Salmi 9

LA SACRA BIBBIA	Біблія
1 Al maestro di coro. Secondo "La morte del figlio". Salmo. Di Davide.	1 Провідникові хору. На мелодію «Мут лаббен».
2 Ti voglio lodare, o Signore, con tutto il mio cuore; voglio cantare tutte le tue gesta;	2 Славитиму тебе, о Господи, усім моїм серцем, розповім про всі чуда твої.
3 voglio rallegrarmi ed esultare; voglio cantare il tuo nome, o Eccelso.	3 Я буду радуватися й веселитися з-за тебе, оспівуватиму ім’я твоє, Всевишній.
4 Sconfitti, i miei nemici inciampavano e si dileguavano dal tuo cospetto.	4 Бо вороги мої назад повернулись, спіткнулися, зникли з-перед лиця твого.
5 Poiché hai preso la mia causa e il mio giudizio; ti sei assiso sul tuo trono, tu, giusto giudice.	5 Бо ти взяв в оборону мій суд і мою справу, возсівши на престолі. Суддя справедливий.
6 Hai minacciato le genti, hai annientato gli empi, cancellando il loro nome in eterno e per sempre.	6 Скартав єси народи, знищив нечестивця, їхнє ім’я стер ти навік-віки.
7 Sono periti i miei nemici, rovine sempiterne sono diventate le città che hai raso al suolo.	7 Ворог охляв, руїна його вічна; ти міста понищив: пам’ять по них пропала.
8 Ecco: il Signore, che siede per sempre, per il giudizio ha eretto il suo trono.	8 А Господь повік перебуває, він свій престол поставив для суду.
9 E' lui che giudica il mondo con giustizia, che governa i popoli con equità.	9 І правдою судитиме вселенну, і народи розсудить справедливо.
10 Una rocca sia il Signore per l'oppresso, una rocca in tempi d'angustia;	10 Пригнобленому Господь буде захистом, і пристановищем у час скрути.
11 si rifugino in te quanti conoscono il tuo nome. Poiché non hai mai abbandonato, o Signore, coloro che ti cercano.	11 І уповатимуть на тебе, хто знає твоє ім’я, бо ти, о Господи, не покидаєш тих, що тебе шукають.
12 Cantate al Signore che dimora in Sion, fra i popoli annunziate le sue gesta;	12 Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, звіщайте між народами діла його величні.
13 poiché ha cura di quelli che piangono, si ricorda del loro lamento, non dimentica il grido dei miseri.	13 Бо месник крови їх пам’ятає, і не забув він крику вбогих.
14 Il Signore ha avuto pietà di me, il suo sguardo ha rivolto sulla mia afflizione, che mi hanno inflitto quelli che mi odiano; egli mi strappa dalle porte della morte.	14 Помилуй мене, Господи; зглянься над лихом, що завдають мені мої ненависники, ти, що мене рятуєш від брам смерти,
15 Per questo narrerò tutte le sue lodi alle porte della figlia di Sion. Per questo esulterò della tua salvezza.	15 щоб я оповістив усю твою хвалу в брамі доньки Сіону і тішився твоїм спасінням.
16 Sprofondarono le genti nella fossa che fecero, nella rete che tesero s'impigliò il loro piede.	16 Народи провалилися в яму, що самі зробили; у сіті, що порозставляли, запуталась нога їх.
17 Si rese noto il Signore per il giudizio che egli fece, nell'operato delle sue mani incappò il malvagio.	17 Господь явив себе, суд учинив; у творі рук своїх заплутався безбожник.
18 Scendano i malvagi negli inferi, tutte le genti dimentiche di Dio.	18 Нехай безбожники зійдуть до Шеолу, усі ті народи, що забули Бога.
19 Poiché non si scorda del misero per sempre, non perisce in eterno l'attesa dei poveri.	19 Бож не назавжди буде забутий бідний, не пропаде навік надія вбогих.
20 Sorgi, o Signore, perché l'uomo non si esalti; al tuo cospetto siano giudicate le genti.	20 Встань, Господи, щоб не подолав смертний; нехай народи на суд перед тобою стануть.
21 Il tuo terrore, o Signore, poni su di loro. Sappiano le genti che sono esseri umani.	21 Нажени, Господи, страх на них, щоб народи знали, що вони — люди.