Siracide 40

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 Una molestia grande è destinata a tutti gli uomini, e un giogo pesante posa sopra i figliuoli di Adamo dal giorno, in cui escon dall'utero della madre fino al di della lor sepoltura nel seno della madre comune.	1 Велике завдання припало для кожного, і важке ярмо на дітях Адама, — і то вже від дня виходу з материнського лона аж до дня, як повертається до спільної всім неньки.
2 Le loro sollecitudini, i timori del cuore, le apprensioni di quel, che aspettano, e il di che tutto finisce:	2 Їхні думки, сердешний страх — міркування про майбутнє, про смерти день.
3 Da colui, che è assiso sopra un seggio di gloria, fino a quello, che giace per terra, e sulla cenere:	3 Від того, хто сидить на престолі у славі, до того, хто, впокорений, у поросі й попелі;
4 Da colui, che veste l'iacinto, e porta corona, fino a quello, che è coperto di rozza tela di lino: il furore, la gelo sia, l'inquietezza, l'agitazione, il timor della morte, l'ira ostinata, e le risse,	4 від того, хто носить багряницю й вінець, до того, хто вгортається у грубу тканину, — скрізь лють і заздрощі, замішання й неспокій, страх супроти смерти, пересердя і сварка.
5 Anche nel tempo di ristorarsi nel letto, il sonno della notte la immaginazione di lui perturba.	5 А під час відпочинку на постельному ложі — сон уночі лише думку заколочує.
6 Poco, e quasi nulla ha di requie, e dipoi ne' suoi sogni, come quando uno sta di sentinella,	6 Трохи відпочивши, або й зовсім ні, у сні від того втомлений, мов удень на варті, бентежений маривом серця свого, — неначе б він утікав від битви.
7 E turbato dalle visioni del suo spirito, e come chi fugge nel giorno della battaglia, si sveglia allorché è in salvo, e ammira il suo vano timore:	7 У хвилину ж, коли мав рятуватись, — пробудився та й чудується, що не було чого страхатися!
8 Così va per tutti gli animali dall'uomo fino alla bestia, ma sette volte peggio pei peccatori.	8 Для кожного створіння, від людини аж до скотини, а для грішників ще всемеро більш оте:
9 Oltre a ciò la morte, le uccisioni, la spada, le oppressioni, la fame, le rovine; i flagelli:	9 смерть і кров, чвари і меч, злидні та голод, утиски й бич.
10 Tutte queste cose furon fatte per gli iniqui, e per essi venne il diluvio.	10 Усе те створилося для беззаконних, а через них стався й потоп.
11 Tutto quel, che vien dalla terra torna nella terra, come tutte le acque ritornano al mare.	11 Усе, що з землі, знов піде в землю, а те, що з води, повернеться в море.
12 Tutte le largizioni, e le ingiustizie periranno; ma la rettitudine sussisterà per tutti i secoli.	12 Усяке підкупство й несправедливість ізникнуть, вірність же буде стояти повіки.
13 Le ricchezze degli ingiusti si seccheranno come un torrente, e il loro fracasso è come di un gran tuono in tempo di pioggia.	13 Багатства неправедних, наче пічка, щезнуть, мов сильний грому удар, що гуркотить під час зливи.
14 Uno si allegrerà nell'aprire la mano; ma i prevaricatori alla fine anderanno in fumo.	14 Поки руки взнесені, інші радіють, та уготований цілковитий загин переступцям:
15 I nipoti degli empj non moltiplicheranno i rami loro, e le radici immonde sulla cima di un masso fanno romore.	15 нащадки безбожних віття не пустять, нечестивця коріння — на голій скелі,
16 Come ogni erba verde in sito umido, e sul margine del fiume è spiantata prima d'ogni altra erba.	16 мов тростина при водах на березі річки, що раніш від іншої вирвана буде.
17 La benignità è come un giardino benedetto; e la misericordia non perisce giammai.	17 Ласка, то щось, мов рай благословенний, і добродійство перебуває повіки.
18 Dolce è la vita dell'operaio contento di sua sorte, e in essa egli troverà un tesoro.	18 Життя самодостатнього й роботящого — солодке, та над одним і другим — скарбу знахідник.
19 Danno un nome di durata i figliuoli, e la fondazione di una città; ma a queste cose sarà preferita una moglie immacolata.	19 Діти й будова міст ім’я увічнюють, але понад те — винайдена мудрість; стада й засіви надають поваги, та понад цим і тим — жінка бездоганна.
20 Il vino, e la musica rallegrano il cuore, ma più di ambedue que'ste cose l'amore della sapienza.	20 Вино та музика серце звеселяють, та понад одним і другим — любов до мудрости.
21 Il flauto, e il saltero fan soave concerto, ma l'un, e l'altro è superato da una lingua soave.	21 Сопілка й гарфа спів умилозвучують, та над одним і другим — любий голос.
22 Piacerà al tuo occhio la venustà, o la bellezza, ma più di queste i verdeggianti seminati.	22 Ласкавість і краса радують око, та над цим і тим — зеленая нива.
23 L'amico, e il compagno, che vengono opportunamente (son graditi), ina più dell'uno, e dell'altro una moglie unita col marito.	23 Час до часу стрічаються друг і товариш, та над цим і тим — жінка з чоловіком.
24 I fratelli sono un buon soccorso nel tempo di afflizione; ma la misericordia più di essi è atta a salvare.	24 За години скрути брати й помічники, та понад цих і тих рятує — добродійство.
25 L'oro, e l'argento tengono l'uomo in piedi, ma più di essi piace il buon consiglio.	25 Золото й срібло скріплюють ноги, та понад це і те ціниться добра рада.
26 Le ricchezze, e il valore ingrandiscono il cuore: ma più di queste cose il timor del Signore.	26 Багатство й сила додають відваги, та понад це і те — страх Господній: як є страх Господній, то нічого не бракує — з ним не треба й допомоги шукати!
27 Non manca mai nulla al timore di Dio, e con esso non occorre cercar chi ajuti.	27 Острах Господній — наче рай благословенний, він краще захищає, ніж слава сама.
28 Il timor del Signore è come un giardino di benedizione, egli è ammantato di magnificenza, che ogni altra sorpassa.	28 Сину, не живи жебрацьким життям: як жебрати вже, то краще померти.
29 Figliuolo, nel tempo di tua vita non ridurti in mendicità; perocché o meglio morire, che mendicare.	29 Той, хто заглядається на чужу трапезу, живе життям, що не є життям: чужими стравами себе він осквернює — розумний і освічений того вистерігається.
30 Un uomo, che ha l'occhio alla mensa altrui, non impiega sua vita a provvedere il suo vitto, perché si sostenta della pietanza d'un altro:	30 Устам безстидного жебрати приємно, та в нутрі його все ж вогонь займеться.
31 Ma un uomo ben educato, e saggio si guarderà da tal cosa.
32 Alla bocca dello stolto sarà dolce la mendicità, e nel ventre di lui arderà il fuoco.