Iudicum 5

VULGATA	Біблія
1 Cecineruntque Debbora et Barac filius Abinoëm in illo die, dicentes :	1 І заспівала того дня Девора з Вараком, сином Авіноама, примовляючи:
2 Qui sponte obtulistis de Israël animas vestras ad periculum, benedicite Domino.	2 «Коли в Ізраїлі волосся запускають, коли народ іде у битву доброхітно, благословіте Господа!
3 Audite, reges ; auribus percipite, principes : ego sum, ego sum, quæ Domino canam, psallam Domino Deo Israël.	3 Ось слухайте, царі, і ви, князі, вважайте! Я заспіваю Господеві, я воздам хвалу Господеві, Богові Ізраїля.
4 Domine, cum exires de Seir, et transires per regiones Edom, terra mota est, cælique ac nubes distillaverunt aquis.	4 Ой Господи, коли ти рушив був із Сеїру, коли виступив єси з полів едомських, земля здригнулась, небо краплями бризнуло, й хмари ринули водою.
5 Montes fluxerunt a facie Domini, et Sinai a facie Domini Dei Israël.	5 Гори стряслись перед обличчям Господнім, отой Синай перед лицем Господа, Бога Ізраїля.
6 In diebus Samgar filii Anath, in diebus Jahel quieverunt semitæ : et qui ingrediebantur per eas, ambulaverunt per calles devios.	6 За днів Шамгара, сина Аната, за днів Яели дороги опустіли, і подорожні мусіли ходити обхідними стежками.
7 Cessaverunt fortes in Israël, et quieverunt : donec surgeret Debbora, surgeret mater in Israël.	7 Князі в Ізраїлі перевелися, їх не стало, покіль не встала ти, Деворо, в Ізраїлі не встала матір’ю.
8 Nova bella elegit Dominus, et portas hostium ipse subvertit : clypeus et hasta si apparuerint in quadraginta millibus Israël.	8 Нових богів собі вибирали, і ось війна у брамі. Ледве щита чи списа видно було в Ізраїлі на сорок тисяч!
9 Cor meum diligit principes Israël : qui propria voluntate obtulistis vos discrimini, benedicite Domino.	9 Серце моє до дуків Ізраїля, до доброхітних у народі, — благословіте Господа!
10 Qui ascenditis super nitentes asinos, et sedetis in judicio, et ambulatis in via, loquimini.	10 Ой ви, що їздите звичайно на ослицях білих, ви, що сідаєте на килимах і ви, що мандруєте шляхами, співайте!
11 Ubi collisi sunt currus, et hostium suffocatus est exercitus, ibi narrentur justitiæ Domini, et clementia in fortes Israël : tunc descendit populus Domini ad portas, et obtinuit principatum.	11 Голосніш від лучників, що при водопійлах стада зганяють; там прославлятимуть Господні благодійства, благі діла його оруди в Ізраїлі; тоді Господній люд зійшов до брами.
12 Surge, surge Debbora ; surge, surge, et loquere canticum : surge Barac, et apprehende captivos tuos, fili Abinoëm.	12 Прокинсь, прокинсь, Деворо! Прокинсь, прокинся, заспівай пісню! Встань Вараче, і веди твоїх бранців, сину Авіноама!
13 Salvatæ sunt reliquiæ populi : Dominus in fortibus dimicavit.	13 Тоді й останні стали немов вельможі, народ Господній став витязем!
14 Ex Ephraim delevit eos in Amalec, et post eum ex Benjamin in populos tuos, o Amalec : de Machir principes descenderunt, et de Zabulon qui exercitum ducerent ad bellandum.	14 З Ефраїму спустились у долину, за тобою ж слідкував Веніямин зо своїм народом. З Махіру прийшли полководці, та й від Завулона ті, що держать берла.
15 Duces Issachar fuere cum Debbora, et Barac vestigia sunt secuti, qui quasi in præceps ac barathrum se discrimini dedit : diviso contra se Ruben, magnanimorum reperta est contentio.	15 Князі, що в Іссахарі, з Деворою; і Іссахар такий, як і Варак, у долину кидались вони слідом за ним. Та в загонах Рувима вагалися люди вельми.
