Giobbe 10

LA SACRA BIBBIA	Біблія
1 Sono nauseato della mia vita, darò libero sfogo ai miei lamenti, parlando nell'amarezza del mio animo.	1 «Життя моє мені набридло! | Дам волю смуткові моєму, | і говоритиму в гіркоті душі моєї.
2 Dirò a Dio: "Non condannarmi; fammi sapere il motivo della lite contro di me.	2 Я скажу Богові: Не засуджуй мене! | Вкажи мені, за що зо мною правуєшся.
3 Ti giova forse essere violento e disprezzare l'opera delle tue mani, mentre favorisci i progetti dei malvagi?	3 Чи це для тебе добре мене гнітити, | твоїх рук діло нехтувати та раді грішників сприяти?
4 Hai tu occhi di carne od osservi come fanno gli uomini?	4 Невже в тебе тілесні очі? | Невже ти бачиш, як людина бачить?
5 Sono forse i tuoi giorni come quelli di un mortale, e i tuoi anni come quelli di un uomo,	5 Чи дні твої подібні до днів людських, | роки твої, немов дні смертних,
6 perché tu debba indagare la mia colpa ed esaminare il mio peccato,	6 що ти шукаєш у мене провини, ! розвідуєшся, чи є гріх у мені,
7 pur sapendo che non sono colpevole e nessuno mi può liberare dalla tua mano?	7 хоча й знаєш, що я не провинився, | що нікому спастися з руки твоєї?
8 Le tue mani mi hanno formato e modellato, integro tutt'intorno; ora vorresti distruggermi?	8 Руки твої мене склали й сотворили, | і ти ж мене всього руйнуєш?
9 Ricordati, di grazia, che mi hai fatto di argilla, e mi fai ritornare in polvere!	9 Згадай, благаю, що ти мене виробив, неначе глину; | і хочеш знову в порох мене повернути.
10 Non m'hai colato come latte e fatto coagulare come formaggio?	10 Чи ж ти не вилив мене молоком, | не згустив мене сиром?
11 Di pelle e di carne mi hai rivestito, di ossa e di nervi mi hai intessuto.	11 Ти одяг мене шкірою й тілом, | з костей і жил зіткав єси мене.
12 Vita e benevolenza mi hai concesso, e la tua provvidenza ha custodito il mio spirito.	12 Ти дав мені життя і милість, | і твоя опіка зберегла мій дух.
13 Eppure nascondevi questo nel tuo cuore; ora so che pensavi così.	13 Та ось що скрив ти в твоїм серці, | я знаю, що воно оце на думці в тебе:
14 Se ho peccato, tu mi sorvegli e non mi lasci impunito per la mia colpa.	14 якщо грішу, — за мною назирати | й гріха мені не відпускати.
15 Se sono colpevole, guai a me! Se sono innocente, non oso alzare il capo, sazio come sono d'ignominia e colmo di miseria.	15 Горе мені, як завиню! | Та хоч і правий я — не зважусь голову підняти, | я, насичений ганьбою, упоєний бідою!
16 Se alzo la fronte, mi dai la caccia come un leone, rinnovando le tue prodezze contro di me.	16 Якщо я підведусь, мов лев, ти гонишся за мною | і знов показуєш на мені твою велич.
17 Ripeti i tuoi assalti contro di me, aumentando contro di me la tua ira, lanciando truppe sempre fresche contro di me.	17 Виводиш нових свідків проти мене, | і збільшуєш твій гнів на мене: | дедалі нові лави йдуть у бій на мене.
18 Perché, dunque, mi hai fatto uscire dal seno materno? Fossi morto, senza che occhio mi avesse visto!	18 Навіщо вивів мене з лона? | Я був би вмер, — мене не бачило б ніяке око.
19 Sarei come se non fossi mai esistito, condotto dal ventre alla tomba!	19 Я був би, наче б мене й не було ніколи; | мене перенесли б з утроби в домовину.
20 Non sono poca cosa i giorni della mia esistenza? Lasciami, allora, così che possa respirare un poco,	20 Днів життя мого так мало! | Лиши мене, щоб я розвеселився трохи,
21 prima che me ne vada, per non tornare più, nella regione di tenebre e di ombra,	21 поки піду й не повернуся, | в країну темряви й смертельної тіні,
22 terra oscura come caligine, regione di tenebre e di disordine, dove il chiarore è simile alla notte buia".	22 в країну смертельної тіні та безладу, | де світло, немов пітьма.»