Іван 5

Біблія	BIBBIA TINTORI
1 По тому було свято юдейське, тож Ісус прибув до Єрусалиму.	1 Dopo ciò, essendo una festa dei Giudei, Gesù andò a Gerusalemme.
2 А є в Єрусалимі при Овечих воротах купелеве місце, по-єврейському воно зветься Витесда, що має п’ять критих переходів.	2 Or in Gerusalemme vi è la piscina probatica, detta in ebraico: Betsaida, la quale ha cinque portici.
3 Лежала в них сила недужих, сліпих, кривих, усохлих, які чекали, коли то зрушиться вода:	3 In questi giaceva gran quantità d'infermi, ciechi, zoppi e paralitici ad aspettare il moto dell'acqua n'era agitata.
4 ангел бо Господній сходив час від часу в купелеве місце та й заколочував воду, і хто, отже, перший поринав по тому, як вода заколочувалася, то одужував, — хоч яка б там була його хвороба.	4 Un Angelo del Signore, infatti, scendeva ogni tanto nella piscina, e l'acqua n'era agitata. E chi per il primo vi si tuffava dopo il moto dell'acqua guariva da qualunque malattia fosse oppresso.
5 Один чоловік там був, що нездужав тридцять і вісім років.	5 E vi stava un uomo che era infermo da trentotto anni.
6 Побачив Ісус, що він лежить, а довідавшися, що було воно вже дуже довго, каже до нього: «Бажаєш одужати?»	6 Gesù, vistolo giacere, e sapendo che da molto tempo si trovava in quella condizione, gli disse: Vuoi essere guarito?
7 «Не маю нікого, пане, — одрікає йому недужий, — хто б мене, коли ото вода зрушиться, та й спустив у купіль: бо ось тільки я прийду, а вже інший передо мною поринає.»	7 Signore, rispose l'infermo, non ho nessuno che mi metta nella vasca quando l'acqua è agitata; e quando mi accosto io, un altro vi è già disceso prima di me.
8 Мовить Ісус до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!»	8 Gesù gli disse: Alzati, prendi il tuo lettuccio e cammina.
9 Відразу ж і одужав той чоловік, і взяв ложе своє і почав ходити. Був же той день — субота.	9 E nell'istante l'uomo guari; e, preso il lettuccio, cominciò a camminare. Or quel giorno era in sabato.
10 Юдеї і кажуть до одужалого: «Субота адже ж! Не личить тобі ложе носити!»	10 E quindi i Giudei dicevano vi risanato: E' sabato, non ti è lecito portare il tuo lettuccio.
11 А той їм у відповідь: «Візьми ложе твоє і ходи, — сказав мені, хто мене оздоровив.»	11 Ma egli rispose loro: Quello stesso che mi ha guarito mi ha detto: prendi il tuo lettuccio e cammina.
12 Спитали його: «Хто він — той, що сказав тобі: Візьми і ходи?»	12 Gli domandarono allora: chi è quell'uomo che t'ha detto: Prendi il tuo lettuccio e cammina?
13 Та одужалий не знав, хто він, бо Ісус зник у натовпі, що юрмився на тому місці.	13 Ma il guarito non sapeva chi fosse; perchè Gesù s'era allontanato dalla folla che era sul posto.
14 Щойно потім знайшов його Ісус у храмі й мовив до нього: «Оце ти видужав, — тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось.»	14 Poco dopo Gesù lo trovò nel tempio e gli disse: Ecco, sei guarito, non peccar più, chè non ti avvenga di peggio.
15 Чоловік пішов і оповів юдеям, мовляв, той, хто його оздоровив, — Ісус.	15 E quello andò a riferire ai Giudei che era Gesù quello che lo aveva guarito.
16 Ось тому й переслідували юдеї Ісуса: вчинив бо він те в суботу.	16 Per questo i Giudei perseguitavano Gesù che faceva tali cose di sabato.
17 А Ісус їм відрік: «Отець мій творить аж по сю пору, тож і я творю.»	17 Ma Gesù rispose loro: Il Padre mio opera ancora, ed io pure opero.
18 За те ж юдеї ще дужче заповзялися, щоб убити його — не тільки за те, що суботу порушував, а й за те, що Бога своїм Отцем називав, робивши себе рівним Богові.	18 I Giudei quindi cercavano più che mai di ucciderlo: perchè, non solo violava il sabato, ma inoltre chiamava Dio suo Padre, facendosi uguale a Dio.
19 І відповів їм Ісус, кажучи: «Істинно, істинно говорю вам: Не може Син нічого робити від себе самого, коли не бачить, що й Отець те саме робить. Бо що той робить, те так само й Син робить.	19 Or Gesù rispose loro: In verità, in verità vi dico: il Figlio non può fare da sè se non ciò che ha veduto fare dal Padre; e tutte le cose che fa il Padre le fa anche il Figlio.
20 Отець бо любить Сина й усе появляє йому, що сам чинить. І більші від цих діла появить йому, щоб ви дивувалися.	20 Siccome il Padre ama il Figlio, gli manifesta quanto fa egli stesso; e gli mostrerà opere maggiori di queste affinchè voi ne restiate maravigliati.
21 Бо як Отець воскрешає померлих і оживлює, так і Син дає життя, кому захоче.	21 Come infatti il Padre risuscita i morti e rende loro la vita, così pure il Figlio dà la vita a quelli che vuole.
