Vangelo secondo Luca 1

LA SACRA BIBBIA	Біблія
1 Molti hanno già cercato di mettere insieme un racconto degli avvenimenti verificatisi tra noi,	1 Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,
2 così come ce li hanno trasmessi coloro che fin dall'inizio furono testimoni oculari e ministri della parola.	2 як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,
3 Tuttavia, anch'io, dopo aver indagato accuratamente ogni cosa fin dall'origine, mi sono deciso a scrivertene con ordine, egregio Teofilo,	3 вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,
4 affinché tu abbia esatta conoscenza di quelle cose intorno alle quali sei stato catechizzato.	4 щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.
5 Al tempo di Erode, re della Giudea, c'era un sacerdote di nome Zaccaria, della classe di Abia, che aveva per moglie una donna discendente da Aronne, chiamata Elisabetta.	5 Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім’я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім’я Єлисавета.
6 Ambedue erano giusti agli occhi di Dio, osservando in modo irreprensibile tutti i comandamenti e i precetti del Signore,	6 Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.
7 ma non avevano figli: Elisabetta infatti era sterile e tutti e due erano di età avanzata.	7 Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.
8 Avvenne però che, mentre egli esercitava le sue funzioni sacerdotali davanti a Dio nel turno della sua classe,	8 І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,
9 gli toccò in sorte, secondo l'usanza del servizio sacerdotale, di entrare nel santuario per offrire l'incenso.	9 згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.
10 Intanto tutto il popolo stava fuori in preghiera, nell'ora dell'offerta dell'incenso.	10 А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.
11 Gli apparve allora un angelo del Signore, stando alla destra dell'altare dell'incenso.	11 Тоді з’явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.
12 Al vederlo Zaccaria fu sconvolto e preso da timore.	12 Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.
13 Ma l'angelo gli disse: "Non temere, Zaccaria, la tua preghiera è stata accolta: infatti tua moglie Elisabetta darà alla luce un figlio e tu lo chiamerai Giovanni.	13 Ангел же сказав до нього: «Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім’я Йоан.
14 Sarà per te motivo di gioia e di esultanza, anzi saranno in molti a rallegrarsi per la sua nascita.	14 І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;
15 Egli infatti sarà grande agli occhi del Signore; non berrà né vino né bevande inebrianti, ma fin dal seno di sua madre sarà riempito di Spirito Santo.	15 бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п’янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,
16 Ricondurrà molti figli di Israele al Signore, loro Dio.	16 і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.
17 Egli stesso andrà innanzi a Lui con lo spirito e la forza di Elia, per riportare i cuori dei padri verso i figli e i ribelli alla sapienza dei giusti, per preparare al Signore un popolo ben disposto".	17 І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.»
18 Ma Zaccaria disse all'angelo: "In che modo potrò conoscere questo? Io infatti sono vecchio e mia moglie è avanti negli anni".	18 Захарія ж сказав до ангела: «По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.»
19 Gli rispose l'angelo: "Io sono Gabriele e sto davanti a Dio. Sono stato mandato a parlarti e portarti questa gioiosa notizia.	19 Ангел озвавсь до нього: «Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.
20 Ecco, tu diventerai muto e non potrai più parlare fino al giorno in cui avverranno queste cose, perché non hai creduto a ciò che ti ho detto; ma a suo tempo tutto si realizzerà".	20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.
21 Intanto il popolo attendeva Zaccaria e si meravigliava per il fatto che egli indugiava troppo nel santuario.	21 Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.
22 Quando uscì non poteva parlare con loro; compresero allora che nel santuario egli aveva avuto una visione. Faceva loro dei cenni, ma non poteva parlare.	22 Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.
23 Trascorso il periodo del suo servizio, se ne tornò a casa sua.	23 А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.
24 Dopo quei giorni sua moglie Elisabetta concepì, ma si tenne nascosta per cinque mesi, dicendo:	24 Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п’ять місяців, кажучи:
25 "Ecco ciò che ha fatto per me il Signore in questi giorni nei quali ha volto su di me lo sguardo, per togliere la mia vergogna tra gli uomini".	25 «Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.»
26 Al sesto mese Dio mandò l'angelo Gabriele in una città della Galilea chiamata Nàzaret,	26 Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет,
27 a una vergine sposa di un uomo di nome Giuseppe della casa di Davide: il nome della vergine era Maria.	27 до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія.
28 Entrò da lei e le disse: "Salve, piena di grazia, il Signore è con te".	28 Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.»
29 Per tali parole ella rimase turbata e si domandava che cosa significasse un tale saluto.	29 Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.
30 Ma l'angelo le disse: "Non temere, Maria, perché hai trovato grazia presso Dio.	30 Ангел їй сказав: «Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.
31 Ecco, tu concepirai nel grembo e darai alla luce un figlio. Lo chiamerai Gesù.	31 Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус.
32 Egli sarà grande e sarà chiamato Figlio dell'Altissimo; il Signore Dio gli darà il trono di Davide, suo padre,	32 Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,
33 e regnerà sulla casa di Giacobbe in eterno e il suo regno non avrà mai fine".	33 і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.»
34 Allora Maria disse all'angelo: "Come avverrà questo, poiché io non conosco uomo?".	34 А Марія сказала до ангела: «Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?»
35 L'angelo le rispose: "Lo Spirito Santo scenderà sopra di te e la potenza dell'Altissimo ti coprirà con la sua ombra; perciò quello che nascerà sarà chiamato santo, Figlio di Dio.	35 Ангел, відповідаючи, сказав їй: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.
36 Ed ecco, Elisabetta, tua parente, ha concepito anche lei un figlio nella sua vecchiaia, e lei che era ritenuta sterile è già al sesto mese;	36 Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;
37 nessuna cosa infatti è impossibile a Dio".	37 нічого бо немає неможливого в Бога.»
