitiam gentium.
15 затерли собі знаки обрізання, відкупили від святого союзу, збраталися з поганами та запродались їм, щоб зло творити.	15 Et ædificaverunt gymnasium in Jerosolymis secundum leges nationum :
16 Коли ж царство за Антіоха скріпилося, задумав він стати царем і над Єгиптом, щоб царювати над обидвома царствами.	16 et fecerunt sibi præputia, et recesserunt a testamento sancto, et juncti sunt nationibus, et venundati sunt ut facerent malum.
17 Він увійшов у Єгипет з величезним військом, з колісницями, слонами, кіннотою й численними кораблями,	17 Et paratum est regnum in conspectu Antiochi, et cœpit regnare in terra Ægypti ut regnaret super duo regna.
18 і вирушив війною на Птолемея, єгипетського царя; але Птолемей злякавсь його й утік, полишивши багато смертельно поранених.	18 Et intravit in Ægyptum in multitudine gravi, in curribus, et elephantis, et equitibus, et copiosa navium multitudine :
19 Сирійці захопили укріплені міста у Єгипетськім краю, а Антіох забрав здобич з Єгипетського краю.	19 et constituit bellum adversus Ptolemæum regem Ægypti, et veritus est Ptolemæus a facie ejus, et fugit, et ceciderunt vulnerati multi.
20 Розгромивши, отже, у 143 році Єгипет, Антіох повернувся й рушив з величезним військом на Ізраїля та на Єрусалим;	20 Et comprehendit civitates munitas in terra Ægypti, et accepit spolia terræ Ægypti.
21 увійшов зарозуміло у святиню й забрав золотий жертовник і ліхтар з усім приналежним до нього посудом,	21 Et convertit Antiochus, postquam percussit Ægyptum in centesimo et quadragesimo tertio anno : et ascendit ad Israël,
22 а й стіл появлення, чаші, кубки й золоті полумиски і завісу, вінки та золоту прикрасу, що були спереду храму, — усе пообдирав.	22 et ascendit Jerosolymam in multitudine gravi.
23 Забрав він срібло, золото, дорогий посуд і загарбав тайні скарби, що знайшов.	23 Et intravit in sanctificationem cum superbia, et accepit altare aureum, et candelabrum luminis, et universa vasa ejus, et mensam propositionis, et libatoria, et phialas, et mortariola aurea, et velum, et coronas, et ornamentum aureum, quod in facie templi erat : et comminuit omnia.
24 Забрав він усе те та й подався у свій край, учинивши велику різню й виговорюючи дуже зарозуміло.	24 Et accepit argentum, et aurum, et vasa concupiscibilia : et accepit thesauros occultos, quos invenit : et sublatis omnibus, abiit in terram suam.
25 Великий смуток огорнув Ізраїля по всіх усюдах:	25 Et fecit cædem hominum, et locutus est in superbia magna.
26 начальники й старші застогнали, дівчата і хлопці повмлівали, жіноча врода занапастилася.	26 Et factus est planctus magnus in Israël, et in omni loco eorum :
27 Кожний новоженець заплакав, одружена, сидівши у світлиці, засмутилась.	27 et ingemuerunt principes et seniores ; virgines et juvenes infirmati sunt : et speciositas mulierum immutata est.
28 Земля здригнулась із-за своїх мешканців. Кожен дім Якова був соромом вкритий.	28 Omnis maritus sumpsit lamentum, et quæ sedebant in thoro maritali, lugebant :
29 Після двох років вислав цар головного збирача податків по містах Юди; він прибув у Єрусалим з великим військом	29 et commota est terra super habitantes in ea, et universa domus Jacob induit confusionem.
30 і говорив до них підступно мирними словами, а ті йняли йому віри. Тоді він зненацька напав на місто й побив його страшно, вигубивши силу народу з Ізраїля.	30 Et post duos annos dierum, misit rex principem tributorum in civitates Juda, et venit Jerusalem cum turba magna.
31 Він ограбував місто, спалив його й розбив доми та мури навколо.	31 Et locutus est ad eos verba pacifica in dolo : et crediderunt ei.
32 Жінок з дітьми забрали у полон і зайняли їхню худобу.	32 Et irruit super civitatem repente, et percussit eam plaga magna, et perdidit populum multum ex Israël.
33 Відбудували Давидгород з його великим міцним муром та сильними баштами та й зробили з нього твердиню;	33 Et accepit spolia civitatis : et succendit eam igni, et destruxit domos ejus, et muros ejus in circuitu :
34 посадили туди грішне кодло, мужів без усякого закону, які в ньому добре укріпились,	34 et captivas duxerunt mulieres, et natos et pecora possederunt.
35 понаскладали там зброї й харчів, згромадили єрусалимську здобич, зібравши її там докупи, і зробились великою петлею;	35 Et ædificaverunt civitatem David muro magno et firmo, et turribus firmis, et facta est illis in arcem :
36 і стала з того засідка для святині та безнастанна диявольська загроза для Ізраїля.	36 et posuerunt illic gentem peccatricem viros iniquos, et convaluerunt in ea : et posuerunt arma, et escas, et congregaverunt spolia Jerusalem :
37 Вони пролили кров невинну навкруги святині й осквернили святе місце.	37 et reposuerunt illic : et facti sunt in laqueum magnum.
38 І з-за них повтікали мешканці Єрусалиму, і став він осідком чужинців. Він став чужим для тих, що в ньому народились, його лишали власні його діти.	38 Et factum est hoc ad insidias sanctificationi, et in diabolum malum in Israël :
39 Його святиня опустіла, мов пустиня, празники його обернулись на смуток, його суботи на наругу, а честь його зійшла нінащо.	39 et effuderunt sanguinem innocentem per circuitum sanctificationis, et contaminaverunt sanctificationem.
