| 1 Il primo giorno della settimana, di buon mattino, si recarono al sepolcro, portando gli aromi che avevano preparato. | 1 А першого дня в тижні, рано-вранці, вони прийшли до гробниці, несучи пахощі, що їх вони приготували, |
| 2 Trovarono che la pietra che chiudeva il sepolcro era stata rimossa, | 2 й застали камінь, відкочений від гробниці. |
| 3 ma, entrate, non trovarono il corpo del Signore Gesù. | 3 Ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса. |
| 4 Se ne stavano lì senza sapere che cosa fare, quando apparvero loro due uomini, con vesti splendenti. | 4 І от, коли вони не знали, що їм про те думати, два чоловіки з’явились їм у блискучих шатах. |
| 5 Le donne, impaurite, tenevano il volto chinato a terra. Ma i due uomini dissero loro: "Perché cercate tra i morti il vivente? | 5 Коли ж вони налякались і схилили до землі обличчя, ті до них сказали «Чому шукаєте живого між мертвими |
| 6 Non è qui, ma è risuscitato. Ricordatevi come vi ha parlato quando era ancora in Galilea, | 6 Його нема тут він воскрес. Пригадайте собі, як промовляв до вас, коли ще був у Галилеї, кажучи |
| 7 quando diceva che era necessario che il Figlio dell'uomo fosse consegnato in mano ai peccatori, che fosse crocifisso e il terzo giorno risuscitasse". | 7 Син Чоловічий має бути виданий грішникам у руки, має бути розіп’ятий і третього дня воскреснути.» |
| 8 E si ricordarono delle sue parole. | 8 І вони пригадали собі його слова; |
| 9 Tornate dal sepolcro, raccontarono tutto questo agli Undici e a tutti gli altri. | 9 а, повернувшися від гробниці, оповіли все те одинадцятьом та всім іншим. |
| 10 Erano Maria di Màgdala, Giovanna e Maria di Giacomo. Anche le altre donne che erano insieme lo raccontarono agli apostoli. | 10 То були Марія Магдалина, Йоанна й Марія, мати Якова. Інші жінки, що були з ними, теж оповіли це апостолам, |
| 11 Ma queste parole parvero ad essi come un'allucinazione e non credettero alle donne. | 11 але слова ці їм видавалися пустим верзінням, і вони не повірили їм. |
| 12 Pietro, però, alzatosi, corse al sepolcro. Guardò dentro e vide solo le bende. E se ne tornò indietro meravigliato di quanto era avvenuto. | 12 Однак, Петро встав, побіг до гробниці й, нахилившись, побачив лиш пов’язки. І повернувсь до себе (додому), дивуючися тому, що сталося. |
| 13 In quel medesimo giorno, due dei discepoli si trovavano in cammino verso un villaggio, detto Emmaus, distante circa sette miglia da Gerusalemme, | 13 Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, на ім’я Емаус, стадій сто шістдесят від Єрусалиму, |
| 14 e discorrevano fra loro di tutto quello che era accaduto. | 14 і розмовляли між собою про те, що сталось. |
| 15 Mentre discorrevano e discutevano, Gesù si avvicinò e si mise a camminare con loro. | 15 А як вони розмовляли та сперечалися між собою, сам Iсус наблизившись, ішов разом з ними, |
| 16 Ma i loro occhi erano impediti dal riconoscerlo. | 16 але очі їм заступило, щоб його не пізнали. |
| 17 Ed egli disse loro: "Che discorsi sono questi che vi scambiate l'un l'altro, cammin facendo?". Si fermarono, tristi. | 17 Він їх спитався «Що це за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою» Ті зупинились, повні смутку. |
| 18 Uno di loro, di nome Cleopa, gli disse: "Tu solo sei così straniero in Gerusalemme da non sapere ciò che vi è accaduto in questi giorni?". | 18 Озвавсь тоді один з них на ім’я Клеопа, і йому каже «Ти бо один, що мешкаєш у Єрусалимі, а не знаєш, що цими днями в ньому сталося» |
| 19 Domandò: "Che cosa?". Gli risposero: "Il caso di Gesù, il Nazareno, che era un profeta potente in opere e in parole, davanti a Dio e a tutto il popolo; | 19 І він спитав їх «Що таке» Вони ж йому сказали «Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророком, могутнім — ділом та словом перед Богом і всім народом, — |
| 20 come i gran sacerdoti e i nostri capi lo hanno consegnato per essere condannato a morte e lo hanno crocifisso. | 20 та як наші первосвященики й князі видали його на засуд смертний і його розіп’яли. |
| 21 Noi speravamo che fosse lui quello che avrebbe liberato Israele. Ma siamo già al terzo giorno da quando sono accaduti questi fatti. | 21 А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього ось третій день сьогодні, як це сталось! |
| 22 Tuttavia alcune donne tra noi ci hanno sconvolti. Esse si sono recate di buon mattino al sepolcro, | 22 Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували вони пішли були ранесенько до гробниці, |
| 23 ma non hanno trovato il suo corpo. Sono tornate a dirci di aver avuto una visione di angeli, i quali affermano che egli è vivo. | 23 та, не знайшовши його тіла, повернулись і нам оповіли, що вони бачили ангелів, які їм з’явились і сказали, що він живий. |
| 24 Alcuni dei nostri sono andati al sepolcro e hanno trovato tutto come avevano detto le donne, ma lui non l'hanno visto". | 24 Деякі ж з наших пішли до гробниці й знайшли так, як жінки сказали; його ж вони не бачили.» |
