Siracide 40

LA SACRA BIBBIA	Біблія
1 Un grande affanno è stato dato ad ogni uomo, un giogo pesante è sopra i figli di Adamo, da quando escono dal seno della madre fino a quando fan ritorno alla madre di tutti.	1 Велике завдання припало для кожного, і важке ярмо на дітях Адама, — і то вже від дня виходу з материнського лона аж до дня, як повертається до спільної всім неньки.
2 I loro pensieri e la trepidazione del cuore esprimono l'attesa del giorno della morte.	2 Їхні думки, сердешний страх — міркування про майбутнє, про смерти день.
3 Da chi siede sopra un trono di gloria fino a chi sta nella terra e nella cenere,	3 Від того, хто сидить на престолі у славі, до того, хто, впокорений, у поросі й попелі;
4 da chi indossa porpora e corona fino a chi veste di lino grezzo: rabbia, invidia, ansietà e agitazione, paura della morte, collera e contese.	4 від того, хто носить багряницю й вінець, до того, хто вгортається у грубу тканину, — скрізь лють і заздрощі, замішання й неспокій, страх супроти смерти, пересердя і сварка.
5 Anche quando riposa nel letto, il sonno della notte turba i suoi pensieri.	5 А під час відпочинку на постельному ложі — сон уночі лише думку заколочує.
6 Riposa poco ed è come niente, anche nel sonno s'affatica come di giorno, perché è sconvolto dalla visione del suo cuore, come chi fugge di fronte alla guerra.	6 Трохи відпочивши, або й зовсім ні, у сні від того втомлений, мов удень на варті, бентежений маривом серця свого, — неначе б він утікав від битви.
7 Ma quando poi è in salvo deve svegliarsi, costatando che non c'era motivo di temere.	7 У хвилину ж, коли мав рятуватись, — пробудився та й чудується, що не було чого страхатися!
8 Così è per ogni carne, dall'uomo alla bestia, ma per i peccatori è sette volte di più:	8 Для кожного створіння, від людини аж до скотини, а для грішників ще всемеро більш оте:
9 morte, sangue, contesa e spada, disastri, carestia, rovina e piaghe.	9 смерть і кров, чвари і меч, злидні та голод, утиски й бич.
10 Questi mali sono stati creati per gli empi, a causa loro è avvenuto il diluvio.	10 Усе те створилося для беззаконних, а через них стався й потоп.
11 Tutto quello che è dalla terra torna alla terra, e quello che è dalle acque si getta di nuovo nel mare.	11 Усе, що з землі, знов піде в землю, а те, що з води, повернеться в море.
12 Ogni regalo corruttore e l'ingiustizia spariranno, ma l'onestà rimarrà per sempre.	12 Усяке підкупство й несправедливість ізникнуть, вірність же буде стояти повіки.
13 Le ricchezze degli ingiusti si prosciugano come fiume, si disperdono come tuono che echeggia nella burrasca.	13 Багатства неправедних, наче пічка, щезнуть, мов сильний грому удар, що гуркотить під час зливи.
14 Se dovranno aprire le mani, non ci sarà compassione, i disobbedienti sono abbandonati alla rovina.	14 Поки руки взнесені, інші радіють, та уготований цілковитий загин переступцям:
15 I figli degli empi non avranno molti rami, sono radici impure su pietra levigata,	15 нащадки безбожних віття не пустять, нечестивця коріння — на голій скелі,
16 come giunco che cresce nelle paludi e lungo i fiumi ed è divelto prima di ogni altra erba.	16 мов тростина при водах на березі річки, що раніш від іншої вирвана буде.
17 La bontà è come un paradiso di benedizione, l'elemosina rimane per sempre.	17 Ласка, то щось, мов рай благословенний, і добродійство перебуває повіки.
18 Chi è indipendente e chi è impiegato hanno vita dolce, ma vale di più chi trova un tesoro.	18 Життя самодостатнього й роботящого — солодке, та над одним і другим — скарбу знахідник.
19 Figli e fondazione d'una città perpetuano il proprio nome, ma vale di più una donna irreprensibile.	19 Діти й будова міст ім’я увічнюють, але понад те — винайдена мудрість; стада й засіви надають поваги, та понад цим і тим — жінка бездоганна.
20 Il vino e la musica rallegrano il cuore, ma vale di più l'amore della sapienza.	20 Вино та музика серце звеселяють, та понад одним і другим — любов до мудрости.
21 Il flauto e l'arpa rendono piacevole il canto, ma vale di più una lingua soave.	21 Сопілка й гарфа спів умилозвучують, та над одним і другим — любий голос.
22 L'occhio gode a vedere grazia e bellezza, ma più ancora il verde del campo seminato.	22 Ласкавість і краса радують око, та над цим і тим — зеленая нива.
23 E' sempre piacevole l'incontro di due amici, ma più ancora dell'uomo con la moglie.	23 Час до часу стрічаються друг і товариш, та над цим і тим — жінка з чоловіком.
24 Fratelli e soccorritori aiutano nella tribolazione, ma più ancora è l'elemosina che libera.	24 За години скрути брати й помічники, та понад цих і тих рятує — добродійство.
25 L'oro e l'argento sostengono i passi, ma vale di più un buon consiglio.	25 Золото й срібло скріплюють ноги, та понад це і те ціниться добра рада.
26 Ricchezze e forza esaltano il cuore, ma più d'entrambi il timore del Signore. Col timore del Signore non c'è indigenza, allora non c'è da cercare aiuto.	26 Багатство й сила додають відваги, та понад це і те — страх Господній: як є страх Господній, то нічого не бракує — з ним не треба й допомоги шукати!
27 Il timore del Signore è come giardino di benedizione, ricopre più di ogni altra gloria.	27 Острах Господній — наче рай благословенний, він краще захищає, ніж слава сама.
28 Figlio, non vivere una vita di mendico, è meglio morire che mendicare.	28 Сину, не живи жебрацьким життям: як жебрати вже, то краще померти.
29 Per l'uomo che guarda alla tavola altrui l'esistenza non merita il nome di vita. Si contamina pure con cibi proibiti, ma l'uomo saggio e istruito se ne guarderà.	29 Той, хто заглядається на чужу трапезу, живе життям, що не є життям: чужими стравами себе він осквернює — розумний і освічений того вистерігається.
30 Alla bocca dello spudorato piace mendicare, ma nel ventre ha un fuoco che gli brucia.	30 Устам безстидного жебрати приємно, та в нутрі його все ж вогонь займеться.