Єзекиїл 23

¹ Надійшло до мене таке слово Господнє:

² «Сину чоловічий! Були дві жінки, дочки однієї матері.

³ Вони блудували в Єгипті, ще в молодощах блудували. Там пестували їм груди, там голубили їхнє дівоче лоно.

⁴ А було на ім’я їм: старшій — Огола, а сестрі її — Оголіва. Були вони (спершу) моїми, і породили вони синів і дочок, їхні ймення: Самарія, тобто Огола, і Єрусалим, тобто Оголіва.

⁵ І заходилась Огола блудувати, бувши моєю. Вона запалала любов’ю до своїх коханців асирійців, своїх сусідів,

⁶ одягнених у блават і порфіру, правителів та начальників, усе молодих та вродливих, комонників, зручних на конях.

⁷ І віддавала вона свої любощі їм, що були найдобірніші з асирійців, і опоганювалась бовванами всіх тих, до яких палала.

⁸ Проте не покидала своїх блудів з Єгиптом, — єгиптяни бо спали з нею ще в її молодощах та голубили її дівоче лоно й виливали на неї свої блудодійства.

⁹ За те ж я і віддав її в руки її полюбовникам, у руки синам Ашшура, до яких вона палала.

¹⁰ Вони її роздягли, синів і дочок забрали в неї, а саму її мечем убили. І стала вона ганьбою між жінками, які довершили на ній суд.

¹¹ Бачила те її сестра Оголіва, але ще більше зіпсувалась, ніж сестра її, у своїй палкій непогамованості та своїх блудодійствах.

¹² Палала вона до синів Ашшура, до правителів та начальників, своїх сусідів, пишно одягнених, комонників, зручних на конях, що всі були молоді та вродливі.

¹³ Побачив я, що вона опоганилась, і що в обох у них та сама дорога.

¹⁴ Та ця блудувала ще більше: вона бо як побачила намальованих на стіні чоловіків, подобою халдеїв, виведених червоною фарбою,

¹⁵ підперезаних навколо криж поясами, із звисаючими турбанами на головах, усіх на вигляд як войовників, подобу синів вавилонських, що рідна їхня земля Халдея, —

¹⁶ то запалала до них за першим поглядом і вислала послів до них у Халдею.

¹⁷ І прибули до неї сини вавилонські на любовне ліжко й опоганили її своїми блудництвами, а як вона осквернила себе ними, то відвернулась від них.

¹⁸ Як же вона отак явно блудувала й відкривала свій сором, я відвернувсь від неї, так само, як був відвернувсь від її сестри.

¹⁹ Вона ж помножила свої блудництва, згадуючи про часи своїх молодощів, як ото блудувала в Єгипетській землі,

²⁰ і палала до своїх полюбовників, у яких тіло, як у осла, а пожадливість, як у жеребця.

²¹ Отак ти згадувала розпусту молодощів твоїх, коли єгиптяни стискали твої груди, пестуючи соски твої дівочі.

²² Тому то, Оголіво, так говорить Господь Бог: Ось я підійму проти тебе твоїх полюбовників, від яких ти відвернулась. Я приведу їх проти тебе з усіх боків;

²³ синів вавилонських, і всіх халдеїв з Пекоду, Шоа, Коа, усіх синів Ашшура з ними, молодих та вродливих, усіх правителів і начальників, усіх войовників і славних їздців;

²⁴ і прийдуть проти тебе з півночі, з колісницями й возами та силою народів, і обступлять тебе кругом у панцерах, із щитами та шоломами. Я передам тебе їм на суд, і вони судитимуть тебе своїм судом.

²⁵ Я оберну проти тебе мої ревнощі, і вони розправляться з тобою люто: пообтинають тобі ніс і вуха, а ті, що зостануться в тебе, поляжуть від меча. Твоїх синів і твоїх дочок вони позабирають, а те, що зостанеться в тебе, пожере вогонь.

²⁶ Вони поздирають з тебе твою одежу й позабирають собі твої дорогоцінні речі.

²⁷ Я покладу край твоїй розпусті й твоїм блудодійствам з Єгипетською землею; ти не кидатимеш більше на них своїх поглядів і не згадуватимеш більше про Єгипет.

²⁸ Так бо говорить Господь Бог: Ось я віддам тебе на поталу тим, яких ти ненавидиш, у руки тих, від яких ти відвернулась.

²⁹ Вони обійдуться з тобою ворожо й заберуть у тебе все, що працею єси надбала, і покинуть тебе голою-голісінькою, так що стане явною твоя сороміцька істота, твоя розпуста й твої блудодійства.

³⁰ А вчинять із тобою таке за твої блудодійства з народами, за те, що ти себе опоганила з їхніми бовванами.

³¹ Ти ходила дорогою сестри твоєї, за те ж і дам я тобі в руку її чашу.

³² Так говорить Господь Бог: Ти питимеш чашу сестри твоєї глибоку й широку, що стане сміхом та наругою, бо так багато в ній змістилось.

³³ Ти будеш повна перепою й смутку. Чаша спустошення й страху, чаша сестри твоєї Самарії.

³⁴ Ти її вип’єш, випорожниш — і дрізки її оближеш, і будеш груди собі роздирати; бо так сказав я, — слово Господа Бога.

³⁵ Тим то ось як говорить Господь Бог: Тому, що ти мене забула й відвернулась від мене, неси ж кару за твої злочини й за твої блудодійства.»

³⁶ І сказав до мене Господь: «Сину чоловічий! Хочеш судити Оголу й Оголіву? Вистав їм перед очі їхні гидоти.

³⁷ Вони чужоложили, на руках у них кров, вони чужоложили з своїми бовванами, ба й дітей своїх, що мені породили, проводили через вогонь, їм на їжу.

³⁸ Та ще й до того ось що вони мені чинили: вони поганили в той самий час мою святиню і сквернили мої суботи.

³⁹ І саме тоді, як різали своїх дітей своїм бовванам, того ж дня входили в мою святиню, щоб її сквернити. От що коїли вони посеред мого дому!

⁴⁰ До того ж посилали й по чоловіків, що приходили здалека. Як тільки висипано до них посланця, вони приходили. Задля них ти купалась, підмальовувала собі очі й прибиралась у дорогоцінності.

⁴¹ Ти сідала на пишне ліжко, а перед ним стояв стіл готовий; на ньому ти ставила моє кадило й мою олію.

⁴² І лунав у неї безжурний голос юрби і, поруч чоловіків із залюднених країн, приводжувано з пустині п’яниць. Вони їм запинки на руки запинали і пишну корону їм клали на голову.

⁴³ І я сказав про навиклу в блудодіяннях: Тепер сповнить своє блудування і вона.

⁴⁴ До неї приходили, як до повії. Так приходили до Оголи й до Оголіви — жінок розпусних.

⁴⁵ Та мужі праведні, ті будуть їх судити судом, що на чужоложниць, та судом, що на душогубниць, бо вони чужоложниці, і на руках у них кров.»

⁴⁶ Так говорить Господь Бог: «Скликати б на них громаду та й видати на знущання й на грабунок!

⁴⁷ І громада поб’є їх камінням і порубає мечами; синів і дочок їхніх повбивають, а доми їхні спалять вогнем.

⁴⁸ Я покладу край їхній розпусті в країні й усі жінки матимуть науку, і не перейматимуть більше ваші розпусти.

⁴⁹ І скинуть на вас вашу розпусту, і понесете кару ваших гріхів бовванопоклонства, і взнаєте, що я — Господь Бог.»