| 25 Allora egli disse loro: "O stolti e tardi di cuore a credere a quello che hanno detto i profeti! | 25 А він промовив до них «О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли! |
| 26 Non doveva forse il Cristo patire tutto questo ed entrare nella sua gloria?". | |
| 27 E cominciando da Mosè e da tutti i profeti, spiegò loro quanto lo riguardava in tutte le Scritture. | 27 І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього. |
| 28 Quando furono vicini al villaggio dove erano diretti, egli fece finta di proseguire. | 28 Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі. |
| 29 Ma essi lo costrinsero a fermarsi, dicendo: "Resta con noi, perché si fa sera ed il sole ormai tramonta". Egli entrò per rimanere con loro. | 29 Вони ж наполягали, кажучи «Зостанься з нами, бо вже надвечір, і день уже похилився.» І він увійшов, щоб зостатись. |
| 30 Or avvenne che mentre si trovava a tavola con loro prese il pane, pronunciò la benedizione, lo spezzò e lo distribuì loro. | 30 І от, як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив, і, розламавши його, дав їм. |
| 31 Allora si aprirono i loro occhi e lo riconobbero. Ma egli disparve ai loro sguardi. | 31 Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. А він зник від них |
| 32 Si dissero allora l'un l'altro: "Non ardeva forse il nostro cuore quando egli, lungo la via, ci parlava e ci spiegava le Scritture?". | 32 І казали вони один до одного «Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання» |
| 33 Quindi si alzarono e ritornarono subito a Gerusalemme, dove trovarono gli Undici riuniti e quelli che erano con loro. | 33 І вони рушили негайно й повернулися в Єрусалим, і там знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними, |
| 34 Costoro dicevano: "Il Signore è veramente risorto ed è apparso a Simone". | 34 які їм сказали «Христос справді воскрес і з’явився Симонові.» |
| 35 Ed essi raccontarono ciò che era accaduto lungo il cammino e come l'avevano riconosciuto allo spezzare del pane. | 35 І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба. |
| 36 Mentre parlavano di queste cose, Gesù stette in mezzo a loro e disse: "Pace a voi!". | 36 Коли ж вони так говорили, сам Ісус став посеред них і до них каже «Мир вам!» |
| 37 Sconvolti e pieni di paura, credevano di vedere un fantasma. | 37 Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать. |
| 38 Ma egli disse loro: "Perché siete turbati? E perché sorgono dubbi nei vostri cuori? | 38 Та він сказав їм «Чого стривожились Чого ті сумніви постають у серцях ваших |
| 39 Guardate le mie mani e i miei piedi: sono proprio io! Toccatemi ed osservate: un fantasma non ha carne ed ossa come vedete che io ho". | 39 Гляньте на мої руки та на мої ноги це ж я сам. Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю.» |
| 40 E mentre diceva queste cose, mostrava loro le mani e i piedi. | 40 Сказавши це, він показав їм руки й ноги. |
| 41 Ma poiché per la gioia non riuscivano a crederci ed erano pieni di stupore, egli disse loro: "Avete qualcosa da mangiare?". | 41 А як вони з радощів не йняли йому ще віри й чудувались, він сказав «Чи маєте ви тут що їсти» |
| 42 Gli diedero un po' di pesce arrostito. | 42 Вони подали йому кусень печеної риби. |
| 43 Egli lo prese e lo mangiò davanti a loro. | 43 Він узяв його й спожив перед ними. |
| 44 Poi disse: "Era proprio questo che vi dicevo quando ero ancora con voi: bisogna che si adempia tutto ciò che di me sta scritto nella legge di Mosè, nei Profeti e nei Salmi". | 44 Потім Ісус до них промовив «Це власне ті слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах.» |
| 45 Allora aprì loro la mente all'intelligenza delle Scritture. | 45 Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання, |
| 46 Ed aggiunse: "Così sta scritto: il Cristo doveva patire e il terzo giorno risuscitare dai morti; | 46 і до них мовив «Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, |
| 47 nel suo nome saranno predicati a tutte le genti la conversione e il perdono dei peccati. | 47 і щоб у його ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму. |
| 48 Voi sarete testimoni di tutto questo, cominciando da Gerusalemme. | 48 Ви — свідки того (всього). |
| 49 Ed ecco che io manderò su di voi quello che il Padre mio ha promesso. Voi però restate in città, fino a quando non sarete rivestiti di potenza dall'alto". | 49 Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти.» |
| 50 Poi li condusse fuori, verso Betània e, alzate le mani, li benedì. | 50 І він вивів їх аж до Витанії і, знявши руки свої, благословив їх. |
| 51 Mentre li benediceva, si separò da loro e veniva portato nel cielo. | 51 А як він благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо. |
| 52 Essi, dopo averlo adorato, se ne tornarono a Gerusalemme con grande gioia. | 52 Вони ж, поклонившися йому, повернулися з радістю великою в Єрусалим, |
| 53 E stavano sempre nel tempio lodando e ringraziando Dio. | 53 і перебували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога. |