16 Quare habitas inter duos terminos, ut audias sibilos gregum ? diviso contra se Ruben, magnanimorum reperta est contentio.	16 Чому ти серед кошар розлігся? Щоб слухати серед отар сопілку? Поміж загонами Рувима довго серце вагалось.
17 Galaad trans Jordanem quiescebat, et Dan vacabat navibus : Aser habitabat in littore maris, et in portubus morabatur.	17 Гілеад розсівся за Йорданом; а Дан — чого ж він при кораблях перебуває? Ашер сидить при лукомор’ї, при затоках своїх зостався.
18 Zabulon vero et Nephthali obtulerunt animas suas morti in regione Merome.	18 Завулон же, люд, що на смерть життям своїм важив, і Нафталі на плоскогір’ях країни.
19 Venerunt reges et pugnaverunt : pugnaverunt reges Chanaan in Thanach juxta aquas Mageddo, et tamen nihil tulere prædantes.	19 Прийшли царі та й заходилися воюватись; зчинили битву царі ханаанські під Танаахом, при Мегіддо-водах, здобичі-срібла не здобули.
20 De cælo dimicatum est contra eos : stellæ manentes in ordine et cursu suo, adversus Sisaram pugnaverunt.	20 З неба зчинили битву зорі, з путей своїх ударили проти Сісери.
21 Torrens Cison traxit cadavera eorum, torrens Cadumim, torrens Cison : conculca, anima mea, robustos.	21 Потік Кішон ухопив їх, потік старовинний, потік Кішон! Благослови, душе моя, силу Господню!
22 Ungulæ equorum ceciderunt, fugientibus impetu, et per præceps ruentibus fortissimis hostium.	22 Тоді задудніли кінські копита, як гонили-мчали їхні потужні.
23 Maledicite terræ Meroz, dixit angelus Domini : maledicite habitatoribus ejus, quia non venerunt ad auxilium Domini, in adjutorium fortissimorum ejus.	23 Кленіть Мероз, сказав ангел Господній, кленіть його мешканців гірко, бо не прийшли на поміч Господеві, на поміч Господеві витязями.
24 Benedicta inter mulieres Jahel uxor Haber Cinæi, et benedicatur in tabernaculo suo.	24 Благословенна Яела серед жінок, дружина Хевера, кенія, благословенна серед жінок, що в шатрах.
25 Aquam petenti lac dedit, et in phiala principum obtulit butyrum.	25 Води прохав, вона ж молока подала, у пишній чаші піднесла сметани.
26 Sinistram manum misit ad clavum, et dexteram ad fabrorum malleos. Percussitque Sisaram quærens in capite vulneri locum, et tempus valide perforans :	26 Рукою ж по кілок сягнула, правицею за молотком трударів, та й ударила Сісеру і голову йому пробила, наскрізь пробила, скроню йому прошила.
27 inter pedes ejus ruit ; defecit, et mortuus est : volvebatur ante pedes ejus, et jacebat exanimis et miserabilis.	27 До ніг її він похилився, упав, простягнувся; до ніг її похилився, повалився, — де поточився, там і впав, бездушний.
28 Per fenestram respiciens, ululabat mater ejus : et de cœnaculo loquebatur : Cur moratur regredi currus ejus ? quare tardaverunt pedes quadrigarum illius ?	28 Через вікно, вихилившись, виглядає, мати Сісери дивиться крізь ґрати: Чому загаялась його колісниця, не приходить? Чому забарилися його повози?
29 Una sapientior ceteris uxoribus ejus, hæc socrui verba respondit :	29 Найрозумніша з її князівен їй і відповідає, сама до себе стиха промовляє:
30 Forsitan nunc dividit spolia, et pulcherrima feminarum eligitur ei : vestes diversorum colorum Sisaræ traduntur in prædam, et supellex varia ad ornanda colla congeritur.	30 Певно знайшли, певно паюють здобич: по дівчині, по дві на кожного вояка. Барвисті тканини для Сісери, барвисті гаптовані тканини. По дві гаптованих тканин на шию кожному здобиччю.
31 Sic pereant omnes inimici tui, Domine : qui autem diligunt te, sicut sol in ortu suo splendet, ita rutilent.	31 Так хай загинуть, Господи, всі твої вороги! А ті, що тебе люблять, хай будуть немов сонце, що сходить у повній силі.» — І край мав спокій сорок років.
32 Quievitque terra per quadraginta annos.