Proverbi 30

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 Parole di colui, che aduna, figliuolo di lui, che messe fuora la sapienza. Visione raccontata da un personaggio, col quale sta Dio, e il quale avendo Dio abitante in se, che lo fortifica, ha detto:	1 Слова Агура, сина Яке, з Масси; | вирок чоловіка до Ітієла, | до Ітісла і до Ухала:
2 Io sono il più ignorante tragli uomini, e la sapienza degli uomini non istà meco.	2 Справді я найдурніший з людей | і розуму людського нема в мене.
3 Io non ho apparata la sapienza, e non so nulla della scienza de' santi.	3 Я мудрости не навчився | і знання святих я не маю.
4 Chi è che sia salito al cielo, e ne sia disceso? chi nelle sue mani contenue il vento? chi le acque ha ristrette come in un involto? chi ha data stabilità a tutte le parti della terra? qual è il nome di lui, e quale il nome del figliuolo di lui, se tu lo sai?	4 Хто вийшов на небо й спустився звідтіль? | Хто зібрав вітер у своїх жменях? | Хто замкнув воду в свою одежу? | Хто всі кінці землі поставив? | Яке йому ім’я? І яке ім’я його сина, | якщо ти знаєш?
5 La parola di Dio o tutta purgata col fuoco: egli è scudo per quelli, che sperano in lui.	5 Кожне слово Боже випробуване; | він — щит для тих, що в нього захисту шукають.
6 Non aggiungere un jota alle sue parole, affin di non essere accusato, e convinto di menzogna.	6 До слів його не додавай нічого, | а то він тобі докорятиме й за брехуна вважатиме.
7 Due cose io ti ho domandato (o Signore) non negarle a me per quel, che mi resta di vita.	7 Двох речей прошу я в тебе; не відмов мені їх, доки не умру я:
8 Allontana da me la vanità, e le parole di menzogna: Non darmi mendicità, né ricchezze, ma concedimi quel, che è necessario al mio vivere:	8 неправду та брехливе слово віддали від мене; | не давай мені ані злиднів, ані багатства, | подай мені лиш достатнього хліба,
9 Affinchè per disgrazia quand'io sia satollo non sia tentato a rinnegare, e dire: Chi o il Signore? ovvero spinto dalla necessità io non mi metta a rubare, e prenda invano il nome del mio Dio.	9 щоб я, наситившись, тебе не зрікся, | та не сказав: «Хто Господь?» | — або, збіднівши, не став красти | та не безчестив імени Бога мого.
10 Non accusare il servo dinanzi al suo padrone, affinchè egli forse non ti maledica, onde tu vada in perdizione!	10 Не обмовляй раба перед паном, | а то він проклене тебе, і ти будеш винним
11 Havvi una razza di uomini, che maledice suo padre, e non benedice sua madre.	11 Є виродки, що проклинають батька свого | і не благословлять матері своєї;
12 Havvi una razza di uomini, che mondi sembrano a loro stessi; ma non sono però lavati dalle sozzure.	12 є виродки, що себе чистими вважають, | хоч і не вмиті від бруду свого;
13 Havvi una razza di uomini, che portano alti gli occhi, e le loro pupille altiere, e superbe.	13 є виродки, що вгору очі задирають, | свої повіки підводять;
14 Havvi una generazione, la quale ha coltelli in cambio di denti, e lacera con sue mascelle, e divora i mendichi della terra, e i poveri tragli uomini.	14 є виродки, що в них, неначе мечі — зуби, | немов ті ножі — ікли, | щоб пожирати бідних на землі, | з-між людей убогих.
15 La mignatta ha due figlie, che di cono: Dammi, dammi. Tre cose sono insaziabili, e la quarta, che non dice mai: Basta.	15 П’явка дві дочки має: «Давай! Давай!» | Три речі ненаситні, | ба навіть і чотири, що ніколи не кажуть: «Досить».
16 L'inferno, e la matrice, e la terra, che non si sazia di bere l'acqua: il fuoco poi non dice mai: Basta.	16 Шеол, неплідная утроба, | земля води несита, | та вогонь, який не каже: «Досить!»
17 A colui che schernisce il proprio padre, e disprezza i dolori della madre nel partorirlo, gli cavin l'occhio i corvi, che stan lungo i torrenti, e sei divorino i figliuoli dell'aquila.	17 Око, що глузує з батька | й що неньці не кориться, | — око те виклюють ворони в долині | і пожеруть орлята.
18 Tre cose sono per me difficili ad intendersi, e una quarta mi è affatto ignota:	18 Троє речей для мене надто дивовижні, | ба й чотирьох не розумію:
19 La traccia dell'aquila nell'aria, la traccia di un serpente sulla pietra, la traccia di una nave in mezzo al mare, e la traccia dell'uomo nella adolescenza.	19 дороги орла на небі, | дороги гадини на скелі, | дороги корабля посеред моря | і дороги чоловіка до дівчини.
20 Tale è parimente la via della don na adultera, la quale mangia, e si ripulisce la bocca, e dice: Non ho fatto verun male.	20 Такий звичай у жінки-перелюбки: | їсть, обтирає рот свій | і каже: «Я нічого злого не зробила!»
21 Per tre cose è messa in commozione la terra, e alla quarta non può ella, reggere:	21 Від трьох речей земля трясеться, | ба й чотирьох знести не може:
22 (E messa in commozione) da uno schiavo, che arrivi a regnare, da uno stolto, quando è pieno di cibo:	22 раба, що зацарює; | безумного, коли наїсться до наситу;
23 Da una donna odiosa, quando uno la ha sposata; e da una serva divenuta erede di sua padrona.	23 нелюбої, що вийде заміж, | і слугині, що успадкує по господині.
24 Quattro cose delle più piccole sono sulla terra, e queste superano in sagezza i sapienti.	24 Чотири є їх на землі маленьких, | але вони мудріші понад мудрих:
25 Le formiche, popolo debolissimo, il quale al tempo della messe si prepara il suo vitto:	25 мурашки, люд несильний, | а літом наготовлюють собі запаси;
26 I conigli, razza paurosa, la quale pianta il suo covile nei massi:	26 борсуки — народ слабенький, | а на скелях свої оселі мають;
27 Le cavallette non hanno re, e si muovono tutte divise in isquadroni:	27 сарана царя не має, | а вся вона шерегами виходить;
28 Lo stellione, che si regge sulle sue mani, e abita nelle case dei re.	28 павук, що ти руками можеш узяти, | та він в палатах у царя буває.
29 Tre cose vi sono, che hanno bella andatura, e una quarta, che cammina magnificamente;	29 Троє є їх, що мають ходу гарну, | ба й четверо, що гарно ходять:
30 Il lione, forte sopra tutti gli animali, non teme l'incontro di chicchessia;	30 лев, найсильніший між звірями, | ні перед чим не уступає;
31 Il Gallo dai fianchi serrati, e l'ariete, e il re, a cui nissuno resiste.	31 півень, що між курами похожає; | козел та цар, що перед народом виступає.
32 V'ha chi è stato riconosciuto per istolto dopo che fu innalzato a posto sublime: perocché se avesse avuto intelletto si sarebbe messa la mano alla bocca.	32 Якщо ти здуру загнавсь у гніві, | а потім обміркував, то затули рота рукою.
33 Chi stringe con forza le poppe per trarne il latte, ne spreme il burro, e chi si soffia il naso con veemenza, ne cava il sangue; e chi provoca lo sdegno accende discordie.	33 Бо коли збити молоко, виходить масло; | і коли натиснути носа, кров виступає; | так, коли тиснути гнів, виникає сварка.