Księga Przysłów 17

Biblia Tysiąclecia	Біблія
1 Lepszy jest suchy kęs chleba w spokoju niż dom pełen biesiad kłótliwych.	1 Ліпше шматок хліба та мир до нього, | ніж хата, повна жертвенного м’яса, та незгода.
2 Sługa rozumny weźmie górę nad bezecnym synem i z braćmi posiądzie dziedzictwo.	2 Розумний слуга старшує над ганебним сином, | — з братами він розділить спадщину.
3 Dla srebra - tygiel, dla złota - piec, a dla serc probierzem jest Pan.	3 Як горно срібло, а вогонь золото, | так Господь випробовує серце.
4 Nikczemnik zważa na wargi nieprawe, oszust słucha języka przewrotnych.	4 Злочинець уважний на згубну мову, | а брехун прислухається до лукавого язика.
5 Kto drwi z ubogiego, znieważa jego Stwórcę, kto cieszy się z klęski, nie ujdzie karania.	5 Хто з бідного сміється, той його Творця зневажає; | і хто нещастю радий, той не уникне кари.
6 Koroną starców - synowie synów, a chlubą synów - ojcowie.	6 Вінець старих людей — сини синів; | слава ж дітей — їхні батьки.
7 Nie przystoi głupcowi mowa wytworna, tym mniej możnemu - warga kłamliwa.	7 Не личить дурневі наказуюча мова, | тим менше князеві — уста брехливі.
8 Dla dającego - dar kamieniem szczęścia: gdziekolwiek się zwróci, ma powodzenie.	8 Гостинець — самоцвіт для того, хто його має: | куди б не обернувсь він, матиме щастя.
9 Kto szuka miłości, cudzy błąd tai; kto sprawę rozgłasza, poróżnia przyjaciół.	9 Хто провину покриває — той любови шукає; | хто ж її згадує в розмові, той друзів розділяє.
10 Nagana głębiej działa na mądrego niżeli na głupiego sto batów.	10 Більше картання проймає розумного, | аніж дурного сто ударів.
11 Zły szuka jedynie buntu, lecz zwiastun nieszczęścia będzie mu posłany.	11 Лихий шукає тільки заколоту, | тож на нього посланий буде жорстокий ангел.
12 Raczej spotkać niedźwiedzicę, co straciła małe, niżeli głupiego z jego głupotą.	12 Ліпше наштовхнутись на ведмедицю, в якої відібрано ведмежат, | аніж на дурня, коли він шаліє.
13 Kto złem za dobre odpłaca, temu zło nie ustąpi z domu.	13 Хто за добро злом платить, | від хати того зло не відійде.
14 Kłótnię zaczynać to dać upust wodzie, nim spór wybuchnie - uciekaj!	14 Почати сварку — немов випустити воду: | покинь спір, заки зчиниться сварка.
15 Kto uwalnia łotra i kto skazuje niewinnych: Pan do obu czuje odrazę.	15 І той, хто винного виправдує, і той, хто праведника обвинувачує, | обидва вони огидні Господеві.
16 Po cóż pieniądze w ręku głupiego? Brak mu rozumu, by nabyć mądrości.	16 Навіщо гроші в руках дурня? | Щоб мудрости купити? Таж у нього розуму нема.
17 Przyjaciel kocha w każdym czasie, a bratem się staje w nieszczęściu.	17 Друг любить протягом усього часу; | він братом буде, коли спаде нещастя.
18 Niemądry jest ten, kto daje porękę i kto przysięgą ręczy za bliźniego.	18 Не має глузду той, хто зобов’язується | і дає запоруку перед ближнім.
19 Kto lubi kłótnie, grzech lubi, kto podwyższa bramę, szuka zagłady.	19 Хто любить рани, той любить сварку; | а хто нахабний, той занепаду шукає.
20 Szczęścia nie zazna serce przewrotne, w zło wpada - kto przewrotny w języku.	20 Підступне серце добра не знаходить; | язик лукавий у біду потрапляє.
21 Kto zrodził głupca, wiele ma zmartwień, nie cieszy się ojciec nicponia.	21 Хто народжує дурня — собі на журбу народжує; | тим то батько дурного радощів не знає.
22 Radość serca wychodzi na zdrowie, duch przygnębiony wysusza kości.	22 Веселе серце — ліки добрі; | а дух прибитий висушує й кості.
23 Niegodziwiec dar bierze z zanadrza, by ścieżki prawa naginać.	23 Гостинці з пазухи бере безбожний, | щоб скривити стежки правосуддя.
24 Przed rozumnego obliczem jest mądrość, lecz oczy głupiego na krańcach ziemi.	24 Мудрість у розумного перед очима, | дурного ж очі на край землі несуться.
25 Zmartwieniem ojca syn niemądry, goryczą - swej rodzicielki.	25 Безумний син своєму батькові досада, | і гіркота тій, що його вродила.
26 Dla sprawiedliwego i kara grzywny niedobra, zbić rózgą zacnego to przeciw prawości.	26 Карати справедливого не добре, | як і бити благородного за правоту.
27 Rozsądek posiadł, kto w słowach oszczędny, kto spokojnego ducha - roztropny.	27 Хто в словах здержливий, той має знання, | і розумний той, у кого кров холодна.
28 I głupi, gdy milczy, wydaje się mądrym, kto wargi zamyka - bezpieczny.	28 І дурень, як мовчить, здається мудрим, | і розважливим, як стулить губи.