38 Disse allora Maria: "Ecco la serva del Signore; si faccia di me come hai detto tu". E l'angelo si allontanò da lei.	38 Тоді Марія сказала: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» І ангел відійшов від неї.
39 In quei giorni Maria, messasi in viaggio, si recò in fretta verso la regione montagnosa, in una città di Giuda.	39 Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.
40 Entrò nella casa di Zaccaria e salutò Elisabetta.	40 Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.
41 Ed ecco che, appena Elisabetta ebbe udito il saluto di Maria, le balzò in seno il bambino. Elisabetta fu ricolma di Spirito Santo	41 І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом
42 ed esclamò a gran voce: "Benedetta tu fra le donne e benedetto il frutto del tuo seno.	42 і викликнула голосом сильним: «Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.
43 Ma perché mi accade questo, che venga da me la madre del mio Signore?	43 І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?
44 Ecco, infatti, che appena il suono del tuo saluto è giunto alle mie orecchie, il bambino m'è balzato in seno per la gioia.	44 Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.
45 E benedetta colei che ha creduto al compimento di ciò che le è stato detto dal Signore".	45 Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.»
46 E Maria disse: "L'anima mia magnifica il Signore	46 І мовила Марія: «Величає душа моя Господа
47 e il mio spirito esulta in Dio, mio Salvatore	47 і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,
48 perché ha considerato l'umiltà della sua serva. D'ora in poi tutte le generazioni mi chiameranno beata.	48 бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
49 Perché grandi cose m'ha fatto il Potente, Santo è il suo nome,	49 Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім’я.
50 e la sua misericordia di generazione in generazione va a quelli che lo temono.	50 Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.
51 Ha messo in opera la potenza del suo braccio, ha disperso i superbi con i disegni da loro concepiti.	51 Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
52 Ha rovesciato i potenti dai troni e innalzato gli umili.	52 Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;
53 Ha ricolmato di beni gli affamati e rimandato i ricchi a mani vuote.	53 наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
54 Ha soccorso Israele, suo servo, ricordandosi della sua misericordia,	54 Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,
55 come aveva promesso ai nostri padri, a favore di Abramo e della sua discendenza, per sempre".	55 як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.»
56 Maria rimase con lei circa tre mesi, poi ritornò a casa sua.	56 Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.
57 Giunse intanto per Elisabetta il tempo di partorire e diede alla luce un figlio.	57 Тими часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.
58 I vicini e i parenti udirono che il Signore era stato grande nella sua misericordia con lei, e si congratulavano con lei.	58 Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.
59 All'ottavo giorno vennero a circoncidere il bambino. Lo volevano chiamare Zaccaria, il nome di suo padre.	59 Восьмого дня прийшли обрізати хлоп’я і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарія;
60 Ma sua madre intervenne dicendo: "No, ma si chiamerà Giovanni".	60 його ж мати заговорила, кажучи: «Ні, він зватись буде Йоан.»
61 Le risposero: "Non c'è nessuno della tua parentela che si chiami con questo nome".	61 Кажуть до неї: «Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім’ям.»
62 Allora domandavano con cenni a suo padre come voleva che si chiamasse.	62 І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.
63 Egli chiese una tavoletta e vi scrisse: "Il suo nome è Giovanni", e tutti ne furono meravigliati.	63 І попросивши табличку, він написав: «Йоан — його ім’я.» Всі тому дивувались.
64 In quel medesimo istante gli si aprì la bocca e gli si sciolse la lingua: parlava benedicendo Dio.	64 Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв’язався, і він почав говорити та благословити Бога.
65 Tutti i loro vicini furono presi da timore e in tutta la regione montagnosa della Giudea si discorreva di tutte queste cose.	65 І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.
66 Coloro che le sentivano le tenevano in cuor loro e si domandavano: "Che sarà mai di questo bambino?". La mano del Signore infatti era con lui.	66 Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: «Що воно з того хлоп’яти буде?» І справді рука Господня була з ним.
67 Zaccaria, suo padre, fu ricolmo di Spirito Santo e si mise a profetare:	67 А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:
68 "Benedetto il Signore, Dio di Israele, perché ha visitato e redento il suo popolo,	68 «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій
69 per noi ha suscitato una potente salvezza nella casa di Davide, suo servo,	69 і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;
70 come aveva promesso per bocca dei suoi santi profeti d'un tempo:	70 як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,
71 salvezza dai nostri nemici e dalle mani di tutti quelli che ci odiano.	71 що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,
72 Così egli ha concesso misericordia ai nostri padri e s'è ricordato della sua santa alleanza,	72 що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;
73 del giuramento fatto ad Abramo, nostro padre, di concedere a noi,	73 клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,
74 liberati dalle mani dei nemici, di servirlo senza timore,	74 що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно
75 in santità e giustizia dinanzi a lui per tutti i nostri giorni.	75 у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.
76 E tu, bambino, sarai chiamato profeta dell'Altissimo perché andrai innanzi al Signore a preparargli la via,	76 А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,
77 per dare al suo popolo la conoscenza della salvezza per la remissione dei loro peccati,	77 дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,
78 grazie alla bontà misericordiosa del nostro Dio per cui verrà a visitarci un sole dall'alto,	78 завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,
79 per illuminare quelli che stanno nelle tenebre e nell'ombra di morte, per guidare i nostri passi sulla via della pace".	79 щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.»
80 Il fanciullo intanto cresceva e si fortificava nello spirito. Visse in regioni deserte, fino al giorno in cui doveva manifestarsi ad Israele.	80 Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об’явлення Ізраїлеві.