Марко 13

¹ І як виходив із храму, каже йому один з його учнів: Учителю, поглянь, що за каміння, що за будівля!

² Ісус же сказав до нього: Бачиш оці будівлі великі? Не лишиться тут каменя на камені, якого б не перевернули.

³ Як же він сидів на горі Оливній, проти храму, Петро, Яків, Йоан та Андрій спитали його насамоті:

⁴ Скажи нам, коли це буде і який знак, коли все те має здійснитися?

⁵ Тоді Ісус почав до них промовляти: Вважайте, щоб ніхто не обманув вас.

⁶ Багато прийде під моїм ім’ям, і вам казатимуть: Це я, — і багатьох зведуть.

⁷ Коли почуєте про війни та воєнні чутки, не тривожтесь, бо це мусить статися, та це ще не кінець.

⁸ Народ бо на народ повстане, і царство на царство. По різних місцях будуть землетруси, буде голоднеча. Це початок горя.

⁹ Зважайте на себе самих: вас видадуть на суди, битимуть по синагогах, ставитимуть перед правителями та царями з-за мене — їм на свідоцтво.

¹⁰ А треба, щоб Євангелія була проповідувана спершу всім народам.

¹¹ І коли вестимуть вас, щоб видати, не клопочіться, що будете говорити, лише кажіть те, що дасться вам на ту годину; не ви бо говоритимете, а Дух Святий.

¹² Брат видасть на смерть брата, батько — дитину. Діти повстануть на батьків і смерть їм заподіють.

¹³ І ненавидітимуть вас усі за моє ім’я. Та хто витримає до кінця, — той буде спасенний.

¹⁴ А як побачите мерзоту спустошення, що настане там, де їй не слід наставати, — хто читає, хай розуміє! — тоді ті, що в Юдеї, нехай утікають у гори;

¹⁵ хто на покрівлі, нехай на діл не сходить, ані не входить до своєї хати, щоб узяти щось із неї;

¹⁶ а хто у полі, нехай не повертається назад узяти свою одежу.

¹⁷ Горе вагітним і тим, що годуватимуть грудьми у той час.

¹⁸ Моліться, щоб це не сталося зимою!

¹⁹ Бо дні ті будуть таким лихом, якого не було від початку світу, що його сотворив Бог, аж понині, і ніколи більш не буде.

²⁰ І якби Господь не вкоротив тих днів, ніхто б не врятувався; але заради вибраних, що їх вибрав, він укоротив ті дні.

²¹ І коли вам хтось тоді скаже: Ось тут Христос, — абож: Глянь, онде! — то не вірте.

²² Постануть бо месії неправдиві та пророки ложні й чинитимуть знаки та чуда, щоб, оскільки можна, одурити вибраних.

²³ Ви ж зважайте! Я сказав вам усе заздалегідь.

²⁴ За тих же днів, після того горя, сонце затьмиться, місяць не дасть свого світла,

²⁵ зорі спадуть з неба, і сили небесні стрясуться.

²⁶ І тоді узріють Сина Чоловічого, що йтиме по хмарах з великою силою й славою.

²⁷ Тоді він пошле ангелів і збере своїх вибраних із чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба.

²⁸ Від смоковниці навчіться притчі: Коли віття її стає м’яким і пускає листя, знаєте, що близько є літо.

²⁹ Так і ви, коли побачите, що це здійснюється, знайте, що — близько, під дверима!

³⁰ Істинно кажу вам: Не перейде цей рід, доки усе це не здійсниться.

³¹ Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть.

³² Про день же той чи годину — ніхто не знає: ні ангели на небі, ані Син, — тільки Отець.

³³ Глядіть же, чувайте, не знаєте бо, коли той час настане.

³⁴ Як чоловік, що, від’їхавши ген, зоставив свій дім, дав слугам своїм владу й кожному роботу, воротареві ж звелів пильнувати,

³⁵ — пильнуйте, отже, і ви, бо не знаєте, коли прийде пан дому, — ввечері чи опівночі, чи як запіє півень, а чи уранці,

³⁶ — щоб, коли повернеться несподівано, не застав вас уві сні.

³⁷ А що вам кажу, — кажу всім: Чувайте!