40 Такою, як колись була його слава, стала його безчесть, величність його обернулась на жалобу.	40 Et fugerunt habitatores Jerusalem propter eos, et facta est habitatio exterorum, et facta est extera semini suo, et nati ejus reliquerunt eam.
41 Тоді цар написав до всього царства, щоб усі стали одним народом	41 Sanctificatio ejus desolata est sicut solitudo ; dies festi ejus conversi sunt in luctum, sabbata ejus in opprobrium, honores ejus in nihilum.
42 та щоб кожен покинув свої звичаї, і щоб усі народи прийняли царський приказ.	42 Secundum gloriam ejus multiplicata est ignominia ejus, et sublimitas ejus conversa est in luctum.
43 Багато ізраїльтян охоче прийняли його віру, стали жертвувати бовванам і оскверняти суботи.	43 Et scripsit rex Antiochus omni regno suo ut esset omnis populus unus : et relinqueret unusquisque legem suam.
44 Цар вислав також через гінців листи в Єрусалим та в міста Юди, яким наказував іти за чужими краєві звичаями,	44 Et consenserunt omnes gentes secundum verbum regis Antiochi :
45 припинити всепалення, жертви та возливання в храмі, осквернити суботи й свята,	45 et multi ex Israël consenserunt servituti ejus, et sacrificaverunt idolis, et coinquinaverunt sabbatum.
46 опоганити храм та святих,	46 Et misit rex libros per manus nuntiorum in Jerusalem, et in omnes civitates Juda, ut sequerentur leges gentium terræ,
47 будувати жертовники, капища та божища, приносити в жертву свиней та інших нечистих тварин,	47 et prohiberent holocausta et sacrificia, et placationes fieri in templo Dei,
48 лишати своїх синів необрізаними, плюгавити свої душі всякою нечистотою та мерзотою,	48 et prohiberent celebrari sabbatum, et dies solemnes :
49 так щоб забути закон та перемінити всі установи.	49 et jussit coinquinari sancta, et sanctum populum Israël.
50 А хто, мовляв, не чинитиме за царським наказом, той буде скараний на смерть.	50 Et jussit ædificari aras, et templa, et idola, et immolari carnes suillas, et pecora communia,
51 Згідно з усіма цими наказами він написав до всього свого царства й настановив наглядачів над усім народом і звелів містам Юди приносити поганські жертви у кожному місті.	51 et relinquere filios suos incircumcisos, et coinquinari animas eorum in omnibus immundis, et abominationibus, ita ut obliviscerentur legem, et immutarent omnes justificationes Dei :
52 Багато людей з народу пристало до них — усі ті, що покинули закон і накоїли в краю лиха.	52 et quicumque non fecissent secundum verbum regis Antiochi, morerentur.
53 Вони присилували Ізраїля ховатися по всіх закутинах.	53 Secundum omnia verba hæc scripsit omni regno suo : et præposuit principes populo, qui hæc fieri cogerent.
54 П’ятнадцятого дня (місяця) Каслев, 145 року цар Антіох звелів спорудити на жертовнику мерзоту запустіння, і по містах Юди навкруги споруджувано вівтарі.	54 Et jusserunt civitatibus Juda sacrificare.
55 При дверях домів та по майданах палено кадило.	55 Et congregati sunt multi de populo ad eos qui dereliquerant legem Domini, et fecerunt mala super terram :
56 Книги Закону, які знайдено, палили на вогні, порвавши їх спершу,	56 et effugaverunt populum Israël in abditis, et in absconditis fugitivorum locis.
57 а коли в кого знаходили книгу Союзу або коли хто пильнував закон, то такого, згідно з царським наказом, засуджувано на смерть.	57 Die quintadecima mensis Casleu, quinto et quadragesimo et centesimo anno, ædificavit rex Antiochus abominandum idolum desolationis super altare Dei, et per universas civitates Juda in circuitu ædificaverunt aras :
58 Отак вони зловживали силою над ізраїльтянами, яких кожного місяця знаходили по містах.	58 et ante januas domorum et in plateis incendebant thura, et sacrificabant :
59 А двадцять п’ятого дня місяця жертвували на вівтарі, що був поставлений на жертовнику всепалень.	59 et libros legis Dei combusserunt igni, scindentes eos :
60 І жінок, що давали до обрізання своїх дітей, згідно з наказом, карано на смерть,	60 et apud quemcumque inveniebantur libri testamenti Domini, et quicumque observabat legem Domini, secundum edictum regis trucidabant eum.
61 разом з їхніми немовлятками, прив’язаними їм до шиї, а й їхніх слуг і тих, що їх обрізували.	61 In virtute sua faciebant hæc populo Israël, qui inveniebatur in omni mense et mense in civitatibus.
62 Однак, багато ізраїльтян не впали духом і постановили твердо не їсти нічого нечистого.	62 Et quinta et vigesima die mensis sacrificabant super aram, quæ erat contra altare.
63 Вони були готові й умерти, аби лиш не осквернитися стравами та не опоганити святого Союзу, і справді вмирали.	63 Et mulieres, quæ circumcidebant filios suos, trucidabantur secundum jussum regis Antiochi,
64 Вельми великий гнів завис над Ізраїлем.	64 et suspendebant pueros a cervicibus per universas domos eorum : et eos, qui circumciderant illos, trucidabant.
	65 Et multi de populo Israël definierunt apud se, ut non manducarent immunda : et elegerunt magis mori, quam cibis coinquinari immundis :
	66 et noluerunt infringere legem Dei sanctam, et trucidati sunt :
	67 et facta est ira magna super populum valde.