22 Отець бо не судить нікого, а Синові дав він суд увесь,	22 E il Padre non giudica nessuno; ma ha rimesso ogni giudizio al Figlio,
23 щоб усі почитали Сина так, як Отця почитають. Хто Сина не почитає, той не почитає Отця, який послав його.	23 affinchè tutti onorino il Figlio come onorano il Padre; chi non onora il Figlio non onora il Padre che lo ha mandato.
24 Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, — живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя.	24 In verità, in verità vi dico: chi ascolta la mia parola e crede in colui che mi ha mandato, ha la vita eterna e non incorre nella condanna, ma passa da morte a vita.
25 Істинно, істинно говорю вам: Надходить час, — ба, вже й тепер він, — коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши — оживуть.	25 In verità, in verità vi dico: viene l'ora, ed è questa, in cui i morti udranno la voce del Figlio di Dio, e chi l'avrà sentito vivrà.
26 Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі.	26 Perché come il Padre ha in sè la vita, così pure ha dato al Figlio d'aver la vita in sè stesso,
27 І владу йому дав суд чинити, він бо — Син Чоловічий.	27 e gli ha dato il potere di giudicare, perchè è Figlio dell'uomo.
28 І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують,	28 Non vi maravigliate di questo, perchè vien l'ora in cui tutti nei sepolcri udranno la voce del Figlio di Dio;
29 і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, — воскреснуть на суд.	29 e ne usciranno quanti fecero il bene, alla risurrezione della vita; quanti poi fecero il male, alla risurrezione della condanna.
30 Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене.	30 Io non posso fare nulla da me stesso. Giudico secondo quello che ascolto, ed il mio giudizio è retto, perchè non cerco il volere mio, ma il volere di Colui che mi ha mandato.
31 Неправдиве моє свідоцтво, коли свідчу я сам за себе.	31 Se io rendo testimonianza a me stesso, la mia testimonianza non è accettabile.
32 Але за мене свідчить інший, і відаю я, що те його свідоцтво, яким він за мене свідчить, — правдиве.	32 V'è un altro che testifica per me e so che la testimonianza che egli mi rende è verace.
33 Послали ви були до Йоана, і він посвідчив правду.	33 Voi avete mandato a interrogare Giovanni, ed egli ha reso testimonianza alla verità.
34 Я ж бо не від людини свідоцтво приймаю, але кажу вам це, щоб ви спаслися.	34 Io però non ricevo testimonianza dall'uomo; ma ciò vi dico per la vostra salvezza.
35 Той був світич, який палає і світить, тож ви й побажали на часинку з світла повтішатись.	35 Egli era la lampada ardente e luminosa, ma voi avete voluto godere per poco della sua luce.
36 Та в мене свідоцтво більше, ніж те Йоанове: діла оті, що їх Отець доручив мені для мого виконання, — ось ті саме діла, що їх я роблю, і свідчать за мене, що Отець мене послав.	36 Io però ho una testimonianza maggiore di quella di Giovanni. Perchè le opere che il Padre mi ha dato da compiere, quelle stesse opere che io faccio, a favor mio testificano che il Padre mi ha mandato.
37 І Отець, який послав мене, свідчить за мене, лише ви ані голосу його не чули, ані виду його не бачили ніколи.	37 E il Padre che mi ha mandato, egli stesso ha reso testimonianza a mio favore. Voi non avete mai sentito la sua voce, nè visto mai il suo volto,
38 І слова його не маєте, що перебувало б серед вас, — ви бо не віруєте в того, кого він послав.	38 e non avete in voi dimorante la sua parola, perchè non scredete a chi egli ha mandato.
39 Простежте Писання, в яких, як ото ви гадаєте, ваше життя вічне, — а й вони свідчать за мене!	39 Voi investigate le Scritture, dperchè credete di aver per esse la vita eterna: e son proprio quelle che parlano in favor mio.
40 Але ви не бажаєте до мене прийти, щоб жити життям вічним.	40 Eppure non volete venire a me per avere la vita.
41 Слави не приймаю я від людей.	41 Io non accetto gloria dagli uomini.
42 Та я спізнав вас, що не маєте в собі любови до Бога.	42 Ma vi ho conosciuti che non avete in voi amor di Dio.
43 В ім’я Отця мого прийшов я, а ви не приймаєте мене. Прийшов би інший у вашому імені, ви б такого прийняли.	43 Io sono venuto in nome del Padre mio e non mi ricevete;
44 Як можете ви вірувати, коли ви славу один від одного приймаєте, а слави, яка від самого Бога, не шукаєте?	44 e un altro verrà in proprio nome, lo riceverete.
45 Не гадайте, що я перед Отцем винуватиму вас: Мойсей — ось обвинувач ваш, отой, на якого ви сподівання покладаєте.	45 Come potete creder voi che mendicate la gloria gli uni dagli altri, e non cercate la gloria che da Dio solo procede?
46 Бо якби вірили ви Мойсеєві, то й мені б ви вірили: про мене бо писав він!	46 Nè vi pensate che sia io colui che vi accuserà davanti al Padre; v'è già chi v'accusa: quel Mosè stesso in cui sperate.
47 Не віривши ж його писанням — як моїм словам повірите?»	47 Che se credeste a Mosè, a me pure credereste, di me infatti egli ha scritto.
	48 Se dunque non credete agii scritti di lui, come crederete alle mie parole?