Abdiæ 1

1
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati

Torna indietro

Bibbia Vulgata Clementina Біблія
1 Visio Abdiæ. Hæc dicit Dominus Deus ad Edom :
Auditum audivimus a Domino,
et legatum ad gentes misit :
surgite, et consurgamus adversus eum in prælium.
1 Видіння Авдія. Так каже Господь-Ягве про Едома. Вість ми від Господа почули, посол був посланий між народи: Вставайте! Підемо війною проти нього!
2 Ecce parvulum dedi te in gentibus :
contemptibilis tu es valde.
2 Ось я зроблю тебе поміж народами маленьким, тобою будуть нехтувати вельми!
3 Superbia cordis tui extulit te,
habitantem in scissuris petrarum,
exaltantem solium tuum ;
qui dicis in corde tuo :
Quis detrahet me in terram ?
3 Гординя твого серця тебе обманула! Тебе, що живеш у щілинах скелястих, у твоїм високім житлі, і що міркуєш собі в серці: Хто мене скине вниз додолу?
4 Si exaltatus fueris ut aquila,
et si inter sidera posueris nidum tuum,
inde detraham te, dicit Dominus.
4 Та хоч би ти, немов орел, піднявсь високо, хоч би ти вимостив собі гніздо між зорями, я й звідти скинув би тебе, — слово Господнє!
5 Si fures introissent ad te,
si latrones per noctem,
quomodo conticuisses ?
nonne furati essent sufficientia sibi ?
Si vindemiatores introissent ad te,
numquid saltem racemum reliquissent tibi ?
5 Якби до тебе вдерлися злодії або уночі розбишаки, чи не украли б тільки те, чого їм досить? Якби до тебе увійшли збирачі винограду, чи не зоставили б грон бодай кілька?
6 Quomodo scrutati sunt Esau ;
investigaverunt abscondita ejus ?
6 Як же обшукано Ісава, обшарено всі його скриті скарби!
7 Usque ad terminum emiserunt te :
omnes viri fœderis tui illuserunt tibi :
invaluerunt adversum te viri pacis tuæ,
qui comedunt tecum, ponent insidias subter te ;
non est prudentia in eo.
7 Аж до границі вигнали тебе всі твої союзники; тебе обманули, перемогли тебе друзі твої! Тії, що хліб твій їли, петлю на тебе ставлять.
8 Numquid non in die illa, dicit Dominus,
perdam sapientes de Idumæa,
et prudentiam de monte Esau ?
8 Хіба я того дня, — слово Господнє, — не вигублю мудрих з Едома, розум з гори Ісава?
9 Et timebunt fortes tui a meridie,
ut intereat vir de monte Esau.
9 Страхом побиті будуть вояки твої, Темане, щоб винищити всіх з гори Ісава.
10 Propter interfectionem,
et propter iniquitatem in fratrem tuum Jacob,
operiet te confusio, et peribis in æternum.
10 За різанину, за насильство над твоїм братом Яковом сором тебе окриє, і ти повіки зникнеш.
11 In die cum stares adversus eum,
quando capiebant alieni exercitum ejus,
et extranei ingrediebantur portas ejus,
et super Jerusalem mittebant sortem,
tu quoque eras quasi unus ex eis.
11 Тоді, коли ти стояв збоку, коли чужинці його багатство геть забирали, і варвари вривалися в його ворота, на Єрусалим кидали жереб, — ти теж був як один з них!
12 Et non despicies in die fratris tui,
in die peregrinationis ejus :
et non lætaberis super filios Juda
in die perditionis eorum :
et non magnificabis os tuum
in die angustiæ.
12 Та не годилось було тобі дивитись на день брата твого в день його горя; ані радіти злісно над синами Юди в день їхньої руїни, ані роззявляти рота в день нещастя.
13 Neque ingredieris portam populi mei
in die ruinæ eorum ;
neque despicies et tu in malis ejus
in die vastitatis illius.
Et non emitteris adversus exercitum ejus
in die vastitatis illius,
13 Та й не годилось було тобі вдиратися в ворота люду мого в день його лиха. Ні, не годилось було дивитися тобі на його злидні в день його лиха, ні зазіхати на його майно в день його лиха,
14 neque stabis in exitibus
ut interficias eos qui fugerint,
et non concludes reliquos ejus
in die tribulationis.
14 ані ставати на перехресті, щоб утікачів його вбивати, ні видавати тих, що заціліли в день нещастя.
15 Quoniam juxta est dies Domini super omnes gentes :
sicut fecisti, fiet tibi ;
retributionem tuam convertet in caput tuum.
15 Бо близько день Господній на всі народи! Що ти чинив, те вчинять і з тобою: твої вчинки впадуть тобі ж на голову!
16 Quomodo enim bibistis super montem sanctum meum,
bibent omnes gentes jugiter :
et bibent, et absorbebunt,
et erunt quasi non sint.
16 Бо так, як ви пили на моїй святій горі, усі народи будуть пити завжди; будуть пити й глитати, і будуть, наче б їх не було.
17 Et in monte Sion erit salvatio, et erit sanctus ;
et possidebit domus Jacob eos qui se possederant.
17 А на Сіон-горі будуть ті, що заціліють, — вона буде святою — і дім Якова їхні посілості посяде.
18 Et erit domus Jacob ignis,
et domus Joseph flamma,
et domus Esau stipula :
et succendentur in eis, et devorabunt eos,
et non erunt reliquiæ domus Esau,
quia Dominus locutus est.
18 Яковів дім буде вогнищем, Йосифів дім — полум’ям, а дім Ісавів — соломою. Вони його запалять і пожеруть. Ніхто не лишиться з дому Ісава, — бо Господь сказав.»
19 Et hæreditabunt hi, qui ad austrum sunt, montem Esau,
et qui in campestribus, Philisthiim :
et possidebunt regionem Ephraim et regionem Samariæ,
et Benjamin possidebit Galaad.
19 Ті, що на півдні, займуть Ісав-гору, а ті з поділля — філістимлян; вони займуть край Ефраїма і край Самарію, а Веніямин займе Гілеад.
20 Et transmigratio exercitus hujus filiorum Israël,
omnia loca Chananæorum usque ad Sareptam :
et transmigratio Jerusalem, quæ in Bosphoro est,
possidebit civitates austri.
20 І полонені цього війська, сини Ізраїля, які серед ханаанян аж до Сарепти, і єрусалимські полонені, які у Сефараді, — займуть міста на півдні.
21 Et ascendent salvatores in montem Sion judicare montem Esau,
et erit Domino regnum.		21 Збавителі зійдуть на Сіон-гору, щоб судити Ісав-гору, — і Господнє буде царство.