Приповідок 19

Біблія	KÁLDI-NEOVULGÁTA
1 Ліпше убогий, що ходить у своїй невинності, | ніж дурний з нещирими устами.	1 Jobb a szegény, akinek útja feddhetetlen, mint a romlott ajkú és esztelen gazdag.
2 Навіть горливість без знання не добра, | а хто надто поспішає — помилиться.	2 Nincs ott jó, ahol nincs meg a lélek ismerete, aki siet lábával, az mellélép.
3 Безумність людини руйнує її долю, | та й ще на Господа вона серцем гнівається.	3 Az ember elrontja útját balgaságával, és szíve mégis az Úr ellen dühöng!
4 Багатство множить друзів, | а бідного покидає й друг його.	4 A gazdagság sok új barátot szerez, a szegényt pedig a régiek is elhagyják.
5 Фальшивий свідок не уникне кари; | хто дихає брехнею, не знайде рятунку.	5 A hamis tanú nem marad büntetlen, s aki hazugságot kohol, meg nem menekül.
6 Багато тих, що запобігають у князя ласки; | кожен друг тому, хто дає гостинці.	6 Az előkelőnek sokan hajbókolnak, s a bőkezűnek számos a barátja.
7 Убогим всі брати нехтують, | тим більше його друзі віддаляються від нього; | у кого забагато приятелів, матиме з цього шкоду, | так само, хто вганяється за чужими справами.	7 A szegény embertől húzódik a rokonsága, mennyivel inkább távolodnak tőle barátai! Aki csak szó után indul, annak nem lesz semmije sem.
8 Хто здобуває мудрість, той любить свою душу; | хто розуму пильнує, той знайде добро.	8 Aki értelmet szerez, jót akar lelkének, aki megőrzi a belátást, megleli a boldogságot.
9 Неправдомовний свідок не уникне кари; | хто дихає брехнею, той загине.	9 A hamis tanú nem marad büntetlen, s aki hazugságot kohol, el fog veszni.
10 Не личать дурневі розкоші, | тим менше слузі — панувати над князями.	10 Nem való balgának a gyönyörűség, sem a szolgának, hogy uralkodjék fejedelmeken.
11 Розважність людини — бути повільним до гніву; | слава її — переступи забувати.	11 Az ember okosságát türelmén lehet lemérni, és becsületére válik, ha a hibát el tudja nézni.
12 Гнів царський — мов рик лева, | а його милість — як роса на рослину.	12 A király haragja olyan, mint az oroszlán bömbölése, jókedve pedig harmat a növényen.
13 Дурний син — батькові нещастя; | а суперечки жінчині — безупинне води накрапання.	13 A balga fiú fájdalom atyjának, a házsártos asszony pedig olyan, mint a folyton beázó háztető.
14 Дім і достатки — то по батьках спадок, | але від Господа розумна жінка.	14 A ház és a vagyon ősöktől eredő örökség, az okos asszony pedig valóban az Úrtól van.
15 Лінивство глибокий сон наводить; | душа недбала буде голодувати.	15 A tunyaság mély álomba merít, s a lusta lélek koplalni kénytelen.
16 Хто береже заповідь, той береже себе самого, | а хто словом нехтує, той помре.	16 Aki megtartja a parancsot, megóvja lelkét, aki elhanyagolja útját, halállal bűnhődik.
17 Хто чинить бідному добро, той Господеві позичає, | і він йому відплатить за його добродійство.	17 Aki megkönyörül a szegényen, az Úrnak ad kölcsön, s ő megfizet neki tettéért.
18 Карай твого сина, покіль є надія, | але б’ючи, не бий його до смерти.	18 Fenyítsd meg fiadat, és ne veszítsd el reményedet, de nehogy arra gondolj, hogy megöld!
19 Вельми гнівливий прийме кару: | бо коли його хочеш рятувати, зробиш ще більше гнівливим.	19 Ha türelmetlen, viselje csak bűnhődését, sőt, hogy megmentsd őt, szolgálj még ráadással!
20 Слухай пораду й приймай навчання, | щоб стати мудрим наостанку.	20 Hallgass jó tanácsra és fogadj el intést, hogy végtére bölcs légy!
21 Багато задумів у серці людини, | але воля Господня — вона встоїться.	21 Sokféle terv van az ember szívében, de csak az Úr akarata a helytálló!
22 Плід людини — її милосердя; | убогий — ліпший, ніж брехун.	22 A szűkölködő ember irgalmas, és többet ér a szegény, mint a hazug férfi.
23 Господній острах — життєдайний: | насичений ним — в спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає.	23 Az Úr félelme életre vezet, mellette jóllakottan, baj nélkül lehet megpihenni.
24 Ледачий запускає свою руку в миску, | та тяжко йому її до рота донести.	24 A lusta a tálba mártja kezét, de a szájához már nem emeli.
25 Коли насмішника вдариш, то й простодушний стане розумнішим; | коли розумного скартати, він набереться знання.	25 Ha az arcátlant megvered, tanul belőle a balga, ha pedig az okost megfedded, okulást merít.
26 Хто обдирає батька й проганяє матір, | той син ганебний, безсоромний.	26 Aki bántalmazza atyját és elűzi anyját, becstelen, gyalázatos gyermek.
27 Кинь, сину, слухати науку, | що відводить від слів розумних.	27 Fiam! Ne szűnj meg hallgatni az intésre, és ne légy járatlan a tudás igéiben!
28 Лукавий свідок глузує з правосуддя, | а уста грішників пожирають беззаконня.	28 A hamis tanú kineveti a törvényt, s a gonoszok szája falja a gazságot.
29 Готові на насмішників дрюки, | і на спину дурних — удари.	29 Az arcátlanok számára vesszők állnak készen, a balgák hátára pedig ütlegek várnak.